Вирок № 93312154, 04.12.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

№692/159/18

1-кп/707/66/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі

головуючого – судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Федорової Л.С.

прокурорів Грицака А.М., Шатайла К.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Кузьмінського О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12017250120000465 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вершина Згарська Драбівського району Черкаської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , 14 грудня 2017 року близько 02 години 00 хвилин в с. Вершина Згарська Драбівського району Черкаської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у веранді будинку АДРЕСА_2 на ґрунті неприязних відносин вчинив сварку із ОСОБА_2 . У ході сварки ОСОБА_1 , з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс 2 удари правою ногою в обличчя ОСОБА_2 , після чого останній вийшов на вулицю. Однак, ОСОБА_1 діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , наніс ще один удар правою ногою в ліву частину тулуба потерпілого, внаслідок чого останній сів на землю, а ОСОБА_1 продовжив наносити йому ще близько 2-х ударів правою ногою у ліву та 2-х ударів у праву частину тулуба. В результаті протиправних дій, ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_2 у вигляді: травми органів черевної порожнини та грудної клітки з розривом лівої нирки, судини нирки, переломами ребер, що супроводжувалась внутрішньою кровотечею, крововиливами в підшлункову залозу, брижу поперечно-ободового та нисхідного кишківника, черевну стінку, м`язи тазу зліва, синцями грудної клітки зліва; травми голови з крововиливами під м`які мозкові оболонки правої тім`яної долі, на м`яких покривах черепа, саднами, синцями обличчя, забійними ранами обох губ; саден та синців правового ліктя, правої кисті, лівого коліна, лівої гомілки, синці правого передпліччя, лівого ліктя, лівого плеча, лівої кисті, садна правого коліна, внаслідок чого, ранком ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпілий ОСОБА_2 помер. Смерть ОСОБА_2 настала від поєднаної травми органів черевної порожнини та грудної клітки з розривом нирки, судини нирки, переломами ребер, що супроводжувались внутрішньої кровотечею.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням показів обвинуваченого, потерпілої, свідків, та ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні документах і відтворених у судовому засіданні відеозаписах слідчих дій.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повністю. Разом з тим, суду пояснив, що у вечері 13 грудня 2017 року в с. Вершина Згарська Драбівського району Черкаської області він зустрів свого знайомого ОСОБА_3 та пішов разом з ним до їхнього спільного знайомого ОСОБА_4 та пили в нього вдома горілку. В трьох випили більше 0,5 літра горілки. Коли поверталися від ОСОБА_4 ОСОБА_3 запропонував зайти до ОСОБА_5 . Вони постукали в двері, ОСОБА_5 їм відкрив, в будинку крім ОСОБА_5 перебував ОСОБА_6 . Вони всі разом випили по чарці горілки і він з ОСОБА_3 знову пішли до ОСОБА_4 . Там вони продовжили вживати спиртні напої. Потім знову вирішили зайти до ОСОБА_5 . Пішли до його будинку. Стукали в двері, але ОСОБА_5 не відчиняв, ОСОБА_3 вибив двері ногою і вони зайшли до хати. ОСОБА_3 почав бити ОСОБА_5 . Він почав ОСОБА_3 відтягувати від ОСОБА_5 . В цей час ОСОБА_6 , який сидів на дивані словесно почав заступатися за ОСОБА_5 і він – ОСОБА_1 , наніс йому два удари ногою в область плеча. Потім вийшов на вулицю, що там робив не пам`ятає. Коли зайшов до хати там були ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 пропав. Вони з ОСОБА_3 пішли його шукати, ходили по селу, через деякий час повернулися до домоволодіння ОСОБА_5 і знайшли ОСОБА_2 в сараї. Занесли його до хати та пішли. Обвинувачений суду пояснив, що багато обставин з тих подій не пам`ятає.

Потерпіла ОСОБА_7 в суді пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 , проживає в м.Черкаси. Про смерть брата їй повідомили на наступний день, після його смерті. Брата свого може охарактеризувати як людину, яка ніколи нікого не зачіпала. Він жив у селі, вживав алкогольні напої, вона йому допомагала. Цивільний позов заявляти не буде, покарання просила призначити на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що в грудні 2017 року в с. Вершина Згарська Драбівського району Черкаської області, у вечері після роботи, він зустрів свого знайомогоОСОБА_1 . Випили близько 1 літра горілки і пішли до ОСОБА_4 . Побачили, що в будинку ОСОБА_5 світяться вікна і він, ОСОБА_3 запропонував зайти до ОСОБА_5 . Вони постукали в двері, ОСОБА_5 їм відкрив, в будинку крім ОСОБА_5 перебував ОСОБА_6 . Вони всі разом випили по чарці горілки. Потім вони з ОСОБА_1 знову пішли до ОСОБА_4 там були до 2 години ночі, вживали горілку. Коли поверталися знову вирішили зайти до ОСОБА_5 сукали в двері, але ОСОБА_5 не відчиняв, потім він ногою вибив вхідні двері і вони зайшли до будинку. ОСОБА_5 почав висловлювати претензії з приводу того, що вони вибили йому двері в хату і він почав його бити. Через декілька хвилин ОСОБА_1 його зупинив. Коли вийшов на вулицю то побачив там ОСОБА_2 , який лежав на землі, був мокрий і в крові. Він повернувся до хати, вони з ОСОБА_1 там покурили. Коли вийшли на вулицю, то побачили, що ОСОБА_2 не має. Почали його шукати. Через деякий час знайшли його в сараї та занесли до хати. Що робив ОСОБА_1 в той час коли він бив ОСОБА_5 свідок не бачив, але на його думку тілесні ушкодження ОСОБА_2 наніс саме ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що 13.12.2017 року у вечері він разом з ОСОБА_2 був у себе вдома в АДРЕСА_2 . Вони повечеряли, випили по 100 грамів горілки і полягали спати. Почув як хтось стукає в двері і кричить відчини. В хату зайшли ОСОБА_3 і ОСОБА_1 вони матюкалися і почали їх бити. ОСОБА_3 бив його, а ОСОБА_1 бив ОСОБА_2 , він бив його ногами і руками, а потім витяг на вулицю і бив там. Він чув як ОСОБА_2 просив не бити його, а ОСОБА_1 бив його руками і ногами, він чув звуки ударів, так як двері були відчинені. Через деякий час ОСОБА_1 і ОСОБА_3 затягли ОСОБА_2 до хати і пішли. ОСОБА_1 дуже сильно побив ОСОБА_2 він був без свідомості і не міг іти, на ньому було видно тілесні ушкодження. Свідок його вкрив, а сам пішов відпочивати, коли прокинувся, це було близько 6 години ранку, виявив, що ОСОБА_2 помер. Свідок пояснив суду, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 були в стані алкогольного сп`яніння, інших осіб у той вечір в будинку не було. До бійки з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не було.

Свідок ОСОБА_8 в суді пояснив, що він був понятим під час слідчого експерименту з ОСОБА_1 , який показував, як наносив удари ОСОБА_2 . Тиску на ОСОБА_1 з боку працівників правоохоронних органів свідок не бачив.

Свідок ОСОБА_9 в суді пояснила, що вона була понятою під час слідчого експерименту з ОСОБА_1 , який на статисті, яким був ОСОБА_10 , показував, як наносив удари ОСОБА_2 . Тиску на ОСОБА_1 з боку працівників правоохоронних органів свідок не бачив.

В цілому, даючи оцінку вказаним показам свідків, суд вважає, що вони є достовірними. При цьому суд виходить з того, що покази судом отримані в порядку ст. ст. 65, 66, 95, 96, 352 КПК України тобто в установленому законом процесуальному порядку з дотриманням прав свідка. Свідки були допитані в судовому засіданні з додержанням принципу змагальності сторін та свободи в подані суду своїх доказів. Тобто п. п. "d" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини - порушено не було. Покази дані свідками добровільно, без будь-якого тиску або примусу, однак під присягою та застереженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Судом безпосередньо у судовому засіданні, у порядку ст. 358 КПК України, досліджені надані стороною обвинувачення під час судового провадження, як доказ вини обвинуваченого, наступні документи ( спеціально створені з метою збереження інформації матеріальні об`єкти, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин):

протокол огляду місця події від 14.12.2017 року, яким зафіксовано огляд домоволодіння по АДРЕСА_2 , в присутності власника та потерпілого - ОСОБА_5 . В ході огляду виявлено труп ОСОБА_11 . Вилучено тряпку зі слідами бурого кольору, металеву кружку та скляну горку з слідами полімерних візерунків. Також вилучено мобільний телефон марки Самсунг (Т.1, а.с. 239-242);

фототаблиця до протоколу огляду місця події від 14.12.2017 року, на якій зображено загальний вигляд домоволодіння, його внутрішні приміщення, та виявлений труп, зокрема його положення та наявні ушкодження (Т.1, а.с. 243-250, Т.2, а.с. 1-7);

DVD-диск, на якому міститься відеозапис до протоколу огляду місця події від 14.12.2017 року (Т.2, а.с. 8);

протокол обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 , від 14.12.2017 року, яким зафіксовано добровільну видачу ОСОБА_1 штанів, куртки та дутих чобіт (Т.2, а.с. 9-10);

DVD-диск з відеозаписом до протоколу обшуку від 14.12.2017 року (Т.2, а.с. 11);

протокол огляду предметів від 14.12.2017 року, яким зафіксовано огляд:

мобільного телефону марки Samsung GT E 1080 І, у якому відсутні дві кнопки, а поверхня потерта та сім-карту «Київстар»;

шматка тканини білого кольору з візерунком у вигляді червоних гілочок, де на відстані 15 см від верху та на відстані 10 см від низу наявна суха пляма речовини бурого кольору, а на відстані 18 см вліво ще одна пляма речовини бурого кольору;

спортивних штанів чорного кольору, зверху болонові, під низом байкова підкладка. На лівій штанині, під кишенею наявний напис «adidas». На задній частині лівої штанини наявний сухий бруд висотою донизу 50 см, та на правій штанині від низу на 45 см. На передній частині лівої штанини наявний сухий грунт від низу 35 см, та на правій штанині на висоті 50 см від низу. У верхній частині штанів між штанинами по шву розірвано;

черевика (дутика) на праву ногу, 42 розміру, нижня частина якого гумова, зверху наявна тканина з комуфльованою частиною висотою 20 см. Тканина частково брудна та волога, а на задній частині взуття, тканина частково відірвана (свіжовідірвана) від гумової довжиною 8 см;

чоловічої куртки комуфльованої,48 розміру, яка спереду застібається на блискавку. Куртка брудна та волога. На обох рукавах в районі резинок наявні розірвані частини, довжиною по 2 см;

чоловічих джинсових штанів темно-синього кольору, які застібаються на блискаву та ґудзик. Штани вологі. В нижній частині наявний бруд у виді грунту;

кофти чорного кольору з капюшоном, у верхній передній та задній частинах якої наявні написи у вигляді літери іноземного походження;

чоловічої куртки чорного кольору, розміром ХХL. Куртка брудна, в нижній частині наявна частина ґрунту;

чоловічого черевика (дутика) на праву ногу, 42 розміру, нижня частина якого гумова, зверху над нею наявна тканина, частина якої чорного кольору висотою 20 см. На тканинній частині з правого боку наявна липучка та напис «ходак»;

чоловічого черевика (дутика) на ліву ногу, 42 розміру, нижня частина якого гумова, зверху над нею наявна тканина, частина якої чорного кольору висотою 20 см. На тканинній частині з правого боку наявна липучка та напис «ходак»;

полімерну пляшку ємкістю 1 л., на якій наявний напис «сидр яблучний». Нижня частина пляшки відрізана. У верхній частині, а саме в горловині наявна частина полімерної трубки довжиною 5,5 см, всередині якої зверху вставлена металева трубка, на дні якої наявні отвори. На стінках вказаної металевої трубки наявна речовина чорного кольору. На внутрішніх стиках пляшки наявна речовина жовтого кольору та частини роси (Т.2, а.с. 12-13);

протокол освідування ОСОБА_1 від 14.12.2017 року, згідно якого сліди злочину на особі відсутні. Ознаки алкогольного сп`яніння відсутні (Т.2, а.с. 15);

протокол огляду місця події від 15.12.2017 року, яким зафіксовано огляд трупа ОСОБА_2 у приміщенні моргу, що розташований на території Золотоніської ЦРЛП по вул. Лікарняна,2 у м. Золотоноша Черкаської області. В ході огляду вилучено: мікронакладення з правої та лівої рук трупа ОСОБА_2 ; зрізи нігтів правої та лівої рук трупа; зразки волосся трупа з різних частин голови; дактилокарту ОСОБА_2 , а також одяг ОСОБА_2 : светр сірого кольору, сорочку чорного кольору, майку сірого кольору, шкарпетки чорного кольору, спортивні штани темно-синього кольору (Т.2, а.с. 17-18);

фототаблиця до протоколу огляду місця події від 15.12.2017 року, на якій відображені зображення столу та трупа чоловічої статі на ньому, і наявні на тілі трупа ушкодження (Т.2, а.с. 19-22);

протокол проведення слідчого експерименту від 18.12.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_1 , яким зафіксовано відтворення учасниками події, які відбувались в ніч з 13 на 14 грудня 2017 року у с. Вершина Згарська Драбівського району Черкаської області. Зокрема ОСОБА_1 розповів як 13.12.2017 року у вечірній час він разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 прийшов у домоволодіння по АДРЕСА_2 , де разом з власником будинку - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вони розпивали спиртні напої. Під час цього виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_14 штовхнув ОСОБА_2 , однак на цьому конфлікт закінчився. Далі вказані особи залишили будинок. ОСОБА_1 14.12.2017 року близько 02:00 години ночі, разом з ОСОБА_12 поверталися додому, проходячи повз домоволодіння ОСОБА_5 , і вирішили знову зайти до нього, так як у веранді горіло світло, а вони мали намір випити горілки, яка закінчилась. Зайшовши на веранду, вони зустріли ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 виникла сварка, під час якої ОСОБА_14 став наносити кулаками удари в обличчя ОСОБА_15 . У відповідь на це ОСОБА_2 став заспокоювати хлопців, з метою припинити бійку. ОСОБА_1 на вказану реакцію ОСОБА_2 наніс йому 2 удари правою ногою в ліву частину голови, після чого ОСОБА_2 вийшов з будинку, а за ним і ОСОБА_1 . Потім ОСОБА_1 наніс потерпілому 1 удар правою ногою в ліву частину тулуба, в ділянку ребер, в результаті якого ОСОБА_2 впав на землю, головою в напрямку до дверей будинку. Далі обвинувачений наніс ОСОБА_2 ще 2 удари правою ногою в ліву частину тулуба, і ще 2 удари правою ногою в праву частину (Т.2, а.с. 31-32);

фототаблиця до протоколу проведення слідчого експерименту від 18.12.2017 року, на якій відображено положення обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_5 та статиста, який відтворював поведінку потерпілого ОСОБА_2 (Т.2, а.с. 33-34);

DVD-диск з відеозаписом до протоколу слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 (Т.2, а.с. 35);

протокол проведення слідчого експерименту від 21.12.2017 року за участю свідка ОСОБА_5 , яким зафіксовано відтворення обстановки подій, що відбувалися у будинку по АДРЕСА_2 , власником якого він є. Так, свідок показав, що під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ОСОБА_1 , він знаходився у приміщенні веранди, в положенні сидячи на дивані та бачив як ОСОБА_1 наносив удар ногою по тілу ОСОБА_2 , який сидів поруч на дивані, праворуч від ОСОБА_5 . В подальшому ОСОБА_1 виштовхнув ОСОБА_2 на подвір`я та наніс удар ногою по тілу ОСОБА_2 , від чого останній впав на землю. Знаходячись на дивані у напівлежачому положенні, оскільки отримав удар від ОСОБА_16 , ОСОБА_5 спостерігав через відчинені двері як навпроти дверей ОСОБА_1 наніс декілька ударів ногою по тілу ОСОБА_2 , який лежав на землі в напрямку до колодязя ногами. В подальшому, отримуючи удари в обличчя від ОСОБА_16 , ОСОБА_5 чув з подвір`я звуки, схожі на удари (Т.2, а.с. 36-37);

фототаблиця до протоколу слідчого експерименту, на якій зображено свідка ОСОБА_5 , та його положення по відношенню до тих чи інших обєктів у кімнаті (Т.2, а.с. 38-39);

DVD-диск з відеозаписом до протоколу слідчого експерименту із свідком ОСОБА_5 9Т.2, а.с. 40);

висновок експерта №05-8-01/460 від 21.12.2017 року, згідно якого у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не виявлено (Т.2, а.с. 42);

висновок експерта №05-1-08/7 від 10.01.2018 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи Ав(ІІ),з супутнім антигеном Н. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи АР(ІІ) з супутнім антигеном Н. Кров свідка ОСОБА_5 відноситься до групи Обв (І). Кров свідка ОСОБА_3 відноситься до групи Вб (III) з супутнім антигеном Н. В слідах на шматку тканини вилученому з місця події (об`єкт №1 ) знайдена кров людини і виявлені антигени А і Н , і аглютинін в.Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речових доказів, групову приналежність крові осіб, що проходять у справі можна передбачити, що: кров людини знайдена в слідах на шматку тканини вилученому з місця події могла походити від особи (осіб) з групою крові Ав (II) з супутнім антигеном Н, або за рахунок змішування крові осіб з групами крові Ав(ІІ) і Обв (І). Кров могла походити від потерпілого ОСОБА_2 і підозрюваного ОСОБА_1 . Домішка крові від свідка ОСОБА_5 не виключається. Кров не могла походити від свідка ОСОБА_3 (Т.2, а.с. 43-45);

висновок експерта №05-5-06/234 від 29.12.2017 року, згідно якого при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з рук підозрюваного ОСОБА_1 кров та ядровмісні епітеліальні клітини не виявлено (Т.2, а.с. 46-47);

висновок експерта від 29.01.2018 року № 07/2, згідно якого на представлених на дослідження трусах виявлена кров людини. Кров людини, виявлена на трусах може походити як від потерпілого ОСОБА_2 , так і від підозрюваного ОСОБА_1 (Т.2, а.с. 49-54);

висновок експерта від 31.01.2018 року №7/4, згідно якого на представленій на дослідження майці виявлена кров людини. Кров людини, виявлена на майці може походити як від потерпілого ОСОБА_2 так і від підозрюваного ОСОБА_1 (Т.2, 56-59);

висновок експерта від 01.02.2018 року №7/6, згідно якого на представленому на дослідження светрі кров не виявлена (Т.2, а.с. 61-63);

висновок експерта від 31.01.2018 року № 7/3, згідно якого на представлених на дослідження парі носків, кров не виявлена (Т.2, а.с. 65-67);

висновок експерта від 01.02.2018 року №7/5, згідно якого на представленій на дослідження сорочці кров не виявлена (Т.2, а.с. 69-71);

висновок експерта від 30.01.2018 року № 07/1, згідно якого на представлених на дослідження спортивних штанах виявлена кров людини. Кров людини, виявлена на спортивних штанах може походити як від потерпілого ОСОБА_2 так і від підозрюваного ОСОБА_1 (Т.2, а.с. 73-76);

висновок експерта від 15.12.2017 року №05-8-02/282, згідно якого смерть ОСОБА_2 настала від поєднаної травми органів черевної порожнини та грудної клітки з розривом лівої нирки, судини нирки, переломами ребер, що супроводжувалась внутрішньою кровотечею. Враховуючи вираженість трупних змін (трупне задубіння виражене добре, трупні плями блідніють та відновлюють своє забарвлення через 30 хвилин) смерть ОСОБА_2 настала за 24-48 годин до проведення експертизи трупа. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження:

-травма органів черевної порожнини та грудної клітки з розривом лівої нирки, судини нирки, переломами ребер, що супроводжувалась внутрішньою кровотечею, крововиливами в підшлункову залозу, брижу поперечно-ободового та нисхідного кишківника, черевну стінку, м`язи тазу зліва, синцями грудної клітки зліва;

-травма голови з крововиливами під м`які мозкові оболонки правої тім`яної долі, на м`яких покривах черепа, саднами, синцями обличчя, забійними ранами обох гут;

-садна та синці правого ліктя, правої кисті, лівого коліна, лівої гомілки, синці правого передпліччя, лівого ліктя, лівого плеча, лівої кисті, садна правого коліна. Вказані ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів до настання смерті, відносяться: травма органів черевної порожнини та грудної клітки з розривом лівої нирки, артерії нирки, переломами ребер – до категорії тяжких тілесних ушкоджень, у зв`язку з небезпекою для життя; травма голови носить ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості; садна та синці правого ліктя, кисті, садна правого коліна – ознаки легких тілесних ушкоджень. В крові трупа ОСОБА_2 виявлено етанол в кількості 2,87 проміле. Така концентрація етилового спирту відповідає алкогольному сп`янінню тяжкого ступеню (Т.2, а.с. 77-79);

-висновок експерта від 14.02.2018 року № 05-8-01/62, згідно якого враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , не виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень (травми органів черевної порожнини та грудної клітки) за обставин, що вказані в протоколі проведення слідчого експерименту від 18.12.2017 року, за участю підозрюваного ОСОБА_1 (Т.2, а.с. 80-82).

Дані докази є належними та допустимим у розумінні норм КПК України.

Порушень вимог ст. 87 КПК України не установлено.

Відповідно ж до ч 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, а недопустимими визнаються докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Посилання захисника Кузьмінського О.О., що протокол огляду місця події від 14.12.2017 року (Т.1 а.с. 239- т.2 а.с.7), протокол обшуку від 14.12.2017 року, в ході якого ОСОБА_1 добровільно видав одяг в якому був під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (Т.2 а.с.9-10) є не належними доказами, оскільки слідчий Мазур О.М. не зазначений у витягу з ЄРДР, суд до уваги не приймає, відповідно до постанови про створення слідчої групи в кримінальному провадженні від 14.12.2017 року в складі групи заначений слідчий Мазур О.М. (Т.2 а.с. 94).

Доводи про неналежність та недопустимість складеного слідчим ОСОБА_17 протоколу огляду місця події та трупа ОСОБА_2 від 15.12.2017 року, а відповідно - і недопустимість вилучених в ході цих слідчих дій речових доказів та результатів проведених експертних досліджень згаданих речових доказів внаслідок того, що слідчий ОСОБА_17 в подальшому не була включена в слідчу групу суд до уваги не приймає. Як вбачається з матеріалів справи огляд місця події – моргу, який розташований в м.Золотоноша, Черкаської області, проведений слідчим Золотонішського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_17 , в ході якого фактично був оглянутий труп ОСОБА_2 та вилучені певні зразки та змиви, огляд проводився в присутності двох понятих, на підставі ч.5 ст. 237 КПК України, яка дозволяє в ході огляду вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження та ч.7 цієї правової норми, яка дозволяє слідчому, прокурору або за їх дорученням залученому спеціалісту проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

В силу викладеного та обставина, що в подальшому, слідчий Пономар В.В. не був включений до складу групи слідчих, всупереч міркуванням захисника, не може ставити під сумнів правомірність виконання ним невідкладних слідчих дій та бути підставою для визнання отриманих внаслідок цих слідчих дій результатів недопустимими

Крім того, все вказане свідчить, що у цьому конкретному випадку відсутнє істотне порушення прав, свобод, законних інтересів ОСОБА_1 у значенні чинного КПК України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 , дані ним в суді, в частині того, що він пам`ятає лише як наніс ОСОБА_2 лише два удари ногою в плече і не пам`ятає чи ще наносив тілесні ушкодження потерпілому, суд розцінює, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене в повній мірі, оскільки, судом був досліджений відеозапис слідчого експерименту за участі ОСОБА_1 , в ході якого він чітко і детально розповів про обставини скоєння злочину та показав механізм нанесення ударів потерпілому ОСОБА_2 .

За таких обставин суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого «поза розумним сумнівом» у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за обставин, встановлених судом і зазначає, що покази надані обвинуваченим у судовому засіданні суперечать встановленим в судовому засіданні.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України, так як він заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 в порядку ст. 67 КК України є скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне:

позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання;

відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини лише після досліджених в судовому засіданні беззаперечних доказів, ненадання належним чином показів, що свідчить про намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене в повній мірі);

ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

особливості й обставини вчинення злочину: форму вини (непрямий умисел), мотив (суперечка/конфлікт) і мету (завдання болю та страждання особі), спосіб (нанесення чисельних ударів), стадію вчинення (закінчений злочин), характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали (заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть особи);

суспільний інтерес - злочинні дії спрямовані на завдання болі особі та пов`язані з нанесенням численних ударів в область тулуба, що призвело в подальшому до смерті потерпілого; відсутність реального конфлікту між обвинуваченим та потерпілим, який би спровокував обвинуваченого на активні дії, що у сукупності свідчить про те, що обвинувачений мав безпідставне бажання спричинити потерпілому тілесні ушкодження, вважаючи, що спосіб життя потерпілого, більш наближений до бродяги не викличе у суспільства обурення, у зв`язку з чим свідомо допускав, що отримані потерпілим тілесні ушкодження можуть призвести до смерті останнього;

поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій: ненадання медичної допомоги потерпілому, залишення місця події;

особу обвинуваченого: на обліку у лікарів психіатра та нарколога Драбівської ЦРЛ не знаходиться, позитивно характеризується за місцем проживання, не працюючий, дітей не має, не одружений, раніше не судимий.

Аналізуючи покази учасників судового провадження та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 сам розв`язав конфлікт, в ході якого вирішив виразити своє невдоволення словами потерпілого та його способом життя шляхом нанесення ударів останньому. Суд зауважує, що сам потерпілий не вчиняв будь-яких дій, які б ОСОБА_1 міг розцінити як загрозу його життю.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі. Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Адже, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Цивільний позов не заявлено.

З обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені витрати за залучення експерта в порядку ч. 2 ст. 124 КПК України, у сумі 494,80 грн.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України, у відношенні тих доказів по яким було надано суду відповідні постанови про їх визнання такими.

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.01.2018 року відносно ОСОБА_1 було обрано міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту, строком дії до 10.03.2018 року.

Вирішуючи питання про обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою, суд враховує те, що останній засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально. Тому враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобіганням спробам ОСОБА_1 переховуватись від органів виконання покарання, суд обирає щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 під варту із зали суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його взяття під варту, тобто з 04.12.2020 року.

Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме:

чоловічу куртку чорного кольору, спортивну кофту синього кольору, штани джинсові темно-синього кольору, черевики (чоботі дуті) із верхньою тканинною частиною, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Драбівського ВП – повернути ОСОБА_14 ;

зелену речовину рослинного походження, полімерну пляшку з характерним горлечком, яка зберігаються у камері зберігання речових доказів Драбівського ВП – знищити;

куртку камуфльовану, штани спортивні балонові чорного кольору, чоботі дуті з верхньою камуфльованою частиною, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Драбівського ВП – повернути ОСОБА_1 ;

шматок тканини із слідами речовини бурого кольору, металеву кружку, скляну чарку, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Драбівського ВП – знищити;

мобільний телефон марки Samsung GT E 1080 І, який зберігається у камері зберігання речових доказів Драбівського ВП – знищити;

зрізи нігтів з обох рук, що упаковані у 2 паперові конверти; зразки волосся з 5 частин голови, які упаковані до 5 паперових конвертів; дактилоскопічну карту, що знаходиться у паперовому конверті; светр сірого кольору, сорочку чорного кольору, майку сірого кольору, шкарпетки чорного кольору, спортивні штани темно-синього кольору, труси сірого кольору, упаковані в полімерний пакет, які зберігаються у камері схову речових доказів Драбівського ВП – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів по справі на суму 494,80 грн.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Є. П. Тептюк