Ухвала суду № 93309769, 24.11.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3866/18

Провадження № 2-ві/638/26/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Шишкіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Омельченко К.О. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніна Лариса Вікторівна, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ковчег» про визнання договору купівлі-продажу недійсним ,

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніна Лариса Вікторівна, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ковчег» про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Ухвалою Дзержинський районний суд м. Харкова від 17.07.2018 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у зазначеній справі.

30.03.2020 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Омельченко К.О.

Заява про відвід обґрунтована тим, що у провадженні судді Омельченко К.О. знаходиться цивільна справа ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніна Лариса Вікторівна, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ковчег» про визнання договору купівлі-продажу недійсним. З підстав того, що суддя є заздалегідь упередженою при винесенні майбутнього рішення, тому як суддею Омельченко К.О. розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ковчег» про визнання недійсним рішення та рішенням суду від 20.02.2020р. позовні вимоги ОСОБА_1 - залишені без задоволення, відтак у цьому вбачається сумнів у неупередженості та об`єктивності судді..

У частині другій та третій статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7 ст. 40 ЦПК України).

Тому, розгляд заяви про відвід проводиться без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2020 року визнано необґрунтованим заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід головуючому судді Дзержинського районного суду м. Харкова Омельченко К.О. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніна Лариса Вікторівна, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ковчег» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, та заяву передано до канцелярії суду для вирішення питання про відвід на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у визначеному порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.

На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід головуючого судді Омельченко К.О. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, розподілено та передано судді Шишкіну О.В.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2, 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Із змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що у нього виникають сумніви у неупередженості та необ`єктивності судді Омельченко К.О., а також на підставах, які перераховані у п. 2, 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України на підставі того, що у провадженні цього судді є цивільна справа № 638/3866/18 та перебувала на розгляді цивільна справа № 638/15077/18, в якій ОСОБА_1 був у даній справі позивачем і в якій рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.02.2020 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. Та позивач зазначає, що вказані цивільні справи частково взаємопов`язані предметом та підставами позовних заяв, наданими доказами.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Як зазначалося вище, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України.

З огляду на нормативний зміст пункту 5 частини 1 та ч. 4 статті 36 ЦПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Як на підставу для відводу судді, відповідач посилається на обставини, наявність яких для відводу судді підлягають доведенню.

Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Омельченко К.О. у даній справі суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Крім того, у заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею Омельченко К.О. поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у цій справі, а також інші обставини, які перераховані у п. 2, 3 ч. 1 та ч. 4 ст. 36 ЦПК України.

Отже, аргументи, якими ОСОБА_1 мотивує свою заяву про відвід судді Омельченко К.О., не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді Омельченко К.О. як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 ЦПК України, які б свідчили про особисту упередженість судді Омельченко К.О. або його необ`єктивність під час розгляду даної справи у заяві не вказано, а суд під час розгляду заяви таких обставин також не встановив.

Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,

у х в а л и в

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Омельченко К.О. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніна Лариса Вікторівна, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ковчег» про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Шишкін