Вирок № 93304906, 03.12.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 274/2390/20

ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/505/20

І м е н е м У к р а ї н и

03.12.2020 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

за участі секретарів судового засідання . . . . Бондарчук Н.О., Бойко В.Л., Гуменюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/2390/20 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білокоровичі Олевського району Житомирської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, працював неофіційно, зареєстрованого в в АДРЕСА_1 , проживаючого зі слів в АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 20.05.05 Апеляційним судом Житомирської області за ст.ст. 115 ч. 2 п.п. 4, 6, 12, 187 ч. 4, 289 ч. 3, 185 ч. 3, 187 ч. 3, 28 ч. 2, 357 ч. 1, 70 ч. 1 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) 21.02.18 Чуднівським районним судом Житомирської області за ст.ст. 390 ч. 1, 390 ч. 2, 70, 71 ч. 1 КК України на 1 рік 2 місяці позбавлення волі;3) 14.11.19 Іванківським районним судом Київської області за ст.ст. 186 ч. 2, 75, 76 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, на даний час у судах знаходяться обвинувальні акти за ст.ст. 186 ч. 2; 289 ч. 2; 190 ч. 2 КК України,

за ч. 2 ст. 289 КК України,

за участі

прокурорів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Паламарчука І.О., Білецького О.Г.

потерпілого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2

представника потерпілого . . . . . . . Олянюка В.Л.

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Скаблюк Л.М.

обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

12 лютого 2020 року приблизно о 02 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи поряд з буд. № 48 по вул. Вінницькій в м. Бердичеві, помітив припаркований автомобіль ВАЗ-21011 синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який був залишений без нагляду законним володільцем ОСОБА_2 , та в цей час у нього виник умисел на незаконне заволодіння вказаним вище транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 невстановленим досудовим слідством способом потрапив до салону вказаного вище автомобіля, невстановленим досудовим слідством шляхом завів двигун та розпочав рух по вулицях міста Бердичева, при цьому залишив місце скоєння злочину.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, ОСОБА_1 , рухаючись по автодорозі сполученням «Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський» в напрямку м. Житомира, втікаючи від переслідування працівників поліції, не впорався з керуванням та з`їхав до лівого кювету автодороги і з місця пригоди зник.

У такий спосіб ОСОБА_1 незаконно заволодів належним ОСОБА_2 транспортним засобом ВАЗ-21011, д.н.з. НОМЕР_1 , чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 10464 грн. 60 коп.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнається винуватим, передбачена ч. 2 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину заперечив та показав, що 11-12 лютого 2020 року близько 23 години він зі знайомою дівчиною Вікою приїхали на таксі з м. Житомира у м. Бердичів. Спочатку поїхали на ОСОБА_3 , він віддав людині речі. Далі на цьому ж таксі поїхали до ТЦ «Оноре де Бальзак», таксі уїхало. Він мав ще зустрітися з людьми біля фортеці, чекали біля торгового центру. В цей момент до них підійшов раніше незнайомий йому хлопець – свідок ОСОБА_4 на прізвисько « ОСОБА_5 », який сказав, щоб вони не хвилювалися, що він не з міліції. Чому так сказав, не знає. В розмові виявилося, що він був знайомий з Вікою. ОСОБА_6 запропонував випити горілки у нього. ОСОБА_7 сказала, що хоче зігрітися. Пішли до ОСОБА_8 додому, той живе неподалік торгового центру. ОСОБА_5 з Вікою пили горілку, він не пив, спілкувався з матір`ю і сестрою ОСОБА_6 . В розмові дізнався, що ОСОБА_6 , як і він раніше відбував покарання у виді позбавлення волі. Він ще давав ОСОБА_9 гроші, щоб той сходив за горілкою. ОСОБА_6 двічі виходив з квартири – за горілкою і за сигаретами. У ОСОБА_8 були годинки дві. ОСОБА_7 по ноутбуку спілкувалася з чоловіком, той приревнував. ОСОБА_5 також мав розмову з чоловіком ОСОБА_10 , виник якийсь конфлікт, ОСОБА_5 сказав, що привезе їх в Житомир. Вийшли всі втрьох з квартири. ОСОБА_5 пішов та справа, з-за якого господарського приміщення, з-під сітки вивів автомобіль ВАЗ-2101, бірюзового кольору. Однак ОСОБА_6 був у стані сильного алкогольного сп`яніння і їхати за кермом не міг. Тоді він сказав, щоб ОСОБА_5 дав йому ключі, яких ОСОБА_5 демонстрував ще у квартирі, ніби з чорною пластмасовою ручкою. Він сів за кермо, ОСОБА_7 сіла на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_5 з його рюкзаком на плечі пішов відчиняти ворота для виїзду з двору. Він виїхав з двору і помітив знизу на перехресті автомобіль патрульної поліції. Він перебував у розшуку по Києву за ст.ст. 186, 289, тому, не зупиняючись, повернув праворуч та поїхав в напрямку залізничного вокзалу. Потім поїхали назад до місця проживання ОСОБА_6 , так як у того залишалися його речі. Але коли під`їжджали, ОСОБА_8 не було, а знову була поліція, включили мигалки, він почав від них втікати. Поліція почала за ним гнатися, спочатку один екіпаж, потім декілька. Він не зупинявся, ОСОБА_7 просила не злетіти. За ОСОБА_11 він злетів у кювет та втік з місця події, ОСОБА_7 залишилася на місці. В той вечір він був у куртці з ярко-червоними рукавами. Наступного ранку він з телефону знайомої на ринку зателефонував ОСОБА_9 , домовилися зустрітися, він мав забрати свій рюкзак, ед були цінні для нього речі. Близько 09 ранку біля ТЦ «Оноре де Бальзак» його затримали працівники поліції. Про те, що автомобіль крадений, не знав, ОСОБА_5 про це йому нічого не говорив, якби знав, до автомобіля не сів би, у нього були свої гроші на таксі.

Крім того, допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_12 пояснив, що 11.02.20 у вечірній час, десь біля 23 години він спускався вниз по вулиці Вінницькій, був тверезий. Побачив автомобіль ВАЗ-2101 бірюзового кольору, який вирішив викрасти, щоб покататися. Шляхом підбору ключа відчинив водійські дверцята, у бардачку знайшов ключі від автомобіля. Які були сидіння, чохол не пам`ятає, кермо кругле, замок запалювання зліва від керма. Водійських прав у нього немає, але керувати автомобілем вміє. Раніше був судимий, хоча і не за угони. Автомобіль відразу завіз до свого будинку по Театральній, 5, поставив у дворі. Через годинку-дві біля ТЦ «Оноре де Бальзак» побачив знайому дівчину Віку, мешканку м. Житомира. Через неї вже познайомився з обвинуваченим ОСОБА_13 . Він запросив їх до себе додому на АДРЕСА_3 , де випивали він і ОСОБА_7 , ОСОБА_14 не вживав, сидів в комп`ютері. Сиділи з годинку. Віці подзвонив чоловік, в розмові попросив його привести Віку в Житомир, він погодився. Вийшли у двір. Так як він був п`яний, попросив, щоб за кермо сів ОСОБА_14 , що той і зробив. Віка сіла на переднє сидіння. Їм він не говорив, що машина крадена. Сам пішов відкривати ворота. ОСОБА_14 виїхав, він закривав ворота. В цей час по вулиці спускалася поліція, ОСОБА_14 уїхав, він же пішов до знайомих. Ні Віці, ні її чоловіку він не телефонував. Потім працівники поліції йому повідомили, що ОСОБА_14 перекинувся на цьому автомобілі. ОСОБА_14 до крадіжки автомобіля не причетний, викрав автомобіль він і готовий понести відповідальність за це. Давав викривальні ОСОБА_14 показання тому, що працівники поліції змусили, хтось з оперативників, хто саме, не скаже. Працівникам поліції він не говорив, що вкрав автомобіль, говорив те, що йому казали говорити.

Також свідок ОСОБА_15 в залі суду показала, що обвинувачений ОСОБА_1 є другом її чоловіка і у нього є прізвисько « ОСОБА_16 ». В той вечір ОСОБА_14 потрібно було поїхати в Бердичів передати якісь речі другу. Вона поїхала за компанію. Виїхали з Житомира на таксі близько 22 години, після 23 були в Бердичеві. Спочатку приїхали в центр, потім чекали, далі пішли в бік Червоної Гори. Коли вони йшли, до них підійшов якийсь чоловік. Виявилося, що вони з ним знайомі, він її впізнав, вона його – ні, лише потім згадала, що якось вони були у одній компанії. Це був свідок на прізвисько « ОСОБА_5 ». ОСОБА_5 запропонував зайти до нього, вона погодилася, так як їй потрібно було зарядити телефон. Це було близько 01 ночі. До місця, куди йшли з ОСОБА_14 , не дійшли. Адреси проживання ОСОБА_8 не знає, неподалік магазину «АТБ». У ОСОБА_8 посиділи, вживали спиртне, вона пила небагато, спілкувалася з матір`ю і сестрою ОСОБА_8 . ОСОБА_5 двічі виходив з квартири на півгодини, куди, не говорив. Вона з ОСОБА_14 з квартири не уходили, лише виходили на перекур, ОСОБА_14 не пив. Вона подзвонила чоловіку, посварилися, чоловік почав кричати, щоб вона їхала додому. ОСОБА_5 взяв слухавку, сказав, що хоче поговорити з чоловіком, що привезе її в Житомир, казав, що вміє їздити. Через хвилин 30 вийшли у двір. ОСОБА_5 дістав ключ від машини, яка була під сітками за гаражами за декілька метрів від входу у під`їзд. Автомобіль був ОСОБА_17 , голубого кольору. Везти їх мав ОСОБА_5 , але пішов відкривати ворота і ключі дав ОСОБА_18 . На запитання, де взяв машину, ОСОБА_5 щось пробурмотів, вона не зрозуміла, що саме. Коли вони виїхали за ворота, там стояла патрульна машина. Лисий злякався, ніби тому, що був в розшуку, та вони відразу поїхали. Хвилин через 5 розвернулися та поїхали назад шукати ОСОБА_8 , але не знайшли і за ними почала їхати патрульна поліція з проблисковими маячками. Тоді обвинувачений почав дуже швидко їхати, вона не розуміла, що робиться, злякалася швидкої їзди. ОСОБА_16 був одягнений у червону куртку, щось говорив, що автомобіль крадений, але вона не придавала значення, було не до того. Вони швидко їхали в напрямку Житомира, за ними їхала патрульна поліція. Потім вони злетіли у кювет. ОСОБА_14 десь втік. Вона ж вийшла та стояла біля автомобіля, де її і «прийняли». Працівники поліції їй погрожували, що закриють, що вона буди сидіти разом з обвинуваченим. В той же день ввечері з нею проводили слідчий експеримент. Було присутніми багато працівників поліції, поняті. Під час експерименту їй не казали, що говорити, сили до неї не застосовували, але до цього їй погрожували, що закриють, вона була в шоці, стресовому стані, була на 12 тижні вагітності, тому розказувала, як получалося, велось відео. Під час слідчого експерименту не обманювала, протокол читала неуважно, хотіла лише, щоб швидше відпустили. За обвинуваченого працівники поліції їй нічого не говорили. ОСОБА_14 бачила у райвідділі зранку.

Свідок ОСОБА_19 пояснив суду, що він познайомився з обвинуваченим ОСОБА_1 , коли разом відбували покарання у місцях позбавлення волі, підтримують дружні стосунки. На час подій, у 2020 році, у холодну пору року, ОСОБА_14 десь добу гостював у нього, тоді і познайомився з його жінкою – свідком ОСОБА_15 . Зранку вони всі вийшли з квартири, ОСОБА_14 мав їхати на Київ, жінка повела малого до бабушки. Вдень він посварився з жінкою. ОСОБА_20 додому близько 22 години, жінки вдома не було. Він набрав телефон - відключено. З`явилася у мережі жінка годині десь о 3 ночі. Спитав: «Де?» - в Бердичеві, поїхала за компанію з ОСОБА_14 . Він почав нервувати. В цей час взяв якийсь «пасажир» слухавку та почав «мурчати», сказав, що привезе жінку з ОСОБА_14 в Житомир. Потім знову зник зв`язок як з жінкою, так і з ОСОБА_14 , видно у них розрядилися телефони. Вже близько 09 ранку знову зміг зв`язатися з жінкою, та була в поліції. Приїхав у Бердичів забрати жінку. Самостійно дізнався, з ким говорив по телефону. Це виявився раніше незнайомий йому ОСОБА_5 , з яким він зустрівся в Бердичеві, переговорили. У відділі поліції його до жінки не пускали, він сидів у коридорі і чув, що до неї застосовували психологічний тиск, казали, що говорити, погрожували, щоб вона не змінювала показань. Вже ввечері її возили не експеримент і лише потім відпустили, поверталися в Житомир вони з жінкою на останній маршрутці. Чорного рюкзака у ОСОБА_14 не було, він тому ще давав свій пакет.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , винуватість ОСОБА_1 підтверджується сукупністю інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що на початку літа 2019 року він за 650 доларів придбав по довіреності автомобіль ВАЗ-2101, 1980 р.в., голубого кольору, у технічно справному, задовільному стані. В лютому 2020 року приблизно о 19-20 годині він поставив автомобіль на майданчику біля гуртожитку по вул. Вінницькій, 48. Автомобіль зачинив на замок, перевірив, чи зачинено. У бардачку автомобіля був запасний ключ, страховка, доручення, він не думав, що його автомобіль буде комусь цікавий. Сам пішов до кімнати у гуртожитку, наступного ранку йому треба було на пари у БКПЕП. Вночі ніяких сторонніх шумів не чув, сусід казав, що чув, як хтось газував. Близько 08 години ранку йому подзвонили з поліції, сказали, що його машину угнали. Він спочатку не повірив, вийшов – переконався. Передзвонив у поліцію, о 08.30 приїхав написав заяву. Нікому ключів від автомобіля не давав, обвинуваченого, свідка ОСОБА_12 не знає. Коли повернули автомобіль, у ньому був зламаний замок водійських дверей, замок запалення пошкоджений не був. Позовні вимоги він підтримує у повному обсязі, збитки йому не відшкодовувалися, він зробив ремонт автомобіля, який мав значні пошкодження, поміняв замок запалення. При призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Як показала свідок ОСОБА_21 вона навчалася на юридичному у БКПЕП, інколи їх запрошували працівники поліції бути понятими, для них це була практика. В лютому-березні 2020 року її запросили для участі у слідчих експериментах у цій справі. Вона була понятою, коли проводилася така слідча дія зі свідком ОСОБА_6 , який показував маршрут руху з підозрюваним до гуртожитку БКПЕП. Свідок показував, що він стояв поодаль від підозрюваного і не бачив точно, що робив підозрюваний з автомобілем – чи зламував, чи відкривав. Сам свідок жив на чималій відстані від місця угону – ближче до «Континенту». Показував ОСОБА_6 все добровільно, сам все розповідав, йому ніхто не говорив, що казати, на нього не тиснули, не погрожували, вів себе спокійно, урівноважено, емоції не зашкалювали. На експерименті були працівники поліції: слідчий-чоловік, водій, може оперуповноважений, понятий – хлопець, звати ніби ОСОБА_22 . Під час експерименту велася відеозйомка. По завершенню поїхали у відділок, вона читала протокол, в кожне слово вчитувалася, там все було записано вірно, ні у кого зауважень не було. Також у цьому провадженні вона брала участь у експерименті за участі дівчини. Їздили до того місця, де автомобіль з`їхав у кювет. Це була ще не темна пора, десь обідня. Свідок добровільно, детально все говорила, згадувала, описувала. Свідок була в шоці, але не у істериці, ніхто до неї тиску не застосовував. Другим понятим був її одногрупник ОСОБА_23 .

Будучи допитаним як свідок, начальник СРПП № 1 Бердичівського ВП ОСОБА_24 , показав, що на час подій він заступив на чергування о 20 голині. Під час патрулювання вночі повертали на вул. Маяковського і помітили ВАЗ-2101 голубого кольору, який виїхав з двору та поїхав вверх. Здається біля воріт двору у цей момент була якась людина чоловічої статі. Вони продовжили патрулювання і хвилин через 10 знову їхали на цю вулицю з вул. Вінницької. Побачили цей же автомобіль ВАЗ, який рухався заднім ходом, виїжджаючи від магазину «Континент», порушуючи ПДР. Вони увімкнули проблискові маяки червоного та синього кольорів, водій за правилами мав би зупинитися. Але водій ВАЗ-а не зупинився, навпаки збільшив швидкість та почав втікати в напрямку вул. Європейської. Вони розпочали переслідування. Наздогнали вже аж перед ОСОБА_25 , коли приєднався інший екіпаж. Він був за кермом і тому його основна увага була привернута до дороги. Коли наближалися, бачив, що у автомобілі ВАЗ знаходилося двоє людей – чоловік-водій у червоній куртці та пасажир на передньому сидінні – дівчина. При переслідуванні у нього виникла підозра, що автомобіль крадений, на це вказував характер руху автомобіля, було видно, що водій на жалів машину, витискає з автомобіля все можливе. Не доїжджаючи до повороту на Солотвин, ВАЗ виїхав на зустрічну смугу руху і злетів у лівий кювет. Вони зупинилися, вибігли з автомобіля. Водія ОСОБА_26 не було, куди дівся, не побачили. Дівчина-пасажир знайшлася у канаві неподалік. Вони викликали СОГ і чекали приїзду. Про угон було повідомлено вже пізніше, на час переслідування про угон вони не знали.

Свідок ОСОБА_27 , інспектор СРПП-4 Бердичівського ВП, пояснив, що в той день, число не пам`ятає, о 20 годині вони з ОСОБА_24 заступили на чергування, ОСОБА_28 був за кермом. Після півночі вони спускалися вниз по вул. Луппова до вул. Вінницької. Попереду себе побачили ВАЗ-2101 синього кольору, який рухався заднім ходом від «Континенту» в напрямку перехрестя з вул. Вінницькою, що заборонено правилами дорожнього руху. Поблизу автомобіля нікого не було. Вони увімкнули проблискові маяки, щоб зупинити автомобіль за порушення ПДР. Однак водій вимогу зупинитися не виконав, проїхав повз них та поїхав вверх по вул. Луппова в напрямку вул. Європейської. Вони розвернулися та почали переслідування. Водій ОСОБА_26 рухався в напрямку м. Житомира, вимоги зупинитися ігнорував, порушував ПДР, створював аварійні обстановки. Про подію вони доповіли черговому, викликали другий екіпаж, щоб допоміг зупинити ВАЗ, оскільки той не давав можливості цього зробити. При переслідуванні через вікно було видно, що водій автомобіля у червоній куртці, у автомобілі є один пасажир на передньому пасажирському сидінні. Другий екіпаж приєднався до переслідування десь в ОСОБА_29 . Десь в Реї другому екіпажу вдалося виїхати врівень з ВАЗом і при повороті на Солотвин водій ОСОБА_26 видно хотів розвернутися, його розвернуло і викинуло у лівий кювет. Автомобіль не перекинувся, просто з`їхав у кювет. Другий екіпаж розвернувся і до місця з`їзду вони під`їхали майже одночасно. Коли під`їхали до ОСОБА_26 , там нікого всередині не було. Від автомобіля було видно сліди на снігу. Пішли по одному і на відстані 7-10 метрів у канаві виявили дівчину, яка сиділа навприсядки, так, щоб її не було видно. Далі дівчина вела себе нормально, повідомила, що за кермом був чоловік на ім`я ОСОБА_30 , знайомий її чоловіка або колишнього чоловіка, що вони приїжджали у Бердичів в гості до ОСОБА_31 , який живе біля прокуратури. До дівчини погроз, фізичної сили, спецзасобів не застосовувалося. Вона не говорила, що вагітна, сиділа у машині, доки не приїхала СОГ. Другий екіпаж уїхав, а вони дочекалися СОГ і також поїхали.

Як показав свідок ОСОБА_32 , інспектор СРПП-1 Бердичівського ВП, в зимню пору, у нічний час, близько 03-04 години він був на чергуванні у екіпажі з ОСОБА_33 , знаходилися на вул. Корольова. Зателефонували колеги з іншого екіпажу, попросили допомоги у переслідуванні автомобіля ВАЗ-2101, який не зупинявся на їхні вимоги, побачили, як автомобіль з проблисковими маячками проїхав по вул. Житомирській в напрямку м. Житомира. Приєдналися до переслідування, догнали вже десь у Гришківцях. Переслідували ВАЗ-2101 голубого кольору, який їхав зі швидкістю 100-120 км/год. Через вікно було видно, що у автомобілі двоє людей – водій у куртці червоного кольору з капюшоном, а також пасажирка, ніби на задньому сидінні – дівчина. Під час переслідування вони викликали і прокручували сигнал у гучномовець, але водій не реагував і не зупинявся. Під час переслідування вони випередили інший екіпаж і їхали ближче до ВАЗа, у лівій смузі. У якийсь момент водій ВАЗа не впорався з керуванням, можливо через технічний стан – вже йшла пара з-під капоту, автомобіль почало носити і викинуло у кювет. Вони проїхали, розвернулися. Коли під`їхали, у ВАЗі вже нікого не було. Вони з ОСОБА_34 ходили в поле шукати водія, але не знайшли, працівники поліції з іншого екіпажу ОСОБА_28 і ОСОБА_35 були з дівчиною, яка була біля автомобіля, спецзасоби, зброя, фізична сила до дівчини не застосовувалися. Вони поїхали, а інший екіпаж залишився очікувати СОГ.

Будучи допитаним як свідок, поліцейський СРПП-3 Бердичівського ВП ОСОБА_36 , показав, що в той день вони чергували з напарником ОСОБА_37 . Вони були в районі Інтендантського, їм зателефонував інший екіпаж і повідомив, що здійснює переслідування. В цей час побачили як по вул. Житомирській проїхав ВАЗ-2101 голубого кольору, за яким проїхала патрульна машина, ВАЗ не давав можливості обігнати. Вони приєдналися до переслідування. Десь у Гальчині наздогнали, у Реї він виїхав на зустрічну смугу і тоді зміг обігнати ВАЗ. Через вікно було видно водія, який був у червоній куртці з капюшоном, а також була пасажирка у синій куртці. На повороті на с. Ст. Солотвин водій ВАЗа намагався піти на розворот і з`їхав у кювет. Він проїхав, розвернувся. Коли під`їхали до ВАЗа, дверцята були відкриті, у автомобілі нікого не було. Потім побачили дівчину у кюветі. Дівчина була перелякана, вони її посадили у патрульний автомобіль. Попередній екіпаж залишився на місці, а вони поїхали. На час переслідування у них не було інформації про угон автомобіля.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 також підтверджується:

*даними протоколу огляду місця події від 12.02.20, при проведенні якого на автодорозі «Житомир-Могилів-Подільський» між селами Рея та Старий Солотвин у кюветі (лівому, якщо в напрямку з м. Бердичів на м. Житомир) виявлено та вилучено викрадений у потерпілого автомобіль "ВАЗ-21011", д.н.з. НОМЕР_1 . В ході огляду зафіксовано пошкодження автомобіля, зокрема не під тиском праве заднє колесо, у салоні автомобіля на підлозі біля переднього пасажирського сидіння лежить витягнута автомагнітола; в бардачку - документи (доручення, страховка) на ім`я потерпілого ОСОБА_2 (т. 1, а.п. 9-11);

*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.02.20, з якого видно, що попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_2 заявив, що в період часу з 21 години 11.02.20 до 08 години 12.02.20 невстановлена особа незаконно заволоділа його автомобілем "ВАЗ-21011", д.н.з. НОМЕР_1 , який був залишений біля буд. № 48 по вул. Вінницькій в м. Бердичеві (т. 1, а.п. 12-13);

*даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 12.02.20, при проведенні якого свідок ОСОБА_15 серед пред`явлених їй для впізнання 4-х зображень чоловіків впізнала фото ОСОБА_1 , як знайомого на ім`я ОСОБА_30 , з яким вона 11.02.20 поїхала в м. Бердичів з м. Житомира, а 12.02.20 втікали з ним на автомобілі ВАЗ голубого кольору від працівників поліції, за кермом був ОСОБА_30 , який повідомив, що авто крадене (т. 1, а.п. 33-35);

*даними протоколу слідчого експерименту від 12.02.20 з відеозаписом на флеш-картці до нього, під час якого свідок ОСОБА_15 в присутності понятих, добровільно (що прослідковується переглянутим відео) на місцевості показала коли, де та як саме вони вживали спиртні напої з ОСОБА_30 та « ОСОБА_38 », як і коли пішли з двору обвинувачений і ОСОБА_5 , а вона чекала їх на другому поверсі у ОСОБА_12 , де вона вперше побачила викрадений автомобіль, як їхали під керуванням ОСОБА_1 , виїхавши від ОСОБА_12 , якого з ним не було, як поверталися до місця проживання ОСОБА_8 і саме тоді ОСОБА_14 сказав їй, що машина крадена, їх почала наздоганяти поліція, а вони втікали, де вони злетіли з траси, ОСОБА_30 вистрибнув, а її «прийняли». Дані протоколу про час, місце, спосіб закінчення скоєння злочину відповідають обставинам обвинувачення, показанням свідків – працівників поліції, даним протоколу огляду місця події від 12.02.20 та іншим дослідженим доказам (т. 1, а.п. 36-39, 40);

*даними протоколу слідчого експерименту від 13.02.20 з відеозаписом на флеш-картці до нього, під час якого свідок ОСОБА_12 в присутності понятих, добровільно (що прослідковується переглянутим відео) на місцевості показав коли, де та як саме вони зустрілися з обвинуваченим та Вікою, де вживали спиртні напої, куди пішли з обвинуваченим до гуртожитку на вул. Вінницькій, як ОСОБА_30 підійшов до машини потерпілого та відкрив її (він не бачив як, так як стояв далеченько), сів за кермо та під`їхав до нього, а далі поїхали до нього додому, де чекала ОСОБА_7 . Дані протоколу про час, місце, спосіб скоєння злочину відповідають обставинам обвинувачення, показанням потерпілого, даним протоколу огляду місця події від 12.02.20 та іншим дослідженим доказам (т. 1, а.п. 52-54, 55);

*даними протоколу затримання особи за підозрою у вчиненні злочину від 12.02.20, в ході якого було проведено особистий обшук ОСОБА_1 , вилучено його одяг, в тому числі куртку червоного кольору з капюшоном (т. 1, а.п. 83-84);

*даними висновку судової автотоварознавчої експертизи № 12/2-28 від 20.02.20, згідно з яким ринкова вартість автомобіля «ВАЗ 21001», д.н.з. НОМЕР_1 , 1980 р.в., об`єм двигуна 1294, номер кузова НОМЕР_2 , станом на 12.02.20 складає 10464,6 грн. (т. 1, а.п. 116-129);

*даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 05.03.20 з фототаблицею до нього, а саме вилучених під час затримання у ОСОБА_1 речей, в тому числі червоної куртки з капюшоном (т. 1, а.п. 169-178);

*даними протоколу огляду предмету, в подальшому визнаного речовим доказом, від 10.03.20, а саме DVD-диску з відеозаписом з відеореєстратора працівників поліції переслідування автомобіля марки “ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_1 (т. 1, а.п. 184-185);

Суд не покладає в основу вироку та визнає неналежним доказом дані висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-20/7228-Б від 26.03.20 (т. 1, а.п. 141-165), оскільки жодних даних про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, висновок не містить.

Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

При цьому судом для забезпечення дотримання вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – Право на справедливий суд до матеріалів провадження в підготовчому судовому засіданні долучено й інші документи, які надано прокурором, в тому числі й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти наведених вище доказів на підтвердження фактів та обставин, що підлягають доказуванню.

Показання обвинуваченого ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_15 про те, що обвинувачений не знав, що автомобіль крадений, і втікав він лише тому, що боявся затримання у зв`язку з розшуком, суд розцінює як захисну позицію, викликану відсутністю висновків експертиз на підтвердження слідів, доказів причетності, авторитетом обвинуваченого у середовищі засуджених та засудженням на цей час свідка ОСОБА_12 до позбавлення волі за інші злочини, у зв`язку з чим той може собі дозволити дати викривальні для себе показання. Такі показання спростовуються встановленими фактичними обставинами, в тому числі з показань самих вказаних вище осіб. Так, стороною захисту не заперечується факт, що за кермом викраденого автомобіля у час його переслідування працівниками поліції знаходився саме обвинувачений. Єдине спірне питання – це чи усвідомлював при цьому обвинувачений, що керує краденим автомобілем. Всі досліджені докази та встановлені фактичні обставини беззаперечно свідчать, що усвідомлював. Так, зі слів обвинуваченого, раніше зазначених свідків обвинувачений з ОСОБА_39 взагалі до того вечора не був знайомий, ОСОБА_6 з ОСОБА_40 були знайомі ледь-ледь (колись були у одній компанії), ОСОБА_14 з ОСОБА_41 були знайомі добу, тобто навіть з цих показань вбачається, що обвинувачений отримав автомобіль вночі, у підозрілому місці, від незнайомої йому людини, без документів, зі зламаним замком водійських дверцят, від яких ні у кого з них не було ключів. При цьому сам ОСОБА_4 , який нібито є законним володільцем автомобіля навіть не сів у нього, автомобіль поїхав з місця без нього і це нікого не турбувало. На усвідомлення незаконності керування свідчить і наступна поведінка обвинуваченого: виїхавши з двору, втікши першого разу від працівників поліції, ОСОБА_1 на цьому ж автомобілі через короткий проміжок часу повертається, хоча якщо б дійсно думав, що перебування автомобіля у ОСОБА_42 є законним, просто міг залишити автомобіль, який вже примітили працівники поліції і дібратися до Житомира на таксі, якщо б дійсно хвилювався, що його піймають через перебування у розшуку. На усвідомлення незаконності заволодіння транспортним засобом свідчить і вся наступна поведінка обвинуваченого: втікав тривалий проміжок часу і значну відстань від працівників поліції на великій, як для цього автомобіля, швидкості, при цьому сам по собі характер руху також свідчив про усвідомлення, що автомобіль належить сторонній людині і його взагалі не шкодував, що призвело до чисельних ушкоджень транспортного засобу. Беручи до уваги усвідомлення незаконності керування викраденим транспортним засобом під час втечі від працівників поліції в діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад злочину, передбаченого ст. 289 КК України.

Водночас скоєння злочину ОСОБА_1 інкримінується одноособово, суд здійснює судовий розгляд провадження лише в межах такого розгляду. Заволодіння автомобілем потерпілого безпосередньо на місці стоянки по вул. Вінницькій підтверджено даними протоколів слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_15 , проведених через короткий проміжок часу після події злочину. Ці слідчі дії проведені та протоколи складені у відповідності до всіх вимог КПК України, добровільність показань підтверджено як даними відео, так і показаннями допитаної у суді понятої. При цьому свідки на місці події розповідали деталі, які працівники поліції ніяк не могли знати, в частині деталей протоколи збігаються (на відміну від показань цих свідків у суді – які між собою збігаються в частині того, що ОСОБА_4 викрадав автомобіль, але у інших важливих обставинах – місці, причини зустрічі, появи автомобіля тощо - ні). Дані протоколів є логічними і відповідають обставинам подій. При цьому свідок ОСОБА_15 і в залі суду вказала, що на слідчому експерименті не говорила неправду. Зміна показань свідками у суді, на думку суду, пов`язана з тим, що свідок ОСОБА_12 на час дачі показань вже був засудженим до покарання і виді позбавлення волі, перебував у СІЗО і взяття на себе провини нічим фактично йому не загрожує, а свідок ОСОБА_15 є жінкою іншого раніше судимого свідка – товариша обвинуваченого, і, враховуючи авторитет у колі засуджених ОСОБА_1 , який тривалий час відбував покарання у виді позбавлення волі за скоєння особливо тяжких злочинів, в тому числі і за ст. 289 КК України, його характеристики з місць відбування покарання, перебування у розшуку в тому числі за ст. 289 КК України, зрозуміло, що надавати проти обвинуваченого викривальні показання свідки не можуть. За таких умов судом покладається у основу вироку саме дані протоколів слідчих експериментів за участі свідків, а не їхні показання в частині викрадення автомобіля ОСОБА_12 неусвідомлення керування викраденим автомобілем ОСОБА_1 , в залі суду.

Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд не встановив.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 3, 4 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, є злочином тяжким.

Обвинувачений раніше судимий, за місцем останнього відбування покарання характеризувався посередньо, порушень встановленого порядку відбування покарання не допускав, працевлаштований не був, на запропонованих роботах з благоустрою установи працювати не бажав, законні вимоги виконував тільки під контролем, заохочень, стягнень не мав.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, характеризується негативно, вчинив злочин через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, у період іспитового строку звільнення від відбування покарання з випробуванням та під час судових розглядів щодо нього інших проваджень, в тому числі за скоєння аналогічних злочинів, суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе. І лише враховуючи запропоновану учасниками міру покарання, повернення викраденого автомобіля потерпілому, не наполягання потерпілим на суворості покарання, суд приходить висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк покарання, ближче до мінімального, встановленого в санкції ч. 2 ст. 289 КК України. Остаточне покарання суд призначає за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Іванківського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року. На думку суду саме призначене покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Цивільний позов потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_2 суд задовольняє частково, а саме позовні вимоги потерпілого - цивільного позивача про стягнення з обвинуваченого на відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування суд враховує, що така шкода заподіяна суспільно небезпечними діями обвинуваченого, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілого, який втратив на тривалий час і вимушений був вживати заходи для відновлення викраденого транспортного засобу, пережив сильні душевні страждання, пов`язані із втратою можливості користування та необхідність відновлення справедливості, не отримав від обвинуваченого належного відшкодування, та навіть елементарного вибачення. Одночасно суд приймає до уваги вік, соціальне положення обвинуваченого, який відбував покарання у виді позбавлення волі, його майновий стан з врахуванням наведеного, враховує зазначену обвинуваченням вартість викраденого автомобіля, керується при цьому принципом розумності і достатності, і вважає, що визначений розмір відшкодування в сумі 10 тис. грн. є достатньою справедливою сатисфакцією.

Процесуальні витрати на правову допомогу та пов`язані із залученням експертів при проведенні судових експертиз відповідно до статей 118, 120, 122, 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Арешт, який був накладений на автомобіль потерпілого, було скасовано ухвалою слідчого судді від 20.03.20.

Підстав для зміни чи скасування обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи особу обвинуваченого і його процесуальну поведінку, а саме те, що ОСОБА_1 знову вчинив умисний тяжкий злочин під час судових розглядів щодо нього інших кримінальних проваджень, перебування при цьому у розшуку, приймаючи до уваги призначене покарання, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 суд призначає за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Іванківського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року, та призначає ОСОБА_1 до відбуття 06 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна.

Початок строку відбування призначеного основного покарання ОСОБА_1 обчислювати з 03 грудня 2020 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди. В решті позовні вимоги - залишити без задоволення.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: автомобіль марки "ВАЗ-21011", д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 - повернути законному володільцю ОСОБА_2 ; змиви на ватний аплікатор з керма та рукоятки КПП вказаного автомобіля, які долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «tехеt» кнопочного типу, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , чотири сім-карти мобільного оператора «лайфселл», скетч-карти в кількості 3 шт., металеві щіпці для нігтів, куртку червоного кольору з капюшоном, на рукавах якої білі смуги, штани чорного кольору у вигляді джинсів, дані про місцезнаходження яких матеріали провадження не містять, останнє відоме місцезнаходження – у слідчого СВ Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області Кабанчука М.С. – повернути законному володільцю ОСОБА_1 ; оптичний носій інформації диск DVD-R із відеозаписом переслідування автомобіля «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_5 , який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 5000 грн. 00 коп. процесуальних витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1256 грн. 10 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України судової автотоварознавчої експертизи (отримувач: УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир); банк отримувача: Казначейство України; МФО 899998; код ЗКПО: 38035726; рахунок № 311 111 150 060 02; код класифікації доходів: 24060300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8633 грн. 57 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні Державним НДЕКЦ МВС України судової молекулярно-генетичної експертизи.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14.02.20 на мобільний телефон «tехеt» кнопочного типу, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , чотири сім-карти мобільного оператора «лайфселл», скетч-карти в кількості 3 шт., металеві щіпці для нігтів, куртку червоного кольору з капюшоном, на рукавах якої білі смуги, штани чорного кольору у вигляді джинсів, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке було виявлено та вилучено згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.02.20 - скасувати.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк основного покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 12.02.20 до 02.12.20 з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий - суддя О.С. Яковлєв