Рішення № 93318632, 23.11.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3198/20 2/335/1433/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Рибалко Н.І., секретаря судового засідання Єфремової О.В., за участі представника позивача Пінаєва В.В., представника відповідача Грамчук М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про стягнення матеріальної шкоди (збитків),

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про стягнення матеріальної шкоди (збитків), в якому зазначав, що позивач зареєстрований та мешкає в будинку АДРЕСА_1 . 19.04.2017 житловий будинок позивача був відключений від газопостачання працівниками ПАТ «Запоріжгаз», правонаступником якого є АТ «Запоріжгаз», а відновлення газопостачання відбулося на підставі рішення суду лише 26.07.2019. Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 27.11.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано неправомірними дії ПАТ «Запоріжгаз», щодо припинення споживачу ОСОБА_1 газопостачання за вищезазначеною адресою та зобов`язано відновити газопостачання до будинку. Стягнуто з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн. та судовий збір у розмірі 640,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 09.04.2019 рішення Василівського районного суду Запорізької області від 27.11.2018 скасовано в частині відмови у стягнення моральної шкоди, та прийнято в частині нову постанову, якою: «Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задоволено частково». Стягнуто з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.В касаційному порядку рішення сторонами не оскаржувалися. АТ «Запоріжгаз» виконав рішення суду та відновив газопостачання в будинку позивача 26 липня 2019 року.

Тому, позивач вважає, що його права підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача матеріальної шкоди (збитків), що складаються з вартості недоотриманого газу за зазначений період у розмірі 90 853,23 грн., вартості твердотопливного котла у розмірі 18 000,00 грн., вартість палива (паливних брикетів) у розмірі 24500,00 грн., вартість проведеного інженерно-технічного дослідження у розмірі 5 942, 40 грн.

Відповідач АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» в особі представника Грамчук М.О. не погодився із позовними вимогами, вказавши у відзиві на те, що вимога позивача щодо стягнення збитків у вигляді вартості недоотриманого газу за період з 19.04.2017 по 26.07.2019 на суму 90 853,23грн. не підлягає задоволенню, оскільки послуги з газопостачання позивачу не надавалися та, відповідно, оплата цих послуг ним не здійснювалась. Щодо витрат позивача, які він поніс на відновлення свого порушеного становища, придбання твердопаливного котла та паливних брикетів у загальному розмірі 42 500 грн., в розумінні ст. 22 ЦК України, не є майновою шкодою, тому у задоволенні цієї вимоги просив відмовити. Крім того, вимога про стягнення з відповідача понесених витрат за проведене інженерно-технічне дослідження у розмірі 5 942,40 грн. є безпідставною, оскільки це дослідження проводилось не в даній справі, тому в порядку ст.ст. 133, 134, 141 ЦПК України, задоволенню не підлягає.З наведених підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2020 позовну заяву залишено без руху із наданням позивачеві строку на усунення її недоліків.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

22.06.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

06.11.2020 представником відповідача на спростування зазначеного у позовній заяві розрахунку позивача, надав для долучення до матеріалів справи контррозрахунок обсягу газу за період з 19.04.2017 по 25.07.2019, у разі споживання газу позивачем у зазначений період.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Представник позивача – адвокат Пінаєва В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених ним у поданому відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами доказами у їх сукупності за внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач ОСОБА_1 проживає у будинку АДРЕСА_1 та є споживачем послуг відповідача, акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», що не заперечувалось сторонами.

19.04.2017 будинок позивача було відключено від газопостачання.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 27.11.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано неправомірними дії ПАТ «Запоріжгаз», щодо припинення споживачу ОСОБА_1 газопостачання у будинку АДРЕСА_1 та зобов`язано відновити газопостачання до будинку. Стягнуто з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн. та судовий збір у розмірі 640,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 09.04.2019 рішення Василівського районного суду Запорізької області від 27.11.2018 скасовано в частині відмови у стягнення моральної шкоди, та прийнято в частині нову постанову, якою: «Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задоволено частково». Стягнуто з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

26.07.2019 відповідачем виконано рішення суду та відновлено газопостачання у будинок позивача.

Позивач ОСОБА_1 , вважаючи, що його права підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача матеріальної шкоди (збитків), що складаються з вартості недоотриманого газу за період з 19.04.2017 по 26.07.2019 у розмірі 90 853,23 грн., витрат на придбання твердотопливного котла у розмірі 18 000 грн., палива (паливних брикетів) у розмірі 24 500 грн. та вартості проведеної інженерно-технічного дослідження у розмірі 5 942,40 грн.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача матеріальної шкоди (збитків), що складаються з вартості недоотриманого газу за період з 19.04.2017 по 26.07.2019 у розмірі 90 853,23 грн. з підстав безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу, слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 8.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, у разі безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу оператор ГРМ відшкодовує споживачу вартість недоотриманого природного газу та/або здійснює перерахунок наданих послуг за цим договором відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) до випадків, внаслідок яких Оператор ГРМ компенсує споживачу завдані збитки та здійснює перерахунок наданих послуг, належить безпідставне припинення розподілу природного газу (газопостачання) споживачу.

Порядок компенсації споживачу завданих збитків та перерахунок наданих послуг у разі порушення Оператором ГРМ вимог цього Кодексу визначений главою 6 Розділу ХІ Кодексу ГРС.

Так, згідно з пунктом 1 глави 6 Розділу ХІ Кодексу ГРС за наявності порушень, передбачених пунктом 4 глави 2 цього розділу, за які Оператор ГРМ має компенсувати споживачу завдані збитки та здійснити перерахунок наданих послуг, споживач має подати Оператору ГРМ претензію, складену в довільній формі.

Претензія надається письмово та повинна бути зареєстрована в спеціальному журналі Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 2 глави 6 Розділу ХІ Кодексу ГРС (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) перерахунок наданих послуг Оператора ГРМ та компенсація завданих споживачу збитків здійснюються з урахуванням такого: у разі безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) споживачу з вини Оператора ГРМ він відшкодовує споживачу вартість або об`єм недовідпущеного природного газу, що обчислюється, виходячи з підтвердженого обсягу природного газу (норма застосовується щодо споживачів, що не є побутовими) або планового місячного об`єму споживання (норма застосовується щодо споживачів, що є побутовими) на відповідний період за договором розподілу природного газу та з урахуванням періоду безпідставного припинення газопостачання.

У разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, Оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.

У разі якщо між Оператором ГРМ і споживачем не досягнуто згоди щодо компенсації споживачу завданих збитків чи перерахунку наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку (пункт 3 глави 6 Розділу ХІ Кодексу ГРС).

Отже, з викладеного вбачається, що компенсація завданих збитків позивачу як побутовому споживачу, на підставі пп. 1 п. 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРМ, внаслідок безпідставного припинення газопостачання, можлива, зокрема, в разі наявності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на відповідний період.

У пункті 1.4 Типового договору розподілу природного газу (до якого приєднався позивач) зазначено, що підтверджений обсяг природного газу - це об`єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Регулятора (НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2493.

Відповідно до абзацу 10 пункту 5 Розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) підтверджений обсяг природного газу - об`єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб свого споживача на відповідний розрахунковий період, який підтверджений Оператором ГTC (включений до підтвердженої номінації) у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Отже, відповідно до спеціального законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, обсяг природного газу вважається підтвердженим споживачу за наявності таких умов:

- наявність договору постачання природного газу споживача з постачальником;

- обсяг природного газу має бути виділений постачальником;

- обсяг природного газу для споживача на відповідний період має бути підтверджений (погоджений) Оператором газотранспортної системи, тобто включений до підтвердженої номінації на відповідний місяць.

За відсутності хоча б однієї з вищезазначених умов обсяг природного газу не може вважатися підтвердженим.

При цьому судом встановлено, що доказів підтвердження (погодження) обсягів природного газу з 19.04.2017 по 26.07.2019 року із ресурсу постачальника газу, матеріали справи не містять. Позивачем таких доказів суду теж не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами, не доведено, що обсяг природного газу, з якого обчислено вартість недовідпущеного природного газу, був виділений відповідачем для потреб позивача на відповідний розрахунковий період та підтверджений Оператором ГTC (включений до підтвердженої номінації) у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Таким чином, для стягнення вартості недоотриманого природного газу є саме надання споживачеві відповідної послуги з газопостачання, та відповідно, здійснення споживачем оплати за фактично отриману послугу. Оскільки позивачем не надано доказів, що ним здійснювалась оплата за послуги з газопостачання з часу відключення 19.04.2017 по час підключення до газопостачання 26.07.2019, тому відповідно підстав для відшкодування вартості недоотриманого природного газу немає, оскільки відповідно, у зазначений спірній період Оператором ГРМ послуги з газопостачання споживачу ОСОБА_1 не надавалися та, відповідно, позивачем оплата цих послуг не здійснювалась.

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди (збитків), що складаються з вартості недоотриманого газу за період з 19.04.2017 по 26.07.2019 у розмірі 90 853,23 грн. не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог (збитків) витрат, які позивач поніс на відновлення свого порушеного становища (в наслідок припинення газопостачання до його будинку) щодо придбання ним твердотопливного котла у розмірі 18 000,00 грн., палива (паливних брикетів) у розмірі 24 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Ст. 1166 ЦК України передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, а саме:наявність шкоди, протиправність поведінки особи, що завдала шкоду, причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою, вина особи, що завдала шкоду.

У даному випадку позивач вважає шкодою витрати, які він поніс у зв`язку із придбанням твердотопливного котла у розмірі 18 000,00 грн., палива (паливних брикетів) у розмірі 24 500,00 грн., на підтвердження чого надав товарний чек № 37 від 10.10.2017 на суму 18 000 грн., та товарний чек від 12.11.2017 на суму 24 500 грн., з яких неможливо встановити покупця зазначених у чеках товару.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

Слід зазначити, що підставою набуття права власності — це передбачені законом юридичні факти, за наявності яких особа набуває майно, стає його власником.

Отже наявні у матеріалах справи чеки, які надані позивачем на підтвердження матеріальної шкоди не містять відомостей про власника придбаних речей.

Крім того, слід зазначити, що навіть придбання вищезазначених речей, можуть мати характер матеріальних цінностей для задоволення власних потреб (обігріву, тощо), та у даному випадку не можуть відноситися до витрат, здійснених для відновлення порушеного права.

Тобто, наявні у матеріалах справи докази не підтверджують сукупність необхідних складових для застосування до відповідача цивільної відповідальності, а отже не дають і достатніх правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Вирішуючи питання про стягнення вартості проведеного інженерно-технічного дослідження у розмірі 5 942,40 грн., суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1, ч. 3 п. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Позивачем на підтвердження понесених витрат долучено висновок інженерно-технічного дослідження № 22465 від 05.02.2018 (об`єкт дослідження газовий лічильник типу САМГАР G4, ЗАВ. № 5420332), вартість дослідження 5 942,40 грн. (зазначена у супровідному листі).

Проте під час розгляду даної справи предметом позовних вимог було стягнення матеріальної шкоди (збитків), а тому не підлягають стягненню витрати, понесені позивачем за проведення експертизи, які не стосуються даних позовних вимог, а приймалися до уваги судом під час розгляду іншої цивільної справи. Між тим, позивачем не надано жодних доказів, що ним взагалі в межах даної справи понесені витрати за проведення будь якої експертизи (рахунок, квитанція, тощо).

Керуючись ст.ст. 2,3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про стягнення матеріальної шкоди (збитків), - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Дата складання повного рішення: 30.11.2020 року.

Суддя Н.І. Рибалко