Ухвала суду № 93313978, 03.12.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/14306/20

Провадження № 2/263/2873/2020

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03.12.2020 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Федоренко Т.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

До Жовтневого районного суду м.Маріуполя надійшла вказана позовна заява.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.

Позовна заява це офіційний документ, що відноситься до основного виду ділового мовлення. Крім чітко визначеного переліку необхідних відомостей, які мають бути в ній зазначені, вона має бути належним чином оформленою, мати доступний, зрозумілий та логічно послідовний виклад.

Пунктом 2 частини 3статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, оскільки з позовної заяви вбачається, що позивач є співвласником квартири, тобто предметом спору є спільні права та обов`язки та рішення по справі може вплинути на права та обов`язки іншого співласника, але він не зазначений другим позивачем по справі.

Відповідно до ст.19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, але вказана служба не залучена до участі у справі у якості третьої особи.

З огляду на наведене, позивачу слід вірно зазначити позивачів по справі та визначитись з колом третіх осіб.

За вимогами ч. 4 ст.177ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 грн.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір», який діє на дату звернення із позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні позову позивач просила зменшити розмір судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі

Згідно з п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, з наданих позивачем документів вбачається, що вона перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду Донецької області та отримує пенсію за віком.

У зв`язку із цим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про зменшення розміру судового збору.

Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір за подачу позовної заяви немайнового характеру у розмірі 840,80 грн. та надати суду оригінал квитанції.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вищевказаних порушень ст. 175 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185,260,261,353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

У випадку невиконання ухвали заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І.Федоренко