Вирок № 93321280, 04.12.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1608/19

Провадження № 1-кп/496/20/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Буран В.М.

за участю:

секретаря - Дигуляр А.С., Желяпової О.Ф., Мединської К.І.,

прокурора - Атрощенко С.О., Кириліна Є.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - Попова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сочі Краснодарського краю РФ, громадянина України, не працюючого, судимого 12.12.2017 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 15.02.2019 року, разом з своєю співмешканкою - ОСОБА_2 , близько 15 годин 15 хвилин, вживав спиртні напої з ОСОБА_3 за місцем його мешкання, в приміщенні їдальні будинку АДРЕСА_1 . Під час вживання спиртних напоїв між обвинуваченим та потерпілим виник конфлікт на ґрунті того, що ОСОБА_3 нібито образив словами матір обвинуваченого, в ході якого, ОСОБА_1 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_3 , маючи умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень невизначеного ступеню тяжкості, взяв зі столу, за яким вживали спиртні напої кухонний ніж та наніс вказаним ножем останньому один удар в область грудної клітини зліва, спричинивши тим самим ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини зліва.Наявне пошкодження згідно п. 2.1.3 п.п. «к» Правил судово-медичного визначення ступенів тяжкості тілесних пошкоджень (1995), відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений, ОСОБА_1 спочатку свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, також зазначив, що він не пам`ятає скільки ударів він наніс потерпілому. Але в подальшому, розуміючи наслідки скоєння злочину в період звільнення від відбування покарання за попереднім вироком, обвинувачений змінив свої свідчення та зазначив, що він не наносив потерпілому удари ножем, кров потерпілого на його одязі опинилась в зв`язку з тим, що в момент коли обвинувачений прокинувся він намагався допомогти потерпілому. Події того вечора пам`ятає погано, оскільки вжив багато алкоголю та висловив припущення, що зазначений злочин скоїв хтось інший, в той час коли він заснув в стані алкогольного сп`яніння. Також вказав, що він не пам`ятає де був ніж та взагалі його змусили давати свідчення проти себе та взяти винну у вчиненому злочині на себе працівники поліції.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, але в матеріалах справи міститься його заяви відповідно до яких він просить розгляд справи проводити у його відсутність та призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду, окрім того в заяві зазначив, що на позовних вимогах наполягає (а.с. 33, 50 том 1).

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим, його вина у вчиненні вищевказаного злочину підтверджується зазначеними в обвинувальному акті та дослідженими в судовому засіданні доказами а саме:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , які були наданні останнім 12.04.2019 року слідчому судді в порядку передбаченому ст. 225 КПК України. В присутності захисника Попова О.А. та підозрюваного ОСОБА_1 потерпілий пояснив, що він мешкає в АДРЕСА_1 , з дружиною. З ОСОБА_1 знайомий близько 30 років. Також потерпілий зазначив, що 15.02.2019 року ОСОБА_1 прийшов до нього в гості поговорити про що саме потерпілий не пам`ятає, вони сіли обідати та випили по чарці алкоголю, через деякий час до них прийшла ОСОБА_2 . Конфліктних ситуацій між ними не було. Всі інші події потерпілий не пам`ятає, лише пам`ятає як упав зі стільця, а потім отямився вже після того як приїхала швидка медична допомога. Потерпілий також вказав, що має до обвинуваченого претензії матеріального характеру та просить стягнути з нього витрати пов`язані з його лікуванням та просив строго не карати обвинуваченого (а.с. 135-138 т. 1).

- поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка є дружиною потерпілого та яка будучі допитана в судовому засіданні пояснила, що 15.02.2019 року, приблизно о 16:00 годині її забрали з роботи син з невісткою, висадили з автомобілю біля будинку та уїхали. Свідок зайшла до коридору, та побачила жінку, яка перебувала у нетверезому стані та лежала біля вхідної двері, потерпілий лежав в кімнаті в крові, далі лежав ОСОБА_1 . Коли обвинувачений підвився, у нього в руках був ніж та його руки були в крові. Свідок зателефонувала сину та невістки та разом вони викликали швидку медичну допомогу. Потерпілого відвезли до лікарні де зробили операцію, а обвинуваченого та жінку забрала поліція. Потерпілий говорив своїй дружині, що він нічого не пам`ятає.

- поясненнями свідка ОСОБА_5 , який є сином потерпілого та який будучи допитаним у судовому засіданні пояснив, що 15.02.2019 року, приблизно о 16:00 годині він забрав матір з роботи та привіз її додому, після чого від`їхав від будинку. Через нетривалий час, матір подзвонила свідку та повідомила його про те, що вдома трапилась біда. Коли свідок повернувся додому побачив, що якась жінка лежала біля порогу, далі лежав ОСОБА_1 . Коли свідок підійшов до потерпілого, останній стікав кров`ю, вони з матір`ю викликали швидку.

- поясненнями свідка ОСОБА_6 яка є невісткою потерпілого та яка будучи допитаною у судовому засіданні пояснила, що 15.02.2019 року, приблизно о 16:00 годині вона разом зі своїм чоловіком забрали ОСОБА_4 з роботи та привезли її додому. Коли свідок разом зі своїм чоловіком від`їхали від будинку ОСОБА_4 , остання подзвонила своєму сину та повідомила, що вдома сталася біда. Коли свідок та її чоловік повернулись до дому ОСОБА_4 , вони побачили що незнайома жінка лежала біля входу на порозі, далі в кімнаті лежав потерпілий та ОСОБА_1 біля якого був ніж.

- поясненнями свідка ОСОБА_2 , яка будучи допитаною у судовому засіданні пояснила, що вона проживала з обвинуваченим у цивільному шлюбі. Щодо обставин справи свідок повідомила, що вона, обвинувачений та потерпілий 15.02.2019 року, приблизно о 15.30 сиділи та розпивали алкогольні напої вдома у потерпілого. Потерпілий з обвинуваченим голосно розмовляли, але ніякого конфлікту не було. Коли свідок пішла з будинку обвинувачений залишився з ОСОБА_3 , від випитого алкоголю вона впала в коридорі біля виходу та заснула. Зазначила, що вона удари потерпілому не наносила. Також свідок вказала, що обвинувачений одного разу наніс їй порізи ножем в область плеча так як коли обвинувачений випивав алкогольні напої, він ставав агресивним. На одязі свідка була її кров в зв`язку з тим, що обвинувачений ще вранці розбив їй губу.

- поясненнями свідка ОСОБА_7 , який будучи допитаним у судому засіданні пояснив, що в його провадженні перебувала справа відносно ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту 18.02.2020 р., право обвинуваченого на захист не було порушено. Захист був наданий у зв`язку із затриманням підозрюваного та на час проведення слідчого експерименту. Адвокат Попов був повідомлений про проведення слідчих дій. Впливу на обвинуваченого як психічного так і фізичного характеру не було. Були присутні поняті та відбувалась відеозйомка.

- висновком експерта № 190 від 22 березня 2019 року, з якого вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до групи В (III) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою). Кров підозрюваного ОСОБА_1 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО. Кров свідка ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО. На двох марлевих тампонах зі змивами з правої та лівої руки, вилучених у свідка ОСОБА_2 та на її гольфі («светр» - за ухвалою), знайдена кров людини, при дослідженні на групову належність якої виявлений антиген А, властивий групі крові А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО, що не виключає походження крові від самої свідка ОСОБА_2 та від підозрюваного ОСОБА_1 (носіїв антигену А), при наявності у останнього пошкоджень з зовнішньою кровотечею на момент події. Походження крові від потерпілого ОСОБА_3 (носія антигену В) виключається. На жіночому комбінезоні вилученому у свідка ОСОБА_2 кров не знайдена. Зазначений висновок виключає на одязі ОСОБА_2 кров потерпілого та підтверджує ту обставину, що зранку того дня ОСОБА_1 розбив їй губу (а.с. 102-105 т. 1).

- висновком експерта № 191 від 25 березня 2019 року з якого вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до групи В (III) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО).Кров підозрюваного ОСОБА_1 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО.Кров свідка ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО.

На чоловічих куртці та брючному ремені, вилучених у підозрюваного ОСОБА_1 кров не знайдена.На фрагменті марлі зі змивом з лівої руки, вилученої у підозрюваного ОСОБА_8 на його светрі та брюках, знайдена кров людини. При дослідженні на групову належність на фрагменті марлі зі змивом, на светрі та брюках в об. №5 (маркування відділення) виявлений антиген В, властивий групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А за системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_3 (носія антигену В) та виключає від підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 (носіїв антигену А).На брюках в об. №6 виявлені антигени А та В. Такі результати дослідження не виключаються змішення крові потерпілого ОСОБА_3 (носія антигену В) з кров`ю підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 (носія антигену А), при наявності у останніх пошкоджень з зовнішньою кровотечою, якщо кров належить двом або більше особам. Крім цього антигени А та В властиві групі крові АВ за системою АВО, якщо кров походить від однієї людини, що підтверджує наявність на одязі обвинуваченого крові потерпілого а з урахуванням свідчень дружини потерпілого, що коли вона зайшла до приміщення будинку то ОСОБА_1 спав на підлозі, що спростовує твердження обвинуваченого, що кров з`явилась в наслідок його спроб допомогти потерпілому після прокидання то (а.с. 106-109 т. 1).

- висновком експерта № 107 від 19.03.2019 року, з якого вбачається, що на передній поверхні футболки в яку був одягнений потерпілий, виявлено 3 пошкодження, які мають схожі морфологічні ознаки колото-різаних та могли утворитися від дії плаского колюче-ріжучого предмету, типу ножа, що має обушок та лезо і максимальну ширину поринулої частини не більше 2 см. Не виключається можливість спричинення вищеописаних пошкоджень клинком ножа, наданого на експертизу. Індивідуальні особливості травмуючого предмета в пошкодженнях не відобразилися, що підтверджує, що рани нанесені ножем вилученим з місця події (а.с. 110- 115 т. 1).

На кухонному ножі, виявленому 15.02.19 року під час огляду місця події за вищевказаною адресою, в об. №3-4 (маркування відділення) на клинку, знайдена кров людини без домішки потових виділень. При дослідженні на групову належність виявлений антиген В, властивий групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А за системою АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_3 та виключає від підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 .

На ручці ножа (об. №1-2) - найдені потові виділення без домішки крові. При дослідженні на групову належність, виявлений антиген А, властивий групі крові А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО. Не виключається походження поту від підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 (носія антигену А) та виключається від потерпілого ОСОБА_3 , що підтверджує обставину, що зазначений ніж тримав ОСОБА_1

- висновком судово-психіатричних експертів № 118 від 26.03.2019 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-яких грубих порушень пізнавальної сфери діяльності не виявляє. Особистість його інтелектуально та емоційно зріла, здатна до свідомого планування та прогнозування своєї поведінки, корекції скованих дій та вчинків. Він не виявляє будь-яких індивідуально-психологічних особливостей, що перевищують нормативний діапазон характерологічних відхилень, які б могли суттєво вплинути на його поведінку при скоєнні інкримінованого йому діяння. Емоційний стан піддослідного в момент скоєння злочину може бути кваліфікованим як стан емоційної напруги, ситуаційно обумовлене, що виникло внаслідок банальної сварки на тлі алкогольного сп`яніння, що не досягає афективної глибини. Таким чином, в будь-якому особливому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його свідомість та діяльність, в тому числі й в стані фізіологічного афекту в момент скоєння правопорушення піддослідний не перебував. Він міг усвідомлювати реальний зміст подій, що відбуваються та власних дій, обставини, що мають значення для справи, може надавати про них відповідні показання. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу, що відноситься до вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував, знаходився у стані простого (не патологічного) алкогольного сп`яніння амнестичної форми. Однак його дії не були обумовлені будь-якими переживаннями психотичного рівня (марення, галюцинації), якісно порушеною свідомістю, тому він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.У теперішній час підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждає, здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.За своїм психічним станом підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може предстати перед слідством та судом.За своїм психічним станом підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 127-131 т. 1).

- висновком експерта № 83 від 22.04.2019 року з якого вбачається, що не виключено, що наявне пошкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини зліва у громадянина ОСОБА_3 могло бути спричинено способом вказаним в ході проведення слідчого експерименту від 18.02.2019 року. Не виключено, що тілесне пошкодження у громадянина ОСОБА_3 могло бути заподіяне представленим для дослідження ножем, як на це вказує підозрюваний ОСОБА_1 , що підтверджує версію подій, яку поясняв обвинувачений при проведенні слідчого експерименту на досудовому слідстві (а.с. 140-144 т. 1).

- висновком експерта № 48 від 22.03.2019 року з якого вбачається, що у громадянина ОСОБА_3 виявлене ушкодження у вигляді: колото-різаної рани грудної клітини зліва. Дане пошкодження утворилося від дії гострого колючо-ріжучого предмета, про що свідчать дані з медичної документації, краї рани рівні, кути рани гострі, глибина ранового каналу переважає над шириною і довжиною рани. Наявне пошкодження згідно п. 2.1.3. «к» «Правил судово-медичного визначення ступенів тяжкості тілесних пошкодженню» (1995р) відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень за критерієм небезпеки для життя.Враховуючи морфологічні ознаки рани, а саме лінійна форма рани, рівні краї, гострі кінці переважання глибини ранового каналу над довжиною і шириною рани, слід вважати, що пошкодження могло бути заподіяно дією колючо-ріжучого предмету можливо, ножем як це встановлено матеріалами справи. Найбільш ймовірно, що в момент заподіяння даного ушкодження громадянину ОСОБА_3 , нападника і потерпілого, було орієнтовано передніми поверхнями тулуба. Давність завданого пошкодження може відповідати часу встановленим матеріалами справи, а саме 15.02.2019 року (а.с. 145 - 149 т. 1).

- протоколом слідчого експерименту від 18.02.2019 року та відеофайлом збереженим на електронному носії DVD-R диску дослідженим в судовому засіданні та з яких вбачається, що під час проведення слідчого експерименту обвинувачений на місці вчинення злочину показав розташування його та потерпілого за столом, де вони вживали алкогольні напої та зазначив, що потерпілий під час бесіди почав говорити обвинуваченому про його матір, ОСОБА_1 прийняв висловлювання потерпілого в бік його матері за образу, так як останній виражався нецензурно. Також обвинувачений зазначив, що не пам`ятає як схопив ножа, але зазначив що наніс потерпілому один удар в область тіла та показав, як наносив зазначений удар потерпілому. Далі обвинувачений зазначив, що не пам`ятає події які відбувались, пам`ятає лише, що потім прийшли родичі потерпілого. Зазначені докази підтверджують, що слідчий експеримент проводився з дотриманням норм КПК України, та ОСОБА_1 вільно пояснював хід подій, був спокійний. Щодо відсутності на слідчому експерименті захисника, то в матеріалах справи наявна письмова заява ОСОБА_1 в якої він погоджується на його проведення за відсутності захисника ) (а.с.132-139 т. 1), (а.с 38 том 2).

- постановами про визнання речових доказів та долучення до матеріалів кримінального провадження від 16.02.2019 року (а.с.163-166 т. 1).

- протоколами огляду місця подія від 15.02.2019 року та додатками до них з яких вбачається, що під час огляду місця події було виявлено ніж з рукояткою білого кольору із лезом сріблястого кольору, яке вкрито речовиною бурого кольору на підлозі приміщенні № 4; з нижньої сторони занавіски виявлено пляму речовини бурого у приміщенні № 3; пляму речовини бурого кольору на килимі у приміщенні № 3; 2 виделки на столу у приміщенні № 3, хустинка з плямами речовини бурого кольору на підлозі у приміщенні № 3; пляма не правильної округлої форми речовини бурого кольору на поверхні підлоги у приміщенні № 3; майка сірого кольору рясно просякнута речовиною бурого кольору на підлозі у приміщенні № 3; що підтверджує, що саме в цьому приміщенні відбувались події, а вилученим ножем нанесені пошкодження потерпілому(а.с. 150-162 т. 1).

- протоколом огляду предмету від 16.02.2019 року з якого вбачається, що свідок ОСОБА_2 добровільно надала комбінезон чорного кольору на якому мається плями бурого кольору, а саме: біля горла та на рукаві правої руки ті яка відповідно до висновку експерта є кров`ю саме ОСОБА_2 а не потерпілого та яка з`явилась на одязі в ранці дня коли відбувались події внаслідок удару її ОСОБА_1 (а.с. 36-37 т. 2).

Також суд дослідивши докази по справі прийшов до висновку, що висновок експерта № 189 від 28 березня 2019 року, висновок акту судово-медичного дослідження № 390/16-д від 06.03.2019 року, висновок експерта № 460/22-Д від 20.03.2019 року дослідженні в судовому засіданні, не несуть доказового значення по зазначеному кримінальному провадженню.

Оцінивши зібрані по справі докази відповідно до положень ст.94 КПК України: кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину при викладених у вироку обставинах.

За наслідками дослідження доказів, допиту свідків, обвинуваченого та розгляду справи, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В судових дебатах захисник просив виправдати обвинуваченого, зазначаючи, що вина ОСОБА_1 в скоєні злочину не доведена беззаперечними доказами, а від так усі сумніви мають бути на користь обвинуваченого. ОСОБА_1 в судових дебатах а також у останньому слові наполягав, що він не скоював вказаного злочину.

Таким чином, захисник фактично не посилаючись на Європейський суд тем не менш висловив стандарт доведення вини поза розумним сумнівом який застосовується практикою ЄСПЧ.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

ОСОБА_1 змінив покази які надавав на досудовому слідстві. В судовому засіданні вказував, що не знає яким чином і хто наніс пошкодження потерпілому, але при цьому версію, що це скоїв саме він відкидав.

Сама лише наявність інших версій події зазначених ОСОБА_1 , не покладає на суд обов`язку спростовувати кожну із них. Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Таку позицію висловив Верховний Суд у Постанові від 10 вересня 2020 року, справа № 555/2067/18 провадження № 51- 304 км 20.

Сукупність доказів по справі за відсутності фактів які спростовують версію обвинувачення дає усі підстави вважати що злочин скоєно саме ОСОБА_1 .

Посилання ОСОБА_1 , що він на досудовому слідстві оговорив себе під тиском працівників правоохоронних органів, суд до уваги не приймає і це не знайшло свого підтвердження при судовому розгляді.

Обвинувачений не звертався зі скаргами на тиск з боку працівників поліції, не повідомив про ці факти захисника. В період судового розгляду обвинувачений та його захисник також такою можливістю не скористались.

На запитання головуючого щодо конкретних осіб, які тиснули на нього, ОСОБА_1 пояснював щось незрозуміле. Не міг назвати ні призви, ні індивідуальних ознак осіб.

Зміну показів обвинуваченим під час судового розгляду, суд розцінює як бажання уникнути покарання за скоєне.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 передбачена ст. 67 КК України, є скоєння злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений раніше судимий 12.12.2017 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, вчинив злочин в період відбування іспитового строку, на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується добре, за медичною документацією Усатівської дільничної лікарні Одеської області обвинуваченому встановлено діагноз ампутаційна культя в/3 правого передпліччя.

Орган пробації в досудовій доповіді зазначив, що беручи до уваги інформацію, яка характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_1 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення та високий ризик для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, в тому числі для окремих осіб.

Суд при призначенні покарання враховує конкретні обставини справи, наявність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 71 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Остаточне покарання ОСОБА_1 повинно бути призначено за правилами ст. ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_1 скоїв новий злочин до відбуття покарання, яке було призначено вироком Біляївського районного суду м. Одеса від 12.12.2017 року.

Судом при вирішенні питання, щодо позовної заяви потерпілого ОСОБА_3 до уваги беруться положення ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» страждання не можуть бути компенсовані лише констатацією порушення. (заява № 60750/00, ECHR, 2004, п. 62).

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно ч. 1, 2 ст. 128 КПК України, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Судом було досліджено докази стосовно обставин справи, які стосуються суми цивільного позову потерпілого, який підлягає частковому задоволенню.

Згідно до наданих до матеріалів справи доказів як на підставу стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, було підтверджено суму матеріальних збитків у розмірі 13448,48 гривні, що підлягає стягненню з обвинуваченого.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню - відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження - скасувати.

Керуючись ст. ст. 331, 371-373, 374 КПК України, ст.ст. 67, 71, ч. 1 ст. 121 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 71 КК України, до покарання, призначеного ОСОБА_1 за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 12.12.2017 року, і остаточно призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання, а саме: з 15 лютого 2019 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити попередній - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду у розмірі 13448,48 гривні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 лютого 2019 року по справі № 496/630/19, провадження № 1-кс/496/422/19, ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 лютого 2019 рокупо справі № 496/630/19, провадження № 1-кс/496/421/19, ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 лютого 2019 рокупо справі № 496/630/19, провадження № 1-кс/496/420/19, ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 лютого 2019 рокупо справі № 496/630/19, провадження № 1-кс/496/419/19, ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 лютого 2019 рокупо справі № 496/630/19, провадження № 1-кс/496/418/19 - скасувати.

Речовий доказ по справі: змиви з рук ОСОБА_2 , зрізи піднігтьових пластин з обох рук ОСОБА_2 , спортивні штани у плямах бурого кольору та одну пару чоловічих шкарпеток, які належать ОСОБА_3 , ніж з рукояткою білого кольору лезо котрого вкрито речовиною бурого кольору, 2 виделки, хустинка вкрита речовиною бурого кольору, сіра майка просякнута речовиною бурого кольору;2 скляні банки об`ємом 0.5 л із залишками консервації; 3 скляні рюмки; скляна пляшка об`ємом 0.5 л. з написом «Фляжка» 1 фрагмент занавіски з плямою речовини бурого кольору; 1 фрагмент килиму з плямою речовини бурого кольору;змив речовини бурого кольору; 10 фрагментів СПР та 2 СПВ долоні; нігтеві зрізи з лівої руки ОСОБА_1 упакованого до паперового конверту, змиви з лівої руки ОСОБА_1 упаковано до паперового конверту, чоловічу куртку чорного кольору з помаранчевою підкладкою, брюки чорного кольору, світер сірого кольору, пара чобіт коричневого кольору, ремінь шкіряний чорного кольору - знищити.

Речовий доказ по справі - комбінезон чорного кольору та светр сірого кольору по вернути - ОСОБА_2

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Буран В.М.