Рішення № 93304269, 30.11.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6708/20

Провадження № 2/185/3552/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 листопада 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., представника відповідача адвоката Лучка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за Кредитним договором № 0103/058331-ZP від 04.04.2012 року

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість у розмірі 37 633,69 грн. за Кредитним договором № 0103/058331-ZP від 04.04.2012 року, судові витрати по справі у розмірі 2 102,00 грн., у вигляді сплати судового збору, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Позивач вказав, що загальний розмір заборгованості що підлягає стягненню з відповідача станом на 13.08.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 37 633,69 грн., з яких: нараховані 3 % річних – 627,98 грн.; втрати від інфляції – 1 388,17 грн.; подвійна облікова ставка НБУ – 1 635,53 грн.; заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 6 968,74 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 20 476,84 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 6 536,43 грн.; подвійна облікова ставка НБУ – 1 635,53 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 04.04.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі – Банк) та ОСОБА_1 укладено Договір банківського поточного рахунку № 0103/058331-ZP (далі – Кредитний договір), за умовами якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Додатком до Публічної пропозиції на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, а Позичальник в свою чергу зобов`язався здійснювати сплату грошових коштів. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, відкривши Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 50 000,00 грн. За період користування кредитними коштами Позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість Позичальника за Кредитним договором в повному обсязі не погашена.

28 січня 2019 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019-1УСБ/ВЕСТА, відповідно до якого ПАТ «Укрсоцбанк» відступило, а ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 0103/058331-ZP від 04.04.2012 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та Боржником. Таким чином ТОВ «ФК «ВЕСТА» наділено правом грошової вимоги до Відповідачів, а ПАТ «Укрсоцбанк» втратив такі права.

29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №29-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором Кредиту № 0103/058331-ZP від 04.04.2012 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та Боржником. Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до Відповідачів, а ТОВ «ФК «ВЕСТА» втратив такі права.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був належним чином повідомлений. Також в клопотанні зазначив, що просить суд, розглядати справу за його відсутності на підставі наявних доказів та матеріалів, та в разі повторної неявки відповідача, який належним чином повідомлений та від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Представник відповідача, в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, обґрунтовуючи свою позицію посилався на обставини викладені у відзиві та зазначив, що позивачем не надано достатніх доказів того, що ПАТ «Укрсоцбанк» відступило право грошової вимоги за Договором кредиту № 0103/058331-ZP від 04.04.2012 року ТОВ «ФК «ВЕСТА», а ТОВ «ФК «ВЕСТА», в свою чергу, відступило право грошової вимоги ТОВ «Вердикт Капітал». Згідно наданих позивачем копії договору факторингу № 2019-1УСБ/ВЕСТА та копії договору відступлення права вимоги №29-01/19/1, неможливо встановити за якими конкретно кредитними договорами передано права грошової вимоги від ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал». До вищезазначених договорів не додані всі Додатки, які є невід`ємними частинами даних договорів. Позивачем не було надано суду доказів сплати новим кредитором (фактором) грошових коштів за відступлене право вимоги, а відповідно і відсутні підстави вважати, що право вимоги вважається відступленим. Позивачем не доведена наявна сума заборгованості за кредитним договором, позивач немає право нараховувати відсотки та неустойку. Також відповідач зазначає про пропущення позивачем строків позовної давності та про її застосування.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач окрім заяви про відкриття банківського поточного (карткового) рахунку не надав суду в якості доказів інші складові Договору банківського поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1 -ZP від 04 квітня 2012 року, а саме Правила надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк», Умови відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками, Умови відкриття та обслуговування банківських вкладних (депозитних) рахунків та Умови встановлення кредитної лінії за поточними (картковими) рахунками та Попередню інформацію про умови кредитування фізичних осіб за кредитною лінією на картковому рахунку.

Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

До позовної заяви позивачем додані копії Договору банківського поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_2 від 04 квітня 2012 року та Анкети № НОМЕР_3 Клієнта про приєднання до Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк» від 04 квітня 2012 року.

Відповідно до п. 2 Договору банківського поточного (карткового) рахунку № 0103/058331-ZP від 04 квітня 2012 року: «Все інше, що не передбачене цим Договором, визначено в Попередній інформації про умови кредитування фізичних осіб за кредитною лінією на картковому рахунку, Умовах відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками, Умовах відкриття та обслуговування банківських вкладних (депозитних) рахунків та Умовах встановлення кредитної лінії за поточними (картковими) рахунками (що є публічною пропозицією (офертою), та розміщені на сайті Банку www.unicredit.com.ua і разом із цією Заявою (акцептом) складають договір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131кс19), зауважує, що неможливо застосовувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (29.06.2006) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (16.10.2019), тобто кредитор міг додати до позовної заяви додати Витяг з «Тарифів Банку» та Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

З огляду на мінливий характер доказів наданих Позивачем, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позивачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, передбачені банком на сайті Умови відкриття та здійснення операцій за банківськими поточними (картковими) рахунками, Умови відкриття та обслуговування банківських вкладних (депозитних) рахунків та в Умови встановлення кредитної лінії за поточними (картковими) рахунками (що є публічною пропозицією (офертою), не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із позивачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

28.01.2019 року між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу №2019-1УСБ/ВЕСТА (далі – Договір факторингу), відповідно до п.2.1. якого: «В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори» або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права, які належать Клієнту за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки що передбачені умовами Основних договорів».

29.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №29-01/19/1, відповідно до п.2.1. якого: «В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний Кредитор відступає Новому Кредитору належне йому Право Вимоги до Боржників, а Новий Кредитор зобов`язується прийняти Право Вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори» або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії, та сплатити за нього Ціну Права Вимоги. Сторони погодили, що до Нового Кредитора переходять всі права, які належать Первісному Кредитору за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки що передбачені умовами Основних договорів».

Відповідно до витягу з Додатку № 1-2 до Договору відступлення прав вимоги №29-01/19/1 від 29.01.2019 року, підьпорядковим номером 12227 значиться ОСОБА_1 , номер кредитного договору 0103\058331-ZP, дата 06.09.2011 р.

Згідно копії Договору факторингу №2019-1УСБ/ВЕСТА, неможливо встановити за якими конкретно кредитними договорами передано права грошової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА». Також немає можливості визначити, чи має фактор право наступного відступлення прав вимоги за кредитними договорами, переданими йому за договором факторингу.

Відповідно до п. 2.3. Договору факторингу: «Право Вимоги вважається відступленим Фактору з дати оплати Фактором Ціни Прав Вимоги відповідно до п. 4.2. цього Договору. В дату здійснення оплати Фактором Ціни Прав Вимоги відповідно до п. 4.2. цього Договору Сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру Боржників, за формою встановленою в Додатку № 2 до цього Договору.

Аналогічні умови передбачені п. 2.3. Договору відступлення прав вимоги №29-01/19/1.

Акти приймання-передачі Реєстру Боржників як від ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «ФК «ВЕСТА», так і від ТОВ «ФК «ВЕСТА» до ТОВ «Вердикт Капітал» позивачем суду не надані.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлене договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень глави 73 ЦК України.

За ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, у ст. 81 ЦПК України зазначається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що ПАТ «Укрсоцбанк» відступило право грошової вимоги ТОВ «ФК «ВЕСТА», а ТОВ «ФК «ВЕСТА», в свою чергу, відступило право грошової вимоги ТОВ «Вердикт Капітал».

Позивач обґрунтовує заборгованість відповідача виключно договорами факторингу та відступлення прав вимог і розрахунком заборгованості, які у свою чергу, не містять інформації про нарахування саме такої суми, її складових, даних про внесення відповідачем платежів та строку розрахунку заборгованості, а фактично є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може бути доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, ТОВ «Вердикт Капітал» не надало суду первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та інше), зазначивши в тексті позовної заяви, що: «ТОВ «Вердикт Капітал» додало всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і надання суду інших доказів є неможливим в зв`язку з їх відсутністю», тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними.

Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком позивача, який не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) та від 04 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18) зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Відсутність у позивача права нарахування відсотків за користування кредитом, комісій, неустойки вбачається з умов п.п.2.1 Договору факторингу №2019-1УСБ/ВЕСТА від 28.01.2019 року та Договору відступлення прав вимоги №29-01/19/1 від 29.01.2019 року.

До позивача не перейшло право нарахування відсотків та пені, як виду неустойки, згідно з умовами кредитного (основного) договору.

У зв`язку з викладеним вище, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) в сумі 6 536,43 грн., а також пені в сумі 1 388,17 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості, зокрема інфляційних втрат та 3% річних, останнім здійснено розрахунок заборгованості виходячи з суми заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 6 968,74 грн., однак не доведено факту наявності заборгованості відповідача за кредитним договором саме в такому розмірі, про який зазначається вище.

У зв`язку із недоведеністю, а саме відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження існування заборгованості за кредитним договором, а також наявності у позивача прав кредитора за кредитним договором, позовні вимоги щодо стягнення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю.

Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строків позовної давності суд констатує наступне.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд відмовив у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Щодо витрат на правову допомогу, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правову допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Так як у задоволенні позову відмовлено, то відшкодування понесених витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.71, 81, 82, 263, 264, 265 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за Кредитним договором № 0103/058331-ZP від 04.04.2012 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 36799749.

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя:В. О. Головін