Ухвала суду № 93307028, 04.12.2020, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 387/1084/20

Провадження № 1-кп/384/42/2020

04 грудня 2020 року смт. Вільшанка

Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Сорокіної О.О.

з участю секретаря судового засідання Рябова М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт. Вільшанка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120140000364 від 10 вересня 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, освіта повна середня, неодруженого, раніше судимого:

- 24.01.2007 Московським районним судом м. Брест за ч.3 ст. 339 КК Білорусії до трьох років позбавлення волі;

- 24.12.2010 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185 КК України строком на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки;

- 19.12.2012 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 188, ч.2 ст. 185 КК України строком на чотири роки шість місяців позбавлення волі.

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України

за участі сторін кримінального провадження: прокурора Познякова Б.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - адвоката Маркової Н.В.,

в с т а н о в и в:

02 грудня 2020 року до Вільшанського районного суду Кіровоградської області з Кропивницького апеляційного суду надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12020120140000364 від 10 вересня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2020 року у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання. У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду та зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, відсутні перешкоди для призначення судового розгляду. Потерпілий ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити підготовче судове засідання у його відсутність, не заперечував проти призначення кримінального провадження до розгляду по суті. Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник не заперечували проти призначення кримінального провадження до розгляду по суті, вважають, що розгляд повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні. Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення та закриття провадження згідно зі ст. 284 КПК України суд не вбачає. У підготовчому судовому засіданні не встановлено та учасниками судового провадження не вказано підстав до прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4, 6 ч.3 ст. 314 КПК України, а тому суд вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Під час підготовки до судового розгляду вирішено питання, передбачені ч.2 ст.315 КПК України, та вчинено усі дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. Також в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строком на шістдесят днів, з метою уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та не втратили своєї актуальності, а саме: переховуватися від суду; можливість впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, що не дасть дослідити повно, всебічно та неупереджено всі обставини у кримінальному провадженні, оскільки останні на даний час ще не давали свої покази безпосередньо суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Маркова Н.В. щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, та просили змінити запобіжний захід для обвинуваченого на більш м`який. Суд, заслухавши думку прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, дійшов наступного висновку. Ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 03 год. 00 хв. 10 вересня 2020 року до 03 години 00 хвилин 08 листопада 2020 року включно. Ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 12 год. 20 хв. 07 грудня 2020 року.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди використовують практику суду як джерело права. Згідно з частиною 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Поряд з цим, у справі «Москаленко проти України» № 37466/04 від 20.05.2010 року у п. 36 ЄСПЛ зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті суд нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також суд визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого. При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. При цьому суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, який не одружений, на утриманні дітей не має, тобто не має міцних соціальних зв`язків та осіб, які можуть поручитися за явку обвинуваченого до суду, офіційно не працевлаштований, а отже суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має, раніше судимий.

Разом з цим, суд оцінює суворість можливого покарання, існування на даний час ризиків, які вказують на можливість обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти нові злочини та перешкоджати судовому провадженню.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Таким чином, заявлені стороною обвинувачення ризики, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є триваючими, не спростовані обвинуваченим ОСОБА_1 та стороною захисту, не зменшилися в такому обсязі, що забезпечило б належну процесуальну поведінку обвинуваченого шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою відпала, не встановлено. За таких обставин, враховуючи те, що продовжують існувати обґрунтовані ризики того, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на шістдесят днів. Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом. Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього законом обов`язків, з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану обвинуваченого, враховуючи дані про його особу, суд вважає достатнім визначити обвинуваченому розмір застави у мінімальному розмірі - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 грн. 00 коп. Згідно з ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Відповідно до ч.2 ст. 314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Згідно з ч. 5 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді. Враховуючи викладене, відповідно до п.6. ч.3 ст.314 КПК України, суд вважає за необхідне доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 314, 315, 316, 317, 331 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України у відкритому судовому засіданні суддею одноособово у залі судових засідань Вільшанського районного суду Кіровоградської області №1 (смт. Вільшанка Кіровоградської області вул. Лагонди, 5 на 12 год. 00 хв. 14 грудня 2020 року.

Продовжити строк тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020120140000364 від 10 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шістдесят днів, тобто з 18 год. 00 хв. 04 грудня 2020 року до 18 год. 00 хв. 02 лютого 2021 року включно.

Розмір застави для підозрюваного ОСОБА_1 визначити у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445 Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA458201720355279001000002505.

Обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок територіального управління ДСА в Кіровоградській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа , що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться обвинувачений ОСОБА_1 , негайно має здійснити розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомити про це усно і письмово прокурора та суд. У разі внесення застави згідно з ухвалою суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, уповноважена службова особа місця ув`язнення при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`яснити його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, строк дії яких встановити до 02 лютого 2021 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, а саме АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи.

Строк дії ухвали визначити до 18 години 00 хвилин 02 лютого 2021 року включно.

Доручити Добровеличківському районному сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області скласти та подати до Вільшанського районного суду Кіровоградської області в строк до 14 грудня 2020 року досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 .

Роз`яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Досудова доповідь повинна відповідати положенням ст. 9 Закону України «Про пробацію».

Забезпечення виконання ухвали щодо складання досудової доповіді доручити Добровеличківському районному сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області.

Копію ухвали направити Добровеличківському районному сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, ДУ "Кропивницька установа виконання покарань (№14), для негайного виконання.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, обвинуваченого, захисника та свідків.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №4-р/2019 ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду, а в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Суддя О.О. Сорокіна