Ухвала суду № 93315200, 24.11.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/271/20

ун. № 759/163/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кириленко Т.В.,

за участю секретаря Істоміної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрфактор Сервіс», Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича, треті особи: ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація в особі Служби у справах дітей та сім`ї, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання електронних торгів недійсними, визнання акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з торгів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрфактор Сервіс», Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича, треті особи: ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація в особі Служби у справах дітей та сім`ї, Акціонерне товариство « Альфа-Банк» про визнання електронних торгів недійсними, визнання акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна з торгів недійсними.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрфактор Сервіс».

Заява обґрунтовуєтьяс тим, що ОСОБА_1 була власником спірної квартири на підставі договору дарування. 19.08.2008 року було укладено іпотечний договір № 3606/0808/55-010 з ВАТ "Сведбанк" за яким, ОСОБА_1 передала в іпотеку Іпотекодержателю - AT «Сведбанк» квартиру, яка на момент укладення вказаного Іпотечного договору коштувала 999500,00 гривень.

У подальшому вона дізналася, що належна їй квартира, яка є єдиним житлом, продана з прилюдних торгів.

Оскільки електронні торги відбулися з численними порушенням, вона звернулась до суду з вищезазначеним позовом про визнання електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва недійсними.

ОСОБА_1 вказує на те, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на даний час зареєстрована на праві власності за ТОВ "Юрфакторсервіс", а тому може бути відчужена до моменту винесення рішення суду, що в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до заяви, спір виник, зокрема із приводу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку оспорюється позивачкою.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заявник у заяві про забезпечення позову просила накласти арешт на спірну квартиру.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вимоги щодо змісту і форми ухвали суду визначено статтею 260 ЦПК України. Відповідно до частини сьомої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуальної норми, суд має право, втім він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Проте, жодна із обставин, перерахованих у частині третій статті 153 ЦПК України, судом встановлена не була, відповідно, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи ту обставину, що вищевказана квартира є предметом спору між сторонами, суд приходить до висновку, що в даному випадку є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в разі його задоволення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки квартира може бути відчужена, а тому заява позивачки підлягає задоволенню .

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрфактор Сервіс».

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Святошинський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя: Т.В.Кириленко