Ухвала суду № 93320227, 01.12.2020, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3824/20

Провадження № 2/488/1705/20 р.

УХВАЛА

Іменем України

01.12.2020 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на рухоме та нерухоме майно, де третіми особами виступають Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради та приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Барсков Артем Вікторович, -

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовною заявою в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , в якій просить суд визнати за малолітньою донькою ОСОБА_2 право власності на:

Ѕ частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Ѕ частину автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1990 року випуску, 2 – вантажний;

Ѕ частину автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1985 року випуску, 2 – вантажний, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2020 року, справу розподілено головуючому судді Чернявській Я.А.

Згідно частини шостої статті 187 ЦПК України, 18 листопада 2020 року судом надісланий запит до УДМС України в Миколаївській області, відповідь на який надійшла 27 листопада 2020 року.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування приписів статті 31 ЦПК України та передачі справи з одного суду до іншого з огляду на таке.

Як убачається зі змісту позовних вимог, які попередньо проаналізовані судом через призму юрисдикційності спорів, визначених Главою 2 ЦПК України, позивач просить, зокрема про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , отже, предметом спору є нерухоме майно.

Частиною першою статті 30 ЦПК України, яка визначає правила виключної підсудності, встановлено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 42 Постанови від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд у Постанові від 17 жовтня 2019 року у справі №461/6956/17 вказав, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У Постанові від 29 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі №369/238/15-ц дійшла правового висновку, що розгляд справи судами з порушенням правил виключної підсудності є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 30 ЦПК України (виключна підсудність), позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Зважаючи на те, що спір пов`язаний з визнанням права власності на частку нерухомого майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально розташований у Заводському районі м. Миколаєва, та з огляду на правила виключної підсудності, це виключає право вирішення вказаного спору Корабельним районним судом м. Миколаєва.

Згідно положень пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі викладеного, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на рухоме та нерухоме майно, де третіми особами виступають Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради та приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Барсков Артем Вікторович, необхідно передати на розгляд до Заводського районного суду м. Миколаєва в порядку виключної підсудності, в зв`язку з непідсудністю справи Корабельному районному суду м. Миколаєва.

Керуючись статтями 30, 31, 258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на рухоме та нерухоме майно, де третіми особами виступають Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради та приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Барсков Артем Вікторович, передати на розгляд в порядку виключної підсудності до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Передачу справи на розгляд іншому суду здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а у разі подання апеляційної скарги не пізніше п`яти днів після залишення скарги без задоволення.

Суддя: Яна Анатоліївна Чернявська