Вирок № 93308973, 04.12.2020, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/798/20

номер провадження 1-кп/546/94/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

прокурора Сагайдачного І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Чуя А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка кримінальне провадження № 12020175310000057, відомості про яке 14.09.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янське Дніпропетровської обл, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, не інваліда, не депутата, маючого на утриманні малолітню дочку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.08.2015 змінившого прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », раніше судимого:

- 26.05.2011 року Заводським районним судом м. Кам`янське Дніпропетровської області за ст. 263 ч.1, ст. 309 ч. 2, ст. 307 ч. 2, ст. 69, ст. 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини майна. 10.04.2012 року звільненого умовно-достроково із невідбутим терміном 10 місяців 18 днів;

- 21.02.2014 року Заводським районним судом м. Кам`янське Дніпропетровської області за ст. 301 ч. 2 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн.;

- 03.02.2020 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч. 3 КК України до 5 років позбавлення волі. Вирок перебуває на розгляді в Дніпровському апеляційному суді,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

08 вересня 2020 року у нічний час, приблизно з 24 год. до 02 год 09.09.2020, ОСОБА_1 приїхав на автомобілі «ЗАЗ-DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 до вул. Старокиївська, 4 у м. Решетилівка, Полтавської області з метою крадіжки кабелів із колодязів (сховищ) ПАТ «Укртелеком» .

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 , діючи повторно, переслідуючи корисливий мотив, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом відкриття люків проник до колодязів (сховищ) ПАТ «Укртелеком» та за допомогою ножиць по металу відрізавши від мережі зв`язку, викрав кабель ТПП 400х2х0,4 довжиною 35 м, вартістю відповідно до довідки 10 511,70 грн., кабель ТПП 100х2х0,4 довжиною 70 м, вартістю відповідно до довідки 5551,96 грн., після чого викрадене завантажив до автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_1 , тим самим розпорядилася ним на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ПАТ «Укртелеком» матеріальні збитки на загальну суму 16 063,66 грн.

14 вересня 2020 року у нічний час, приблизно з 01 год. до 03 год., ОСОБА_1 приїхав на автомобілі «ЗАЗ-DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 до вул. Старокиївська, 11 у м. Решетилівка, Полтавської області з метою крадіжки кабелів із колодязів (сховищ) ПАТ «Укртелеком» .

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 , діючи повторно, переслідуючи корисливий мотив, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом відкриття люків проник до колодязів (сховищ) ПАТ «Укртелеком» та за допомогою ножиць по металу відрізавши від мережі зв`язку, викрав кабель ТПП 200х2х0,4 довжиною 153 м, вартістю відповідно до довідки 24 333,80 грн., кабель ТПП 100х2х0,4 довжиною 612 м, вартістю відповідно до довідки 48540,02 грн., кабель ТПП 50х2х0,4 довжиною 153 м, вартістю відповідно до довідки 6419,48 грн., кабель КСПП 1х4х1,2 довжиною 153 м, вартістю відповідно до довідки 3389,22 грн., після чого викрадене завантажив до автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_1 , тим самим розпорядилася ним на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ПАТ «Укртелеком» матеріальні збитки на загальну суму 82 682,52 грн.

16 вересня 2020 року у нічний час, приблизно з 01 год. до 04 год., ОСОБА_1 приїхав на автомобілі «ЗАЗ-DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 до вул. Старокиївська, 7 у м. Решетилівка, Полтавської області з метою крадіжки кабелів із колодязів (сховищ) ПАТ «Укртелеком» .

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 , діючи повторно, переслідуючи корисливий мотив, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом відкриття люків проник до колодязів (сховищ) ПАТ «Укртелеком» та за допомогою ножиць по металу відрізавши від мережі зв`язку, викрав кабель ТПП 200х2х0,4 довжиною 131 м., вартістю відповідно до довідки 20 834,82 грн., кабель ТПП 100х2х0,4 довжиною 1095 м., вартістю відповідно до довідки 86 848,57 грн., кабель ТПП 50х2х0,4 довжиною 131 м, вартістю відповідно до довідки 5496,42 грн., кабель КСПП 1х4х1,2 довжиною 131 м, вартістю відповідно до довідки 2901,88 грн., після чого викрадене завантажив до автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «OPEL VECTRA» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , тим самим розпорядився ним на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ПАТ «Укртелеком» матеріальні збитки на загальну суму 116 081,69 грн.

Вищевказаними злочинними діями ОСОБА_1 спричинено майнову шкоду ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 214 827, 87 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, поєднаними з проникненням у сховище, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав, підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті. Пред`явлений позов визнав у повному обсязі.

Представник потерпілого та цивільного позивача ПАТ «Укртелеком» - Корнієнко О.П., у судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву, у якій просить розглянути кримінальне провадження за її відсутності, цивільний позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурором висловлено думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому необхідно обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого та письмових доказів, необхідних для вирішення цивільного позову, а також щодо речових доказів.

Обвинувачений, захисник погодилися з думкою прокурора.

Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Судом роз`яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному та касаційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Сторони кримінального провадження проти даного рішення суду не заперечували.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, та письмових доказів, необхідних для вирішення цивільного позову, а також щодо речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті щодо кожного із епізодів, викладені вірно та відповідають дійсності, та він їх в повному обсязі підтверджує.

Пояснив, що 08 вересня 2020 року на орендованому автомобілі «ЗАЗ-DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_1 він їхав з м. Києва до м. Кам`янська через м. Решетилівку. У нього в автомобілі закінчилося пальне, тому він зупинився на вул. Старокиївській в районі магазину «АТБ», точної адреси не знає, де у нього виник умисел на крадіжку кабелів із колодязів (сховищ), який він втілив таємно викравши кабелі у обсязі, визначеному в обвинувальному акті, після чого поїхав до м. Кам`янське. Викраденим розпорядився на власний розсуд. Про місце схоронності кабелів був обізнаний, оскільки вже судимий за аналогічний злочин. Метою крадіжки було отримання прибутку за здачу металобрухту, який приймають по 100 грн за 1 кг. Метал здобувався шляхом випалювання в посадці металу міді із викрадених кабелів. Пояснив, що власник автомобіля не був обізнаний про його наміри.

14 вересня 2020 року він знову приїхав на тому ж автомобілі до м. Решетилівка та по тій же вулиці, але дещо подалі, тим самим способом шляхом проникнення до колодязів (сховищ) таємно викрав кабелі у обсязі, визначеному в обвинувальному акті, після чого поїхав до м. Кам`янське. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

16 вересня 2020 року він знову приїхав на тому ж автомобілі до м. Решетилівка разом із знайомим ОСОБА_6 , якого попросив допомогти перевезти речі. ОСОБА_6 приїхав разом із ним на іншому автомобілі, а саме «OPEL VECTRA». По тій же вулиці, але дещо подалі, тим самим способом шляхом проникнення до колодязів (сховищ) таємно викрав кабелі у обсязі, визначеному в обвинувальному акті. Пояснив, що ОСОБА_6 не знав, що він має намір здійснити крадіжку та чого саме. Під час здійснення крадіжки ОСОБА_6 перебував у своєму автомобілі на сусідній вулиці та не бачив, що він робить, а коли він клав частину викраденого у багажник його автомобіля, останній був у салоні автомобіля та не бачив, які саме речі обвинувачений поклав до нього у багажник. У цей же день, 16.09.2020, був затриманий працівниками поліції та викрадені кабелі були вилучені із автомобілів.

Обвинувачений в судовому засіданні розкаявся у скоєному, цивільний позов визнав повністю та не заперечував щодо його задоволення. Просив суд врахувати, що у нього на утриманні є неповнолітня дитина та суворо не карати, запевняв суд, що в подальшому не буде вчиняти кримінальні правопорушення.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 3 ст. 185 КК України, як умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Згідно з довідкою КНП «Міська лікарня № 1 Кам`янської міської ради» ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався.

Відповідно до побутової характеристики, виданої 17.09.2020 щодо ОСОБА_1 КП Кам`янської міської ради «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду» скарг від мешканців будинку АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 не надходило.

Як вбачається із досудової доповіді, наданої Заводським РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області на виконання ухвали суду, органом пробації зазначено, що з огляду на інформацію, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб), виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення чи обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства. У разі, якщо суд дійде висновку, про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на правопорушника обов`язки, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до вимоги про судимості на ОСОБА_1 , він же ОСОБА_1 , обвинувачений раніше неодноразово судимий.

Згідно з копією вироку Заводського районного суду м. Кам`янське Дніпропетровської області від 26.05.2011 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 263 ч.1, ст. 309 ч. 2, ст. 307 ч. 2, ст. 69, ст. 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини майна.

10.04.2012 року звільнений умовно-достроково із невідбутим терміном 10 місяців 18 днів.

Вироком Заводського районного суду м. Кам`янське Дніпропетровської області від 21.02.2014 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 301 ч. 2 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн. Відповідно до відмітки на вироку, квитанція про сплату штрафу у матеріалах справи відсутня. Таким чином відомості про виконання вироку суду від 21.02.2014 на момент розгляду даного кримінального провадження відсутні.

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначено йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі. Запобіжний захід у виді застави залишено без змін. Станом на 04 грудня 2020 року даний вирок знаходиться на перегляді в Дніпровському апеляційному суді.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (ч. 1 ст. 65 КК України).

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: злочин, передбачений ч. 3 ст.185 КК України відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким;

- особу обвинуваченого, який ніде не працює, розлучений, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, раніше неодноразово судимий, у тому числі за тяжкі злочини та злочини, вчинені з корисливих мотивів.

Стороною обвинувачення обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 66 КК України визначено щире каяття.

Разом з тим, суд, надавши оцінку всім обставинам у справі, вважає, що щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині носить лише формальний характер. Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Однак ОСОБА_1 шкода не відшкодована, у тому числі й частково, ним не вчинено будь-яких дій на відвернення наслідків завданої шкоди. Сам факт визнання своєї провини не може свідчити про наявність такої пом`якшуючої обставини, як щире каяття.

Враховуючи вищевикладене, суд не визнає, як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, зазначене в обвинувальному акті щире каяття.

Таким чином, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом визнається рецидив злочинів, оскільки обвинувачений неодноразово був засуджений за умисні злочині. В 2011 році засуджений за тяжкий злочин (ст. 307 ч. 2 КК України) та на момент вчинення злочину у даному кримінальному провадженні зазначена судимість не знята і не погашена внаслідок переривання перебігу строків, визначених ст. 90 КК України.

Окрім того, судом враховується, що ОСОБА_1 засуджений Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за тотожний злочин за ч. 3 ст. 185 КК України. Після постановлення обвинувального вироку Індрустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 03 лютого 2020 року, обвинувачений не зробив висновків зі своєї попередньої протиправної поведінки та факту його засудження до реальної міри покарання, а навпаки продовжив злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.

Суд не бере до уваги надану Заводським РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області досудову доповідь щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, оскільки визначений у ній висновок не узгоджується з сукупністю інших обставин справи, які суд враховує при призначенні покарання.

З урахуванням усіх обставин у справі, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, який у судовому засіданні визнав повністю свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, наявність обставин, що обтяжують покарання та відсутність тих, які його пом`якшують, характеристику особи обвинуваченого, завдання шкоди та не відвернення наслідків завданої шкоди, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).

Таким чином, враховуючи правила, визначені ч. 1 ст. 71 КК України, призначаючи остаточне покарання, суди повинні застосовувати правила, передбачені ст. 71 КК, якщо злочин вчинено саме після постановлення попереднього обвинувального вироку, а не після набрання ним законної сили.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений засуджений вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2020 року за ч. 3 ст.185 КК України та враховуючи правові висновки, викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 у справі № 766/39/17, до призначеного покарання згідно з ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків необхідно приєднати невідбуту частину покарання шляхом часткового складання покарання, визначеного вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2020 року.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.09.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України. Час фактичного затримання - 13 год. 45 хв. 16.09.2020 року. Дана процесуальна дія проведена за участю захисника Чуя А.І.

Ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2020 року застосовано до ОСОБА_1 , що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України запобіжний захід - тримання під вартою строком до 13:45 год 15 листопада 2020 року із визначенням розміру застави в сумі 52550 гривень.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 02 листопада 2020 року обрано ОСОБА_1 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України запобіжний захід - тримання під вартою на період з 02 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року включно із визначенням розміру застави в сумі 52550 гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком суду законної сили суд вважає за необхідне залишити попередній - тримання під вартою,

Представником позивача ПАТ «Укртелеком» в особі Полтавської філії ПАТ «Укртелеком» під час судового провадження до початку судового розгляду було подано цивільний позов, який ухвалою суду від 02 листопада 2020 року прийнято до розгляду. Визнано ПАТ «Укртелеком» цивільним позивачем, а ОСОБА_1 - цивільним відповідачем.

Позовні вимоги представника потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 22 ЦК України, передбачено можливість відшкодування саме збитків і є їх конкретний перелік, до якого входить 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У пункті 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» надано роз`яснення про те, що розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. При цьому, як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку з заподіянням шкоди майну (абз.2 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди»).

Судом встановлено, що розмір завданих збитків ПАТ «Укртелеком» складається із вартості викраденого майна, яка загалом становить 214 827,87 грн., та вартості упущеної вигоди через тимчасове припинення надання телекомунікаційних послуг абонентам в розмірі 9 890,04 грн., що підтверджується наданими належними і допустимими доказами, а саме довідками вартості та детальним розрахунком втрат (упущеної вигоди) (а.с.28-46). Всього розмір завданих збитків становить 224 717,91 грн.

Відповідно до ст. 128 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатом розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Оскільки судом встановлено, що саме обвинуваченим завдано матеріальну шкоду потерпілому ПАТ «Укртелеком», розмір якої доведено цивільним позивачем належними і допустимими доказами, то позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ПАТ «Укртелеком» суму матеріальної шкоди загальним розміром 224 717,91 грн., що складається з вартості викраденого майна в розмірі 214 827,87 грн. та упущеної вигоди через тимчасове припинення надання телекомунікаційних послуг абонентам в розмірі 9 890,04 грн.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Постановою ст. слідчого СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Гудзенка В.І. від 16 вересня 2020 року у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами:

- автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності ОСОБА_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

- автомобіль «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності ОСОБА_11 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 ;

- ножиці по металу, зрізи кабелю зв`язку у кількості 7 штук, корпуси кабелю у кількості 10 штук та частини дроту.

Постановою слідчого СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Зигаленка А.В. від 16 вересня 2020 року у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами: три фрагменти кабелю, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області.

Постановою ст. слідчого СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Гудзенка В.І. від 17 вересня 2020 року у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами: частини дроту, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області.

Ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2020 року накладено арешт на вилучені 16.09.2020 року з автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO», н.з. НОМЕР_1 , ножиці по металу, які були виявлені та вилучені під час огляду автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO», н.з. НОМЕР_1 , з позбавленням права відчуження та використання ними, які визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню та які будуть зберігатися в камері зберігання речових доказів Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області (вул. Покровська, 26/2, м. Решетилівка Полтавської області) до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Накладено арешт на автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO», н.з. НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу власником є ОСОБА_5 , жителька АДРЕСА_4 , з позбавленням права його відчуження та без позбавлення власника ОСОБА_5 права користування даним транспортним засобом, який визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню - до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Накладено арешт на автомобіль «OPEL VECTRA», н.з. НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу власником є ОСОБА_11 , жителька АДРЕСА_5 , з позбавленням права його відчуження та без позбавлення власника ОСОБА_11 права користування даним транспортним засобом, який визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню - до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Постановою ст. слідчого СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Гудзенка В.І. від 25 вересня 2020 року у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами: кабель ТПП 200х2х0,4 довжиною 142 м, кабель ТПП 100х2х0,4 довжиною 725,5 м, які відповідно до розписки від 25.09.2020 передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ПАТ «Укртелеком» Бережному В.О.

Питання щодо речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України, вирішивши питання щодо скасування арешту згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 100, 128, 174, ч. 3 ст. 349, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 призначити за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у виді 2 (двох) років позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Строк покарання засудженому ОСОБА_1 обраховувати з моменту затримання, а саме - з 16 вересня 2020 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Полтавської філії ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Полтавської філії ПАТ «Укртелеком» (юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 33, р/р НОМЕР_5 в ПАТ «ПУМБ», код ЄДРПОУ 01186975, МФО 334851) матеріальну шкоду в розмірі 224 717,91 грн., що складається з вартості викраденого майна в розмірі 214 827,87 грн. та упущеної вигоди через тимчасове припинення надання телекомунікаційних послуг абонентам в розмірі 9 890,04 грн.

Речові докази по справі, а саме:

- автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , - повернути власнику ОСОБА_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Скасувати арешт з автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 18.09.2020;

- автомобіль «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_11 , - повернути власнику ОСОБА_11 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Скасувати арешт з автомобіля «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , який був накладений ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 18.09.2020;

- ножиці по металу, зрізи кабелю зв`язку у кількості 7 штук, корпуси кабелю у кількості 10 штук, три фрагмента кабелю та частини дроту, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області, - знищити.

Скасувати арешт з ножиць по металу, який був накладений ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 18.09.2020;

- кабель ТПП 200х2х0,4 довжиною 142 м та кабель ТПП 100х2х0,4 довжиною 725,5 м, які передано на відповідальне зберігання представнику ПАТ «Укртелеком» Бережному В.С. - повернути власнику ПАТ «Укртелеком».

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику в порядку, визначеному ст. 376 КПК України. Копію вироку направити потерпілому.

Суддя О.О. Романенко