Ухвала суду № 93316463, 03.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4816/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., прокурора Левкулич О.І., перекладача Сабов Є.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Кракосевич І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали кримінального провадження, відомості про яке 07.04.2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070170000464 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017070170000464 від 07.04.2017, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.1 ст.185 КК України.

Згідно вказаного обвинувального акта, ОСОБА_1 07 квітня 2017 біля 14 години 00 хвилин діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого попередньо встановивши, що в АДРЕСА_1 на неогородженій території, до якої вільний доступ, розташована закинута споруда з цегли, яка знаходиться на балансі ПАТ «Укрзалізниця», разом з громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пояснив, що має дозвіл власника на такі дії, та не поставивши до відома, що вони вчиняють крадіжку, розібрали цеглу у кількості 350 штук із однієї зі стін даної споруди, загальна вартість якої згідно висновку експерта №447-05-17 від 12.05.2017 становить 581 гривня, та вже відкладену цеглу намагались завантажити на гужову повозку, яка належить громадянину ОСОБА_2 , з метою вивезення її з місця події, однак свій злочинний намір не довели до кінця, так як в подальшому були помічені працівниками підприємства ПАТ «Укрзалізниця», які припинили їхні злочинні дії. За таких обставин, дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Дане кримінальне провадження знаходилось в провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_3 .. У зв`язку із неможливістю виконання повноважень судді, що зумовлено довготривалим лікуванням та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду 14.05.2018 року був призначений повторний перерозподіл матеріалів даного кримінального провадження, після проведення якого був визначений суддя Ужгородського міськрайонного суду Фазикош О.В..

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Кракосевич І.Р., у судовому засіданні заявили клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор вважає, що кримінальне провадження слід закрити в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого в судове засідання не зявився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, цивільний позов підтримує.

Обвинувачений у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що йому зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, проти звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження не заперечував. Вказав що вину визнає повністю, збитки зобов`язується відшкодувати в повному об`ємі. Просив врахувати, що не мав можливості прибути в судове засідання внаслідок запровадження карантинних обмежень.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючими підставами.

Суд ознайомившись з обвинувальним актом, наданими прокурором матеріалами та клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, заслухавши думку всіх учасників процесу, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду та Аналізу судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв`язку із закінченням строків давності, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею (за КПК України 1960 року), підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, - до набрання вироком суду законної сили (ст.532 КПК).

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Таким чином, згідно ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення класифікується як кримінальний проступок.

Обставини, передбачені ч. ч. 2 та 3 ст. 49 КК України відсутні, перебіг строків давності не зупинявся та не переривався.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту кримінальне правопорушення вчинено у встановлений слідством день та час, а саме 07 квітня 2017 біля 14 години 00 хвилин і ця обставина сторонами кримінального провадження не заперечується.

З огляду на наведене, з часу вчинення злочину минуло більше 3 років, тобто у даному кримінальному провадженні, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п. 2 ч.1 ст.49.

Відтак обвинувачений може бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених положенням п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, відповідно до якого особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Зазначені вище вимоги закону також підтверджуються судовою практикою, зокрема, відповідно до постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.11.2019 р. у справі №566/554/16-к, визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, при цьому, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд 1-ої інстанції, отримавши клопотання особи про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності, незалежно від визнання особою вини, повинен звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Аналогічний висновок також міститься в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.02.2020 р. у справі №385/1159/16, в якій Верховний Суд звернув увагу на те, що суд 1-ої інстанції, отримавши під час судових дебатів клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, в порушення вимог КПК України, не розглянув таке клопотання невідкладно та не закрив кримінальне провадження щодо особи у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, на підставі чого рішення судів 1-ої та апеляційної інстанції були скасовані Верховним Судом, а особу звільнено від кримінальної відповідальності та кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання, з огляду на те, що кримінальне правопорушення за яким він обвинувачуються є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років, враховуючи, що перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся, не переривався та на день розгляду справи закінчився, суд приходить до переконання, що клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак його слід задовольнити, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим. Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприпустимим.

По даному кримінальному провадженню цивільний позов заявлявся.

Цивільний позов представника потерпілого слід залишити без розгляду, оскільки суд розглядає клопотання про закриття кримінальної відповідальності та звільнення особи від кримінальної відповідальності невідкладно, не досліджуючи всі обставини справи, а нормами КПК України не передбачено вирішення цивільного позову при закритті кримінального провадження, однак суд вважає за необхідне роз`яснити цивільному позивачу його право звернутися з цивільним позовом до суду у порядку цивільного судочинства.

Витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази: цеглу у кількості 350 штук, переданий на відповідальне зберігання представнику потерпілого ПАТ «Українська Залізниця» Мучичка В.В. слід вважати повернутим.

Запобіжний захід обвинуваченій на досудовому слідстві не застосовувався.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 44, 49 Кримінального кодексу України, ст. ст. 284-286, 288 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Кракосевич І.Р. про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070170000464 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.1 ст.185 КК України – закрити.

Речові докази: еглу у кількості 350 штук, переданий на відповідальне зберігання представнику потерпілого ПАТ «Українська Залізниця» Мучичка В.В. слід вважати повернутим.

Цивільний позов ПАТ «Українська Залізниця» залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош