Вирок № 93319712, 04.12.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4174/15-к

Провадження № 1-кп/456/8/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2020 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бучківської В. Л.

суддів Бораковського В.М., Шрамко Р.Т.,

при секретарі Стасів О.Я.,

з участю прокурора Потупа І.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Волчанського І.Т.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015140000000263 від 15.06.2015 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Бережниця Стрийського району Львівської області,

громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою,

не одруженого, не працює, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в :

Органом досудового розслідування відповідно до обвинувального акту, підтриманого прокурором у суді,ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, 13.06.2011 о 00.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись поряд з вхідними воротами на території комплексу військового містечка №76, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , маючи умисел на вчинення вбивства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виник раптово на грунті неприязних відносин між ними, внаслідок словесного конфлікту, що переріс у бійку, став умисно наносити численні удари руками та ногами по голові та іншим частинам тіла ОСОБА_4 . Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , використовуючи свою фізичну перевагу і подолавши опір останнього, затягнув його в приміщення контрольно-перепускного пункту, де, в коридорі, продовжив умисно наносити ОСОБА_4 удари руками, ногами та підібраним на місці металевим чайником, в ділянки знаходження життєво-важливих органів людини, зокрема в голову та інші частини тіла, спричинивши тим самим потерпілому тупу відкриту травму голови, яка супроводжувалась переломами кісток черепа та внутрішньо-черепною кровотечею, що призвело до стиснення речовини головного мозку та смерті ОСОБА_4 , тобто ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що умисно вбив ОСОБА_4 . Згідно з висновком судово-медичної експертизи №79 від 18.07.2011, переломи костей черепа та крововиливи під оболонки головного мозку є небезпечні для життя і за цією ознакою, по ступеню тяжкості у живих осіб, відповідають тяжким тілесним ушкодженням. Водночас ОСОБА_1 , згідно з висновком вказаної судової експертизи, спричинив ОСОБА_4 й інші тілесні ушкодження, а саме: переломи кісток носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з розладом здоров`я; забійно-рвані рани голови потилиці зліва, обох брів, на правій завушній ділянці, підшкірні крововиливи довкола обох очей, синці чола зліва, на лівій біля вушній ділянці, на правому плечі в верхній третині, садна на правій вилиці, лівому коліні, на правому передпліччі в верхній третині по передній поверхні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_4 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 по суті пред`явленого йому обвинувачення вказав, що суть обвинувачення йому зрозуміла, свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України він не визнає та пояснив, що 11.06.2011 він перебував на роботі, як сторож по охороні частини території військового містечка, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 12.06.2011 він закінчив робочу зміну. Близько 09.00 год. на роботу приїхали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вони між собою домовилися, що ОСОБА_4 змінить пізніше ОСОБА_5 на чергуванні. ОСОБА_5 залишився, а вони з ОСОБА_4 поїхали додому. Вказав, що у нього не могло виникнути умислу на крадіжку грибів, які вони охороняли, оскільки власники самі давали їм гриби. Він приїхав додому близько 10 год ранку, вдома нікого не було. Дружина з дітьми бачили, як він їхав додому, оскільки в той час перебували на транспортній зупинці і їхали в м. Калуш. Дружина з дітьми повернулася 13.06.2011. Він пообідав, і весь час був вдома, його бачили сусіди. Близько 14.00 год. він пішов на футбол, потім повернувся, і весь вечір був вдома, нікуди не ходив. 13.06.2011 близько 11.00-12.00 год. до нього приїхали працівники міліції, запитували хто мав бути на чергуванні, він повідомив їм, що ОСОБА_5 , і ті попросили показати, де той мешкає. Від будинку ОСОБА_5 вони всі разом поїхали на місце події, ОСОБА_5 по дорозі запитував: «Що з ОСОБА_6 , він хоч живий?». Приїхавши на місце події, він залишився в автомобілі, потім їх повезли до райвідділку, де його почали звинувачувати у вбивстві, казали, щоб він взяв вину на себе, застосовували фізичну силу, вимагали зізнання. І він під тиском працівників поліції написав явку з повинною. Перед проведенням слідчої дії – відтворення обстановки і обставин події, йому працівники міліції вказували на те, що і як він має говорити, не заперечив, що слідча дія була проведена в присутності захисника. Ствердив, що працівники міліції чинили над ним фізичний та психологічний тиск, явку з повинною він переписував вже з написаної працівниками міліції, його били кулаками та гумовою палицею по руках, тілу. Ці тортури тривали близько трьох днів, впродовж яких він зізнався у вчиненні злочину, в тому числі під час слідчих дій. Його лякали катуванням та ввивезенням до лісу. Впродовж досудового розслідування він неодноразово заявляв про тиск, який на нього чинили, в тому числі розповідав про це захиснику ОСОБА_7 , однак остання сміялася з нього і казала, що якщо він надасть грошові кошти, його відпустять. Його двічі возили на флюрографію, оскільки він себе погано почував. З постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції, його не ознайомлювали. Він перебував під вартою 4 роки 1 місяць, за злочин, який не вчиняв. Заперечив, що 13.06.2011 о 00.30 год., перебував на території комплексу військового містечка №76, розташованого за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Стрілків, вул. Фіцика,1«б» і вказав, що не вчиняв вбивства ОСОБА_4 . Пред`явлене йому обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України вважає необгрунтованим, недоведеним та просить його виправдати.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, допитавши свідків обвинувачення, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст.321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст.337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, колегія суддів прийшла до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України було вчинено ОСОБА_1 , зважаючи на наступне.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, стороною обвинувачення надано, а судом досліджено наступні докази, зібрані в порядку, передбаченому КПК України 1960 року:

постанову слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження від 13.06.2011, відповідно до якої порушено кримінальну справу за фактом умисного вбивства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України/Т.1 а.с. 1/;

протокол слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. про вручення копії постанови про порушення кримінальної справи від 15.06.2011, відповідно до якої слідчий СВ Стрийського РВГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В., у відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 98-2 КПК України оголосив ОСОБА_2 в приміщенні Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області про те, що 13 червня 2011 року СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області порушена кримінальна справа №131-0109 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і вручено копію постанови від 13 червня 2011 року про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 115 КК України /Т.1 а.с. 2/;

протокол слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. про вручення копії постанови про порушення кримінальної справи від 13.06.2011, відповідно до якої слідчий СВ Стрийського РВГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В., у відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 98-2 КПК України оголосив ОСОБА_1 в приміщенні Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області про те, що 13 червня 2011 року СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області порушена кримінальна справа №131-0109 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і вручено копію постанови від 13 червня 2011 року про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 115 КК України /Т.1 а.с. 3/;

постанову начальника СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Наливайко О.М. про створення слідчої групи від 13.06.2011, відповідно до якої створено слідчу групу у кримінальній справі №131-0109 у складі: слідчого СВ Стрийського РВГУМВС України у Львівській області лейтенанта міліції Гавриліва С.В., ст. слідчого СВ Стрийського РВГУМВС України у Львівській області майора міліції Кирилюк Н.М.; ст. слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області капітана міліції Гладій А.М.; слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ст. лейтенанта міліції Кушнір А.І.; слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області лейтенанта міліції Леськіва Р.І.; Старшим слідчої групи призначено, слідчого СВ Стрийського РВГУМВС України у Львівській області лейтенанта міліції Гавриліва С.В. /Т.1 а.с. 4/;

постанову слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. про прийняття кримінальної справи до свого провадження від 13.06.2011, відповідно до якої слідчий СВ Стрийського РВГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В., кримінальну справу №131-0109 порушену за ознаками злочину, педбаченого ч.1 ст.115 КК України прийняв до свого провадження і приступив до проведення досудового слідства /Т.1 а.с. 5/;

картку первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону в Стрийський РВ ГУМВС України у Львівській області оперативного чергового Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ст. лейтенанта міліції Корман І.М., зареєстровану в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються №732 від 13.06.2011, відповідно до якої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 , повідомив про те, що біля с. Стрілків на території колишньої воєнної частини він виявив труп мужчини /Т.1 а.с. 6/;

заяву ОСОБА_2 від 14.06.2011, адресовану начальнику Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області полковнику міліції Шургот О.П., відповідно до якої ОСОБА_2 просить притягнути до відповідальності особу, яка у ніч з 12.06.2011 на 13.06.2011 на території колишнього військового містечка с. Стрілків, нанесла тілесні ушкодження її чоловікові ОСОБА_4 , від яких останній помер /Т.1 а.с. 7/;

заяву ОСОБА_9 від 13.06.2011, адресовану слідчому Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Кушнір А.І., якою працівникам міліції надано дозвіл на огляд території ТзОВ «Каштан» /Т.1 а.с. 8/;

протокол огляду місця події слідчого Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Кушнір А.І. від 13.06.2011 з фототаблицею до нього, відповідно до якого огляд проведений в приміщенні сторожівки на території ТзОВ «Каштан», що знаходиться між населеними пунктами с. Слобідки та с. Стрілків Стрийського району Львівської області, в присутності понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Приміщення сторожівки являє собою прохідний коридор, довжиною 5,5 м. При вході в приміщення сторожівки виявлено слід речовини бурого кольору, з нечіткими краями, який розпочинається з дерев`яного порога та закінчується на бетонній прилягаючій сходинці. При вході, на відстані 35 см. від дверної коробки виявлено велосипед, на рамі якого сліди речовини бурого кольору. На відстані 1,76 м. від входу до приміщення сторожівки виявлено труп ОСОБА_4 , який знаходився в горизонтальному положенні, одягнутий в чорні спортивні штани з білою та червоною полосою по боках, чорні шкарпетки, чорні туфлі та сірі труси. В ділянці правої брови трупа забійна рана неправильної овальної форми, розміром 1,5*0,5 см., аналогічна забійна рана з нерівними краями в ділянці лівої брови, розміром 3,5*0,8 см. Безпосередньо по середині голови, в ділянці на початку росту волосся лобної ділянки голови забійна рана неправильної лінійної форми, розміром 2,5*0,5 см. В ділянці лівої скули аналогічні рани з нерівними краями, розміром 2,5*0,4 см. На правому та лівому оці трупа дві масивні навколоорбітальні гематоми. За правим вухом рана розміром 1*0,3 см. На трупі виявлений перелом кісток носа, з виділенням речовини бурого кольору з носових ходів, вушні ходи вільні. Права та ліва рука трупа відведені від тіла під кутом близько 45 градусів, права пряма, ліва зігнута в ліктьовому суглобі. Трупні плями розташовані на задній поверхні тіла. Обличчя та голова трупа в рідині бурого кольору. Підлога в приміщенні коридору бетонна та забруднена речовиною бурого кольору. Від голови трупа до входу в приміщення сторожівки по площині 30*60 см. є калюжа речовини бурого кольору. Між лівим боком трупа та правою стіною виявлений металевий чайник з відламаною верхньою ручкою, деформований в нижній боковій частині, забруднений речовиною бурого кольору. З місця події вилучено: слід №1 руки, вилучений з внутрішньої сторони вхідних дверей, слід № 2 руки, слід № 3 руки, вилучені з дверної коробки вхідних дверей, слід № 4 руки, вилучений з пластикової наполовину обрізаної пляшки, яка знаходилась на підвіконні кімнати сторожівки; коробку з під сигарет «Пріма оптіма», вилучену з ґрунтової дороги бічної обочини; корок з під горілки з ліцензійною маркою, вилучений з обочини в траві; коробку з під сигарет «Пріма срібна», вилучену з правої обочини з трави; полімерну пляшку з під води, вилучену з трави перед входом у приміщенні сторожівки; полімерну пляшку ємністю 5 л., вилучену біля трупа , під велосипедом з приміщення коридору сторожівки; металевий чайник, деформований в нижній частині з слідами РБК; металевий чайник з полімерною ручкою, жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору; металеву ручку від чайника зі слідами бурого кольору; металеву кришку від чайника зі слідами речовини бурого кольору; металевий чайник зі слідами речовини бурого кольору; аркуш паперу з написом «Інструкція з охорони праці», зі слідами РБК; змиви РБК з підлоги кімнати сторожівки; електронний наручний годинник, вилучений з кімнати сторожівки; мобільний телефон, вилучений з кімнати сторожівки; змиви РБК зі слідами на сходовій площадці; змиви РБК з телевізора; змиви зі стіни коридору; змиви з підлоги коридору, біля вхідних дверей; змиви РБК з дверної ручки входу № 2; змиви РБК з стіни біля вхідних дверей № 2; змиви РБК з воріт; зразок води з РБК з калюжі, біля воріт; змиви з вхідних дверей сторожівки; грунт з РБК, біля воріт; покривало зі слідами речовини бурого кольору, вилучене з дерев`яної лавки з кімнати сторожівки; сорочку в клітку, вилучену з лавки з кімнати сторожівки; велосипед вилучений з приміщення коридору сторожівки /Т.1 а.с. 9-59/;

протокол демонстрації відеозйомки слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Кушнір А.І. від 13.06.2011, відповідно до якого слідчий СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Кушнір А.І., на підставі ст. ст. 89, 194, 195 КПК України провів демонстрацію відеозйомки, проведеної під час огляду місця події 13.06.2011 на місці вчинення вбивства ОСОБА_4 , а саме в приміщенні контрольно-пропускного пункту недіючої військової частини, де знаходиться ТзОВ «Каштан», що в с. Стрілків по вул. Фіцика, 1Б Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 19/;

акт про застосування розшукової собаки кінологічного центру УМВС України в Львівській області від 13.06.2011, відповідно до якого інспектором-кінологом ОСОБА_12 було застосовано розшукову собаку, який від трупа на КПП, вивів в другі двері, провів 20-25 м. до будки, повернувся назад, провів через в`їзд на КПП, провів 30 м., повернув на право та провів по дорозі 45-50м. та роботу закінчив /Т.1 а.с. 60/;

заяву ОСОБА_9 від 13.06.2011, адресовану слідчому Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Кирилюк Н.М., відповідно до якої працівникам міліції надано дозвіл на огляд приміщення ТзОВ «Каштан» /Т.1 а.с. 61/;

протокол огляду місця події слідчого Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Кирилюк Н.М. від 13.06.2011 з фототаблицею до нього, відповідно до якого огляд проведений на території ТзОВ «Каштан» в присутності понятих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Оглядом місця події є двохповерховий будинок на території колишньої військової частини, що знаходиться між населеними пунктами с. Слобідка та с. Стрілків Стрийського району Львівської області. Будинок знаходиться на відстані ста двох метрів від прохідної на територію даного підприємства. З місця події нічого не вилучено /Т.1 а.с. 62-72/;

лист слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Кирилюк Н.М. від 13.06.2011, адресований Стрийському міжрайонному прокурору Степанчаку Н.Й., яким повідомлено про те, що на підставі письмової згоди власника приміщення ОСОБА_15 , слідчою Стрийського РВГУМВС України у Львівській області ОСОБА_16 було проведено огляд приміщення ТзОВ «Каштан», яке розташоване на території колишньої військової частини, що в с. Стрілків по вул. Фіцика, 1 Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 73/;

заяву ОСОБА_17 від 17.06.2011, адресовану начальнику Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_18 , відповідно до якої працівникам міліції надано дозвіл на огляд житла, що за адресою: с. Бережниця Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 74/;

протокол огляду місця події слідчого Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 13.06.2011, відповідно до якого огляд проведений в присутності понятих ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .. Проводився огляд житла, а саме квартири, яка належить ОСОБА_17 та знаходиться на першому поверсі двохповерхового житлового будинку, що в с. Бережниця Стрийського району Львівської області. З місця події було вилучено: одну пару чоловічого взуття коричневого кольору, що знаходились при вході в квартиру; одну пару чоловічого взуття чорного кольору, 46 розміру, що знаходились на підлозі в кімнаті; пару чоловічого взуття чорного кольору, 45 розміру, що знаходились на підлозі в кімнаті №1. Окрім цього з кімнати № 1, яка належить ОСОБА_5 вилучались наступні речі: одна пара чоловічих штанів чорного кольору; одна пара чоловічих штанів сірого кольору; чоловічий головний убір (кашкет) чорного кольору; чоловіча сорочка на довгий рукав синього кольору /Т.1 а.с. 75-77/;

довідку слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В., адресовану начальнику СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Наливайко О.М., відповідно до якої при фіксації місця події, що мала місце 13.06.2011 в помешканні ОСОБА_5 , власником якого є ОСОБА_17 , що в с. Бережниця Стрийського району Львівської області, по факту умисного вбивства ОСОБА_4 відбувся збій комп`ютерної техніки. У зв`язку з цим надати фототаблицю неможливо /Т.1 а.с. 78/;

лист слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 13.06.2011, адресованого Стрийському міжрайонному прокурору Степанчаку Н.Й., в якому повідомлено про те, що на підставі письмової згоди власника житла ОСОБА_17 , слідчим Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. було проведено огляд житлового приміщення, яке розташоване в с. Бережниця Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 79/;

заяву ОСОБА_1 від 14.06.2011, адресовану начальнику Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_18 , якою працівникам міліції надано дозвіл на огляд житла, присадибної ділянки та господарських будівель, що за адресою: АДРЕСА_1 .1 а.с. 80/;

протокол огляду місця події слідчого Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Леськів Р.І. від 14.06.2011 з фототаблицею до нього, відповідно до якого огляд проведений в присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 . Проводився огляд житла, а саме будинку, який належить ОСОБА_1 та знаходиться в с. Стрілків Стрийського району Львівської області. З місця події, а саме: з коридору, що за вхідними дверима будинку було вилучено: чоловічі черевики чорного кольору, матерчатий трикотажний светер, чорні класичні чоловічі штани, джинси темно синього кольору, чорну чоловічу куртку із шкірозамінника, чорну чоловічу трикотажну куртку, спортивну куртку бежевого кольору. Із горища приміщення вилучено велосипед золотистого кольору, гумові чоботи, робочий комбінезон, робочу чоловічу куртку /Т.1 а.с. 81-89/;

лист слідчого Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Леськів Р.І. від 14.06.2011, адресованого Стрийському міжрайонному прокурору Степанчаку Н.Й., яким повідомлено про те, що на підставі заяви ОСОБА_1 , слідчим Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Леськів Р.І. було проведено огляд житла, за адресою: в с. Стрілків Стрийського району Львівської області. Під час огляду вилучено одяг ОСОБА_1 /Т.1 а.с. 90/;

протокол огляду місця події слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гладій А.М. від 14.06.2011 з фототаблицею до нього, відповідно до якого спеціалістом ОСОБА_23 , за участю понятих ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , проведено огляд трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в приміщенні моргу Стрийської міської лікарні, що в м. Стрию по вул. Дрогобицькій, 50. Під час огляду встановлено, що на передніх поверхнях обох колін є садна, також садна є в районі ліктьових суглобів та голови. В лобній ділянці є крововиливи, порушення цілісності кісток черепа, на підборідді незначне садно, на обох бровах розсічення, довжиною біля 5 см. Травматичних змін грудної клітки не виявлено /Т.1 а.с. 91-104/;

постанову про визнання потерпілим слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Леськів Р.І. від 15.06.2011, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано потерпілою, цивільним позивачем по справі № 131-0109, порушену за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України /Т.1 а.с. 126/;

протокол допиту потерпілої слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Леськів Р.І. від 15.06.2011, відповідно до якого допитано потерпілу ОСОБА_2 , яка повідомила, що її чоловік ОСОБА_4 за життя не був конфліктним, про наявність конфліктів із ОСОБА_1 їй чоловік нічого не розказував. На її думку конфліктів з ОСОБА_1 в її чоловіка не існувало. Окрім цього потерпіла повідомила про моральні страждання, які вона перенесла у зв`язку з смертю чоловіка /Т.1 а.с. 127-129/;

свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 18 травня 1985 року Стрілківською сільською радою Стрийського району Львівської області, відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_26 18.05.1985 уклали шлюб, про що зроблено актовий запис № 9 /Т.1 а.с. 130/;

свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 15 червня 2011 року Стрілківською сільською радою Стрийського району Львівської області, відповідно до якого ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено актовий запис № 16 /Т.1 а.с. 131/;

лікарське свідоцтво про смерть № 79/2011 ОСОБА_4 від 14.06.2011, видане завідувачем відділу судово-медичної експертизи Мелень Л.М., відповідно до якого ОСОБА_4 , 1962 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок перелому кісток черепа. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок важкої відкритої черепно мозкової травми, перелому кісток сплетіння та основи черепа, внаслідок нападу з використанням тупого предмету /Т.1 а.с. 132/;

явку з повиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресовану начальнику Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Шурготу О.П., зареєстровану в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються за вх. № 732/1 від 13.06.2011, відповідно до якої ОСОБА_1 розповів про те, що з 12 червня 2011 року на 13 червня 2011 року близько 00:00 год. він прийшов на роботу, щоб взяти грибів, однак на прохідній у нього виник конфлікт з ОСОБА_4 , оскільки останній не дав йому залізти через вікно, біля вхідних дверей і взяти гриби, та копнув його в коліно. Після цього він образився на ОСОБА_4 та почав його бити кулаками та ногами по голові, грудях, ногах і животі. В коридорі він вдарив ОСОБА_4 чайником по голові кілька разів, після чого в чайника відлетіла ручка. Потерпілий в цей час кричав. Потім він взяв потерпілого за голову і вдарив об стінку, після чого ОСОБА_4 впав. Він побачив, що ОСОБА_4 погано та пішов до кімнати і взяв баклажку з водою та хотів дати останньому, після чого ОСОБА_4 йому нецензурно відповів. Він бачив, що потерпілий лежить в коридорі і не встає та ще раз підійшов до нього і копнув по нозі та пішов до свого велосипеда і поїхав додому. ОСОБА_1 зазначив, що явка з повинною написана ним власноручно, без морального і фізичного тиску /Т.1 а.с.150-152/;

постанову про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якої порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по факту умисного вбивства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України /Т.1 а.с.153/;

протокол про вручення копії постанови про порушення кримінальної справи слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 15.06.2011, відповідно до якого ОСОБА_2 15.06.2011 отримала копію постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 /Т.1 а.с.154/;

протокол про вручення копії постанови про порушення кримінальної справи особі щодо якої порушена кримінальна справа слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якого ОСОБА_1 14.06.2011 отримав копію постанови про порушення кримінальної справи відносно нього /Т.1 а.с.155/;

протокол про забезпечення підозрюваному права на захист слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якого підозрюваному ОСОБА_1 роз`яснено його права, передбачені КПК України та Конституцією України /Т.1 а.с.156/;

заяву ОСОБА_1 , адресовану слідчому СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якої ОСОБА_1 повідомив, що вину у скоєному злочині визнає повністю та просить надати захисника. Відповідно підозрюваному ОСОБА_1 призначено, в порядку ст. 47 КПК України захисника – адвоката Бойчук У.О. /Т.1 а.с.157/;

ордер №16 від 14.06.2011, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката, які підтверджують повноваження адвоката Бойчук У.О. на захист інтересів ОСОБА_1 /Т.1 а.с.158-159/; лист, адресований Голові Львівської обласної колегії адвокатів про призначення захисника /Т.1 а.с.160/; повідомлення голови Львівської обласної колегії адвокатів про призначення захисника /Т.1 а.с.161/;

постанову про призначення захисника слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якої підозрюваному ОСОБА_1 для надання правової допомоги та захисту його прав і законних інтересів призначено адвоката Бойчук У.О. /Т.1 а.с.162/;

протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.06.2011 слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якого ОСОБА_1 затримано та роз`яснено у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 21 КПК України права, передбачені Конституцією України, з протоколом затримання ОСОБА_1 ознайомлений та дав пояснення про те, що визнає, що в ніч на 13.06.2011 в приміщенні контрольно перепускного пункту військової частини, яка знаходиться між селами Слобідка та Стрілків наніс ОСОБА_4 удари в ділянку голови, в результаті чого останній помер /Т.1 а.с.163-169/;

повідомлення про затримання підозрюваного слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_27 від 15.06.2011, відповідно до якого 14.06.2011 в 20:50 год., в порядку ст. 115 КПК України, затримано ОСОБА_1 /Т.1 а.с.170/;

протокол допиту підозрюваного слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомив про те, що з 25 лютого 2011 року він неофіційно працює сторожем на колишній військовій частині, що між населеними пунктами с. Слобідка та с. Стрілків Стрийського району Львівської області. З 26 лютого 2011 року по квітень 2011 року він разом з ОСОБА_28 та ОСОБА_29 працювали на території колишньої військової частини та здійснювали господарські роботи по підготовці до вирощування грибів в приміщенні, яке належить ОСОБА_8 , ОСОБА_30 , ОСОБА_14 . Зазначив, що 11.06.2011 о 08:00 год. він приїхав на роботу та змінив ОСОБА_4 12.06.2011 приїхав ОСОБА_28 та ОСОБА_4 . В цей день мав заступати на чергування ОСОБА_28 , проте він попросив щоб замість нього заступив ОСОБА_31 , після цього вони випили по чарці горілки і він поїхав велосипедом додому, а ОСОБА_28 та ОСОБА_4 залишились на роботі. По дорозі додому він заїхав в магазин та випив 100 грам горілки та купив пляшку пива і сигарети. На зупинці він зустрів дружину, тещу та дітей, які чекали на автобус, так як їхали в м. Калуш Івано-Франківської області. Приїхавши додому він ліг спати та прокинувшись близько 15:00 год. він направився на стадіон, де проходив футбольний матч. Після футбольного матчу, він разом з ОСОБА_32 та ОСОБА_33 пішли в магазин, де випили 0,25 літри горілки. Після чого він пішов додому та ліг спати, а близько 18:00 год. прокинувся і повечеряв. Близько 00:00 год. він вирішив поїхати на роботу, щоб набрати грибів. Приїхавши до прохідної, він залишив велосипед на вулиці та почав стукати в двері, ОСОБА_4 відчинив двері і він зайшов в середину та пройшов по коридору і повернув ліворуч до кімнати, в якій знаходився телевізор та ліжко. ОСОБА_4 запропонував йому випити 100 грам горілки, після чого він сказав ОСОБА_4 , що хоче взяти грибів. Однак, коли він підвівся для того, щоб піти по гриби, то ОСОБА_4 копнув його в ногу та сказав, що не пустить і зателефонує ОСОБА_34 , який є начальником охорони. Після чого він вдарив ОСОБА_4 кулаком правої руки в груди, в результаті чого він присів на тапчан. Тоді ОСОБА_4 піднявся та також вдарив його рукою в груди, після чого він впав на крісло. ОСОБА_4 схопив у праву руку чайник, який знаходився на кухні та замахнувся, щоб його вдарити, але він вирвав даний чайник та штовхнув у спину, в результаті чого ОСОБА_31 впав на коридор і вдарився головою в підвіконник. Зазначив, що коли він вирвав у ОСОБА_4 чайник, то у ньому відірвалась ручка. ОСОБА_4 на колінах тримався рукою за підвіконник та голову схилив до низу. В цей час він, тримаючи у правій руці чайник, що вирвав у ОСОБА_4 , вийшов на коридор та вдарив ОСОБА_4 ним два рази по голові в область правої частини вуха. Тоді він побачив, що ОСОБА_4 схилив ще більше голову до підлоги, повернувся до кімнати та взяв пляшку з водою і почав лити ОСОБА_4 на голову, щоб той відійшов. Під час цього ОСОБА_4 витер водою обличчя та сказав, що це його остання зміна. Це його роздратувало ще більше та він два рази копнув ОСОБА_4 в ділянку ноги та плеча. Після цього він направився до дверей та сів на велосипед і поїхав додому, коли виїжджав з даної території, то чув, що позаду зі сторони с. Слобідка йшли хлопці та дівчата, на відстані близько 200 метрів він нього. Вину у вчиненому злочині визнав повністю /Т.1 а.с.171-174/;

протокол відтворення обстановки та обставин події слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якого на території колишньої військової частини, що розташована в АДРЕСА_1 проведено відтворення обстановки та обставин події за участю понятих ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , начальника СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_37 , захисника Бойчук У.О., судово-медичного експерта Яковенко Ю.О., криміналіста Кондратюк С.Ю., статиста ОСОБА_38 , підозрюваного ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , в присутності захисника в службовому кабінеті Стрийського відділу міліції розповів про події, що мали місце в ніч 13.06.2011 на території колишньої військової частини. Після чого близько 18:30 год. 14.06.2011, всі учасники слідчої дії поїхали до колишньої військової частини, що між селами Слобідка та Стрілків Стрийського району Львівської області. ОСОБА_1 попросив всіх учасників підійти до контрольно-пропускного пункту та пояснив, що в ніч на 13.06.2011 він приїхав велосипедом до даного приміщення та залишив велосипед біля дерева і пішов до вхідних дверей приміщення, постукав, а ОСОБА_4 виглянувши, відчинив двері. Повідомив, що зайшовши в кімнату з лівої сторони, разом з ОСОБА_4 , останній сів на ліжко, а він присів на крісло, навпроти нього. ОСОБА_4 запропонував випити горілки та налив у дві склянки, решту горілки потерпілий заховав. Під час розпивання алкогольних напоїв він повідомив ОСОБА_4 , що хоче піти в приміщення казарми нарвати грибів, однак потерпілий відповів, що не дасть йому це зробити та встав з крісла і копнув його під коліно. Після цього ОСОБА_1 показав, як наніс удар ОСОБА_4 в область грудної клітки, в результаті чого останній впав на ліжко. Піднявшись з ліжка ОСОБА_4 наніс йому удар у відповідь в область грудної клітки та схопив з кухні чайник і замахнувся на нього. ОСОБА_1 вирвав чайник з рук ОСОБА_4 та штовхнув останнього в спину, в результаті чого потерпілий впав на коридор, при цьому вдарився головою об бетонний підвіконник. Зазначив, що в цей час світло в усіх кімнатах було виключено, але працював телевізор. Впавши на коліна ОСОБА_4 поклав на підвіконник руку та схилив голову, а він в цей час тримаючи в руках чайник підійшов до ОСОБА_4 ззаду та наніс два удари чайником в задню праву ділянку голови. Після чого він кинув чайник на коридор та направився в кімнату, де взяв пляшку з водою, що знаходилась на столі та підійшов до ОСОБА_4 і вилив йому на голову. ОСОБА_4 обтер обличчя рукою та припіднявшись нецензурними словами сказав забиратись з території та що він вже не працює, оскільки є інша людина. Після цього він наніс ОСОБА_4 один удар кулаком в плече та один удар ногою в таз і вийшов з приміщення прохідної, взяв велосипед та виїхав на автодорогу. Проїхавши близько 200 метрів, він зупинився біля дерев та почув, що зі сторони с. Слобідки йшли хлопці та дівчата, а зі сторони с. Стрілків їхав легковий автомобіль, білого кольору, іноземного виробництва та пригальмував біля вибоїни. Зазначив, що двері прохідної він не зачинив, з внутрішньої сторони дверей в замку були ключі, праворуч на стіні в кімнаті висів плакат, на столі знаходились два журнали з охорони та обліку праці, кефір і пляшка пива, в якій була горілка, на стіні на цвяху висіли ключі від воріт, ліжко було застелене червоним покривалом. Він бачив як ОСОБА_4 сидів на коридорі біля вікна, одягнений в футболку зеленого кольру та спортивні штани з полосками /Т.1 а.с.175-177/;

протокол демонстрації відеозйомки слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якої проведено демонстрацію відеозйомки до слідчої дії відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 від 14.06.2011, яка проводилась в приміщенні контрольно-пропускного пункту недіючої військової частини, де знаходиться ТзОВ «Каштан» в с. Стрілків по вул. Фіцика, 1 Б Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с.178/;

протокол відтворення обстановки та обставин події слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 15.06.2011, відповідно до якого на території колишньої військової частини, що розташована в АДРЕСА_1 проведено відтворення обстановки та обставин події за участю понятих ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , спеціаліста ОСОБА_41 , начальника СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_37 , першого заступника начальника СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_42 , захисника ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , на пропозицію слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_27 відтворити обстановку та обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , що мали місце в ніч на 13.06.2011 на території колишньої військової частини, що між селами Слобідка та Стрілків Стрийського району Львівської області, розповів, що в ніч з 12.06.2011 на 13.06.2011 о 00:10 год. він приїхав велосипедом до даної території та залишив велосипед біля дерева, зліва від шутрової дороги, навпроти входу контрольно-пропускного пункту. Після чого він направився до першої секції металевого паркану, праворуч від металевих воріт та перескочивши його опинився на території, підійшов до металевих воріт з внутрішньої сторони території. В цей час з задніх дверей контрольно-пропускного пункту вийшов ОСОБА_4 та підійшов до нього. Вони обоє перебували в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 повідомив, що хоче нарвати печериць, але ОСОБА_4 йому відмовив, він ступив крок вперед, а ОСОБА_4 схопив його за футболку, за що він наніс останньому один удар в плече. Після чого ОСОБА_4 наніс йому удар в область грудної клітки, а він у відповідь наніс останньому три удари в обличчя, два рази правою рукою та один раз лівою, від чого ОСОБА_4 впав на ліву сторону на землю. Після цього він взяв ОСОБА_4 за ліву руку, припідняв та повів до бетонних східців, перед дверима в сторожівку, відчинивши двері завів останнього в кімнату, де посадив на ліжко-тапчан. В подальшому ОСОБА_4 піднявся та вдарив його в груди, а він наніс удар у відповідь, після цього ОСОБА_4 взяв з кухні чайник та замахнувся на нього. Він вирвав чайник, але в ньому в цей час відірвалась ручка, після чого штовхнув ОСОБА_4 в спину, від чого останній перечепився за поріг та падаючи, вдарився головою в підвіконник. ОСОБА_4 присів та тримався лівою рукою за підвіконник, а він в цей час підійшов до ОСОБА_4 ззаду та наніс два удари чайником в потилицю, після чого обійшов потерпілого з правої сторони та наніс три або чотири удари чайником знизу в обличчя, після чого ОСОБА_4 наклонився та ліг на бетонну підлогу, головою до других дверей. Коли ОСОБА_4 лежав на землі, то голову схилив обернувшись до кімнати. Після чого він взяв ОСОБА_4 за праву руку та попробував серцебиття та пульс, який ще був. З шоку він вибіг з приміщення, закривши двері взяв велосипед та поїхав додому /Т.1 а.с.185-187/;

протокол демонстрації відеозйомки слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 15.06.2011, відповідно до якого проведено демонстрацію відеозйомки до слідчої дії відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 від 15.06.2011, яка проводилась в приміщенні контрольно-пропускного пункту недіючої військової частини, де знаходиться ТзОВ «Каштан» в с. Стрілків по АДРЕСА_1 .1 а.с.188/;

постанову про виділення матеріалів із кримінальної справи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 13.07.2011, відповідно до якої виділено із матеріалів кримінальної справи № 131-0109, матеріали по заяві ОСОБА_1 стосовно незаконних дій працівників міліції щодо нього та направлено їх для перевірки та прийняття рішення, в порядку ст. 97 КПК України в Стрийську міжрайонну прокуратуру Львівської області /Т.1 а.с.236/;

лист старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 13.07.2011 за вих. № 2/6092, адресованого Стрийському міжрайонному прокурору ОСОБА_44 , відповідно до якого за погодженням з прокуратурою Львівської області, скеровано для перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, виділені матеріали із кримінальної справи № 131-0109 про обвинувачення ОСОБА_1 /Т.1 а.с.237/.

постанову про відмову в порушенні кримінальної справи заступника Стрийського міжрайонного прокурора Попович М.В. від 28.07.2011, відповідно до якої в порушенні кримінальної справи за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 працівниками Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області відмовлено, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, у зв`язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України /Т.1 а.с.239-240/;

висновок експерта №79 від 18.07.2011, відповідно до якого на підставі постанови ст. слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України Гладій А.М. від 14.06.2011, судово-медичним експертом Мелень Л.М. проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_4 , 1962 р.н..; під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 виявлено: причиною смерті ОСОБА_4 , 1962 р.н., стала тупа, відкрита травма голови, що супроводжувалась переломами кісток черепа та внутрішньо-черепною кровотечею, що привело до стиснення речовини головного мозку. Підтвердженням вказаного висновку є наявність переломів кісток склепіння та основи черепа та крові під твердою мозковою оболонкою в правій півкулі головного мозку, крововиливи під тонкими оболонками мозку обох півкуль в скронево-потилично-тім`яних ділянках, уплощенням головного мозку під крововиливом. Враховуючи характер розвитку трупних явищ: труп на дотик рівномірно охолоджений, трупне задубіння добре виражено в усіх досліджуваних групах м`язів, трупні плями змінюють своє забарвлення після натиску на них і відновлюють своє забарвлення через 5 хвилин, слід вважати, смерть настала в межах доби до початку дослідження тіла в морзі. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 , виявлені: перелом кісток носа: забійно-рвані рани голови потилиці зліва, обох брів, на правій завушній ділянці; підшкірні крововиливи довкола обох очей; синці чола зліва, на лівій біля вушній ділянці, на правому плечі в верхній третині, на правому коліні по передній поверхні на лівому стегні в верхній третині, садна на правій вилиці, на лівому коліні, на правому передпліччі в верхній третині по передній поверхні, крововилив під тверду мозкову оболонку правої потиличної ділянки, переломи кісток черепа. Всі вищевказані ушкодження виникли прижиттєво від дії твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, можливо від ударів руками, ногами та стороннім предметом, а також при співударі до таких в момент падіння із прискоренням з висоти власного росту й по давності причинення можуть відповідати події, яка вказана в обставинах справи. По ступеню важкості - переломи костей черепа та кровиливи під оболонки головного мозку є небезпечні для життя і за цією ознакою по ступеню тяжкості у живих осіб відповідає тяжкому; переломи кісток носа відносяться до легких тілесних ушкоджень з розладом здоров`я; підшкірні крововилививи, синці та садна відносяться до легких. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 , виявлені морфологічні ознаки: хронічного захворювання печінки - алкогольний жировий гепатоз, яке в причинному зв`язку з настанням смерті не знаходиться. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі з трупа ОСОБА_4 , виявлено етиловий спирт в кількості – 2,30 %(проміле), і 3,22%(проміле). Така концентрація алкоголю в крові живої особи відповідає сильному сп`янінню /Т.2 а.с. 3-5/;

висновок експерта №316 від 17.06.2011, відповідно до якого на підставі постанови слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України Гаврилів С.В. від 14.06.2011, судово-медичним експертом Стрийського відділення судово-медичної експертизи Яковенко Ю.О. проведено судово-медичну експертизу гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При судово-медичній експертизі на тілі гр. ОСОБА_1 було виявлено рожево-червоне садно в середній третині лівої гомілки та овальне садно першого пальця лівої кисті. Садно лівої гомілки могло утворитись від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею при події та за обставин вказаних освідуваним і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Садно кісточки другого пальця лівої кисті не відповідає часу 12-13 червня 2011 року /Т.2 а.с. 13/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області Ріжко Р.М. від 11.07.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами судово-медичної експертизи та висновком судово-медичної експертизи від 17.06.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 14/;

висновок експерта №429/2011-ім від 05.07.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_45 від 17.06.2011, судово-медичним експертом відділення судово-медичної імунології Бюро судово-медичної експертизи ГУОЗ Львівської облдержадміністрації Фітьо Г.С. проведено судово-медичну експертизу штанів спортивних, трусів, пари шкарпеток, пари туфель, годинника електронного, одягу та речей, вилучених з трупа ОСОБА_4 . На основі даних судово-медичних досліджень речових доказів встановлено: кров від трупа ОСОБА_4 , 1962 р.н. відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. В слідах на штанах спортивних, трусах, парі шкарпеток, парі туфель, годиннику електронному, одязі та речах, вилучених з трупа ОСОБА_4 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, яка може походити як від самого потерпілого ОСОБА_4 , так від будь-якої іншої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВО /Т.2 а.с. 35-39/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області Ріжко Р.М. від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 05.07.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 40/;

висновок експерта №428/2011-ім від 05.07.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_45 від 17.06.2011, судово-медичним експертом відділення судово-медичної імунології Бюро судово-медичної експертизи ГУОЗ Львівської облдержадміністрації Фітьо Г.С. проведено судово-медичну експертизу металевої кришки, годинника електронного, чайника металевого, сорочки, покривала – речей, вилучених про проведенні огляду місця події. На основі даних судово-медичних досліджень речових доказів встановлено: кров від трупа ОСОБА_4 , 1962 р.н. відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. В слідах на металевій кришці, годиннику електронному, чайнику металевому, сорочці, покривалі – речах, вилучених при огляді місця події, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, яка може походити як від будь-якої особи з такою ж групою крові за ізосерологічною системою АВО, так і від самого потерпілого ОСОБА_4 /Т.2 а.с. 45-51/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області Ріжко Р.М. від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 05.07.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 52/;

висновок експерта №3/920 від 29.07.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу марлевого тампону зі змивом. Зідно висновку експерта № 3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». На марлевому тампоні зі змивом, наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виялена кров може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 66-70/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області Ріжко Р.М. від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 29.07.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 71/;

висновок експерта №3/919 від 29.07.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу двох зіскоб речовини бурого кольору. Зідно висновку експерта №3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». У двох зіскобах, наданих на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_4 , походження її від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 75-79/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 29.07.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 80/;

висновок експерта №3/927 від 08.08.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу зіскоб зі стіни. Зідно висновку експерта № 3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». У зіскобі, наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_4 , походження її від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 84-88/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 08.08.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 89/;

висновок експерта №3/928 від 08.08.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу марлевої серветки із грунтом. Зідно висновку експерта № 3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». На марлевій серветці зі зразком грунту, наданій на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 93-97/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області Ріжко Р.М. від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 08.08.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 98/;

висновок експерта №3/929 від 08.08.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу марлевих тампонів зі змивами. На трьох марлевих тампонах зі змивами, наданих на дослідження, виявлено кров, встановити видову та групову приналежність якої не вбачається можливим у зв`язку з недостатньою концентрацією білка у вказаних об`єктах /Т.2 а.с. 102-105/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 08.08.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 106/;

висновок експерта №3/924 від 04.08.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу марлевого тампона зі зразком води. Зідно висновку експерта № 3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». На марлевому тампоні зі зразком води, наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 110-114/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 04.08.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 115/;

висновок експерта №3/925 від 04.08.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу марлевого тампона. Зідно висновку експерта № 3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». На марлевому тампоні зі змивом, наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 119-123/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 04.08.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 124/;

висновок експерта №3/926 від 08.08.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу марлевого тампона зі змивом. Зідно висновку експерта № 3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». На марлевому тампоні зі змивом, наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 128-132/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 08.08.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 133/;

висновок експерта №3/922 від 29.07.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу марлевого тампона зі змивом. Зідно висновку експерта №3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». На трьох марлевих тампонах зі змивами, наданих на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 137-141/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 29.07.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 142/;

висновок експерта №3/921 від 04.08.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу металевого предмета. Зідно висновку експерта № 3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». На металевому предметі, наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 146-149/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 04.08.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 150/;

висновок експерта №3/923 від 04.08.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу аркуша паперу. Зідно висновку експерта № 3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». На аркуші паперу, наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_4 , походження її від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 154-158/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 04.08.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 159/;

висновок експерта №3/915 від 18.07.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу марлевих тампонів зі змивами. Зідно висновку кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. На двох марлевих тампонах зі змивами, наданих на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 163-169/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 18.07.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 170/;

висновок експерта №3/914 від 29.07.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу марлевих тампонів зі змивами. Зідно висновку експерта № 3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». На трьох марлевих тампонах зі змивами, наданих на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 174-178/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 29.07.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 179/;

висновок експерта №3/930 від 08.08.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, експертом сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_47 проведено судову імунологічну експертизу аркуша паперу. Згідно висновку експерта № 3/915 від 18.07.2011: «Кров ОСОБА_1 , зразок якої у сухому стані надано на дослідження належить до групи 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО». На аркуші паперу з написом «Інструкція з охорони праці», наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_4 , походження її від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 183-187/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 08.08.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 188/;

висновок експерта №3/918, 4/388 від 18.07.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, начальником сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень Якимів М.В. проведено судову імунологічно-дактилоскопічну експертизу. Зідно висновку експерта на поверхнях металевого чайника з полімерною накладкою чорного кольору на руків`ї, наданому на дослідження, слідів рук не виявлено. На зовнішніх поверхнях металевого чайника з полімерною накладкою чорного кольору на руків`ї, наданих на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи, крові якої властивий антиген А, її походження від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 236-239/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області Ріжко Р.М. від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами комплексної експертизи та висновком експерта від 18.07.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 240/;

висновок експерта №3/917, 4/389 від 18.07.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, начальником сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень Якимів М.В. проведено судову імунологічно-дактилоскопічну експертизу. Зідно висновку експерта на поверхнях металевого чайника з руків`ям жовтого кольору, наданого на дослідження, слідів рук не виявлено. На зовнішніх поверхнях металевого чайника з руків`ям жовтого кольору, наданого на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи, крові якої властивий антиген А, її походження від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 245-249/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами комплексної експертизи та висновком експерта від 18.07.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 250/;

висновок експерта №3/916, 4/390 від 18.07.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого в ОВС – криміналістом відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_46 від 15.06.2011, начальником сектору молекулярно-генетичних, імунологічних, цитологічних та одоролігчних досліджень ОСОБА_48 та старшим експертом сектору дактилоскопічних досліджень Вольчак І.Є. проведено судову імунологічну молекулярно-генетичну дактилоскопічну експертизу. Зідно висновку експерта на поверхнях полімерної пляшки та кришки, наданих на дослідження, слідів рук, придатних для ідентифікації особи, не виявлено. На поверхні полімерної пляшки та кришки виявлено дактилоскопічний слід, непридатний для ідентифікації особи. Генетичні ознаки дактилоскопічного сліду, виявленого на полімерній пляшці та визнаного непридатним для ідентифікації особи за дактилоскопічними ознаками, не встановлено. На поверхні полімерної пляшки, наданої на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров може походити від особи, крові якої властивий антиген А, її походження від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається. На поверхні полімерної кришки, наданої на дослідження, слідів подібних на кров`яні, не виявлено /Т.2 а.с. 255-260/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області Ріжко Р.М. від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами комплексної експертизи та висновком експерта від 18.07.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 261/;

висновок експерта №509/2011-ім від 22.07.2011, відповідно до якого на підставі повторної постанови слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 19.07.2011, судово-медичним експертом відділення судово-медичної імунології Бюро судово-медичної експертизи ГУОЗЛОДА Демчук Ю.В. проведено судово-медичну експертизу речового доказу: джинсів, вилучених під час огляду будинку по місцю проживання ОСОБА_1 . Зідно висновку експерта у слідах на джинсових штанах (об`єкт №9), вилучених під час огляду приміщення будинку по місцю проживання ОСОБА_1 знайдена кров людини. При встановленні групової належності крові за ізосерологічною системою АВО в об`єкті № 9 антигени А,В, Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В не виявлені, тому висловитись про групову належність даної крові неможливо. У слідах на джинсових штанах, вилучених під час огляду приміщення в будинку по місцю проживання ОСОБА_1 крові не знайдено/Т.2 а.с. 273-279/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області Ріжко Р.М. від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами повторної імунологічної експертизи та висновком експерта від 22.07.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 280/;

висновок експерта №599/2011-ім від 16.08.2011, відповідно до якого на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 08.08.2011, судово-медичним експертом імунологом відділення судово-медичної імунології Бюро судово-медичної експертизи УОЗ Львівської облдержадміністрації Леонтьевою І.В. проведено судово-медичну експертизу марлевих тампонів зі змивами з велосипеда, вилучених під час огляду місця події. Зідно висновку експерта кров від трупа ОСОБА_4 , 1962 р.н., відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В слідах на марлевому тампоні зі змивом з передньої вилки велосипеда та марлевому тампоні зі змивом з косої частини рами велосипеда, виявлена кров людини і антиген А., що не виключає можливість походження виявленої крові від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО, в тому числі від потерпілого ОСОБА_4 . В слідах на марлевому тампоні зі змивом з рами переднього колеса, на марлевому тампоні зі змивом з лівої педалі велосипеда, на марлевому тампоні зі змивом з рами заднього колеса, виявлена кров, видова приналежність якої невстановлена /Т.2 а.с. 285-291/;

протокол ознайомлення обвинуваченого з висновком експертизи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області Ріжко Р.М. від 16.08.2011, відповідно до якого обвинуваченого ОСОБА_1 ознайомлено з матеріалами імунологічної експертизи та висновком експерта від 16.08.2011, заяв та клопотань останній не подавав /Т.2 а.с. 292/;

протокол огляду предметів слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якого слідчим в присутності понятих ОСОБА_49 та ОСОБА_50 оглянуто речі, вилучені під час проведення огляду місця події, а саме: корок з-під горілки із залишками акцизної марки; коробку з-під сигарет "Прима срібна"; полімерну пляшку з-під води "Гірська кришталева"; полімерну пляшку ємністю 5л.; металевий чайник, деформований в нижній частині, зі слідами речовини бурого кольору; металевий чайник з полімерною ручкою, зі слідами речовини бурого кольору; металеву ручку від чайника, зі слідами речовини бурого кольору; металеву кришку від чайника зі слідами речовини бурого кольору; металевий чайник, зі слідами речовини бурого кольору; аркуш паперу з написом «Інструкція з охорони праці» зі слідами речовини бурого кольору; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з кімнати сторожів; електронний наручний годинник; мобільний телефон "Нокія"; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору зі сходової клітки; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з телевізора; паперовий конверт із зіскобом речовини бурого кольору зі стіни коридору; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з підлоги коридору; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з дверної ручки; паперовий конверт із зіскобом речовини бурого кольору зі стіни біля вхідних дверей; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору із воріт; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору із калюжі води біля воріт; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з дверей сторожки; паперовий конверт з грунтом із речовиною бурого кольору; покривало із слідами речовини бурого кольору; сорочку в клітинку; пару чоловічих черевиків чорного кольору; матерчатий трикотажний светр; чорні чоловічі штани; джинсові штани темно-синього кольору; чорну чоловічу куртку із шкірзамінника; чоловічу чорну трикотажну куртку; спортивну куртку бежевого кольору; велосипед з рамою золотистого кольору; робочий комбінезон; робочу чоловічу ватну куртку /Т.2 а.с. 304/;

постанову про приєднання до справи речових доказів слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якої оглянуті слідчим СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. 14.06.2011 предмети визнано речовими доказами та приєднано до кримінальної справи № 131-0109, як речові докази та вирішено після проведення експертиз передати їх на зберігання в камеру схову при Стрийському РВ ГУМВС України у Львівській області /Т.2 а.с. 305/;

довідку Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області від 11.08.2011, відповідно до якої згідно постанови слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. отримано на зберігання речові докази по кримінальній справі № 131-0109 /Т.2 а.с. 306/;

протокол огляду предметів слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якого слідчий в присутності понятих ОСОБА_49 та ОСОБА_50 провів огляд велосипеда «Україна», коричневого кольору з серійним номером 12817066, вилученого з приміщення контрольно-пропускного пункту недіючої військової частини, що в с. Стрілків по вул. Фіцика, 1 Б Стрийського району Львівської області, під час проведення огляду місця події від 13.06.2011 /Т.2 а.с. 307/;

постанову про приєднання до справи речових доказів слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якої велосипед визнано як речовий доказ та приєднано до кримінальної справи № 131-0109 і передано на зберігання в камеру схову при Стрийському РВ ГУМВС України у Львівській області /Т.2 а.с. 308/;

довідку Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області від 11.08.2011, відповідно до якої згідно постанови слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. отримано на зберігання речові докази по кримінальній справі № 131-0109 /Т.2 а.с. 309/;

постанову про відмову у визнання предметів речовими доказами слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якої відмовлено у визнанні речовими доказами речей, які належать ОСОБА_5 та вилучені з помешкання ОСОБА_17 , що в с. Стрілків Стрийського району Львівської області /Т.2 а.с. 310/;

розписку про зберігання майна, відповідно до якої ОСОБА_5 , 1957 р.н., житель с. Стрілків Стрийського району Львівської області дав дану розписку слідчому СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. про те, що згідно постанови від 14.06.2011 він прийняв на відповідальне зберігання речі та зобов`язався зберігати їх до прийняття щодо них рішення суду /Т.2 а.с. 311/;

постанову про відмову в порушенні кримінальної справи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якої відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, в зв`язку з відсутністю ознак складу злочину в його діях /Т.2 а.с. 336-337/;

постанову про відмову в порушенні кримінальної справи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якої відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_51 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в зв`язку з відсутністю ознак складу злочину в його діях /Т.2 а.с. 338/;

повідомлення старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 , адресованому гр. ОСОБА_51 про те, що винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно останнього /Т.2 а.с. 339/;

постанову про відмову в порушенні кримінальної справи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якої відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в зв`язку з відсутністю ознак складу злочину в їх діях /Т.2 а.с. 340-341/;

повідомлення старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 , адресованому гр. ОСОБА_5 про те, що винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно останнього /Т.2 а.с. 342/;

постанову про відмову в порушенні кримінальної справи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якої відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_52 за ознаками злочину, передбаченого ст. 198 КК України, в зв`язку з відсутністю ознак складу злочину в її діях /Т.2 а.с. 343/;

повідомлення старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 , адресованому гр. ОСОБА_52 про те, що винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно останньої /Т.2 а.с. 344/;

постанову про відмову в порушенні кримінальної справи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якої відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_53 за ознаками злочину, передбаченого ст. 198 КК України, в зв`язку з відсутністю ознак складу злочину в його діях /Т.2 а.с. 345/;

повідомлення старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 , адресованому гр. ОСОБА_53 про те, що винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно останнього /Т.2 а.с. 346/;

постанову про відмову в порушенні кримінальної справи старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 від 16.08.2011, відповідно до якої відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, в зв`язку з відсутністю ознак складу злочину в їх діях /Т.2 а.с. 347-348/;

повідомлення старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я, статевої свободи та статевої недоторканості особи СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_43 , адресованих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно останніх /Т.2 а.с. 349/.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, стороною обвинувачення надано, а судом досліджено наступні докази, зібрані в порядку, передбаченому КПК 2012 року:

відповідь завідувача Стрийського райвідділення КЗЛОР «ЛОБСМЕ» ОСОБА_54 від 24.11.2014 за вих. №37 на запит судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гулкевич О.В. від 20.11.2014, згідно з якою у Стрийському районному відділенні КЗ ЛОР «ЛОБСМЕ» будь-яких матеріалів (кусочки шкіри, м`яких тканин з ділянок ушкоджень, внутрішніх органів), які як вказано в представленому запиті, були вилучені при експертизі трупа ОСОБА_4 , 14.06.2011 немає /Т.3 а.с. 49/;

витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015140000000263 від 15.06.2015 та 23.06.2015, відповідно до яких ОСОБА_1 , 13.06.2011 о 00:30 год., знаходячись поряд з вхідними воротами на території комплексу військового містечка № 76, розташованого за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Стрілків, вул. Фіцика, 1 Б, маючи умисел на вчинення вбивства ОСОБА_4 став умисно наносити численні удари руками та ногами по голові та іншим частинам тіла ОСОБА_4 . Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , затягнув його в приміщення контрольно-пропускного пункту, де в коридорі, продовжив умисно наносити ОСОБА_4 удари руками, ногами та підібраним на місці металевим чайником, в ділянки знаходження життєво-важливих органів людини, зокрема в голову та інші частини тіла, спричинивши тим самим потерпілому тупу відкриту травму голови, яка супроводжувалась переломами кісток черепа та внутрішньочерепною кровотечею, що призвело до стиснення речовини головного мозку та смерті ОСОБА_4 , тобто умисно вбив його, дата внесення до ЄРДР 15.06.2015 /Т.6 а.с. 5,6/;

постанову заступника прокурора Львівської області Поліщук В. від 15.06.2015 про призначення групи прокурорів, відповідно до якої призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №12015140000000263, відомості про яке 15.06.2015 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у складі прокурорів відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Камінського М.М., Костишина Д.Б., Данилів О.М. та Горин Х.В. Старшим групи призначено ОСОБА_55 , якому доручено керувати діями інших прокурорів /Т.6 а.с. 10/;

запит старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 від 17.06.2015 за вих. №2/5702, адресованим начальнику НДЕКЦ ГУМВС України у Львівській області Заяць Р.Я., згідно з яким у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження № 12015140000000263 від 15.06.2015 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, просить старший слідчий перевірити по даних АДІС «Сонда» сліди рук, перекопійовані на відрізку прозорої липкої стрічки №3, розмірами сторін 40x18мм, №4 розмірами сторін 28x18мм, вилучені 13.06.2011, під час огляду місця події між селами Слобідка та Стрілків Стрийського району Львівської області, по факту вбивства ОСОБА_4 та відкопійовані на таблицю №1 до ОМП. Згідно з висновком дактилоскопічної експертизи №23 від 31.01.2013 сліди рук перекопійовані на відрізку прозорої липкої стрічки №3, розмірами сторін 40x18мм, №4 розмірами сторін 28x18мм придатні для ідентифікації особи /Т.6 а.с. 45/;

відповідь т.в.о. начальника НДЕКЦ ГУМВС України у Львівській області Сопільник Л.І. від 23.07.2015 за вих. № 11/889, адресованою старшому слідчому відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 , відповідно до якої перевіркою за дактилообліком слідів рук, вилучених з місця вчинення кримінального правопорушення, вилучені 13.06.2011 між селами Слобідка та Стрілків Стрийського району Львівської області, по факту вбивства ОСОБА_4 , кримінальне провадження № 12015140000000263 від 15.06.2015, встановлено, що сліди рук залишені не особами, дактилокарти яких вміщено до дактилокартотеки станом на 23.07.2015 /Т.6 а.с. 46/;

запит старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 від 17.06.2015 за вих. №2/5703, адресованим генеральному директору ТОВ «Астеліт»,про надання інформації щодо збереження в ТОВ «Астеліт» інформації про зв`язок, надані телекомунікаційні послуги, у тому числі отримані послуги, їх тривалість, зміст, маршрути передавання тощо, що здійснені абонентами мобільного зв`язку ТОВ «Астеліт», за період часу з 12.06.2011 по 14.06.2011 /Т.6 а.с. 47/;

відповідь начальника відділу взаємодії та кореспонденції ТОВ «Астеліт» від 17.06.2015 за вих. № 2/5703, на запит слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 , відповідно до якої записи про надані телекомунікаційні послуги, термін позовної давності по яких сплинув, у ТОВ «Астеліт» не зберігаються /Т.6 а.с. 48/;

запит старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 від 17.06.2015 за вих. №2/5704, адресованим директору ПрАТ «Київстар» про надання інформації щодо збереження в ПрАТ «Київстар» інформації про зв`язок, надані телекомунікаційні послуги, у тому числі отримані послуги, їх тривалість, зміст, маршрути передавання тощо, що здійснені абонентами мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», за період часу з 12.06.2011 по 14.06.2011 /Т.6 а.с. 49/;

відповідь менеджера з безпеки ОСОБА_57 ПрАТ «Київстар» від 26.06.2015 за вих. № 1802, на запит слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 , відповідно до якої інформація про надані телекомунікаційні послуги ПрАТ «Київстар» зберігається протягом останніх трьох років, відповідно до строку позовної давності, що встановлений законодавством України, згідно із п. 1.7 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» /Т.6 а.с. 50/;

запит старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 від 17.06.2015 за вих. № 215700, адресованим начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП у Львівській області Гальчишаку Б.С. про надання медичних документів, які містяться у особовій справі слідчо-ув`язненого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рахується за СУ ГУМВСУ у Львівській області щодо проведення обстежень ОСОБА_1 в Стрийській ЦРЛ, у період часу з 13 по 18 червня 2011 року /Т.6 а.с. 51/;

відповідь начальника УВП (№19) ОСОБА_58 від 03.07.2015 за вих. № 10/19-15/3779, на запит старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 , відповідно до якої скеровано ксерокопію медичної довідки Стрийської ЦРЛ від 14.06.2011 /Т.6 а.с. 52/;

довідку Стрийської ЦРЛ від 14.06.2011, відповідно до якої ОСОБА_1 був оглянутий черговим лікарем ОСОБА_59 та на ньому травм не було, тому він може перебувати в ІТТ /Т.6 а.с. 53/;

постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області Семочко Ю.Г. від 22.06.2015 про призначення комісійної судово-медичної експертизи, відповідно до якої з метою встановлення точної дати та часу смерті ОСОБА_4 , послідовності нанесення ударів, їх кількості, можливості утворення окремих ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного зросту і в подальшому нанесенні ударів, тупим предметом по голові, можливості завдання ОСОБА_1 ударів ОСОБА_4 та не отримання при цьому будь-яких ушкоджень на руках, призначено комісійну судово-медичну експертизу, до проведення якої залучено судово-медичних експертів з КЗ ЛОР ЛОБСМЕ м. Львова /Т.6 а.с. 54-60/;

висновок експерта №224/2015 від 04.08.2015, відповідно до якого вказана експертиза проведена на підставі постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області Семочко Ю.Г. від 22.06.2015, в приміщені Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи судово-медичною експертною комісією у складі ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 . Згідно вказаного висновку враховуючи ступінь розвитку трупних явищ із протоколу огляду трупа на місці виявлення від 13.06.2011 комісія бюро вважає, що смерть ОСОБА_4 могла настати біля 12-ти годин до моменту огляду його лікарем судово-медичним експертом. Більш конкретно встановити час настання смерті потерпілого по наявним судово-медичним даним не є можливим. Згідно висновку експерта №79/1 та виявлених на голові трупа ОСОБА_4 тілесних ушкодженнях можна зробити висновок, що на голові трупа було виявлено не менше 12-ти місць прикладання сили. Об`єктивних судово-медичних даних про падіння потерпілого з висоти власного росту немає. Враховуючи характер, локалізацію та кількість тілесних ушкоджень, у тому числі розташування їх по різних анатомічних ділянках голови, слід вважати, що вони утворились від неодноразової дії тупих, твердих предметів. Комісія не виключає можливості, що гр. ОСОБА_1 міг і не отримати будь-яких ушкоджень на руках при нанесенні ним потерпілому тілесних ушкоджень. Встановити послідовність отримання тілесних ушкоджень неможливо через відсутність об`єтивних судово-медичних даних. Виявлені при судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_4 тілесні ушкодження утворились прижиттєво. Після отриманої відкритої черепно-мозкової травми маловірогідно, що ОСОБА_4 міг вчиняти актівні дії. Індивідуальні ознаки тупого (тупих) предметів (форма, розміри, рельєф) у даному випадку на тілесних ушкодженнях не відобразились. Встановити, чи могли утвритись тілесні ушкодження від одного чи декількох предметів неможливо. По наявним судово-медичним даних встановити скільки часу міг жити потерпілий ОСОБА_4 після отриманих тілесних ушкоджень неможливо. Встановити швидкість вмирання ОСОБА_4 неможливо через відсутність об`єктивних судово-медичних даних. Поняття страждання, тортути, мордування, а також боротьба і самооборона є юридичними та не входять в компетенцію лікаря судово-медичного експерта. Встановити чи було активне чи пасивне переміщення ОСОБА_4 після заподіяння йому тілесних ушкоджень не є можливим через відсутність об`єктивних судово-медичних даних /Т.6 а.с. 64-69/;

протокол огляду речей старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 від 11.06.2014, відповідно до якого у приміщенні службового кабінету №55 адміністративної будівлі ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, в період часу з 11:00 год. по 12:00 год. слідчий провів огляд речей, вилучених у кримінальній справі № 131-0109 /Т.6 а.с. 73-75/;

постанову про визнання речей речовими доказами та долучення їх до матеріалів досудового розслідування старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області Семочко Ю.Г. від 11.06.2015, відповідно до якої визнано речовими доказами у справі №12015140000000263 речі, а саме: штани, труси, пару шкарпеток, пару туфель, годинник, робочий комбінезон темно-синього кольору, ватну чоловічу куртку робочу темно-синього кольору, спортивну куртку бежевого кольору, матерчату куртку чорного кольору, матерчатий трикотажний светр та матерчаті штани чоловічі чорного кольору із поздовжніми світлими полосками, дві коробки з-під сигарет «Пріма оптіма» та «Пріма срібна», корок з-під горілки, куртку чорного кольору, чоловічі гумові чоботи темно-синього кольору, чоловічі черевики чорного кольору, два аркуші паперу, марлеву серветку з ґрунтом, марлеві тампони зі змивами, зіскоб, марлевий тампон зі змивами, зіскоби РБК, три змиви, змив, зрізи нігтьових пластинок з обох рук трупа ОСОБА_4 , три змиви, змиви з рами переднього колеса, змиви з косої частини рами, змиви з рами заднього колеса, змиви з передньої вилки, змиви з лівої педалі, контрольний зразок марлі, марлевий тампон зі зразком води, змив РБК, полімерну пляшку з мінеральної води «Гірська Кришталева», чоловічу сорочку в кліточку, полімерну пляшку та кришку, металевий чайник зі слідами речовини бурого кольору, металевий чайник зі слідами речовини бурого кольору, металевий чайник з полімерною ручкою жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору, штани джинсові, металевий чайник з полімерною накладкою чорного кольору та долучено їх до матеріалів досудового розслідування і передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області /Т.6 а.с. 76-77/.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за обставин, наведених у обвинувальному акті, сторона обвинувачення посилається на покази потерпілої, свідків та експерта, які були безпосередньо допитані судом в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що в неділю 13.06.2020 її чоловік ОСОБА_4 прокинувся та кудись поїхав, а вона пішла до церкви. Їй дочка повідомила, що ОСОБА_5 попросив її чоловіка, щоб він вийшов на роботу та замінив його, оскільки чоловік також працював охоронцем в с. Стрілків, проте офіційно працевлаштованим не був. Її чоловік мав вийти на роботу у понеділок, а у вівторок мав вийти на роботу ОСОБА_1 , проте в понеділок вранці її чоловік додому не повернувся, а близько 17:00 год. прийшов працівник міліції та повідомив, що чоловік помер. Зазначила, що про будь-які конфлікти на роботі їй чоловік не повідомляв, а про конфлікт з ОСОБА_1 вона дізналась від працівників міліції. З ОСОБА_1 вона знайома, оскільки він також працював з ОСОБА_5 , на підприємстві на якому вирощували гливи. Її чоловік був нижчим зростом від ОСОБА_1 , худорлявої тілобудови, випивав алкогольні напої, але не зловживав. Звернула увагу, що після смерті чоловіка вона бачила на його обличчі розсічені рани на обличчі та розсічені брови, голова була розбита. Протягом досудового слідства та судового розгляду ОСОБА_1 їй говорив, що він не був у день смерті її чоловіка на підприємстві та не вбивав його.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він знає обвинуваченого та у них нормальні відносини. Зазначив, що в 2011 році він разом з ОСОБА_9 вирощували гливи. Вони домовились на два місяці з господарем земельної ділянки в селі про надання приміщення, з метою вирощування глив та найняли трьох працівників сторожами, які чергувались та підкидували дрова у вогонь і прибирали територію. Заходити в приміщення вони не могли, оскільки таке було зачинене. За роботу охоронцям платили гроші. Зазначив, що час від часу він зі ОСОБА_9 приїжджали, однак приїхавши в неділю близько 11 – 12 год. 13.06.2011 ніхто не відкрив воріт, а двері прохідної були відчинені. Зайшовши на територію прохідної, він побачив чоловіка, що лежав в проході та кров біля нього, підійшовши ближче, він побачив, що лице у потерпілого було побите, а тіло холодне, тому він вийшов, щоб не слідити. Біля брами він також бачив речовину бурого кольору. Після цього він подзвонив ОСОБА_9 та повідомив про те, що побачив, та зателефонував в міліцію і дочекався їхнього приїзду. Зазначив, що на місці події ОСОБА_1 він не бачив, а згодом ОСОБА_5 привезли працівники міліції.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив про те, що він знає обвинуваченого та у них добрі відносини. Вказав, що він працював сторожем, охороняв приміщення, стави, гриби та заправку. В його обов`язки входило палити дрова та прибирати приміщення, він працював один раз в два дні, цілу добу. 13.06.2011 від попросив ОСОБА_4 посторожувати замість нього, на що останній погодився. На другий день приїхали працівники міліції та забрали його у відділок для допиту. Його допитували в одному кабінеті відділу міліції, а ОСОБА_1 в іншому. Зазначив, що в сторожів між собою були дрібні конфлікти, але про конфлікт ОСОБА_4 з ОСОБА_1 йому нічого не відомо. Доступу до грибів у сторожів не було, хіба через вікно, оскільки двері були зачинені. Зазначив, що за роботу їм оплачували, також давали інколи гриби. Після даних подій він більше сторожем не працював. Вказав, що його били працівники міліції по лиці та у груди, щоб він сказав, що був у цей вечір на роботі та визнав, що це він вбив потерпілого.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_63 показав, що він знає обвинуваченого, оскільки він працював у Стрийському відділі міліції та був присутнім, коли ОСОБА_1 написав добровільну згоду на огляд його житла. Було оглянуто житло ОСОБА_1 , звідки було вилучено верхній одяг, взуття, велосипед, а на вулиці був вологий одяг ОСОБА_1 з плямами бурого кольору. Звернув увагу, що йому було відомо, що ОСОБА_1 написав явку з повиною та особисто йому розповів про події, що мали місце 13.06.2011 та як він заподіював тілесні ушкодження потерпілому. Зазначив, що тілесних ушкоджень на ОСОБА_1 він не бачив.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні дав показання про те, що він знає обвинуваченого, оскільки працював у Стрийському відділі міліції та був присутнім при відтворенні обстановки та обставин події, під час якого ОСОБА_1 чітко та послідовно розповів про події, що мали місце 13.06.2011. Зазначив, що на місце події він не виїжджав, проте був присутній при допиті підозрюваного. Також при допиті був присутній адвокат ОСОБА_1 . На ОСОБА_1 ніхто не тиснув, жодних тілесних ушкоджень на останньому не було. 14.06.2011 було проведено перше відтворення обстановки та обставин події, з відеофіксацією, друге відтворення було в той самий або на наступний день, оскільки були розбіжності в показах. Зазначив, що вранці близько 11-12 год. він допитував ОСОБА_1 , як підозрюваного, оскільки йому дали явку з повинною останнього. ОСОБА_1 повідомив, що завдавав потерпілому удари чайником по голові. Даний чайник був вилучений при огляді місця події.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_53 показав, що знав потерпілого ОСОБА_4 , оскільки вони вчились у одному класі. З суботи на неділю 13.06.2011 він працював та вранці йшов з роботи і зустрів потерпілого ОСОБА_4 , який працював сторожем, після чого вони пішли та випили по 50 грам горілки. Він запитав, чи можна взяти гриби та потерпілий сказав приїхати близько 19:00 год. вечора, на що він погодився. Після чого пішов додому та ліг спати, а ОСОБА_4 приїхав близько 21:30 год. в неділю та привіз один кілограм грибів, звідки потерпілий їх взяв, він не цікавився. Вони пішли в магазин та купили дві пляшки по 0,25 л. горілки, одну пляшку випили в магазині, а близько 22:30 год. ОСОБА_4 на велосипеді поїхав на роботу. Повідомив, що крім потерпілого сторожем на підприємстві працював ОСОБА_1 , та того вечора потерпілий говорив, що ОСОБА_1 мав приїхати. На другий день сусіди йому розповіли про вбивство ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_64 в судовому засіданні показав, що працював начальником карного розшуку в Стрийському районному відділі міліції. В 2011 році надійшло повідомлення, що між селами Слобідка та Стрілків Стрийського району Львівської області в приміщенні прохідної військової частини було виявлено труп сторожа. На місце події виїхала слідчо-оперативна група, працівники карного розшуку, прокурор почали проводити огляд місця події. Він бачив труп та кров біля проїзду, керівництвом було надано вказівку знайти винних осіб, а також осіб, що знали жертву, працювали з ним та мали доступ до території. Зазначив, що неподалік місця події був будинок, в якому мешкала жінка, яка повідомила, що обвинувачений мав принести їй гриби з роботи, однак цього не зробив. З місця події вилучались речі ОСОБА_1 , які в подальшому були відправлені на експертизу. Потім ОСОБА_1 був доставлений у відділок міліції та написав явку з повинною. Зазначив, що на відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_1 показав, як вчинив злочин, щодо мотивів злочину йому нічого не відомо. Під час проведення слідчої дії на ОСОБА_1 ніхто не тиснув та йому про такі факти не відомо. Зазначив, що на місці події, а саме на прохідній та з ліва в кімнаті все було в крові, труп ОСОБА_4 лежав в кімнаті та до пояса був оголений. Після чого вони поїхали до житлового будинку ОСОБА_1 та вилучили його одяг, оскільки на ньому були підозрілі сліди і плями.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що на території військової частини він разом з ОСОБА_8 орендували приміщення, де пробували вирощувати гриби. За даним приміщенням доглядало троє сторожів, в тому числі ОСОБА_1 , за їхню роботу вони їм платили гроші. Згодом вони завершили дане виробництво, оскільки воно було неприбуткове. Зазначив, що одного дня йому подзвонив ОСОБА_8 та повідомив, що на прохідній знаходиться мертвий сторож, після чого ОСОБА_8 зателефонував в міліцію. Через тридцять хвилин він приїхав на підприємство та побачив всюди сліди крові та тіло сторожа, вони його не рухали, в коридорі на підлозі був чайник, найбільше крові було біля голови трупа. Зазначив, що сторожі могли випивати, а на крадіжці грибів він нікого не впіймав, хоча ходили такі чутки.

Свідок ОСОБА_65 в судовому засіданні повідомила, що вона була захисником на досудовому розслідуванні ОСОБА_1 , який обвинувачувався у вбивстві. Зазначила, що в її присутності на ОСОБА_1 тиск працівники міліції не чинили та про факт психологічного чи фізичного насильства, ОСОБА_1 їй не повідомляв. Конфіденційного побачення в неї з ОСОБА_1 не було, всі розмови були в кабінеті слідчого, вона була його адвокатом 1-2 дні. Вона припинила захищати ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою його родичів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_66 показав, що в 2011 році він був судово-медичним експертом Стрийського районного відділу ЛОБСМЕ, в червні 2011 року експерт ОСОБА_23 не міг виїхати на місце події, а саме в будівлю контрольно-пропускного пункту, що в с. Стрілків Стрийського району, тому виїхав він в складі слідчо-оперативної групи. На місці події був виявлений труп з явними ознаками насильницької смерті та сліди бурого кольору. Він підписував протокол огляду місця події, після його проведення. Зазначив, що він проводив огляд ОСОБА_1 та підтримує висновок, що міститься в матеріалах справи, оскільки слідів фізичного насильства на ОСОБА_1 не було виявлено.

Свідок ОСОБА_52 в судовому засіданні повідомила, що знає ОСОБА_1 та у них нормальні відносини. ОСОБА_1 казав, що у нього можна придбати гриби, які їм дають до зарплати. 11.06.2011 в суботу близько 11:00 год. вона купила в ОСОБА_1 гриби, а саме гливи, які коштували близько 45 грн., а ОСОБА_1 продав їх за 40 грн. Це вперше вона купувала гриби у ОСОБА_1 .

В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_23 показав, що він проводив експертизу трупа ОСОБА_4 . Під час слідчого експеременту підозрюваний показував, як були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_4 і це відповідало висновку експертизи. Зазначив, що причиною смерті ОСОБА_4 є тілесні ушкодження від ударів тупими твердими предметами по голові, причому прикладання сили при нанесенні удару було значне, при ударі металевим чайником, могли настати дані наслідки. Більша ймовірність, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 були завдані стороннім предметом, також можливо руками, тобто комбіноване нанесення тілесних ушкоджень. Після отриманих травм ОСОБА_4 міг пересуватися та вчиняти дії. Зазначив, що згідно висновку смерть ОСОБА_4 настала за 1,5-2 доби до експертизи. Розтин трупа було проведено 14.06.2011, смерть ОСОБА_4 могла настати ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 01 год. ночі. Зазначив, що черепно-мозкова травма у ОСОБА_4 не могла утворитись при падінні з прискоренням.

Досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, свідчать про те, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України було вчинено ОСОБА_1 , зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Суд зазначає, що для вирішення питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинений злочин в обов`язковому порядку мають бути встановлені усі елементи складу злочину, зокрема, об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона, а обов`язок доведення наявності вказаних елементів покладається на сторону обвинувачення.

Відповідно до закону (ст.ст.24, 115 КК України) для обвинувачення в умисному вбивстві необхідно встановити, що винна особа, вчиняючи протиправні дії, передбачала настання смерті потерпілого і внаслідок цих дій бажала чи свідомо припускала настання такого наслідку.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» передбачено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

За змістом ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Предмет доказування в конкретному кримінальному провадженні, тобто сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, встановлення яких необхідно для вирішення кримінального провадження, залежить від того, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення обвинувачується особа, оскільки кримінальні правопорушення різняться за об`єктом, об`єктивною та суб`єктивною сторонами, суб`єктом. Пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) Кримінального кодексу, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

Відповідно до положень ст. 92 КПК України, у кримінальному провадженні обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стаття 84 КПК України визначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно статей 85 та 86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 87 КПК України визначає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.

Суд дотримався норм, визначених статтями 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу суд розглянув відповідно до вимог закону.

При оцінці представлених суду доказів, суд виходить з загальних принципів кримінального судочинства, положень КПК України 1960 року, статей 84, 85, 86, 89 КПК України, практики Європейського суду з прав людини та практики Верховного суду.

Так, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

У ч.2 ст. 8 КПК України визначено що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а у ч.5 ст.9 КПК України наголошено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, проте вона не визначає критеріїв допустимості доказів, оскільки це питання вирішується перш за все внутрішнім правом і національними судами (справи «Шенк проти Швейцарії», заява№ 10862/84, рішення від 12 липня 1988 року, § 45, 46; «Морейра Ферейра проти Португалії» (№ 2) [ВП], заява № 19867/12, рішення від 11 липня 2017 року;«Хеглас проти Республіки Чехія», заява № 5935/02, рішення від 01 березня 2007 року, § 84).

Національне судове провадження, коли йдеться про порушення захищеного Конвенцією права (з огляду на характер цього порушення), ЄСПЛ розглядає з позицій дотримання справедливого судового розгляду, що вирізняється не стільки прийнятністю певних доказів за національним правом, скільки тим, чи є провадження, включно із способом збирання доказів, справедливим у цілому («Хан проти Сполученого Королівства», заява № 35394/97, рішення від 12 травня 2000 року, § 34; «P.G. і J.H. проти Сполученого Королівства», заява № 44787/98, рішення від 25 вересня 2001 року, § 76; «Аллан проти Сполученого Королівства», заява № 48539/99, рішення від 05 листопада 2002 року, § 42).

Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Суд зазначає, що він обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. Суд при розгляді кримінальних проваджень не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

У відповідності до вимог ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд, поряд з іншим, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Тобто, сторона обвинувачення, поряд з іншими питаннями, повинна довести перед судом належними та допустимими доказами той факт, що мало місце діяння, зазначене у обвинуваченні, що таке діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що обвинувачений ОСОБА_1 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1ст. 284 цього Кодексу.

Досудове слідство у даному кримінальному провадженні було проведено за нормами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, а при поверненні кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування, після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2015, розслідування проведено за нормами чинного Кримінального процесуального кодексу України.

За приписами п. 8 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Зміст вказаного пункту передбачає, що фактичні дані, здобуті з дотриманням процесуальної форми та умов, установлених КПК 1960 року, мають визнаватися і можуть бути використані як допустимі докази при прийнятті процесуальних рішень під час дії КПК 2012 року. При цьому слід мати на увазі, що під час розгляду справи за правилами цього Кодексу допустимість доказів, здобутих до набрання чинності цим Кодексом, оцінюється з урахуванням положень КПК 1960 року. Крім того, якщо кримінальна справа була направлена до суду до 20 листопада 2012 року і після набрання чинності цим Кодексом повернена на додаткове розслідування, а після проведення такого розслідування направлена до суду з обвинувальним актом, то докази, здобуті до дня набрання чинності цим Кодексом, на предмет їх допустимості мають оцінюватися на рівні (однаково) з доказами, здобутими в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 , зібрані в порядку КПК України 1960 року, сторона обвинувачення покликається на постанови слідчого про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження /Т.1 а.с.1, 153/; протоколи слідчого про вручення копії постанови про порушення кримінальної справи /Т.1 а.с.2,3,154,155/; постанову про створення слідчої групи /Т.1 а.с. 4/; постанови слідчого про прийняття кримінальної справи до свого провадження /Т.1 а.с. 5/; картку первинного обліку інформації /Т.1 а.с. 6/; заяву ОСОБА_2 /Т.1 а.с. 7/; листи слідчого /Т.1 а.с.73 79,90,237/; постанову про визнання потерпілим /Т.1 а.с. 126/; протокол про забезпечення підозрюваному права на захист /Т.1 а.с.156/; заяву ОСОБА_1 /Т.1 а.с.157/; постанову про призначення захисника /Т.1 а.с.162/; повідомлення про затримання /Т.1 а.с.170/; постанову про виділення матеріалів із кримінальної справи /Т.1 а.с.236/; постанови про відмову в порушенні кримінальної справи /Т.1 а.с.239-240, Т.2 а.с. 336-337,338,340-341,343,345,347-348/ протоколи ознайомлення обвинуваченого з висновками експертизи /Т.2 а.с.14,40,52, 71,80,89,98,106,115,124,133,142,150,159,170,179,188,240,250,261,280,292/;повідомлення старшого слідчого відділу /Т.2 а.с. 339,342,344,346,349/.

Вказані процесуальні документи є оформленням ходу досудового розслідування і такими, що не можуть вважатися належними та допустимими доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Крім цього, прокурор, заявляючи клопотання про їх дослідження не вказав, які саме обставини, які підлягають доказуванню, ці документи доводять.

Статтею 190 КПК України 1960 року передбачено, що з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з`ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. В цих випадках, при наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події. Про результати огляду слідчий складає протокол. Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п`ятою статті 177 цього Кодексу. Постанова судді оскарженню не підлягає. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.

Як на доказ обвинувачення прокурор покликається на заяву ОСОБА_9 від 13.06.2011, адресовану слідчому Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Кушнір А.І., якою працівникам міліції надано дозвіл на огляд території ТзОВ «Каштан» /Т.1 а.с. 8/; протокол огляду місця події слідчого Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Кушнір А.І. від 13.06.2011 з фототаблицею до нього, відповідно до якого огляд проведений в приміщенні сторожівки на території ТзОВ «Каштан», що знаходиться між населеними пунктами с. Слобідка та с. Стрілків Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 9-59/; протокол демонстрації відеозйомки слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_67 від 13.06.2011 /Т.1 а.с. 19/; заяву ОСОБА_9 від 13.06.2011, адресовану слідчому Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Кирилюк Н.М., відповідно до якої працівникам міліції надано дозвіл на огляд приміщення ТзОВ «Каштан» /Т.1 а.с. 61/; протокол огляду місця події слідчого Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Кирилюк Н.М. від 13.06.2011 з фототаблицею до нього, відповідно до якого огляд проведений на території ТзОВ «Каштан» /Т.1 а.с. 62-72/; заяву ОСОБА_17 від 17.06.2011, адресовану начальнику Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_18 , відповідно до якої працівникам міліції надано дозвіл на огляд житла, що за адресою: с. Бережниця Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 74/; протокол огляду місця події слідчого Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 13.06.2011, відповідно до якого проведений огляд житла, а саме квартири, яка належить ОСОБА_17 та знаходиться на першому поверсі двохповерхового житлового будинку, що в с. Бережниця Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 75-77/; заяву ОСОБА_1 від 14.06.2011, адресовану начальнику Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_18 , якою працівникам міліції надано дозвіл на огляд житла, присадибної ділянки та господарських будівель, що за адресою: АДРЕСА_1 .1 а.с. 80/; протокол огляду місця події слідчого Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Леськів Р.І. від 14.06.2011 з фототаблицею до нього, відповідно до якого огляд проведений в будинку, який належить ОСОБА_1 та знаходиться в с. Стрілків Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 81-89/.

Заяви ОСОБА_9 , ОСОБА_17 та ОСОБА_1 про надання дозводу на огляд лише свідчать про законність проведення слідчих дій, однак такі не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Згідно вказаних протоколів слідчим оглянуто місце вчинення злочину, приміщення ТзОВ «Каштан», проведено огляд житла ОСОБА_17 та огляд житла та присадибної ділянки ОСОБА_1 , в ході яких описано приміщення, де виявлено труп потерпілого, оглянуто його, виявлено на вилучено плями бурого кольору, схожі на кров та інші предмети. Крім того, в ході оглядів помешкань ОСОБА_17 та ОСОБА_1 виявлено та вилучено речі та предмети, які можуть мати значення для кримінального провадження і які слугували підставою для проведення чисельних експертиз, оцінку яким буде надано окремо колегією суддів. Таким чином, даними протоколами тільки зафіксовано місце вчинення злочину та місце проживання осіб, які можуть мати причетність до вчинення кримінального правопорушення, однак вони не вказують на причетність до вчинення злочину обвинуваченого ОСОБА_1 , зважаючи на висновки експертиз, які були проведені у кримінальному повадженні. Суд вважає, що результати цих слідчих дій ні прямо, ні опосередковано не підтверджують причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення вбивства ОСОБА_4 .

Протокол огляду місця події слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гладій А.М. від 14.06.2011 з фототаблицею до нього /Т.1 а.с. 91-104/, відповідно до якого спеціалістом ОСОБА_23 , проведено огляд трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в приміщенні моргу Стрийської міської лікарні, що в м. Стрию по вул. Дрогобицькій, 50 свідчить лише про те, що мала місце насильницька смерть, спеціалістом виявлено тілесні ушкоджння на трупі, однак такий протокол не є доказом винуватості ОСОБА_1 , хоча і зібраний, в порядку, встановленому КПК України 1960 року.

Акт про застосування розшукової собаки кінологічного центру УМВС України в Львівській області від 13.06.2011 /Т.1 а.с. 60/ свідчить лише про участь кінологів зі службовими собаками в складі слідчо-оперативної групи під час проведення огляду місця події, однак не є доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки пошукові заходи не дали жодного результату, про що вказано у акті.

Довідка слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_27 , адресована начальнику СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_37 , відповідно до якої при фіксації місця події, що мала місце 13.06.2011 в помешканні ОСОБА_5 , власником якого є ОСОБА_17 , що в с. Бережниця Стрийського району Львівської області, по факту умисного вбивства ОСОБА_4 відбувся збій комп`ютерної техніки, /Т.1 а.с. 78/ є неінформативною, оскільки не містить жодної інформації, окрім інформації щодо неможливості надання фототаблиці.

Протокол допиту потерпілої слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Леськів Р.І. від 15.06.2011, свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.05.1985, свідчать лише про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, однак не є доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, оскільки потерпіла не була очевидцем події, яка місце в ніч на 13.06.2011, і навпаки, згідно вказаного протоколу остання ствердила, що жодних конфліктів між її чоловіком та ОСОБА_1 ніколи не було, про що безпосередньо вказала в судовому засіданні.

Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 15 червня 2011 року Стрілківською сільською радою Стрийського району Львівської області, засвідчує лише факт смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено актовий запис № 16 /Т.1 а.с. 131/.

Лікарське свідоцтво про смерть № 79/2011 ОСОБА_4 від 14.06.2011, видане завідувачем відділу судово-медичної експертизи Мелень Л.М. /Т.1 а.с. 132/ засвідчує факт насильницької смерті ОСОБА_4 , однак не є доказом винуватості ОСОБА_1 , в розумінні КПК 1960 року.

У статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 22 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) заборонено домагатися показань обвинуваченого шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів.

Згідно зі статтями 43 і 431 КПК 1960 року підозрюваний та обвинувачений мають право, зокрема: давати показання з пред`явленого обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду.

Проведеним судовим розглядом кримінального провадження встановлено, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення ґрунтується на його визнавальних показаннях, наданих на досудовому розслідуванні за КПК України 1960 року, зокрема, як на докази вини обвинуваченого прокурор покликається на явку з повинною ОСОБА_1 від 13.06.2011 /Т.1 а.с.150-152/; протокол допиту підозоюваного ОСОБА_1 від 14.06.2011 /Т.1 а.с.171-174/ та протоколи відтворення обстановки та обставин події від 14.06.2011 та 15.06.2011 /Т.1 а.с.175-177, 185-187/.

Оцінюючи вказані докази на підставі ст.67 КПК України 1960 року за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що такі докази не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, і такі зібрані з порушенням ст.3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Конвенції поводження визнається нелюдським при досягненні мінімального рівня жорстокості. Оцінка цього мінімального рівня є відносною: вона залежить від усіх обставин справи, таких як тривалість такого поводження, його фізичні та психічні наслідки, а також у деяких випадках стать, вік та стан здоров`я потерпілої особи (рішення у справі «Валашінас проти Литви»). Суд вважає поводження за «нелюдське», оскільки, inter alia, воно було умисним, застосовувалося впродовж кількох годин поспіль і призводило або до справжніх тілесних ушкоджень, або до гострих фізичних чи душевних страждань. Поводження, на думку Суду, було «таким, що принижує гідність», якщо воно мало на меті викликати у потерпілих почуття страху, муки і меншовартості, а відтак принизити та зневажити (рішення у справі «Кудла проти Польщі»).

У справі «Дутка проти України» (заява №55912/09 від 04.12.2018) ЄСПЛ наголосив, що стаття 3 Конвенції втілює одну з основоположних цінностей демократичних суспільств. Вона категорично забороняє катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження або покарання, незалежно від обставин та поведінки потерпілого (див., серед багатьох інших посилань, рішення у справі «Селмуні проти Франції» [ВП] (Selmouni v. France) [GC], заява № 25803/94, пункт 95, ЄСПЛ 1999-V). Суд усвідомлює субсидіарний характер своєї ролі та визнає, що він має бути обережним, перебираючи на себе роль суду першої інстанції щодо вирішення питань факту, коли це неминуче не вимагається з огляду на обставини конкретної справи. Тим не менш, коли висуваються твердження за статтею 3 Конвенції, Суд повинен провести особливо ретельний аналіз, і він робитиме це з урахуванням усієї доказової бази, наданої сторонами (див., interalia, рішення у справах «Кулик проти України» (Kulykv. Ukraine), заява № 30760/06, пункт 75, від 30 січня 2017 року, з додатковими посиланнями, та «Матьяр проти Туреччини» (Matyarv. Turkey), заява № 23423/94, пункт 109, від 21 лютого 2002 року). При оцінці доказів Суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Відповідно до усталеної практики Суду, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій факту. Крім того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції не у всіх справах неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження). У випадках, коли інформація щодо відповідних подій відома виключно органам влади, як це має місце у справі щодо ув`язнених осіб, які перебувають під контролем органів влади, і коли у таких осіб під час їхнього ув`язнення з`являються тілесні ушкодження, це породжує відповідні обґрунтовані презумпції щодо фактів. При цьому тягар доведення можна вважати покладеним на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Ель-Масрі проти Колишньої Югославської Республіки Македонія» [ВП] (El-Masri v. the former Yugoslav Republic of Macedonia) [GC], заява № 39630/09, пункти 151 та 152, ЄСПЛ 2012, з подальшими посиланнями на практику Суду), а будь-яке застосування фізичної сили, яке не було викликане суворою необхідністю внаслідок власної поведінки особи, у принципі є порушенням права, гарантованого статтею 3 Конвенції (див. рішення у справі «Буїд проти Бельгії» [ВП] (Bouyid v. Belgium) [GC], заява № 23380/09, пункт 88, від 28 вересня 2015 року).

Одна із основних правових позицій ЄСПЛ полягає у тому, що коли особу взято під варту в поліції здоровою, але на час звільнення з-під варти ця особа має ушкодження, у держави виникає обов`язок забезпечити достовірне пояснення причин таких ушкоджень, а в разі неспроможності зробити це виникає питання про порушення за ст. 3 Конвенції (рішення у справі «Томазі проти Франції»).

Також у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана неналежному поводженню зі сторони суб`єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити як загальний обов`язок держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування, метою якого є виявлення і покарання відповідальних осіб. Якщо б це було не так, загальна правова заборона катування та нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження чи покарання, попри своє фундаментальне значення, була б неефективною на практиці, і в деяких випадках представники держави могли б фактично безкарно порушувати права тих, хто перебуває під їхнім контролем (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії», рішення у справі «Лабіта проти Італії»).

Розслідування за небезпідставним твердженням про неналежне поводження має бути ретельним та ефективним. Це означає, що органи влади мають завжди намагатись встановити події та не покладатися на поспішні або безпідставні висновки для закінчення розслідування чи для обгрунтування своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони мають вживати всіх необхідних та доступних заходів, щоб отримати докази відносно подій, в тому числі, inter alia, свідчення очевидців та результати експертиз (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини», рішення у справі «Гюль проти Туреччини»).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, злочин було вчинено 13.06.2011, в цей же день близько 12.00 год., до помешкання, де проживав ОСОБА_1 приїхали працівники міліції, які попросили останнього проїхати з ними спочатку до місця вчинення злочину, а потім забрали його до райвідділу міліції. Саме в цей день, 13.06.2011 ОСОБА_1 написав явку з повинною та зізнався у вчиненні злочину. Кримінальна справа відносно ОСОБА_1 була порушена 14.06.2011, в цей же день йому було призначено захисника Бойчук У.О., яка була присутня під час надання ним показань в якості підозрюваного 14.06.2011 та під час відтворенння обстановки та обставин події за участі ОСОБА_1 14.06.2011 та 15.06.2011. Через два дні, 17.06.2011 експертом ОСОБА_66 на тілі гр. ОСОБА_1 було виявлено рожево-червоне садно в середній третині лівої гомілки та овальне садно першого пальця лівої кисті. Садно лівої гомілки могло утворитись від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею при події та за обставин вказаних освідуваним і відноситься до легких тілесних ушкоджень /Т.2 а.с. 13/.

11.07.2011 ОСОБА_1 відмовився від захисника Бойчук У.О. та після призначення йому захисника Колібанич О.Я. та в судовому засіданні постійно стверджував, що всі зізнавальні показання, надані ним під час тримання його під вартою у відділі міліції, були результатом жоросткого поводження з ним, зокрема явка з повинною ним була написана за відсутності захисника та під фізичним та психічним примусом. Про це він неодноразово повідомляв свого захисника Бойчук У.О., однак остання неналежно здійснювала захист його інтересів.

Зазначив, що після жорстокого поводження було задокументовано низку його тілесних ушкоджень, походження яких, як впродовж досудового розслідування так і під час судового розгляду стороною обвинувачення пояснено не було. Його постійні скарги, органами досудового розслідування та стороною обвинувачення свідомо ігнорувалися. У зв`язку з цим, ствердив про неналежне розслідування тверджень про жорстоке поводження з ним.

Прокурор, зокрема, в судовому засіданні доводив, що ними було розслідувано твердження обвинуваченого про незаконні методи досудового розслідування, в ході службової перевірки Стрийським РВ ГУМВС України в Львівській області від 26.07.2011 було встановлено, що ніхто з працівників Стрийського РВ ГУМВС України в Львівській області до ОСОБА_1 фізичної сили не застосовував та не ображав брутальними словами. 28.07.2011 постановою заступника Стрийського міжрайонного прокурора ОСОБА_68 в порушенні кримінальної справи за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 працівниками Стрийського РВ ГУМВС України в Львівській області на підставі п.2 ст.6 КПК України відмовлено у зв`язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України. Прокурор зазначив, що ані обвинувачений, ані його захисник ніколи не оскаржували постанову заступника прокурора про відмову у порушенні кримінальної справи.

Сторона обвинувачення не заперечила того факту, що згідно висновку експерта №316 від 17.06.2011, проведеного на підставі постанови слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України Гаврилів С.В. від 14.06.2011, судово-медичним експертом Стрийського відділення судово-медичної експертизи Яковенко Ю.О. при судово-медичній експертизі на тілі гр. ОСОБА_1 було виявлено рожево-червоне садно в середній третині лівої гомілки та овальне садно першого пальця лівої кисті. Садно лівої гомілки могло утворитись від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею при події та за обставин вказаних освідуваним і відноситься до легких тілесних ушкоджень. Садно кісточки другого пальця лівої кисті не відповідає часу 12-13 червня 2011 року /Т.2 а.с. 13/.

Проте слід вказати, що походження цих тілесних ушкоджень ніколи не встановлювалося органами досудового розслідування, незважаючи на повторювані скарги обвинуваченого та його захисника на жорстоке поводження після його затримання та під час перебування під вартою у відділі міліції. Аналогічно під час провадження у суді прокурор також не прокоментував це питання та не надав будь-якого альтернативного пояснення щодо походження тілесних ушкоджень, вказаних у висновку експерта.

Крім того, Суд зауважує, що у матеріалах справи ніщо не вказує на наявність у обвинуваченого будь-яких тілесних ушкоджень до його контакту з міліцією. Суд також зазначає, що у перші три дні після затримання, ОСОБА_1 не було проведено його медичне обстеження.

Суд звертає увагу і на той факт, що в судовому засіданні як свідок, затриманий в цей же день ОСОБА_5 повідомив, що до нього застосовувалося фізичне та психічне насильство і працівники міліції вимагали у нього зізнання у вчиненні вбивства.

Окрім цього, відмова ОСОБА_1 від захисника Бойчук У.О. також свідчить про неефективність наданої правової допомоги, оскільки обвинувачений в судовому засіданні ствердив, що повідомляв захисника про незаконність дій працівників міліції, однак остання не вжила жодних заходів, у зв`язку з чим він змушений був відмовитися від її послуг.

За таких обставин та з огляду на обов`язок держави в особі сторони обвинувачення надати правдоподібне пояснення щодо тілесних ушкоджень, отриманих особою, яка знаходиться під контролем міліції, суд доходить висновку, що сторона обвинувачення належним чином не встановила, що тілесні ушкодження у ОСОБА_1 виникли за обставин, що виключають жорстоке поводження під час тримання під вартою у міліції 13-16 червня 2011 року, про яке стверджує ОСОБА_1 у судовому засіданні.

За аналогічних обставин, ЄСПЛ у справах «Дутка проти України» (заява №55912/09 від 04.12.2018), «Аднаралов проти України» (заява № 10493/12 від 27.11.2014) констатував порушення матеріального аспекту статті 3 Конвенції.

Слід вказати, що підставою для відмови в порушенні кримінальної справи за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 працівниками Стрийського РВ ГУМВС України в Львівській області на підставі п.2 ст.6 КПК України у зв`язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України, слугували допит судово-медичного експерта ОСОБА_66 , який вказав, що під час експертизи ОСОБА_1 заперечив будь-які протиправні дії зі сторони працівників міліції; допит першого заступника начальника Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_42 , який пояснив, що жодного фізичного та морального тиску він на ОСОБА_1 не вчиняв та допит слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В., який вказав, що всі слідчі дії були проведені в присутності захисника Бойчук У.О., жодних усних та письмових заяв від ОСОБА_1 про побиття його працівниками міліції не надходило.

У справі «Поміляйко проти України» (Pomilyayko v. Ukraine), рішення від 11 лютого 2016 року, заява № 60426/11 (п. 53– 58), заявниця була піддана жорстокому поводженню з боку працівників міліції. ЄСПЛ зазначає, що органам прокуратури було повідомлено про жорстоке поводження із заявницею негайно після її звільнення. Спочатку слідство проводилося відділом міліції, на службі якого перебували працівники міліції, які, як стверджувалося, жорстоко поводилися із заявницею. Отже, не можна вважати, що таке слідство супроводжувалося гарантіями незалежності та безсторонності. Суд також зауважує, що наступну кримінальну справу, порушену органами прокуратури щодо причетних працівників міліції, неодноразово закривали та відновлювали. Хоча усі докази у матеріалах справи підтверджували твердження заявниці про жорстоке поводження, органи прокуратури дійшли висновку про відсутність складу злочину у діях працівників міліції, не обґрунтувавши цей висновок жодними аргументами.

У справі «Дутка проти України» (заява №55912/09 від 04.12.2018), ЄСПЛ вказав, що зобов`язання провести розслідування «не є обов`язком досягнення результатів, а обов`язком вжиття заходів»: не кожне розслідування обов`язково має бути успішним або дійти висновку, який співпадає із викладом подій скаржника; проте воно, у принципі, має бути здатним призвести до встановлення фактів справи, а якщо твердження виявляться правдивими, - до встановлення та покарання винних осіб (див. рішення у справі «Міхєєв проти Росії» (Mikheyev v. Russia), заява № 77617/01, пункт 107, від 26 січня 2006 року). Розслідування небезпідставних скарг на жорстоке поводження має бути ретельним. Це означає, що органи влади повинні завжди докладати значних зусиль для з`ясування того, що сталося, і не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки для закінчення свого розслідування чи використовувати їх для обґрунтування своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, у тому числі детальні показання тверджень ймовірних потерпілих, показання свідків та висновки судово-медичних експертиз і, за необхідності, додаткові медичні довідки, здатні надати повний та точний опис тілесних ушкоджень та об`єктивний аналіз медичних висновків, зокрема щодо походження тілесних ушкоджень. Будь-який недолік у розслідуванні, який перешкоджає встановленню походження тілесних ушкоджень або винних осіб, може призвести до порушення цього стандарту. Розслідування тверджень про жорстоке походження має бути оперативним. Зрештою має бути суттєвий елемент громадського контролю над розслідуванням та його результатами, зокрема, у всіх справах скаржникові має забезпечуватися ефективний доступ до слідчої процедури (див., серед багатьох інших джерел, згадане рішення у справі «Міхєєв проти Росії» (Mikheyev v. Russia), пункти 108 та 109, та рішення у справі «Петропулу-Цакіріс проти Греції» (Petropoulou-Tsakiris v. Greece), заява № 44803/04, пункт 50, від 06 грудня 2007 року).

Суд вважає, що чисельні скарги обвинуваченого та його захисника на жорстоке поводження були небезпідставними і органи влади були зобов`язані провести їх розслідування ефективно та належно.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором розслідування здійснювалося у формі службової перевірки, яка зрештою закінчилися постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 28.07.2011. Однак з вказаної постанови, яка міститься в матеріалах кримінального провадження і яку просив дослідити прокурор в судовому засіданні, після допиту обвинуваченого, незрозуміло, коли перевірка розпочалася та які слідчі дії вживалися прокурором, окрім допиту експерта ОСОБА_66 , заступника начальника РВ Фляк М.Я. та слідчого ОСОБА_27 .

До вказаної постанови суд відноситься критично, оскільки з мотивів цієї постанови вбачається, що перевірка проведена формально та під час перевірки опитано лише експерта, заступника начальника РВ та слідчого, який розслідував кримінальну справу, при цьому, в ході перевірки не відібрано пояснень від самого ОСОБА_1 , а також, інших працівників РВ, які приймали участь у затриманні, відбирали явку з повинною, крім того, не вжито інших заходів для встановлення об`єктивної істини у справі.

Таким чином, суд вважає, що стороною обвинувачення не спростовано тверджень ОСОБА_1 щодо застосування відносно нього фізичного та психологічного тиску в період з 11.07.2011 по 17.06.2011, органи прокуратури не провели адекватної перевірки таких заяв обвинуваченого, не намагались з`ясувати, що сталось із останнім в зазначений період. Тобто, ОСОБА_1 був позбавлений ефективного розслідування за його скаргою на погане поводження з боку працівників міліції, що є безумовним порушенням ст. 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. Про аналогічні обставини зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Маслова і Налбандов проти Росії» від 24 січня 2008 року та «Барабанщиков проти Росії» від 08 січня 2009 року.

За схожих обставин, ЄСПЛ у справі «Дутка проти України» (заява №55912/09 від 04.12.2018) констатував що розслідування органами влади тверджень про жорстоке поводження не було ретельним і, таким чином, не відповідало вимогам статті 3 Конвенції в її процесуальному аспекті.

Суд також звертає увагу на висновки Верховного Суду викладені в ухвалі по справі 1309/3314/12 від 28.02.2019, згідно яких Суд прийшов до висновку, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив і не спростував доводів сторони захисту про те, що до засуджених під час досудового розслідування працівниками міліції застосовувався фізичний та психологічний тиск з метою отримання визнавальних показань, і що засуджений під таким тиском змушений був обмовити себе та інших засуджених. Сторона захисту також заявляла про відсутність ефективного розслідування таких скарг, які вони подавали як на досудовому слідстві, так і в судових засіданнях. При цьому суд апеляційної інстанції не врахував висновків ЄСПЛ, викладених, зокрема, в рішенні у справі «Коробов проти України» (від 21 липня 2011 року) про те, що коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, це положення вимагає проведення ефективного офіційного розслідування, яке має бути спроможним забезпечити встановлення та покарання винних осіб. Розслідування небезпідставних скарг про жорстоке поводження також повинно бути ретельним, тобто органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатись на поспішні й необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Також суд апеляційної інстанції не дав жодної оцінки тим обставинам, що у засуджених під час перебування їх під контролем органу досудового слідства були виявлені тілесні ушкодження, зафіксовані у відповідних медичних документах. Натомість суд зазначив про те, що скарги засуджених та їх захисників не підтвердились, про що свідчать постанови прокурора про закриття кримінальних справ. Проте, на думку Суду, закривши кримінальну справу за відсутністю в діях окремих співробітників міліції складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України, прокурор фактично підтвердив наявність самої події, про яку заявляли засуджені та їх захисники.

Колегія суддів звертає увагу, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.07.2011 закрита у зв`язку з відсутністю в діях працівників Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України, чим фактично підтверджено наявність самої події.

На підставі наведеного, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 викликає сумніви у своїй законності, а слідство по вказаним обставинам у незалежності та безсторонності.

Що стосується явки з повинною від 13.06.2011, суд зауважує наступне.

У явці з повинною ОСОБА_1 вказав, що з 12 червня 2011 року на 13 червня 2011 року близько 00:00 год. він прийшов на роботу, щоб взяти грибів, однак на прохідній у нього виник конфлікт з ОСОБА_4 , оскільки останній не дав йому залізти через вікно, біля вхідних дверей і взяти гриби, та копнув його в коліно. Після цього він образився на ОСОБА_4 та почав його бити кулаками та ногами по голові, грудях, ногах і животі. В коридорі він вдарив ОСОБА_4 чайником по голові кілька разів, після чого в чайника відлетіла ручка. Потерпілий в цей час кричав. Потім він взяв потерпілого за голову і вдарив об стінку, після чого ОСОБА_4 впав. Він побачив, що ОСОБА_4 погано та пішов до кімнати і взяв баклажку з водою та хотів дати останньому, після чого ОСОБА_4 йому нецензурно відповів. Він бачив, що потерпілий лежить в коридорі і не встає та ще раз підійшов до нього і копнув по нозі та пішов до свого велосипеда і поїхав додому. ОСОБА_1 зазначив, що явка з повинною написана ним власноручно, без морального і фізичного тиску /Т.1 а.с.150-152/.

Впродовж судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 стверджував, що його первинні зізнавальні показання від 13 червня 2011 року були отримані у результаті жорстокого поводження з ним з боку працівників міліції у період, коли він не мав доступу до захисника. Він також стверджував, що підтримував свої зізнавальні показання протягом подальших слідчих дій, у тому числі під час допиту як підозрюваного та відтворень обстановки та обставин події 13 червня 2011 року та 14 червня 2011, оскільки психологічно залишався під впливом жорстокого поводження з ним та страхом його повторення. Крім того, він доводив, що неодноразово повідомляв про факт жорстокого поводження захиснику Бойчук У.О., яка була призначена йому органом досудового розслідування, однак остання не вживала жодних дій для належного захисту його прав та законних інтересів, у зв`язку з чим 11.07.2011 він відмовився від її послуг.

Проаналізувавши первинні показання ОСОБА_1 слід зазначити про те, що хоча вони і надані протягом незначного періоду часу, але є не конкретними та не послідовними, у зв`язку з чим виникає сумнів щодо їх добровільності. Слід вказати, що надаючи показання в якості підозрюваного та під час відтворення обстановки та обставин події 14.06.2011, ОСОБА_1 надав показання, які не співпадали з тими, які він написав у явці з повинною, зокрема, щодо місця виникнення конфлікту, послідовності та механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, поведінки потерпілого відносно нього, у зв`язку з чим, 15.06.2011 з ним повторно було проведено відтворення обстановки та обставин події.

У справі «Дутка проти України» (заява №55912/09 від 04.12.2018) ЄСПЛ вказав про забезпечення доступу до захисника на ранніх етапах як процесуальну гарантію права не давати показання щодо себе та як основоположну гарантію недопущення жорстокого поводження, відзначаючи особливу уразливість обвинуваченого на початкових етапах провадження, коли він стикається як зі стресовою ситуацією, так і все більш складними положеннями кримінального законодавства. Будь-який виняток щодо реалізації цього права має бути чітко визначеним, а його застосування має бути суворо обмеженим у часі. Ці принципи є особливо актуальними у справах з обвинуваченнями у вчиненні тяжких злочинів, бо саме у випадку, коли особі загрожує найсуворіше покарання, демократичні суспільства мають максимально можливою мірою забезпечувати її право на справедливий судовий розгляд (див. рішення у справі «Сальдуз проти Туреччини» [ВП] (Salduz v.Turkey) [GC], заява № 36391/02, пункт 54, ЄСПЛ 2008). Як правило, доступ до захисника має надаватись з першого допиту підозрюваного працівниками міліції, за винятком випадків, коли за конкретних обставин справи продемонстровано, що існують вагомі підстави для обмеження такого права. Право на захист буде в принципі непоправно порушено, якщо зізнавальні показання були отримані від особи під час допиту правоохоронними органами (див. згадане рішення у справі «Сальдуз проти Туреччини» (Salduz v. Turkey), пункт 55). Як було роз`яснено Судом в рішенні у справі «Ібрагім та інші проти Сполученого Королівства», застосовуючи метод оцінки, викладений у рішенні у справі «Сальдуз проти Туреччини» (Salduzv. Turkey), на першому етапі Суд має оцінити існування вагомих підстав обмеження доступу до захисника. На другому етапі, він має оцінити розмір шкоди, яку було завдано праву на захист обмеженням у відповідній справі. Якщо наявність вагомих підстав встановлено, необхідно провести комплексну оцінку провадження з метою визначення, чи було воно «справедливим» відповідно до цілей пункту 1 статті 6 Конвенції (там само, пункт 264). Під час комплексного дослідження провадження з метою оцінки впливу процесуальних недоліків на справедливість кримінального провадження в цілому необхідно брати до уваги такий невичерпний перелік критеріїв з практики Суду: (a) чи перебував заявник в особливо вразливому становищі, наприклад, через свій вік або психічний стан; (b) нормативно-правові акти, якими регулюється порядок здійснення досудового розслідування та допустимість доказів під час їх оцінки судом, а також їх дотримання; у випадку застосування правила про недопустимість доказів, малоймовірно, що провадження буде несправедливим у цілому; (c) чи мав заявник можливість оскаржити допустимість доказу або заперечити його використання; (d) якість доказу, та чи не викликали обставини, за яких його було отримано, сумнівів у його достовірності та точності, з урахуванням ступеню та характеру будь-якого примусу; (e) якщо доказ було отримано незаконним шляхом, відповідна незаконність, а у випадку, якщо вона спричинена порушенням іншої статті Конвенції, характер констатованого порушення; (f) якщо йдеться про показання, суть показань, та чи відмовився від них заявник або змінив їх у найкоротший строк; (g) спосіб використання доказу, а також, зокрема, чи став доказ невід`ємною або значною частиною доказової бази, на якій ґрунтувався обвинувальний вирок, а також сила інших доказів у справі; (h) чи була вина визнана професійними суддями або присяжними засідателями, а в останньому випадку - зміст будь-яких настанов присяжним засідателям; (i) ступінь суспільного інтересу у розслідуванні та покаранні конкретного правопорушення, що розглядається; (j) інші відповідні процесуальні гарантії, передбачені національним законодавством та практикою (див. згадане рішення у справі «Ібрагім та інші проти Сполученого Королівства» (Ibrahim and Others v. the United Kingdom), пункт 274). Ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися, вголос або за мовчазною згодою, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Це також стосується права на правову допомогу. Проте для того, щоб бути ефективною для цілей Конвенції така відмова повинна бути однозначно встановлена та супроводжуватися хоча б мінімальними гарантіями, співмірними її значущості. Така відмова не обов`язково має бути висловлена вголос, але вона повинна бути добровільною та становити свідому та розумну відмову від права. Для того, щоб можна було вважати, що обвинувачений опосередковано, через свою поведінку відмовився від важливого права, гарантованого статтею 6 Конвенції, має бути доведено, що він міг у розумних межах передбачити наслідки своєї поведінки. Більше того, відмова не повинна суперечити будь-якому важливому суспільному інтересу (див. рішення у справі «Сімеонови проти Болгарії» [ВП] (Simeonovi v. Bulgaria) [GC], заява № 21980/04, пункт 115, ЄСПЛ 2017 (витяги), із подальшими посиланнями).

У рішенні «Алахвердян проти України (заява №1224/09 від 16.04.2019), ЄСПЛ зазначив, що як тільки заявник поінформував слідчого, що мав намір зробити явку з повинною, органи влади повинні були знати про ймовірний зміст такої явки та наслідки, до яких вона може призвести. Проте нічого не вказує на те, що слідчий пропонував заявнику будь-яку правову допомогу перед записом його зізнавальних показань або забезпечив присутність захисника. Суд зазначає, що факту роз`яснення заявнику його конституційного права не давати показання та пояснення щодо себе, коли він робив свою явку з повинною, не достатньо для припущення, що заявник відмовився від права на правовому допомогу захисника (див., mutatismutandis, рішення у справі «Хайров проти України» (Khayrovv. Ukraine), заява № 19157/06, пункт 77, від 15 листопада 2012 року). Суд повторює, що немає жодних доказів, які б свідчили про те, що до надання зізнавальних показань заявнику було роз`яснено його право на правову допомогу, а зізнавальні показання під час відтворення обстановки та обставин події були надані ним за його власною ініціативою. До того ж нічого не свідчить про те, що перед відтворенням обстановки та обставин події заявнику було роз`яснено його право не давати показання та пояснення щодо себе.

В судовому засіданні встановлено, що 13 червня 2011 року міліція отримала інформацію про можливу причетність ОСОБА_1 до вбивства. У той самий день для перевірки цієї інформації вони затримали ОСОБА_1 та доставили його до відділу міліції. Таким чином, відповідно до принципів практики Європейського суду з прав людини (рішення «Дутка проти України») обвинувачений мав право на допомогу захисника з моменту, коли у нього було відібрано явку з повинною. Проте в матеріалах кримінального провадження немає жодних ознак того, що до написання ОСОБА_1 явки з повинноюу вечері того самого дня він у будь-якій формі або спосіб був поінформований про свої права, зокрема на правову допомогу. Тим часом у міліції він написав «явку з повинною» (у якій він зізнався у вчиненні вбивства).

Суд бере до уваги той факт, що в подальшому, під час допиту як підозрюваного та під час відтворень обстановки та обставин події, ОСОБА_1 підтримав свої зізнавальні показання в присутності захисника. Проте слід зазначити, що його первинні зізнавальні показання становили частину матеріалів справи. Отже, вони вплинули на стратегію слідства та встановили межі, у яких мала будуватися подальша стратегія захисту.

Так, з огляду на те, що вперше обвинувачений був офіційно допитаний слідчим незабаром після стверджуваного жорстокого поводження з ним працівників міліції, суд вважає правдоподібним твердження ОСОБА_1 , що він все ще перебував під впливом цього жорстокого поводження. Це може пояснити його зізнавальні показання на наступний день та відмову в подальшому від захисника, який з точки зору обвинуваченого неналежним чином здійснював захист його інтересів.

З огляду на неналежне та неефективне розслідування скарг обвинуваченого на жорстоке поводження в його матеріальному та процесуальному аспектах, Суд доходить висновку, що первинні зізнавальні показання при написанні явки з повинною за відсутності захисника, не можуть вважатися такими, що надані свідомо та добровільно.

Під час досудового розслідування пояснення ОСОБА_1 про застосування незаконних методів ведення слідства не були належним чином перевірені й за результатами їх перевірки обґрунтовані та вмотивовані рішення не були прийняті, що може бути розцінено судом як порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також не бере до уваги показання ОСОБА_1 , як підозрюваного від 14.06.2011, в яких останній зізнався у вчиненні вбивства, зважаючи на наступне.

Відповідно до вимог ст. 73 КПК 1960 року показання підозрюваного підлягають перевірці. Визнання підозрюваним своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є у справі.

Верховний Суд України у постанові від 21 січня 2016 року у справі № 5-249кс15 наголосив на тому, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним усіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису та відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити й перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2017 року у справі № 5-465кс15(16).

Підтримала зазначену правову позицію й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 301/2178/13-к.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду дотримується усталеної практики щодо зазначеної позиції, зокрема у постановах від 10 жовтня 2018 року у справі № 431/394/17, від 1 листопада 2018 року у справі № 415/4648/16-к, від 8 листопада 2018 року у справі № 446/394/15к, від 12 листопада 2019 року у справі № 758/3591/15-к.

В судовому засіданні ОСОБА_1 від показань, наданих на досудовому розслідуванні відмовився і вину не визнав, підтвердив, що під час досудового слідства до нього застосовувались незаконні методи, внаслідок чого він себе обмовив та дав неправдиві показання.

Незважаючи на той факт, що під час допиту була присутня захисник, суд вважає, що ОСОБА_1 перебував під впливом жорстокого поводження, а тому обмовив себе. Слід також вказати, що показання ОСОБА_1 під час допиту різняться від показань, наданих під час відтворення обстановки і обставин події, що викликає сумніви у їх правдивості.

Крім цього, ці показання в сукупності з іншими доказами не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

В справі №0707/1856/2012 від 30.09.2020, Верховний суд за схожих обставин у справі, вказав, що явка з повинною написана без участі захисника, а тому його показання, в яких він визнає себе винним у вчиненні умисного вбивства, не можуть бути покладені в обґрунтування висновку про доведеність його вини у вчиненні цього злочину. Крім того, суд вказав і на те, що під час досудового розслідування пояснення про застосування незаконних методів ведення слідства не були належним чином перевірені й за результатами їх перевірки обґрунтовані та вмотивовані рішення не були прийняті, що може бути розцінено як порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2011 та 15.06.2011 з ОСОБА_1 було проведено відтворення обстановки та обставин події.

З практики ЄСПЛ щодо використання як доказу в кримінальному провадженні результатів слідчого експерименту (або відтворення обстановки та обставин події за КПК 1960 року) вбачається, що ЄСПЛ підкреслює необхідність застосування процесуальних гарантій забезпечення справедливості процедури отримання доказів, у тому числі й гарантій дотримання прав особи, яка під час такої слідчої дії дає показання (в широкому змісті цього поняття). Широкій підхід щодо розуміння поняття «показання» покладений у підґрунтя правових позицій ЄСПЛ, який розглядає це поняття як будь-які відомості, що були надані особою та на які повинні поширюватися гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції.

У своїх рішеннях ЄСПЛ акцентує свою увагу на справедливості судового розгляду в цілому, критеріями чого є належна реалізація права підозрюваного на мовчання, права на захист, належне розслідування тверджень про те, що визнавальні показання отримано у незаконний спосіб (справа «Яременко проти України» (№ 2), заява № 66338/09, рішення від 30 квітня 2015 року, § 65, 66), де ЄСПЛ повторив свої головні висновки з рішення у справі «Яременко проти України» (заява № 32092/02, рішення від 12 червня 2008 року, § 27).

Такий підхід ЄСПЛ застосував у справах «Дудка проти України» (заява № 55912/09, рішення від 04 грудня 2018 року, § 216, 118), «Леонід Лазаренко проти України» (заява № 22313/04, рішення від 28 жовтня 2010 року, § 57), «Гелетей проти України» (заява № 23040/07, рішення від 24 квітня 2018 року, § 56-58, 65), де зазначив про несправедливість судового розгляду через порушення права на захист.

Таким чином, ЄСПЛ наголошує на необхідності застосування процесуальних гарантій забезпечення справедливості кримінального провадження в цілому та порядку (процедури) проведення слідчої (розшукової) дії, під час якої від особи отримуються відомості (права на справедливий суд, на захист, на мовчання і права не свідчити проти себе тощо). За умови застосування передбачених національним законодавством гарантій, що мають відповідати Конвенції, ЄСПЛ не ставить під сумнів допустимість протоколу слідчої (розшукової) дії як доказу, оскільки це питання перебуває в площині регулювання національного законодавства.

За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту (або відтворення обстановки та обставин події за КПК 1960 року) за участю підозрюваного містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта за відсутності протиправного тиску на підозрюваного, обвинуваченого, за його волею та вільним волевиявленням, за умов усвідомлення ним права мовчати і не свідчити проти себе, забезпечення права на захист і правову допомогу, справедливості кримінального провадження в цілому.

До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої (розшукової) дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо.

У постанові від 29.10.2019 року у справі № 515/2020/16-к, Верховний суд вказав, що правило недопустимості позасудових свідчень передбачене законодавцем для забезпечення низки фундаментальних прав особи в контексті права на справедливий судовий розгляд, передбачений, зокрема, статтею 6 Конвенції. У зв`язку з цим Суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ в численних рішеннях, у тому числі щодо України, розглядаючи порушення прав обвинуваченої особи під час давання показань, не надає значення класифікації слідчої дії за національним законом. Так у справах «Яременко проти України» (№ 2), «Шалімов проти України», «Леонід Лазаренко проти України», «Тітаренко проти України», «Олег Колеснік проти України» ЄСПЛ розглядав порушення відповідних гарантій статті 6 Конвенції, зокрема права зберігати мовчання і права на правову допомогу, незалежно від того, надані вони на допиті чи під час відтворення обстановки та обставин події, - слідчої дії, подібної до слідчого експерименту в чинному Кодексі. Крім того, у КПК термін «показання» означає не лише твердження, які даються під час допиту особи, що проводиться відповідно до статті 224 КПК, а будь-які твердження особи, надані слідчому, прокурору під час будь-якої слідчої дії. Гарантії, що надаються Кодексом особі, підозрюваній у вчиненні злочину, не залежать від виду слідчої дії. Якщо звузити значення терміна «показання» у статті 95 КПК лише до тверджень під час допиту, передбаченому статтею 224 КПК, це призведе до абсурдних висновків щодо сфери застосування прав підозрюваного. За такого вузького тлумачення терміна «показання» слід було б дійти висновку, що під час проведення слідчого експерименту підозрюваний не вправі, посилаючись на пункт 5 частини 3 статті 42 КПК, відмовитися давати показання чи пояснення і має нести відповідальність за таку відмову або що він не вправі давати показання рідною мовою відповідно до частини 3 статті 29 КПК, оскільки в цих положеннях ці права передбачені саме для «показань» підозрюваного.

Суд зазначає, що незабаром після надання ОСОБА_1 доступу до захисника Колібанича О.Я., він відмовився від своїх зізнавальних показань та виступив проти їхнього використання у якості доказів під час судового розгляду, стверджуючи, що вони були отримані під тиском та у порушення його прав на захист. Суд бере до уваги вказані аргументи обвинуваченого, вважає їх переконливими та обґрунтованими.

Більше того, з протоколів вітворення обстановки та обставин події неможливо встановити, чи було роз`яснено підозрюваному право не свідчити проти себе, передбачене статтею 62 Конституції України, та інші, права і обов`язки, передбачені КПК України, оскільки в протоколах відсутня така інформація, що не дозволяє визначити, чи достатньою мірою розумів ОСОБА_1 своє право не свідчити проти себе.

З аналогічних підстав не беруться до уваги судом протоколи демонстрації відеозйомки слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_27 від 14.06.2011 та 15.06.2011 та диски з протоколами, оглянуті в судовому засіданні.

Суд звертає увагу, що органом досудового розслідувпння слідчу дію – відтворення обстановки і обставин події за учасю ОСОБА_1 проведено двічі 14.06.2011 та 15.06.2011, показання, які надав обвинувачений під час цих слідчих дій різнянться як між собою, так і з тими показаннями, які ОСОБА_1 давав під час допиту та написання явки з повинною, зокрема, починаючи з моменту його приїзду на територію, проникнення, обставин конфлікту з потерпілим, механізму та послідовності нанесення йому потерпілим тілесних ушкоджень, аналогічно механізму та послідовності нанесення ним потерпілому тілесних ушкоджень, місце нанесення тілесних ушкоджень, поведінку потерпілого під час вчинення злочину, та завершуючи обставинами, за яких ОСОБА_1 покинув територію.

Враховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що визнання підозрюваним ОСОБА_1 своєї вини та викладені ним у явці з повинною й під час відтворення обстановки та обставин події зізнання про умисне вбивство ОСОБА_4 не підтверджується жодними іншими доказами у справі, суд вважає, що написання явки з повинною та надання зізнавальних показань під час допиту та під час відтворення обстановки та обставин події відбулось в результаті фізичного та психологічного тиску на останнього та порушення його права на свободу й особисту недоторканість, у зв`язку з чим відповідно до ст. 73 КПК 1960 року таке визнання вини не може бути покладено в основу обвинувачення.

У рішенні в справі «Кулік проти України» від 2 лютого 2017 року ЄСПЛ нагадав, що, відповідно до загальновизнаних міжнародно-правових норм, які визнаються Судом і формують основу його прецедентної практики, обвинувачений має право на допомогу адвоката одразу після затримання, а не тільки під час допитів.

З аналогічних підстав суд не бере до уваги протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.06.2011 слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якого ОСОБА_1 затримано та останній зізнався в тому, що в ніч на 13.06.2011 в приміщенні контрольно перепускного пункту військової частини, яка знаходиться між селами Слобідка та Стрілків наніс ОСОБА_4 удари в ділянку голови, в результаті чого останній помер. Такі показання, надані ОСОБА_1 під фізичним та психологічним тиском, в той час як він перебував під контролем держави, а відтак, такі до уваги судом не беруться.

Щодо ордеру №16 від 14.06.2011, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката, лист, адресований Голові Львівської обласної колегії адвокатів про призначення захисника; повідомлення голови Львівської обласної колегії адвокатів про призначення захисника, то такі лише підтверджують факт призначення захисника та повноваження адвоката Бойчук У.О. на захист інтересів ОСОБА_1 в період досудового розслідування, що сторонами не оспорюється.

Висновок експерта №79 від 18.07.2011 підтверджує лише причину смерті ОСОБА_4 , а саме: тупу, відкриту травму голови, що супроводжувалась переломами кісток черепа та внутрішньо-черепною кровотечею, що привело до стиснення речовини головного мозку, та той факт, що потерпілий ОСОБА_4 перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння, однак не підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Висновок експерта №316 від 17.06.2011, відповідно до якого при судово-медичній експертизі на тілі гр. ОСОБА_1 було виявлено рожево-червоне садно в середній третині лівої гомілки свідчить про факт отримання підозрюваним ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в той час, коли він перебував під контролем держави.

Висновок експерта №429/2011-ім від 05.07.2011, відповідно до якого в слідах на штанах спортивних, трусах, парі шкарпеток, парі туфель, годиннику електронному, одязі та речах, вилучених з трупа ОСОБА_4 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, яка може походити як від самого потерпілого ОСОБА_4 , так від будь-якої іншої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВО /Т.2 а.с. 35-39/; висновок експерта №428/2011-ім від 05.07.2011, відповідно до якого в слідах на металевій кришці, годиннику електронному, чайнику металевому, сорочці, покривалі – речах, вилучених при огляді місця події, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, яка може походити як від будь-якої особи з такою ж групою крові за ізосерологічною системою АВО, так і від самого потерпілого ОСОБА_4 /Т.2 а.с. 45-51/ не є доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, оскільки виявлена на вказаних предметах та речах кров ОСОБА_1 не належить та її походження від останнього виключається.

Висновок експерта №3/920 від 29.07.2011, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО» походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 66-70/; висновок експерта №3/919 від 29.07.2011, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО», виявлена кров може походити від особи з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_4 , походження її від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 75-79/; висновок експерта №3/927 від 08.08.2011, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження може походити від особи з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_4 , походження її від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 84-88/; висновок експерта №3/928 від 08.08.2011, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження, на марлевій серветці зі зразком грунту, наданій на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО, виявлена кров може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 93-97/; висновок експерта №3/924 від 04.08.2011, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження, на марлевому тампоні зі зразком води, наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено антиген А ізосерологічної системи АВО, виявлена кров може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 110-114/; висновок експерта №3/925 від 04.08.2011, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження, на марлевому тампоні зі змивом, наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено, що походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 119-123/; висновок експерта №3/926 від 08.08.2011, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 , зразок якої на марлі надано на дослідження, на марлевому тампоні зі змивом, наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено, що походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 128-132/; висновок експерта №3/922 від 29.07.2011, відповідно до якого на трьох марлевих тампонах зі змивами, наданих на дослідження, виявлено кров людини та встановлено, що походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 137-141/; висновок експерта №3/921 від 04.08.2011, відповідно до якого на металевому предметі, наданому на дослідження, виявлено кров людини, яка може походити від особи, крові якої притаманний антиген А, походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, походження від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 146-149/; висновок експерта №3/923 від 04.08.2011, відповідно до якого на аркуші паперу, наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено, що виявлена кров може походити від потерпілого ОСОБА_4 , походження її від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 154-158/; висновок експерта №3/915 від 18.07.2011, відповідно до якого на двох марлевих тампонах зі змивами, наданих на дослідження, виявлено кров людини та встановлено, що походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 163-169/; висновок експерта №3/914 від 29.07.2011, відповідно до якого на трьох марлевих тампонах зі змивами, наданих на дослідження, виявлено кров людини та встановлено, що походження її від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 174-178/; висновок експерта №3/930 від 08.08.2011, відповідно до якого на аркуші паперу з написом «Інструкція з охорони праці», наданому на дослідження, виявлено кров людини та встановлено, що виявлена кров може походити від потерпілого ОСОБА_4 , походження її від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 183-187/; висновок експерта №3/918, 4/388 від 18.07.2011, відповідно до якого на поверхнях металевого чайника з полімерною накладкою чорного кольору на руків`ї, наданому на дослідження, слідів рук не виявлено, на зовнішніх поверхнях металевого чайника з полімерною накладкою чорного кольору на руків`ї, наданих на дослідження, виявлено кров людини та встановлено, що виявлена кров може походити від особи, крові якої властивий антиген А, її походження від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 236-239/; висновок експерта №3/917,4/389 від 18.07.2011, відповідно до якого на поверхнях металевого чайника з руків`ям жовтого кольору, наданого на дослідження, слідів рук не виявлено, на зовнішніх поверхнях металевого чайника з руків`ям жовтого кольору, наданого на дослідження, виявлено кров людини та встановлено, що її походження від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається /Т.2 а.с. 245-249/; висновок експерта №3/916, 4/390 від 18.07.2011, відповідно до якого виявленого на полімерній пляшці та визнаного непридатним для ідентифікації особи за дактилоскопічними ознаками, не встановлено, на поверхні полімерної пляшки, наданої на дослідження, виявлено кров людини та встановлено, що її походження від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, від ОСОБА_1 виключається, на поверхні полімерної кришки, наданої на дослідження, слідів подібних на кров`яні, не виявлено /Т.2 а.с. 255-260/; вказаними висновками повністю виключається причетність ОСОБА_1 до умисного вбивства ОСОБА_4 , ними спростовуються показання ОСОБА_1 , викладені у явці з повинною та під час допиту і відтворення обстановки та обставин події про те, що тілесні ушкодження було нанесено ним потерпілому. Колегія суддів звертає увагу, що на вилучених під час огляду місця події речах та документах, виявлена кров, яка не належить ОСОБА_1 , що унеможливлює прийняття вказаних документів, як належних доказів у справі.

Суд не бере до уваги доводи прокурора про те, що висновок експерта №509/2011-ім від 22.07.2011, відповідно до якого на джинсових штанах (об`єкт №9), вилучених під час огляду приміщення будинку по місцю проживання ОСОБА_1 знайдена кров людини, у слідах на джинсових штанах, вилучених під час огляду приміщення в будинку по місцю проживання ОСОБА_1 крові не знайдено /Т.2 а.с. 273-279/ є належним доказом у справі, колегія суддів звертає увагу, що виявлена на джинсових штанах кров не придатна для ідентифікації, а відтак, вказаний висновок не свідчить про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Висновок експерта №3/929 від 08.08.2011, відповідно до якого на трьох марлевих тампонах зі змивами, наданих на дослідження, виявлено кров, встановити видову та групову приналежність якої не вбачається можливим у зв`язку з недостатньою концентрацією білка у вказаних об`єктах /Т.2 а.с. 102-105/; висновок експерта №599/2011-ім від 16.08.2011, відповідно до якого в слідах на марлевому тампоні зі змивом з рами переднього колеса, на марлевому тампоні зі змивом з лівої педалі велосипеда, на марлевому тампоні зі змивом з рами заднього колеса, виявлена кров, видова приналежність якої невстановлена /Т.2 а.с. 285-291/ є малоінформативними, оскільки видова приналежність крові не встановлена.

Оцінюючи вищевказані висновки експертиз, суд приходить до висновку, що вони не містять жодної інформації, яка б вказувала на причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, а навпаки, підтверджують його покази про те, що визнаючи свою вину під час досудового розслідування він себе оговорив, оскільки на нього чинили фізичний та психологічний тиск, і кров, знайдена на місці події злочину йому не належить, оскільки в день вбивства він не перебував на території комплексу військового містечка №76, розташованого за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Стрілків, вул. Фіцика,1«б».

Протокол огляду предметів слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011, відповідно до якого слідчим в присутності понятих оглянуто речі, вилучені під час проведення огляду місця події /Т.2 а.с. 304/; постанова про приєднання до справи речових доказів слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011 /Т.2 а.с. 305/; довідка Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області від 11.08.2011, відповідно до якої отримано на зберігання речові докази по кримінальній справі № 131-0109 /Т.2 а.с. 306/; протокол огляду предметів слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011 /Т.2 а.с. 307/; постанова про приєднання до справи речових доказів слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011 /Т.2 а.с. 308/; довідка Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області від 11.08.2011, відповідно до якої отримано на зберігання речові докази по кримінальній справі № 131-0109 /Т.2 а.с. 309/; постанова про відмову у визнання предметів речовими доказами слідчого СВ Стрийського РВ ГУМВС України у Львівській області Гаврилів С.В. від 14.06.2011 /Т.2 а.с. 310/; розписка про зберігання майна, /Т.2 а.с. 311/; свідчать лише про процесуальний порядок отримання та зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, однак описані у вказаних процесуальних документах речі та предмети були об`єктами чисельних експертиз, якими причетність ОСОБА_1 до вчинення умисного вбивства не підтверджено.

Оглянуті безпосередньо в судовому засіданні речові докази - речі, вилучені під час проведення огляду місця події, а саме: корок з-під горілки із залишками акцизної марки; коробку з-під сигарет "Прима срібна"; полімерну пляшку з-під води "Гірська кришталева"; полімерну пляшку ємністю 5л.; металевий чайник, деформований в нижній частині, зі слідами речовини бурого кольору; металевий чайник з полімерною ручкою, зі слідами речовини бурого кольору; металеву ручку від чайника, зі слідами речовини бурого кольору; металеву кришку від чайника зі слідами речовини бурого кольору; металевий чайник, зі слідами речовини бурого кольору; аркуш паперу з написом «Інструкція з охорони праці» зі слідами речовини бурого кольору; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з кімнати сторожів; електронний наручний годинник; мобільний телефон "Нокія"; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору зі сходової клітки; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з телевізора; паперовий конверт із зіскобом речовини бурого кольору зі стіни коридору; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з підлоги коридору; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з дверної ручки; паперовий конверт із зіскобом речовини бурого кольору зі стіни біля вхідних дверей; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору із воріт; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору із калюжі води біля воріт; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з дверей сторожки; паперовий конверт з грунтом із речовиною бурого кольору; покривало із слідами речовини бурого кольору; сорочку в клітинку; пару чоловічих черевиків чорного кольору; матерчатий трикотажний светр; чорні чоловічі штани; джинсові штани темно-синього кольору; чорну чоловічу куртку із шкірзамінника; чоловічу чорну трикотажну куртку; спортивну куртку бежевого кольору; велосипед з рамою золотистого кольору; робочий комбінезон; робочу чоловічу ватну куртку, свідчать про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України відносно ОСОБА_4 , однак не свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного злочину.

Окрім цього, колегія суддів також звертає увагу на підстави для скасування вироку Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.12.2014 та скерування кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України на додаткове розслідування, викладені в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 03.04.2015. Так, зокрема, у вказаній ухвалі зазначено, що як органами досудового слідства, так і судом першої інстанції, точно не встановлено час та дату смерті ОСОБА_4 . Як органами досудового слідства так і судом не перевірено і не з`ясовано скільки ударів було нанесено померлому ОСОБА_4 , зокрема в ділянку голови, чи могли ушкодження у потерпілого на голові, які призвели до настання смерті, утворитись в результаті падіння з висоти власного росту, зокрема з прискоренням і в подальшому ударянні головою об підвіконник, чи при безпосередньому нанесенні удару (ударів) тупим предметом по голові, чолі? Які дані на це вказують? Органами досудового слідства, а також судом першої інстанції не перевірено і не надано належної оцінки, інкримінованим діям ОСОБА_1 (зокрема спроможності нанесення ОСОБА_1 неодноразово руками тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 і не залишення будь яких слідів, зокрема ушкоджень на руках. В основу обвинувального висновку органами досудового слідства, крім інших матеріалів справи покладено, зокрема явку з повинною ОСОБА_1 від 13.06.2011 року (Т. 1 а.с 150-152), протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 14.06.2011 року (а.с. 171-173), протокол відтворення обстановки та обставин події від 14.06.2011 року та 15 червня 2011 року.Судом першої інстанції не надано належної юридичної оцінки, зокрема що пояснення ОСОБА_1 в обох випадках відрізняються один від одного. Зокрема щодо місця виникнення конфлікту, місця та кількості нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Разом з тим суд на це увагу не звернув. На думку колегії суддів органами досудового слідства належним чином не перевірено, щодо можливої причетності до вчинення злочину інших осіб. Органами досудового слідства не проводилось скерування слідів, вилучених на місці події до Центральної чи Обласної дактилокартотеки. З метою перевірки та ідентифікації осіб, які залишили відбитки пальців на місці злочину. Органом досудового слідства не перевірялись вхідні та вихідні дзвінки абонентів мобільних телефонів – ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , зокрема в період 12-13 червня 2011 року, з метою встановлення осіб, які могли контактувати з ними в цей період часу, і могли бути причетні до інкримінованих дій, не встановлено їх номери. Органами досудового слідства не перевірені показання свідка ОСОБА_53 . В суді апеляційної інстанції встановлено, що в період з 13 по 14 червня 2011 року та 17.06.2011 року ОСОБА_1 двічі працівниками міліції доставлялось у Стрийську міську лікарню. Зі слів ОСОБА_1 йому проводилась флюрографія. Підставою доставки його у лікарню зі слів ОСОБА_1 було саме нанесення тілесних ушкоджень зі сторони працівників міліції. Органами досудового слідства до матеріалів справи не долучено даних, про те, чи доставлявся ОСОБА_1 у медичний заклад, з якою метою, яким лікарем оглядався і яка допомога надавалась.

Повторно скеровуючи кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України з обвинувальним актом до суду, прокурор як на докази винуватості ОСОБА_1 покликається на відповідь завідувача Стрийського райвідділення КЗЛОР «ЛОБСМЕ» ОСОБА_54 від 24.11.2014 за вих. №37, згідно з якою у Стрийському районному відділенні КЗ ЛОР «ЛОБСМЕ» будь-яких матеріалів (кусочки шкіри, м`яких тканин з ділянок ушкоджень, внутрішніх органів), які були вилучені при експертизі трупа ОСОБА_4 , 14.06.2011 немає. Слід вказати, що дана відповідь надана на запит судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гулкевич О.В. від 20.11.2014, під час попереднього слухання справи в суді, під час якого постановлено обвинувальний вирок, який скасовано в апеляційному порядку. Вказана відповідь є інформативною, містить інформацію про відсутність будь-яких матеріалів трупа ОСОБА_4 , що унеможливлює призначення необхідної експертизи, та не є доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки не містить жодної інформації про причетність останнього до вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015140000000263 від 15.06.2015 та 23.06.2015, відповідно до постанови Верховного суду у справі №761/28347/15-к від 09.09.2020, суд вважає лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, не є процесуальним джерелом доказів.

Постанова заступника прокурора Львівської області Поліщук В. від 15.06.2015 про призначення групи прокурорів, постанова старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області Семочко Ю.Г. від 22.06.2015 про призначення комісійної судово-медичної експертизи є лише процесуальним оформленням ходу досудового розслідування і не можуть вважатися належними та допустимими доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Крім цього, прокурор, заявляючи клопотання про їх дослідження не вказав, які саме обставини, які підлягають доказуванню, в порядку ст.91 КПК України, ці докази доводять.

Запит старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 від 17.06.2015 за вих. №2/5702, запит старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 від 17.06.2015 за вих. №2/5703, запит старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 від 17.06.2015 за вих. №2/5704, запит старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 від 17.06.2015 за вих. № 215700, свідчать лише про виконання вказівок, викладених в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 03.04.2015, і не можуть вважатися доказом винуватості ОСОБА_1 .

Слід вказати, що на вказані запити, ораном досудового розслідування отримано відповідь т.в.о. начальника НДЕКЦ ГУМВС України у Львівській області Сопільник Л.І. від 23.07.2015 за вих. № 11/889, відповідно до якої перевіркою за дактилообліком слідів рук, вилучених з місця вчинення кримінального правопорушення, вилучені 13.06.2011 між селами Слобідка та Стрілків Стрийського району Львівської області,по факту вбивства ОСОБА_4 , кримінальне провадження № 12015140000000263 від 15.06.2015, встановлено, що сліди рук залишені не особами, дактилокарти яких вміщено до дактилокартотеки станом на 23.07.2015; відповідь начальника відділу взаємодії та кореспонденції ТОВ «Астеліт» від 17.06.2015 за вих. № 2/5703, відповідно до якої записи про надані телекомунікаційні послуги, термін позовної давності по яких сплинув, у ТОВ «Астеліт» не зберігаються; відповідь менеджера з безпеки ОСОБА_57 . ПрАТ «Київстар`від 26.06.2015 за вих. № 1802, відповідно до якої інформація про надані телекомунікаційні послуги ПрАТ «Київстар» зберігається протягом останніх трьох років, відповідно до строку позовної давності, що встановлений законодавством України, згідно із п. 1.7 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації».

З вказаних відповідей вбачається, що органом досудового розслідування пропущено строки для звернення з запитами про витребування відповідної інформації, і така не може бути надана у зв`язку з минуванням строку зберігання такої інформації. А тому відсутні підстави вважати, що наведені відповіді підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, такі дійсно спрямовані на пошук доказів, однак за своєю суттю не містять жодної інформації про причетніть обвинуваченого до вчиненого злочину.

Відповідь начальника УВП (№19) Гальчишак Б.С. від 03.07.2015 за вих. № 10/19-15/3779, відповідно до якої скеровано ксерокопію медичної довідки Стрийської ЦРЛ від 14.06.2011 та довідка Стрийської ЦРЛ від 14.06.2011, згідно якої ОСОБА_1 був оглянутий черговим лікарем ОСОБА_59 та на ньому травм не було, тому він може перебувати в ІТТ до уваги колегією суддів не береться, оскільки як встановлено висновком експерта №316 від 17.06.2011, при судово-медичній експертизі на тілі гр. ОСОБА_1 було виявлено рожево-червоне садно в середній третині лівої гомілки та овальне садно першого пальця лівої кисті. Садно лівої гомілки могло утворитись від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею при події та за обставин вказаних освідуваним і відносяться до легких тілесних ушкоджень/Т.2 а.с. 13/. Вказаний висновок, за обставин наведених вище, слугував суду підставою вважати, що відносно обвинуваченого було застосовано незаконні методи досудового розслідування.

Висновок експерта №224/2015 від 04.08.2015, відповідно до якого смерть ОСОБА_4 могла настати біля 12-ти годин до моменту огляду його лікарем судово-медичним експертом, згідно виявлених на голові трупа ОСОБА_4 тілесних ушкоджень можна зробити висновок, що на голові трупа було виявлено не менше 12-ти місць прикладання сили, вони утворились від неодноразової дії тупих, твердих предметів, виявлені при судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_4 тілесні ушкодження утворились прижиттєво, після отриманої відкритої черепно-мозкової травми маловірогідно, що ОСОБА_4 міг вчиняти актівні дії /Т.6 а.с. 64-69/ є належним в розумінні ст.85 КПК України, оскільки доводить обставини, які підлягають встановленню в порядку ст.91 КПК України, однак не свідчить про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Протокол огляду речей старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_56 від 11.06.2014 та постанова старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВСУ у Львівській області Семочко Ю.Г. від 11.06.2015 про визнання речей речовими доказами та долучення їх до матеріалів досудового розслідування, доводить лише ту обставину, що під час слідчої дії були вилучені речі та предмети, які були об`єктами досліджень, та на підставі яких проведено експертизи, згідно яких причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину не доведена.

Оцінюючи показання потерпілої, безпосередньо допитаної в судовому засіданні, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, потерпіла ОСОБА_2 дала показання, згідно яких обставини вчинення вбивства її чоловіка їй невідомі, вказала що про будь-які конфлікти на роботі їй чоловік не повідомляв, а про конфлікт з ОСОБА_1 вона дізналась від працівників міліції. З ОСОБА_1 вона знайома, оскільки він також працював з ОСОБА_5 , на підприємстві на якому вирощували гливи. Її чоловік був нижчим від ОСОБА_1 , худорлявої тілобудови, випивав алкогольні напої, але не зловживав. Звернула увагу, що після смерті чоловіка вона бачила на його обличчі розсічені рани на обличчі та розсічені брови, голова була розбита. Протягом слідства та судового розслідування ОСОБА_1 їй говорив, що він не був у день смерті її чоловіка на підприємстві та не вбивав його.

Аналізуючи покази потерпілої суд приходить до висновку, що потерпіла

ОСОБА_2 не надала суду жодних показів, які б свідчили про вчинення обвинуваченим злочину, як зазначила сама потерпіла, що про причетність ОСОБА_1 до вбивства свого чоловіка вона дізналася тільки з матеріалів справи. Потерпіла не вказала суду обставин, які би свідчили про вчинення злочину саме обвинуваченим. З показань потерпілої, навпаки, вбачається, що взаємовідносини між її чоловіком та обвинуваченим були в цілому нормальними, приятельськими, а не конфліктними.

Оцінюючи показання свідків та експерта, безпосередньо допитаних в судовому засіданні, колегія суддів звертає увагу на наступне.

За правовим висновком Верховного Суду у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 листопада 2019 року у провадженні № 51-10195км18 (справа № 750/5745/15-к ) суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи, і не вправі використовувати позасудові свідчення такої особи. Що стосується судових свідчень особи під час минулого розгляду, то навіть за умови наявності таких свідчень, сторона має право вимагати допиту такої особи під час нового судового розгляду, і в такому випадку суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. У той же час, якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку такої особи виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності такої особи під час нового розгляду не може бути підставою для визнання таких її показань недопустимим доказом.

До джерел доказів відносяться і показання у розумінні ст. 95 КПК України, серед яких і показання свідка.

Для з`ясування достовірності показань свідка (ст. 96 КПК України), сторони мають право ставити свідку запитання щодо можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка. Для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка. Свідок зобов`язаний відповідати на запитання, спрямовані на з`ясування достовірності його показань. Свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що близько 11 – 12 год. 13.06.2011 він виявив труп потерпілого ОСОБА_4 на території прохідної, лице у потерпілого було побите, а тіло холодне, тому він вийшов, щоб не слідити. Після цього він подзвонив ОСОБА_9 та повідомив про те, що побачив, та зателефонував в міліцію і дочекався їхнього приїзду. Зазначив, що на місці події ОСОБА_1 він не бачив, а згодом ОСОБА_5 привезли працівники поліції;

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив про те, що 13.06.2011 від попросив ОСОБА_4 посторожувати замість нього, на що останній погодився. На другий день приїхали працівники міліції та забрали його у відділок для допиту. Його допитували в одному кабінеті відділу міліції, а ОСОБА_1 в іншому. Зазначив, що в сторожів між собою були дрібні конфлікти, але про конфлікт ОСОБА_4 з ОСОБА_1 йому нічого не відомо. Звернув увагу, що його били працівники міліції по лиці та у груди, щоб він сказав, що був у цей вечір на роботі та зізнався у вчиненні злочину.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_63 показав, що був присутнім, коли ОСОБА_1 написав добровільну згоду на огляд його житла. Було оглянуто житло ОСОБА_1 , звідки було вилучено верхній одяг, взуття, велосипед, а на вулиці був вологий одяг ОСОБА_1 з плямами бурого кольору. Звернув увагу, що йому було відомо, що ОСОБА_1 написав явку з повиною та особисто йому розповів про події, що мали місце 13.06.2011 та як він заподіював тілесні ушкодження потерпілому. Зазначив, що тілесних ушкоджень на ОСОБА_1 він не бачив.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні дав показання про те, що він був присутнім при відтворенні обстановки та обставин події, під час якого ОСОБА_1 чітко та послідовно розповів про події, що мали місце 13.06.2011. На ОСОБА_1 ніхто не тиснув, жодних тілесних ушкоджень на останньому не було. 14.06.2011 було проведено перше відтворення обстановки та обставин події, з відеофіксацією, друге відтворення було в той самий або на наступний день, оскільки були розбіжності в показах. Зазначив, що вранці близько 11-12 год. він допитував ОСОБА_1 , як підозрюваного, оскільки йому дали явку з повинною останнього. ОСОБА_1 повідомив, що завдавав потерпілому удари чайником по голові. Даний чайник був вилучений при огляді місця події.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_53 показав, що ОСОБА_4 приїхав близько 21:30 год. в неділю та привіз один кілограм грибів, звідки потерпілий їх взяв, він не цікавився. Вони пішли в магазин та купили дві пляшки по 0,25 л. горілки, одну пляшку випили в магазині, а близько 22:30 год. ОСОБА_4 на велосипеді поїхав на роботу.

Свідок ОСОБА_64 в судовому засіданні показав, в 2011 році надійшло повідомлення, що між селами Слобідка та Стрілків Стрийського району Львівської області в приміщенні прохідної військової частини було виявлено труп сторожа. На місце події виїхала слідчо-оперативна група, працівники карного розшуку, прокурор почали проводити огляд місця події. Він бачив труп та кров біля проїзду, керівництвом було надано вказівку знайти винних осіб, а також осіб, що знали жертву, працювали з ним та мали доступ до території. З місця події вилучались речі ОСОБА_1 , які в подальшому були відправлені на експертизу. Потім ОСОБА_1 був доставлений у відділок міліції та написав явку з повинною. Зазначив, що на відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_1 показав, як вчинив злочин, щодо мотивів злочину йому нічого не відомо. Під час проведення слідчої дії на ОСОБА_1 ніхто не тиснув та йому про такі факти не відомо. Після чого вони поїхали до житлового будинку ОСОБА_1 та вилучили його одяг, оскільки на ньому були підозрілі сліди і плями.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що одного дня йому подзвонив ОСОБА_8 та повідомив, що на прохідній знаходиться мертвий сторож, після чого ОСОБА_8 зателефонував в міліцію. Через тридцять хвилин він приїхав на підприємство та побачив всюди сліди крові та тіло сторожа, вони його не рухали, в коридорі на підлозі був чайник, найбільше крові було біля голови трупа. Зазначив, що сторожі могли випивати, а на крадіжці грибів він нікого не впіймав, хоча ходили такі чутки.

Свідок ОСОБА_65 в судовому засіданні повідомила, що вона була захисником на досудовому розслідуванні ОСОБА_1 , який обвинувачувався у вбивстві. Зазначила, що в її присутності на ОСОБА_1 тиск працівники міліції не чинили та про факт психологічного чи фізичного насильства ОСОБА_1 їй не повідомляв. Конфіденційного побачення в неї з ОСОБА_1 не було, всі розмови були в кабінеті слідчого, вона була його адвокатом 1-2 дні. Вона припинила захищати ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою його родичів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_66 показав, що в 2011 році він був судово-медичним експертом Стрийського районного відділу ЛОБСМЕ, в червні 2011 року на місці події був виявлений труп з явними ознаками насильницької смерті та сліди бурого кольору. Зазначив, що він проводив огляд ОСОБА_1 та підтримує висновок, що міститься в матеріалах справи, оскільки слідів фізичного насильства на ОСОБА_1 не було виявлено.

Свідок ОСОБА_52 в судовому засіданні повідомила, що 11.06.2011 в суботу близько 11:00 год. вона купила в ОСОБА_1 гриби, а саме гливи, які коштували близько 45 грн., а ОСОБА_1 продав їх за 40 грн.

Оцінюючи показання свідків, надані в судовому засіданні, колегія суддів звертає увагу, що свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_53 , ОСОБА_9 , ОСОБА_52 не були очевидцями події, яка мала місце 13.06.2011, жоден з вказаних свідків в судовому засіданні не ствердив про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, свідок ОСОБА_8 виявив труп потерпілого, і передзвонив до свідка ОСОБА_9 , який прибув на місце події, вже після вчинення злочину, свідок ОСОБА_5 повідомив лише про факт його та ОСОБА_1 затримання, свідок ОСОБА_53 повідомив лише про те, що в день злочину бачив потерпілого, який привозив йому гриби, а свідок ОСОБА_52 про придбання за два дні до вчинення злочину грибів у ОСОБА_1 . З наведеного вбачається, що вказані свідки не були очевидцями злочину, обставини злочину їм невідомі, а тому їх показання не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вбивства потерпілого ОСОБА_4 , вказаними свідками не були повідомлені будь-які фактичні дані, які б доводили винуватість ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_4 .

Показання свідків ОСОБА_63 , ОСОБА_27 , ОСОБА_64 суд вважає недопустимим доказом з урахуванням положень ст. 97 КПК України, оскільки дані про зізнання ОСОБА_1 отримані зі слів співробітників оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

Показання свідка ОСОБА_65 підтверджують лише той факт, що на досудовому розслідуванні вона здійснювала захист інтересів ОСОБА_1 .

Щодо допиту свідка ОСОБА_66 , який працював судово-медичним експертом на час вчинення злочину, то такі показання спростовуються висновком №316 від 17.06.2011, відповідно до якого на тілі гр. ОСОБА_1 було виявлено рожево-червоне садно в середній третині лівої гомілки та овальне садно першого пальця лівої кисті /Т.2 а.с. 13/.

Таким чином, проаналізувавши та оцінивши покази вищевказаних свідків в їх сукупності, суд приходить до висновку, що не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, жодної інформації, яка б прямо чи опосередковано вказувала на причетність ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого йому злочину, в показах вищеперерахованих свідків немає. Ні один із допитаних в судовому засіданні свідків на дали показання відносно обставин вбивства ОСОБА_4 . Кожен з них свідками-очевидцями події вбивства не був, а тому не може вказати на ОСОБА_1 як на особу, яка вбила ОСОБА_4 . Сліди обвинуваченого на місці події відсутні. Проведені в ході досудового слідства судові експертизи також не встановили ніяких фактів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до смерті потерпілого ОСОБА_4 .

Показання в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_23 про виявлені у потерпілого тілесні ушкодження свідчать лише про навмисне вбивство потерпілого ОСОБА_4 , однак показання експерта про те, що механізм нанесення тілесних ушкоджень та їх послідовність, відповідають показанням ОСОБА_1 , наданих на досудовому розслідуванні, до уваги судом не беруться, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 надав такі показання під примусом і оговорив себе.

Від інших свідків, зокрема ОСОБА_32 , ОСОБА_36 , ОСОБА_69 , ОСОБА_40 , ОСОБА_18 , зазначених в клопотанні про порядок дослідження доказів, які неодноразово впродовж тривалого часу викликалися в судове засіданні та відносно яких судом неодноразово було застосовано примусовий привід, прокурор в судовому засіданні відмовився і така відмова прийнята судом. Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що свідки ОСОБА_35 і ОСОБА_34 померли.

Слід також вказати, що на розгляд Стрийського міськрайонного суду Львівської області кримінальна справа відносно ОСОБА_1 надійшла у 6-ти томах, у яких є наявними і інші докази, які стосуються кримінальної справи, однак клопотання про дослідження таких прокурором та стороною захисту заявлено не було, такі в судовому засіданні не досліджувалися, а відтак, не підлягають оцінці судом у нарадчій кімнаті.

Слід вказати, що надані для дослідження в судовому засіданні докази не доводять і мотив вчинення злочину ОСОБА_1 , про який вказано у обвинувальному акті, так в судовому засіданні жодними належними та допустимими доказами не доведено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_70 виник конфлікт, і ОСОБА_1 вчинив злочин на грунті раптово виниклих неприязних відносин. Аналогічно в судовому засіданні не доведено і той факт, що в день вбивства ОСОБА_1 прийшов з метою взяти гриби, які вирощували на території, оскільки з показань в судовому засіданні свідків було встановлено, що доступ до грибів був обмежений і сторожам доволі часто такі давалися власниками безкоштовно; окрім цього в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 в ніч перед вбивством сам чергував на території.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки вони як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи не прямо не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті та свідчили б про вину обвинувачено ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Таким чином, судом встановлено, що кримінальне правопорушення стосовно потерпілого ОСОБА_4 мало місце, але з урахуванням доказів, які були досліджені в судовому засіданні, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 умисно вбив потерпілого ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 (п. 18,19), при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч.1 ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Згідно з ч.3 зазначеної статті, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом1 цієї статті.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, судом ухвалюється виправдувальний вирок.

На підставі наведеного, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, приходить до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки стороною обвинувачення не доведено, що ним вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.115 КК України.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 підлягає виправданню через недоведеність його вини у вчиненні злочину, а особа, яка його вчинила, залишається не виявленою, кримінальну справу та приєднані до неї речові докази після набрання вироком законної сили слід направити прокурору для вжиття заходів по встановленню особи, винної у вчиненні цього злочину та подальшої організації досудового розслідування.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 на день постановлення вироку не обрано.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 слід залишити без розгляду /Т.1 а.с.291; Т.6 а.с.177/.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України, та виправдати його на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Скасувати арешт, накладений 08.08.2011 постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУМВС України у Львівській області Ріжко Р.М. на цінності та інше майно обвинуваченого ОСОБА_1 /Т.1 а.с.312/.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Процесуальні витрати у справі слід віднести на рахунок держави.

Речові докази: корок з-під горілки із залишками акцизної марки; коробку з-під сигарет "Прима срібна"; полімерну пляшку з-під води "Гірська кришталева"; полімерну пляшку ємністю 5л.; металевий чайник, деформований в нижній частині, зі слідами речовини бурого кольору; металевий чайник з полімерною ручкою, зі слідами речовини бурого кольору; металеву ручку від чайника, зі слідами речовини бурого кольору; металеву кришку від чайника зі слідами речовини бурого кольору; металевий чайник, зі слідами речовини бурого кольору; аркуш паперу з написом «Інструкція з охорони праці» зі слідами речовини бурого кольору; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з кімнати сторожів; електронний наручний годинник; мобільний телефон "Нокія"; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору зі сходової клітки; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з телевізора; паперовий конверт із зіскобом речовини бурого кольору зі стіни коридору; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з підлоги коридору; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з дверної ручки; паперовий конверт із зіскобом речовини бурого кольору зі стіни біля вхідних дверей; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору із воріт; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору із калюжі води біля воріт; паперовий конверт зі змивами речовини бурого кольору з дверей сторожки; паперовий конверт з грунтом із речовиною бурого кольору; покривало із слідами речовини бурого кольору; сорочку в клітинку; пару чоловічих черевиків чорного кольору; матерчатий трикотажний светр; чорні чоловічі штани; джинсові штани темно-синього кольору; чорну чоловічу куртку із шкірзамінника; чоловічу чорну трикотажну куртку; спортивну куртку бежевого кольору; велосипед з рамою золотистого кольору; робочий комбінезон; робочу чоловічу ватну куртку, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя В.Л.Бучківська

Судді В.М.Бораковський

Р.Т.Шрамко