Рішення № 93309551, 25.11.2020, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/2528/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Сарни цивільну справу №572/2528/20 за позовом ОСОБА_1 до КЛЕСІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області - про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить поновити її на посаді провідного бібліотекаря публічної бібліотеки смт.Клесів Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та 10 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди (суд вважає, що в прохальній частині припущено технічну помилку – описку щодо по батькові позивача).

У позовній заяві ОСОБА_2 обґрунтовує свої вимоги наступним. Позивач зазначає, що з 10 березня 2005 року вона працювала бібліотекарем в установі, що на даний час іменується, як публічна бібліотека смт.Клесів Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області. Наказом начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області №66-КЛ від 25 серпня 2020 року позивача було звільнено з роботи з 31 серпня 2020 року за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України – у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема, скороченням штату працівників та неможливістю перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Своє звільнення з роботи позивач вважає незаконним, оскільки вважає, що вона мала переважне право залишитись на роботі при скороченні працівників, як працівник із більш високою кваліфікацією, а тому вважає, що має бути поновлена на роботі. Враховуючи наведене, позивач просить, також, стягнути з Клесівської селищної ради заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також 10 000 грн. на часткове відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням з роботи.

З огляду на те, що вказані правовідносини виникли з приводу трудових відносин, судом відкрито провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України.

Відповідач заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявив.

Однак, у строк, визначений ст.278 ЦПК України відповідачем подано відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , в якому сторона вказує на безпідставність заявлених позивачем вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує, що позивача було звільнено з посади в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема, скороченням штату працівників, при чому, на думку сторони, процедуру звільнення було повністю дотримано ( ОСОБА_2 було персонально повідомлено про наступне вивільнення не пізніше, аніж за два місяці, здійснено звернення до виборного органу первинної профспілкової організації). Відповідно до письмових пояснень відповідача – можливість переведення працівника на іншу роботу за його згодою, відсутня; надати позивачу переважне право на залишення на роботі, як працівникові із більш високою кваліфікацією також немає можливості через наявність у штатному розписі лише однієї одиниці провідного бібліотекаря, яку займала позивач і яка, відповідно, ліквідується. Отже, Клесівська селищна рада Сарненського району Рівненської області просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (в тому числі і в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та у частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вважає, що таку шкоди позивачеві не завдано, останньою доказів на доведення заподіяння моральної шкоди не надано).

Клопотань сторонами заявлено не було.

Правовідносини між сторонами виникли з приводу дотримання прав працівника при укладенні та розірванні трудового договору. Вказані правовідносини регулюються нормами КЗпП України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ті обставини, що вона була працевлаштована на посаді бібліотекаря публічної бібліотеки смт.Клесів.

Вказані обставини доводяться наданою суду позивачем копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01 серпня 1986 року, виданої на ім`я ОСОБА_2 , в якій міститься запис від 31 грудня 2015 року, здійснений на підставі розпорядження №5-кл від 31 грудня 2015 року про прийняття позивача на посаду бібліотекаря публічної бібліотеки смт.Клесів в порядку переведення з КЗ «Сарненська централізована система публічно-шкільних бібліотек». В подальшому розпорядженням №5-кл від 14 лютого 2017 року позивача переведено на посаду провідного бібліотекаря публічної бібліотеки смт.Клесів.

Наказом №66-КЛ від 25 серпня 2020 року за підписом начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту ОСОБА_2 була звільнена з посади провідного бібліотекаря публічної бібліотеки смт.Клесів Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України – в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема, скороченням штату працівників та неможливістю перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Таким чином, розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, суд зобов`язаний з`ясувати : чи дійсно у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не має можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджував ся він за два місяці про наступне вивільнення, про що вказано у п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Із наданого ОСОБА_2 повідомлення №19-04/5259 від 19 серпня 2020 року, за підписом першого заступника начальника Управління держпраці у Рівненській області, вбачається, що в ході розгляду звернення позивача встановлено, що рішенням Клесівської селищної ради від 26 травня 2020 року №2638 «Про внесення змін у штатні розписи комунальних закладів Клесівської селищної радим» дійсно внесені зміни до штатного розпису публічної бібліотеки смт.Клесів Клесівської селищної ради, а саме : з 1 вересня 2020 року виводиться 1,0 штатна одиниця провідного бібліотекаря абонементу по обслуговуванню дітей.

Отже, судом встановлено, що у публічній бібліотеці смт.Клесів Клесівської селищної ради дійсно з 1 вересня 2020 року відбулись зміни в організації виробництва і праці, шляхом скорочення одиниці провідного бібліотекаря, яку обіймала ОСОБА_2 .

Чинним законодавством, а саме ч.1 ст.49-2 КЗпП України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджують не пізніше ніж за два місяці.

Із наданої відповідачем копії попередження №26/07-10/18 від 26 червня 2020 року вбачається, що цього числа ОСОБА_2 було повідомлено роботодавцем про її наступне звільнення з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України – в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці з 1 вересня 2020 року, на підставі рішення Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області №2638 від 26 травня 2020 року.

Враховуючи наведені вище докази, суд вважає, що в цій частині вимог законодавства роботодавцем дотримано.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на ті обставини, що вважає своє звільнення незаконним, так як мала переважне право на залишення на роботі, як працівник з більш високою кваліфікацією.

Дійсно, статтею 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишенні на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.

Крім цього, статтею 49-2 КЗпП України визначено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Із дослідженого судом штатного розпису бібліотек Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області, затвердженого станом на 01 січня 2020 року, вбачається, що штат Публічної бібліотеки смт.Клесів становить 6 одиниць, при чому у структурному підрозділі : абонемент по обслуговуванню дітей - 3 штатні одиниці, із яких одна одиниця провідного бібліотекаря.

Отже, скорочено було посаду провідного бібліотекаря, яка була єдиною одиницею за такою посадою.

Із вказаного вище штатного розпису вбачається, що вакантних посад у системі бібліотек Клесівської селищної ради немає, через що у роботодавця відсутня можливість запропонувати ОСОБА_2 іншу посаду.

Крім цього, Пленум Верховного суду України в ч.4 п.19 Постанови від 6 листопада 1992 року звернув увагу судів на те, що при проведенні вивільнення працівників власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди, на іншу посаду, звільнивши з цієї посади менш кваліфікованого працівника. Якщо це право власником або уповноваженим ним органом не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

У вказаному вище штатному розписі станом на 01 січня 2020 року вбачається, що у структурному підрозділі : абонемент по обслуговуванню дітей публічної бібліотеки смт.Клесів системи бібліотек Клесівської селищної ради, окрім посади провідного бібліотекаря, є посада бібліотекаря І категорії.

Однак, вивільнення працівника, який обіймає посаду бібліотекаря І категорії із подальшим переведенням на цю посаду ОСОБА_2 в порядку перегрупування (за умови наявності у неї більш високої кваліфікації, хоча доказів на наявність таких обставин позивачем суду не надано, у відповідності до вимог ст.81 ЦПК України) – може бути здійснено роботодавцем на власний розсуд, оскільки це не є обов`язком, а правом роботодавця, яке він може реалізовувати на власний розсуд.

Враховуючи наведені вище обставини, суд не знайшов обґрунтованим посилання позивача на наявність у неї переважного права на залишення на посаді, а, відтак, і аргументів ОСОБА_2 щодо незаконності її вивільнення.

Крім цього, частиною 1 статті 43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених в тому числі п.1 ст.40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу, первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Подання про надання згоди на розірвання трудового договору із ОСОБА_2 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України скеровано до районної організації профспілки працівників культури, що доведено відповідним повідомленням №63/07-09 від 29 травня 2020 року.

Однак, вказана вище організація профспілки відмовила у наданні відповідної згоди, мотивуючи своє рішення тим, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із скороченням чисельності або штату власник або уповноважений ним орган має запропонувати працівникові іншу роботу.

Статтею 43 КЗпП України визначено, що рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

В даному випадку суд вважає відмову профспілкової організації необґрунтованою, так як в ній не вказано про конкретного працівника - ОСОБА_2 , стосовно якої і вносилось питання на вирішення вказаної організації, лише процитовано норми законодавства, що регламентують звільнення, не дано оцінку можливості надання роботодавцем іншої роботи ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, суд вважає, що звільнення ОСОБА_2 з роботи проведено із дотриманням вимог чинного законодавства, через що відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про поновлення її на посаді провідного бібліотекаря.

Позивачем, також ставиться вимога про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу – з моменту звільнення до часу прийняття рішення судом у цій справі.

За змістом ч.2 ст.235 КЗпП України – суд може стягнути на користь працівника середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Однак, оскільки суд дійшов до висновку стосовно відсутності порушень трудових прав позивача, вимога про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягає до задоволення.

Крім цього, ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача на її користь 10 000 грн. на часткове відшкодування.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Згідно із ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

В ході судового провадження не знайшло підтвердження порушення трудових прав позивача, внаслідок її звільнення, через що відсутні правові підстави для відшкодування завданої моральної шкоди.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають до задоволення за їх безпідставністю.

На підставі наведеного, ст.ст. 40, 42, 43 КЗпП України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до КЛЕСІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області (смт.Клесів вул.Свободи,10 Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 40132726) - про поновлення на роботі, на посаді провідного бібліотекаря публічної бібліотеки смт.Клесів Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування 10 000 грн. моральної шкоди - відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: