Рішення № 93311337, 03.12.2020, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1486/20

номер провадження 2/695/1064/20

03 грудня 2020 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.;

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, та відсотків від простроченої суми –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, та відсотків від простроченої суми.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 04.11.2019 року він із відповідачем по справі уклали договір позики грошових коштів під проценти між фізичними особами. За умовами вказаного договору позивач передав відповідачеві грошові кошти в сумі 10000.0 грн., а відповідач в свою чергу зобов`язувався повернути кошти частинами в розмірі не менше 1975.0 грн. щомісячно до 04.05.2020 року. Вказана сума коштів включає в себе плату за користування коштами, які отримані в борг, та станом на 04.05.2020 року відповідач мав би повернути позивачу суму коштів у розмірі 11850.0 грн..

Позивач грошові кошти в сумі, яка була обумовлена сторонами відповідачу передав, що стверджується розпискою останнього, однак відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав та суму коштів в обумовлений сторонами договору строк не повернув та продовжує ухилятися від їх повернення.

За таких обставин позивач вважає свої права порушеними та звернувся до суду із позовом про стягнення суми боргу в сумі 11850 грн., а також просив стягнути із відповідача 35% річних від простроченої суми боргу у розмірі 4147 грн., що буде відповідати умовам укладеного договору, а саме п. 7.

Дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.08.2020 року.

Ухвалою суду, яка була направлена відповідачу в установленому порядку, останній був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотання про розгляд справи за участю сторін до суду не направив. Окрім того повідомлення про розгляд справи в суді відповідачу здійснювався за допомогою оголошення на сайті суду.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 та ст. 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 04.11.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики грошових коштів під процент між фізичними особами, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти в сумі 10000 грн., а відповідач в свою чергу зобов`язувався повернути кошти частинами в розмірі не менше 1975 грн. щомісячно до 04.05.2020 року, що відображено в п. 1, 2 та 2.1 зазначеного договору.

Отже сторони дійшли згоди, що відповідач отримавши грошові кошти від позивача у розмірі 10000 грн., мав би до 04.05.2020 року повернути суму коштів у розмірі 11850 грн., які повинен був повертати щомісячно у розмірі 1975 грн..

Окрім того в п. 7 вказаного договору сторони передбачили, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, крім сплати процентів відповідно до п. 1.2 договору, він зобов`язаний на вимогу позикодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 35% річних від простроченої суми.

Як вбачається із змісту розписки ОСОБА_2 від 04.11.2019 року, останній стверджує, що отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 грн. під 37% річних та зобов`язується їх повернути до 04.05.2020 року по 1975 грн. щомісячно.

Із змісту вказаної розписки судом вбачається, що відповідач визнав факт отримання від позивача зазначеної суми коштів та зобов`язувався повернути їх у строк до 04.05.2020 року включно, тобто визнав за собою відповідний обов`язок щодо повернення коштів.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вказане стверджується зазначеними вище доказами, які досліджені судом та у своєму взаємозв`язку дають достатньо підстав дійти висновку про обґрунтованість вимог позивача. Суд бере до уваги, що матеріали справи не містять жодних підстав для сумніву у достовірності вказаних доказів, а матеріали справи не містять доказів зворотного та відповідачем такі надані не були, хоча останній належним чином був повідомлений про розгляд справи в суді та суть позовних вимог.

Таким чином загальна сума боргу складає 15997 грн., з яких 11850 грн. - сума боргу, 4147 грн. - проценти, які нараховані на прострочену суму.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд доходить висновку, що відповідач не виконав грошового зобов`язання за договором позики, тому вимоги позивача підлягають задоволенню, як такі що ґрунтуються на законі, підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, на користь держави, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений на підставі п.п.9, 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

На підставі зазначеного та керуючись ст.,ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, та відсотків від простроченої суми – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором від 04.11.2019 року в сумі 15997 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 , судовий збір у дохід держави у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп., який сплатити на рахунок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: UА908999980313111256000026001; Код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Сторони по справі:

– Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 .

– Відповідач: ОСОБА_2 , іден. код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Суддя : Середа Л.В.