Ухвала суду № 93314270, 01.12.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/5354/20

УХВАЛА

про залишення без руху

01 грудня 2020 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Бєлостоцька О.В. розглянувши матеріал цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересована особа – Добропільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті, –

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , в якій заявник просить встановити факт смерті його матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши датою її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті – Україна, Донецька область, м. Макіївка.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що дана заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

При цьому квитанція про сплату судового збору в матеріалах заяви відсутня.

Натомість представником заявника зазначено, що заявник звільнений від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники – у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Із змісту вказаної норми випливає, що у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Така ж позиція викладена в листі Донецького апеляційного суду головам місцевих судів Донецької області № 3.2.2-03/2/2019 від 18 лютого 2019 року.

Із поданої заяви та доданих матеріалів не вбачається виникнення у заявника обставин, що дають право на пільги щодо сплати судового збору відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому суд приходить до висновку, що посилання в заяві на вищевказану норму закону є необґрунтованими, оскільки заявник до зазначеної категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору, не відноситься.

У відповідності з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В силу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) судовий збір за звернення фізичної особи до суду з заявою у справах окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,тобто 420 грн. 40 коп. (реквізити для сплати: отримувач – Костянтин.УК/м.Костянтинiвка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37890775, банк отримувача (ГУДКСУ) – Казначейство України (ел.адм.податків), код банку (МФО) – 899998, номер рахунку – UA898999980313151206000005058, код класифікації доходів бюджету – 22030101).

Також, в порушення ч. 7 ст. 177 ЦПК України до заяви ОСОБА_1 , яка підписана його представником ОСОБА_2 , не додано документів на підтвердження повноважень представника заявника.

Крім того, в порушення ч. 5 ст. 177 ЦПК України, до поданої заяви не додано жодних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги. Натомість представник заявника, посилаючись на те, що раніше ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у справі № 233/499/20 було залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, і долучені додатки повернуті не були, просить витребувати додатки з матеріалів вище вказаної судової справи та долучити їх до даної заяви.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Представником позивача у клопотанні про витребування доказів не зазначено вжиті ним заходи для отримання цих доказів самостійно, не зазначено доказів на підтвердження неможливості самостійно отримати докази. До того ж, на думку суду представник заявника, як учасник справи, не позбавлений можливості самостійно отримати копії необхідних йому документів з матеріалів цивільної справи.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, оскільки встановлено, що дану заяву подано з порушенням вимог ЦПК України, вважаю за необхідне заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті залишити без руху, повідомивши про це заявника та його представника, запропонувавши сплатити судовий збір у передбаченому законом розмірі і порядку або надати докази на підтвердження у заявника пільг щодо сплати судового збору, надати документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, та документи, що підтверджують повноваження представника, та надавши строк для усунення вказаних недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником копії ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 185, 315-318, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересована особа – Добропільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті – залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду в частині визначення розміру судових витрат. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: