Рішення № 93315890, 01.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/6914/20

Справа №760/17892/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А, за участю секретаря - Шпори М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування фонду Солом`янського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 8 147, 73 гр. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Посилається в позові на те, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу на праві власності, є двокімнатною, загальною площею 40,1 м2, в тому числі житловою площею 25,2 м2.

Між підприємством і відповідачем існують відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, відповідно до яких позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач, як споживач, зобов`язаний вносити плату за надані послуги.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем коштів за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 31 серпня 2019 року виникла заборгованість у розмірі 8 147, 73 гр., яка складається з:

- 7 089, 74 гр. - заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги;

- 774, 81 гр. - інфляційних нарахувань;

- 283, 18 гр. - 3% річних.

Незважаючи на неодноразові попередження про необхідність своєчасної оплати, відповідач борг не сплатив, що завдає підприємству збитки.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 17 серпня 2020 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 18 серпня 2020 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками на адресу його реєстрації.

02 листопада 2020 року на адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, який направлявся відповідачу.

/ а. с. 17 /

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі ст.5 Закону до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно.

За змістом п.5 ч.2 ст.7, ч.1 ст.9 Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Судом встановлено, що відповідач є власником та зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою з Єдиного державного демографічного реєстру № 12935788 від 18 серпня 2020 року.

/ а.с. 13 /

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п.1 ч.2 ст.7 Закону споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року, встановлено, що власники та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За змістом ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У тих випадках, коли закон не встановлює обов`язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Таким чином, якщо умови усного договору виконуються сторонами, то він вважається укладеним, а умови прийнятими обома сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.

Відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України» Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:споживачі (індивідуальні та колективні);управитель;виконавці комунальних послуг.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15.

З матеріалів справи вбачається, що з жовтня 2016 року плату за надані житлово-комунальні послуги відповідач не вносить, у зв`язку з чим станом на серпень 2019 року утворилася заборгованість у розмірі 8 147, 73 гр., яка складається з:

- 7 089, 74 гр. - заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги;

- 774, 81 гр. - інфляційних нарахувань;

-283, 18 гр. - 3% річних.

/ а.с. 6 - 7 /

Представник позивача при зверненні до суду зазначив, що протягом всього часу користування відповідачем житлово-комунальними послугами, жодних скарг, претензій та зауважень з приводу ненадання або неналежного надання житлово-комунальних послуг від останнього не надходило, що свідчить про їх якісне надання.

Відповідач, не надавши до суду відзив, будь-яких доказів на спростування доводів представника позивача не надав, розміру заборгованості не спростовував.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, заборгована відповідачем сума за надані послуги становить 7 089, 74 гр.

З розрахунку позивача вбачається, що інфляційні нарахування становлять - 774, 81 гр., річні - 283, 18 гр.

Відповідач, не надавши до суду відзив, ні суми заборгованості, ні нарахованих річних, інфляційних втрат не спростовував, своїх розрахунків не надав.

Враховуючи викладене вище, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 102, 00 гр. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст.15, 16, 205, 322, 509, 525, 625, 633, 639 ЦК України, ст.ст. 1, 5,6,7,9, 12,19, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76,77, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН невідомий/ на користь Комунального підприємства « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського р-ну м.Києва» / 03186 м.Київ вул. Соціалістична, 6, ЄДРПОУ 35756919/ 7 089, 74 гр. заборгованості, 774, 81 гр. інфляційних нарахувань, 283, 18 гр. річних та 2 102, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шереметьєва