Постанова № 93304404, 04.12.2020, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1263/20

3/189/549/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2020 року смт Покровське Дніпропетровської області

Суддя Покровського районного Дніпропетровської області Єдаменко І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Ради адвокатів Дніпропетровської області Національної асоціації адвокатів України відносно ОСОБА_1 , голови Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області (юридична адреса – вул. Центральна, 30, с. Маломихайлівка, Покровського району, Дніпропетровської області, 51464, код ЄДРПО – 04339190), за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2020 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшла зазначена справа.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія № 0139 від 25 вересня 2020 року, адвокатом Прокопенко Володимиром Миколайовичем надається правова допомога Приватному підприємству «Восход» на підставі укладеного договору про надання правової допомоги № 27/1-2020 від 27.01.2020 року. Діючи в інтересах приватного підприємства «Восход» адвокатом ОСОБА_2 направлено адвокатський запит від 13.08.2020 року на ім`я голови Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Зайцева А.В., щодо надання інформації та документів, а саме: - на підставі яких документів ( чітко вказати реквізити документів) виконавчим комітетом Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області в особі реєстратора ОСОБА_3 зареєстровано в 15:53:09 год. 02.07.2020 в реєстрі речових прав відомості про припинення права власності на нерухоме майно;

- вказати прізвище, ім`я та по батькові особи, її анкетні дані, повноваження на підставі яких вказана особа звернулась до ВК Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області в особі реєстратора ОСОБА_3 з додаванням вказаних документів;

- надати з матеріалів справи всі документи, у т.ч. акт від 03.10.2019 року, підписаний ОСОБА_4 , довіреність представника ПП «Восход», який звернувся до реєстратора про вчинення дій, паспортні дані представника та реєстратора ОСОБА_3 , дані про інженера ОСОБА_4 , який склав акт про знищення майна, інші документи, на підставі яких реєстратором зроблена реєстраційна дія;

- надати рішення, договори, накази, розпорядження виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, якими вбачається законність місцезнаходження реєстратора ОСОБА_3 на території Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, накази про її призначення, розпорядження про надання офісу чи приміщення їй в оренду, паспортні дані ОСОБА_3 , розпорядження та накази про призначення, як ОСОБА_3 так і ОСОБА_1 , штатний розпис, посадові оклади обох працівників. Листом за № 422 від 25.08.2020, адвокату Прокопенко В.М. відмовлено в наданні такої інформації. Лист підписано сільським головою Маломихайлівської сільської ради ОСОБА_1 .

На підставі заяви адвоката від 26.08.2020 року, Головою Ради адвокатів Дніпропетровської області Лещенко Т.В. 25.09.2020 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 0139 відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУПаП.

Адвокат, Ломака Наталія Анатоліївна, яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 , подала до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою від 11.11.2020 року було призначено судове засідання в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – ОСОБА_5 зазначила про неправомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки інформація що запитувалась є інформацією з обмеженим доступом. Також вказала на порушення, здійснені при винесенні самого протоколу, а саме: відсутність у ньому відомостей про дату народження, місце проживання та реєстрації ОСОБА_1 . Вказала також на порушення строків відправлення протоколу особі, що притягується до адміністративної відповідальності. Просила закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вважає відмову в наданні інформації обґрунтованою.

Потерпілий - Адвокат Прокопенко В.М. вважає, що відмова голови Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Зайцева А.В. у наданні інформації та документів є безпідставною та неправомірною. Просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши надані учасниками докази і пояснення, суд вважає що відмова в наданні інформації на адвокатський запит є неправомірною з огляду на такі обставини.

Згідно з статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У статті 1 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» визначено, що інформація – будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

За частинами першою, другою статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Статтею 2 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI) закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Відповідно до частини другої цієї статті орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 24 Закону № 5076-VI).

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, адвокатом Прокопенко В.М. скеровано адвокатський запит до відповідача на підставі договору від 27 січня 2020 року б/н про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між ним і ПП «Восход». До адвокатського запиту додано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер на ведення справи.

Отже, адвокатський запит направлений у відповідності з вимогами статті 24 Закону № 5076-VI, направлявся в інтересах позивача та був розглянутий відповідачем у встановленому законом порядку.

Відтак, при розгляді адміністративного матеріалу не зазначення в ордері чіткої назви органу до якого подається ордер та не співпадіння номеру офісу робочого місця адвоката зазначеного в договорі про надання адвокатських послуг від 27.01.2020 року вже не може бути визнано підставою для відмови в наданні інформації на адвокатський запит.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 826/22531/15.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон № 2939-VI).

Статтею 1 вказаного Закону обумовлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

За правилами статті 5 Закон № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (стаття 19 Закону № 2939-VI).

За умовами п. 5 ст. 6 вищевказаного Закону, не може бути обмежено доступ зокрема до інформації про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю", володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно ( п. 3 запиту адвоката).

В силу частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з статтею 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Положенням статті 6 Закону № 2939-VI визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

За приписами статті 7 Закону № 2939-VI конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З наведеного слідує висновок, що можливість віднесення інформації до конфіденційної не слід розуміти як єдину достатню підставу для обмеження доступу до конкретної інформації. Запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1– 3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI.

Як слідує з матеріалів справи, що однією з підстав відмови в наданні адвокату Прокопенко В.М. запитуваної ним інформації та копій документів зазначено те, що запитувана інформація містить конфіденційні дані про фізичних осіб та є службовою внутрішньою інформацією.

Разом з тим, за приписами частини сьомої статті 6 Закону № 2939-VI обмеженню у доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Отже, враховуючи те, що в запитуваній адвокатом ОСОБА_2 інформації містяться конфіденційні дані про фізичних осіб, відповідач повинен був надати копії запитуваних документів, з яких шляхом ретушування вилучено відомості, доступ до яких обмежено відповідно до закону.

Тобто, відповідач мав право обмежити доступ до тієї частини інформації, яка є конфіденційною.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 727/358/16-а.

Також, під час розгляду адміністративної справи, ані особою, що притягається до адміністративної відповідальності, ані іі представником не надано доказів, що інформація про яку йдеться мова в адвокатському запиті у встановленому порядку ( з видачею розпорядження, наказу тощо) віднесена до службової, а відтак є інформацією з обмеженим доступом.

Суд також не приймає до уваги доводи представника ОСОБА_1 про неможливість надання документів реєстраційної справи в силу положень ч. 6 ст. 17 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідно до якого витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів з них здійснюється виключно за рішенням суду.

Як вбачається з адвокатського запиту, ОСОБА_2 крім надання документів просив також надати інформацію щодо документів, які містяться в матеріалах реєстраційної справи, із зазначенням реквізитів.

Відтак, відмова в наданні інформації щодо документу, який знаходиться в реєстраційній справі не може бути правомірною на підставі положення ч. 6 ст. 17 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Таким чином, голова Маломихайлівської сільської ради ОСОБА_1 , перебуваючи 25.08.2020 за місцем своєю роботи, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 30 с. Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, 51464, порушив вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та неправомірно відмовив в наданні інформації та документів на підставі адвокатського запиту від 13.08.2020 року адвоката Прокопенко В.М., який діяв в інтересах приватного підприємства «Восход». На підставі викладеного умисні дії голови Маломихайлівської сільської ради ОСОБА_1 кваліфікуються як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП (неправомірна відмова в наданні інформації на адвокатський запит), в частині, що стосується порушення права на отримання інформації та документів відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Суд не приймає також до уваги доводи представника ОСОБА_1 про неналежне оформлення адміністративного матеріалу, а саме: відсутність у ньому відомостей про дату народження, місце проживання та реєстрації ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, викликаний на 08.09.2020 року та на 25.09.2020 року ОСОБА_1 не прибув, що унеможливило отримання вищевказаних відомостей та іх відображення у протоколі з об`єктивних, вагомих причин. Така поведінка особи, що притягується до адміністративної відповідальності позбавила останнього права на ознайомлення зі своїми правами, наданими ст 63 Конституції України та іншими правами захист під час складання адміністративного протоколу від 25.09.2020 року.

Суд також не вважає затримку в відправленні протоколу від 25.09.2020 року тією безумовною підставою для звільнення останнього від відповідальності передбаченої ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. У судовому засіданні, ОСОБА_1 підтвердив факт отримання протоколу № 0139.

Враховуючи, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, то в даному випадку посилання представника на процедурне порушення, яке полягає в незазначені особистих даних в протоколі та затримка у відправленні самого протоколу, є лише формальною підставою, яка у спірних правовідносинах, не може бути суттєвою і вказувати на незаконність складання протоколу про адміністративне правопорушення від 25.09.2020 року за № 0139 та бути підставою для закриття провадження у справі.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника судом не встановлено, обтяжуючі обставини судом також не виявлені.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який офіційно працевлаштований, приймаючи до уваги ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 , як посадовій особі, адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст. ст. 1, 283, 284 КУпАП, ст.24. Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 11, 21 Закону України «Про інформацію», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , голови Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області (юридична адреса – вул. Центральна, 30, с. Маломихайлівка, Покровського району, Дніпропетровської області, 51464, код ЄДРПО – 04339190) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 ( чотириста двадцять пять) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , голови Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області (юридична адреса – вул. Центральна, 30, с. Маломихайлівка, Покровського району, Дніпропетровської області, 51464, код ЄДРПО – 04339190) судовий збір в сумі 420,40 грн. ( чотириста двадцять гривень 40 копійок), (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк звернення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання виконавчим документом законної сили.

Суддя І.В. Єдаменко

Суддя