Рішення № 93307869, 01.12.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/8322/20

Провадження №2/428/2412/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Голуб Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьк Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 13.10.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом, які для картки «Універсальна» становлять 86,4% від простроченої суми заборгованості. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, пені, комісії за користування кредитом та інших витрат.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконала в повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов договору відповідач належним чином не виконав зобов`язання за вказаним договором.

Станом на 16.09.2020 року за відповідачем ОСОБА_1 утворилась заборгованість в загальній сумі 14125,37 грн., яка складається з 3014,61 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 2520,80 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України, 8589,96 грн. –пеня.

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача вищезазначену заборгованість у загальній сумі 14125,37 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2102 грн.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» Кіріченко В.М. в судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити. Не заперечував проти винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час і місце судового засідання справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надходило, своїм правом на подачу відзиву не скористався.

01.12.2020 року судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Згідно з копією анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку №б/н від 13.10.2011 року ОСОБА_1 виявив бажання отримати на своє ім`я платіжну картку «кредитка «Універсальна» із бажаним кредитним лімітом по платіжній картці 4000 грн.

Суд дійшов такого висновку, виходячи з того, що навпроти запису «платіжна «кредитка «Універсальна» стоїть відповідна позначка, а в графі «бажаний кредитний ліміт по платіжній картці» вказано 4000 грн.

При цьому в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку №б/н від 13.10.2011 року, підписаної відповідачем, дійсно зазначено, що вказана анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Зазначена заява була підписана ОСОБА_1 та представником банку.

Складовою договору слід вважати і підписану відповідачем ОСОБА_1 . Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій містяться тарифи банку, базова відсоткова ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів у році) складає 2,5%, погоджено 55 днів пільгового періоду, щомісячно до 25 числа сплачувати 7% від заборгованості (але не менше 50,00 грн. та не більше залишку заборгованості); пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів - пеня (1) базова процентна ставка за договором/30- нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань - 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Згідно з розрахунком заборгованості, зробленим позивачем, станом на 16.09.2020 року за відповідачем ОСОБА_1 утворилась заборгованість в загальній сумі 14125,37 грн., яка складається з 3014,61 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 2520,80 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України, 8589,96 грн. – пеня.

З наданого позивачем розрахунку встановлено, що за період з 13.10.2011 року по 16.09.2020 року відповідач ОСОБА_1 сплатив банку на погашення заборгованості за укладеним договором 18650,31 грн. (сума коштів, зазначених у розрахунку у стовпчику «Сплачено відсотків» та у стовпчику «Сума коштів, внесена клієнтом на погашення заборгованості»).

Також з наданого позивачем розрахунку вбачається, що 01.09.2014 року розмір відсоткової ставки збільшено до 34,89%, з 01.04.2015 року - до 43,20%, з 01.10.2019 року – до 86,40%.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526, 530, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, в редакції на час виникнення правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Суд відзначає, що з наданого позивачем розрахунку вбачається, що останній тричі самостійно збільшував відсоткову ставку без погодження з відповідачем ОСОБА_1 , який у Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» погодив базову відсоткову ставку в місяць в розмірі 2,5%, яка нараховується на залишок заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів у році.

Суд враховує, що на момент збільшення відсоткової ставки відповідно до імперативних правил статті 1056-1 ЦК України банк був обмежений у праві приймати рішення про збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку.

Доказів підписання та погодження відповідачем Умов та правил надання банківських послуг та якої саме їх редакції матеріали справи також не містять.

У постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 року справа № 6-82цс16 зроблено висновок про те, що боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Доказів належного повідомлення відповідача про зміну процентної ставки у відповідності до вимог пунктів 2, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (далі-Правила) (в редакції на час зміни відсоткової ставки) позивачем суду не надано.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про збільшення процентної ставки, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази (рішення банку про підвищення процентної ставки за договором), на підставі яких з 01.09.2014 року розмір відсоткової ставки збільшено до 34,89%, з 01.04.2015 року - до 43,20%, з 01.10.2019 року – до 86,40% за договором, укладеним з відповідачем.

Матеріалами справи не підтверджено, що вищезазначені вимоги законодавства були належним чином виконані позивачем, оскільки відсутні докази того, що відповідач був повідомлений про зміну відсоткової ставки у бік збільшення та погодив таку зміну.

Дані обставини свідчать про те, що визначений позивачем розмір заборгованості суперечить умовам кредитування та впливає на загальний розмір заборгованості.

За період з 13.10.2011 року по 29.08.2014 року позивач нараховував відсотки за користування кредитом відповідно до погоджених відповідачем умов договору, виходячи з розміру 30% річних (2,5% на місяць), що становить 377,75 грн. За цей період відповідач жодного разу не сплачував коштів на погашення кредиту.

За період з 01.09.2014 року розмір відсотків підлягає перерахунку, оскільки позивач нарахував відсотки за користування кредитом, виходячи з неправомірно збільшеної ним ставки в розмірі 34,8% та більше.

Виходячи з диспозитивності цивільного судочинства (межі заявлених позовних вимог), беручи до уваги визначені банком періоди та суми простроченої заборгованості, погоджений сторонами розмір відсоткової ставки 30% річних та надану формулу розрахунку (розмір поточної та простроченої заборгованості х 30% / 360 днів х кількість днів у періоді), а також відсутність даних про погоджений сторонами строк кредитування, розмір відсотків за користування кредитом за період з 01.09.2014 року до 16.09.2020 року складає 5546,88 грн. (3014,61 грн. х 30% / 360 днів х 2208 днів = 5546,886 грн.)

Таким чином, загальна сума відсотків за період з 13.10.2011 року по 16.09.2020 року становить 5924,63 грн. ( відсотки за користування кредитом за період з 13.10.2011 року по 29.08.2014 року + відсотки за користування кредитом за період з 01.09.2014 року до 16.09.2020 року = 377,75 грн. + 5546,88 грн.= 5924,63 грн.)

Суд враховує, що позивач сплачені відповідачем кошти на погашення заборгованості за кредитом у відповідності до вимог ст. 534 ЦК України зараховував спочатку на сплату відсотків, а потім на тіло кредиту.

З наданого розрахунку вбачається, що загалом на погашення на погашення заборгованості за кредитом відповідач ОСОБА_1 сплатив 18650,31 грн. (сума коштів, зазначених у розрахунку у стовпчику «Сплачено відсотків» та у стовпчику «Сума коштів, внесена клієнтом на погашення заборгованості»).

Загальна сума заборгованості за тілом кредиту становить 3014,61 грн. (розрахована позивачем), а заборгованість по відсоткам за користування кредитом 5924,63 грн. (розрахована судом), що загалом становить 8939,24 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за договором б/н від 13.10.2011 року в сумі 8589,96 грн. суд відзначає наступне.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, місто Сєвєродонецьк Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже, пеня за період з 15.04.2014 року була нарахована відповідачу в період проведення антитерористичної операції, що свідчить про неправомірність та безпідставність її нарахування, а тому за цей період сумі пені стягненню не підлягає.

З наведеного розрахунку вбачається, що пеня нарахована в сумі 50 грн. за кожний день прострочення кредиту.

При цьому відповідач ОСОБА_1 у Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» погодив пеню за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів - пеня (1) базова процентна ставка за договором/30- нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн.

Зазначене свідчить про те, що позивач в односторонньому порядку без погодження з відповідачем збільшив розмір пені з 30 грн. до 50 грн., що є неправомірним.

Виходячи з викладеного, розмір пені за період з 13.10.2011 року по 13.04.2014 року має становити 150 грн.

Таким чином, з наведеного судом вбачається, що загальна сума заборгованості по договору б/н від 13.10.2011 року за тілом кредиту становить 3014,61 грн. (розрахована позивачем), заборгованість по відсоткам за користування кредитом станом на 16.09.2020 року - 5924,63 грн. (розрахована судом), заборгованість з пені за період з 13.10.2011 року по 13.04.2014 року - 150 грн., що загалом становить 9089,24 грн.

Аналізуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 повністю сплатив тіло кредиту, відсотки за користування кредитом та пеню відповідно до умов укладеного договору, що свідчить про відсутність у нього заборгованості перед банком по договору б/н від 13.10.2011 року.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, що має наслідком відмову у їх задоволенні в повному обсязі.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України позивачу судові витрати за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 284, 287 - 289, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» у задоволенні заявлених позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, б. 1-д; код ЄДРПОУ 14360570.

Представник позивача: Кіріченко Віталій Володимирович, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 50, паспорт НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ж.І. Кордюкова