Ухвала суду № 93306200, 18.11.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

18.11.2020

Справа №359/8669/20

Провадження №1-м/359/7/2020

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рогозів Бориспільського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше не судимого,

засудженого на території Республіка Білорусь за вироком судом Лідського району Гродненської області від 25.02.2019 року, зміненого ухвалою Гродненського обласного суду від 10.12.2019 року, до покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.3 та ч.4 ст. 209 КК Республіки Білорусь, із застосуванням ч.1 ст. 71 КК Республіки Білорусь, до 8 (восьми) років позбавлення волі без конфіскації майна, -

в с т а н о в и в :

02.11.2020 року Міністерство юстиції України звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України в порядку ст. 610 КПК України.

До клопотання долучені засвідчені копії: судових рішень відносно ОСОБА_1 ; розпорядження про виконання вироку суду; постанова начальника виправного закладу «Виправна колонія №15» про звільнення ОСОБА_1 від покарання у виді позбавлення волі частково строком на 1 рік на підставі ст. 8 ч. 1 Закону Республіки Білорусь від 19.07.2019 року № 230-3 «Про амністію у зв`язку з 75-річчям звільнення Білорусії від німецько-фашистських загарбників»; характеристика на засудженого ОСОБА_1 ; клопотання ОСОБА_1 про переведення його для подальшого відбування покарання в Україну, громадянином якої він являється; довідка про відбуту та невідбуту частину строку покарання; фінансова довідка бухгалтерії установи; медичний висновок про стан здоров`я засудженого; довідка про реєстрацію місця проживання; копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон; текст статей Кримінального кодексу Республіки Білорусь та інші документи.

Міністерство юстиції України повідомлено про час та місце розгляду клопотання належним чином, представник в судове засідання не з`явився, в поданому клопотанні просив проводити розгляд клопотання за відсутності представника Міністерства. Неявка представника заявника не перешкоджає розгляду клопотання згідно вимог ст. 610 КПК України.

Прокурор надав заяву, в якій просив суд проводити розгляд клопотання про приведення вироку суду у відповідність до чинного законодавства України в інтересах засудженого ОСОБА_1 у його відсутність.

Ознайомившись з матеріалами клопотання та додатками до нього суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.7 КК України громадяни України, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України,згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч.3 ст.603 КПК України, якою на суд покладено обов`язок встановити чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або цією главою КПК України, суд зазначає, що чинними на території України є Конвенція про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року та Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 25 травня 1970 року, які ратифіковані Україною 22 вересня 1995 року та 26 вересня 2002 року відповідно.

Згідно ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 року санкція може виконуватися іншою Договірною Державою тільки у разі, якщо згідно із її законодавством дія, за яку була встановлена санкція, була б злочином в разі її вчинення на її території, та особа, якій було встановлено санкцію, підлягала би покаранню, в разі якщо вона вчинила б цю дію там.

Пунктом b) ч. 1 ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року передбачено, що компетентні органи влади держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст. 11.

Згідно п.п. а), с), d) ч. 1 ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган повинен враховувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими ніякі мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачити за вчинення злочину або злочинів.

Разом з цим, положеннями ч. 3 та ч.4 ст. 610 КПК України передбачено, що суд під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання.

Положеннями ч.1 ст.610 КПК України передбачено, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст.609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року та ч.2 ст.610 КПК України Міністерством юстиції України до клопотання додано всі необхідні документи.

Як вбачається з клопотання та додатків до нього, ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №19661106-00196, орган, що видав 8027, місцем його реєстрації в Україні є – АДРЕСА_1 .

Згідно клопотання та поданих документі Міністерство юстиції України погодило таку передачу по відношенню до ОСОБА_1 засудженого в Республіці Білорусь.

При цьому ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою самостійно та письмово, що є обов`язковою умовою для порушення такого питання (а.с. 55).

Для подальшої передачі ОСОБА_1 для відбування покарання у відповідності до ст.ст. 609, 610 КПК України виникла необхідність у приведенні вироку суду Республіки Білорусь, ухваленого відносно нього, у відповідність із законодавством України.

Як встановлено судом, Міністерством юстиції України подано всі необхідні документи, визначені в ч.2 ст. 610 КПК України.

Клопотання, у відповідності до вимог ст. 609 КПК України, підлягає розгляду Бориспільським міськрайонним судом Київської області, зважаючи на останнє відоме зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Зважаючи на викладене, перешкод для розгляду клопотання в суді не встановлено.

Встановлено, що вироком суду Лідського району Гродненської області від 25.02.2019 року, зміненого ухвалою Гродненського обласного суду від 10.12.2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 209 КК до покарання у виді 3-х років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 4 ст. 209 КК до 8 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 8 Закону Республіки Білорусь від 19.07.2019 року №230-3 «Про амністію у зв`язку з 75-річчям звільнення Білорусії від німецько-фашистських загарбників» постановою начальника виправної колонії «Виправна колонія № 15» управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Могилевській області від 28.01.2020 ОСОБА_1 зменшено строк відбування покарання на один рік за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.209 та ч.3 ст.209 КК Республіки Білорусь, що також є караними діяннями відповідно до законодавства України.

Строк відбування покарання рахується з 25.02.2019 року. Зараховано ОСОБА_1 в строк відбування призначеного покарання час його затримання з 11.04.2018 року по 13.04.2018 року включно і утримання під вартою з 14.04.2018 року по 24.02.2019 року.

Згідно розпорядження від 23.12.2019 року вирок суду Лідського району Гродненської області від 25.02.2019 року вступив в законну силу 10.12.2019 року (а.с. 33).

Діяння ОСОБА_1 за вироком суду Лідського району Гродненської області від 25.02.2019 року кваліфікуються: за ч.3 ст.209 КК Республіки Білорусь, як шахрайство, вчинене у великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб, за ч.4 ст.209 КК Республіки Білорусь, як шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб.

Як вбачається з витягу Кримінального кодексу Республіки Білорусь, зокрема ч. 3 та ч. 4 ст. 209 передбачає відповідальність за шахрайство, вчинене у великих розмірах та шахрайство вчинене групою осіб в особливо великих розмірах.

В той же час, згідно з диспозицією ч.3 ст.190 КК України - кримінальна відповідальність настає за шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Згідно ч.4 ст.190 КК України - кримінальна відповідальність настає за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, або організованою групою.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, відповідно до положень Кримінального кодексу України дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст.190, як шахрайство, вчинене у великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб та за ч.4 ст.190 КК України, як шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб.

Санкція частини 3 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Санкція частини 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

Аналіз наведених вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність призначення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене у великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб), - покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців; за ч.4 ст.190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб), - покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі рахувати з 25.02.2019 року.

Відповідно до вимог ч.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» Закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім`ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання судом або за власною ініціативою суду.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 червня 2018 року по справі № 180/746/16-к, при зарахуванні попереднього ув`язнення у строк покарання у виді позбавлення волі або у строк іншого покарання, передбаченого ч. 1 ст. 72 КК у редакції Закону від 26 листопада 2015 року 838-VIII підлягає застосуванню стосовно періодів попереднього ув`язнення, які тривали до 20 червня 2017 року включно, у тому числі до набрання чинності вказаним Законом, а в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII - до періодів, які мали місце, починаючи з 21 червня 2017 року, незалежно від того, коли було вчинено злочин за фактом якого здійснюється відповідне кримінальне провадження.

Відповідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні від 12 лютого 2008 року у справі «Кафкаріс (Kafkaris) проти Кіпру», в якій Суд не встановив порушення ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті заборони зворотної дії закону. Як убачається з практики Суду, цей міжнародний судовий орган при визначенні автономного поняття «покарання», яке вживається у п. 1 ст. 7 Конвенції, розрізняє норми власне кримінально-правові, що стосуються визнання певного діяння злочином і встановлення відповідальності, та норми, які стосуються процесуальних питань чи питань виконання покарань, які можуть впливати на обсяг покарання, але вони не є такими, що визначають покарання саме по собі (п. 142 рішення).»

Відповідно до вимог ст.12 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Відповідно до вимог Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

У строк попереднього ув`язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), слід зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування в установах попереднього ув`язнення в період з 11.04.2018 року по 13.04.2018 року, з 14.02.2018 року по 24.02.2019 року та з 25.02.2019 року по 10.12.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Виконання вироку суду Лідського району Гродненської області від 25.02.2019 року, зміненого ухвалою Гродненського обласного суду від 10.12.2019 року, в частині вирішення заявлених цивільних позовів та стягнення процесуальних витрат з ОСОБА_1 , - продовжити на території України у встановленому законодавством України порядку.

Необхідності вирішення інших питань, пов`язаних з приведенням вироку іноземної держави відносно ОСОБА_1 у відповідність до законодавства України, судом не встановлено.

Таким чином клопотання підлягає задоволенню з визначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 52, 65, 70, 71, 72, 190 КК України, ст.ст. 276, 609, 610 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України, - задовольнити.

Привести вирок суду Лідського району Гродненської області від 25.02.2019 року, зміненого ухвалою Гродненського обласного суду від 10.12.2019 року, ухваленого відносно громадянина України ОСОБА_1 , у відповідність із законодавством України.

Визначити статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду Республіки Білорусь наступним чином:

ч.3 ст.190 КК України (шахрайство, вчинене у великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб), - покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

ч.4 ст.190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб), - покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі рахувати з 25.02.2019 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування в установах попереднього ув`язнення в період з 11.04.2018 року по 13.04.2018 року, з 14.02.2018 року по 24.02.2019 року, та з 25.02.2019 року по 10.12.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Виконання вироку суду Лідського району Гродненської області від 25.02.2019 року, зміненого ухвалою Гродненського обласного суду від 10.12.2019 року, в частині вирішення заявлених цивільних позовів та стягнення процесуальних витрат з ОСОБА_1 , - продовжити на території України у встановленому законодавством України порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку Міністерством юстиції України, ОСОБА_1 , його захисником та прокурором.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом семи діб з моменту отримання копії ухвали суду до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Повний текст ухвали суду оголошено 30.11.2020 року.

Суддя: С.М. Вознюк

З оригіналом згідно: Суддя С.М.Вознюк