Ухвала суду № 93312242, 03.12.2020, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа №710/437/18

Номер провадження 2/710/198/20

УХВАЛА

про залишення без розгляду

03.12.2020 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання – Харченко Л.М.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ,

представника відповідача Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області – Костенка О.В.,

представника третьої особи – Телющенка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання відповідача ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом Смілянської місцевої прокуратури до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача «Агродар14Р», про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2018 прокурор звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати незаконними і скасувати накази Головного управління Держземагентства у Черкаській області:

- про надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 22 га кадастровий номер: 7125782000:03:001:0123 в оренду № 23-6248/14-15-СГ від 04.12.2015;

- про надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 13 га кадастровий номер: 7125780400:06:001:0116 в оренду № 23-2581/14-15-СГ від 24.04.2015;

- про надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 13,5 га кадастровий номер: 7125780400:04:001:0074 в оренду № 23-2582/14-15-СГ від 24.04.2015;

- про надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 6,6 га кадастровий номер: 7125780400:06:001:0115 в оренду № 23-2583/14-15-СГ від 24.04.2015;

- про надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 7,5 га кадастровий номер: 7125780400:06:001:0114 в оренду №23-2580/14-15-СГ від 24.04.2015;

визнати недійсними договори оренди землі:

- між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 від 04.12.2015, про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 22 га для ведення фермерського господарства в адмінмежах Водянської сільської ради Шполянського району за межами населеного пункту строком на 18 років, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25.12.2015 за номером 12819869;

- між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 від 24.04.2015, про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 13 га для ведення фермерського господарства в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району за межами населеного пункту строком на 10 років, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28.04.2015 за номером 9521430;

- між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 від 24.04.2015, про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 13,5 га для ведення фермерського господарства в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району за межами населеного пункту строком на 10 років, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28.04.2015 за номером 9520584;

- між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 від 24.04.2015, про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 6,6 га для ведення фермерського господарства в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району за межами населеного пункту строком на 10 років, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28.04.2015 за номером 9521181;

- між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 від 24.04.2015, про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 6,6 га для ведення фермерського господарства в адмінмежах Антонівської сільської ради Шполянського району за межами населеного пункту строком на 10 років, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28.04.2015 за номером 9521705.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 11.05.2018 було відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 17.12.2018 було задоволено клопотання відповідача та залишено без розгляду позовну заяву Смілянської місцевої прокуратури до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди землі.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 27.02.2019 було задоволено апеляційну скаргу Смілянської місцевої прокуратури та скасовано ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 17.12.2018, направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 07.03.2020 було прийнято цивільну справі №710/437/18 до свого провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 15.05.2019 було задоволено частково заяву відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення Верховного Суду за скаргою на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 27.02.2019, що знаходиться в провадженні Верховного Суду, провадження № 61-6020 ск 19.

Постановою Верховного Суду від 07.02.2020 було залишено касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а постанову Апеляційного суду Черкаської області від 27.02.2019 без змін.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 02.03.2020 було поновлено провадження у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 16.06.2020 було залучено до розгляду справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів у справі - Фермерське господарство «Агродар 14Р».

10.06.2020 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , у якому він просив залишити позов без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що позовна заява підписана заступником керівника Смілянської місцевої прокуратури, який був не в праві підписувати позовну заяву від імені Смілянської місцевої прокуратури.

У судове засідання прокурор з`явився, позовні вимоги підтримав, проти задоволення клопотання заперечував, мотивуючи тим, що прокурор може брати участь у розгляді судом адміністративних, господарських або цивільних справ як представник органу прокуратури, яка має статус відповідача, позивача або третьої особи, а також як представник держави – виконуючи конституційну функцію представництва інтересів держави в суді. Статус прокурора, який здійснює представництво, не можна ототожнювати із статусом представника у судовому процесі, оскільки відносини між представником і довірителем ґрунтуються на договорі доручення.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання з`явилися, просив задовольнити клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області у судове засідання з`явився, клопотання також підтримав.

Представник третьої особи в судове засідання з`явився, просив задовольнити клопотання відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Межі повноважень прокурора передбачені як Цивільним процесуальним кодексом України, так і Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Повноваження прокурора передбачені ч. 3 ст. 56 ЦПК України, згідно з якою у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У наведених випадках прокурор виконує функцію представництва інтересів держави, яка є його конституційним обов`язком.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 20.01.2018, станом на момент подачі позову) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 20.01.2018, станом на момент подачі позову) право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 20.01.2018, станом на момент подачі позову) вказано, що систему прокуратури України становлять: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 20.01.2018, станом на момент подачі позову) у системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону. Місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.

Так, в Додатку до Закону станом на момент подачі позовної заяви була наявна Смілянська місцева прокуратура як місцева прокуратура.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 20.01.2018, станом на момент подачі позову) керівник місцевої прокуратури представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.

У разі відсутності керівника місцевої прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника місцевої прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника місцевої прокуратури.

Пунктом 6.1 наказу Генеральної прокуратури України №186 від 21.09.2018 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» визначено, що позови (заяви) слід надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

З матеріалів справи, що розглядається, встановлено, що позовна заява, яка була подана до Шполянського районного суду Черкаської області 10.04.2018, була підписана заступником керівника Смілянської місцево прокуратури Горідьком В.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів держави в суді, реалізація якої здійснюється через систему органів прокуратури в порядку вчинення процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Враховуючи суд доходить до висновку, що не можна ототожнювати статус прокурора, який здійснює представництво інтересів держави в суді, зі статусом представника в адміністративному процесі. Тим самим посилання представника відповідача на постанови Верховного Суду в адміністративних справах №819/478/17 від 27.05.2020, №819/198/17 від 25.09.2019 не є релевантними, оскільки у зазначених справах позовна заява подана на захист прав, свобод та інтересів прокуратури, як самостійного позивача у статусі юридичної особи, а не на виконання прокурорської функції представництва інтересів в суді.

У даній справі прокурор реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави, а не для захисту особистих прав та інтересів Смілянської місцевої прокуратури як юридичної особи.

Таким чином, слід розмежовувати прокуратуру в організаційних відносинах з державними органами, як юридичну особу, де оскаржуються дії її службових осіб (надання чи ненадання відповіді на звернення тощо), як роботодавця (щодо звільнення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника), як в ході організаційно-господарської роботи (стороною договорів щодо ремонту приміщень прокуратур, поставки газу тощо), та в ході виконання її конституційних функцій, як органу держави, зокрема щодо здійснення представництва інтересів держави в суді.

У першому випадку - як юридичну особу прокуратуру представляє її керівник, в разі його відсутності перший заступник, в разі його відсутності відповідний заступник (ст. 9, ст. 11, ст. 13 Закону України «Про прокуратуру»). А в другому випадку як орган держави функції прокуратури здійснюються виключно прокурорами.

Оскільки позов заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Горідька В. заявлений з підстав, наведених у другому випадку, тобто спрямований на виконання конституційних функцій, як органу держави, останній не повинен бути підписаний виключно керівником або його першим заступником, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та залишення позову без розгляду, оскільки позов підписаний уповноваженою особою відповідно до вимог законодавства.

Керуючись ст. 7, 12, 23 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції від 20.01.2018, станом на момент подачі позову), ст.ст. 12, 13, 56, 58, 76-81, 141, 175, 189-200, 257, п.16 ч.1 ст.353, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі складена 07.12.2020.

Суддя Н. П. Побережна