Вирок № 93307556, 26.11.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7018/20

1-КП/415/1386/20

ВИРОК

Іменем України

26.11.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Савкіна М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12020130240001515 від 30 жовтня 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Стаханов Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Литвинчука Д.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

Приблизно наприкінці жовтня 2020 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне поводження зі зброєю, зокрема, носіння кастету, без передбаченого законом дозволу, знайшовши в районі міського парку, неподалік ТОВ «Лисичанський завод «ГТВ», по вулиці Незалежності, 128, міста Лисичанська, кастет, який, відповідно до висновку судової експертизи холодної зброї за №19/113/7/5-487е від 05 листопада 2020 року, – відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом з використанням промислового обладнання, – носив останній при собі, без передбаченого законом дозволу, до моменту виявлення та вилучення співробітниками поліції, в присутності понятих, під час огляду місця події 29 жовтня 2020 року, в період часу з 20 години 05 хвилин до 20 години 55 хвилин, в районі будинку АДРЕСА_3 .

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.263 ч.2 КК України, а саме, – незаконне поводження зі зброєю, зокрема, носіння кастету, без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, носінні кастету, що відноситься до холодної зброї, випадково знайшовши останній наприкінці жовтня 2020 року, в денний час, проходячи повз міський парк, неподалік ТОВ «Лисичанський завод «ГТВ», по вулиці Незалежності міста Лисичанська, який носив при собі, у кишені одягу, до моменту виявлення та вилучення співробітниками поліції, під час проведення огляду місця події, через декілька днів, в присутності понятих, в районі будинку АДРЕСА_3 , привернувши увагу правоохоронців, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Будь-якого дозволу, який би надавав йому право на законних підставах поводжуватися зі зброєю, зокрема, на носіння кастету, – він не має. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – незаконного поводження зі зброєю, зокрема, носіння кастету, без передбаченого законом дозволу, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.263 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, при цьому, має родину, постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.31), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.28-29).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів, однак, яке – є кримінальним правопорушенням проти громадської безпеки, а також, беручи до уваги активну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 щодо розкриття кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи данні щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, однак, має родину, має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті – має позитивну побутову характеристику, вперше притягається до кримінальної відповідальності, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, і разом з тим, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, беручи до уваги відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд, – оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням покарання, пов`язаного з виконанням суспільно корисної праці, – у виді громадських робіт, в межах, передбачених санкцією ст.263 ч.2 КК України, з урахуванням положень ст.56 КК України, що, на переконання суду, відповідно до вимог ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 980 гривень 70 копійок (а.с.19), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової експертизи холодної зброї за №19/113/7/5-487е від 05 листопада 2020 року (а.с.20-23), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речові докази у справі: холодна зброя ударно-дробильної дії, виготовлена саморобним способом з використанням промислового обладнання, та первинна упаковка, що знаходяться на зберіганні у складі зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області (а.с.24), – підлягають знищенню, як не уявляючи ніякої цінності.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, та призначити йому покарання – у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 980 (дев`ятсот вісімдесят) гривень 70 копійок за проведення судової експертизи холодної зброї за №19/113/7/5-487е від 05 листопада 2020 року.

Речові докази у справі: холодну зброю ударно-дробильної дії, виготовлену саморобним способом з використанням промислового обладнання, та первинну упаковку, що знаходяться на зберіганні у складі зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, – знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: