Рішення № 93303418, 26.11.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4395/20

Провадження № 2/210/1837/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"26" листопада 2020 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Чайкіної О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кубаєвої В.В.

сторони та учасники, які беруть участь у судовому засіданні: представник позивача - адвокат Тер-Товмасян Ю.Г., відповідач - ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа Голова комісії по трудових спорах Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» Трофименко Олена Іванівна (50095, м. Кривий Ріг, вул.. Криворіжсталі, 1) про скасування рішення комісії по трудовим спорам №12 від 02.07.2020 року -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та відзиву

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі Позивач, ПАТ «АМКР») 27 липня 2020 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі Відповдіач), третя особа Голова комісії по трудових спорах Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» Трофименко Олена Іванівна про скасування рішення комісії по трудовим спорам. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11 березня 2020 року ОСОБА_1 , який працює на посаді електромонтера по ремонту і обслуговуванню електрообладнання електричного цеху №1 ТЕЦ енергетичного департаменту Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», звернувся до комісії по трудовим спорам Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (скорочено - КТС) з заявою про вирішення індивідуального трудового спору, в якій просив скасувати розпорядження Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» по цеху ТЕЦ ЕД від 19.11.2019 року №1290 в частині позбавлення його 25 % виробничої премії за листопад 2019 року. Рішенням КТС №12 від 02.07.2020р. вказану вище заяву ОСОБА_1 було задоволено, скасовано розпорядження Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» по цеху ТЕЦ ЕД від 19.11.2019 року№1290 в частині позбавлення його 25 % виробничої премії за листопад 2019 року.

Позивач вважає, що доводи і висновки викладені у ньому є необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності, в свою чергу дане рішення КТС є протиправним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі, виходячи з наступного тому просить суд скасувати Рішенням КТС №12 від 02.07.2020р.

Відповідач у встановлений строк надав відзив на позовну заяву, в якому не визнає позовні вимоги в повному обсязі з підстав їх безпідставності. Оскаржуване позивачем рішення вважає законним і справедливим. КТС дослідила всі обставини справи, та встановила, що виданий спецодяг дійсно не підходив за розміром, і він не намагався його вкрасти. Крім того, вважає, що позивач пропустив строк для звернення до суду із позовом про оскарження рішення КТС.

Третя особа у встановлений судом строк письмові пояснення на позовну заяву не надала.

Аргументи учасників справи

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що рішення КТС невмотивоване, крім того посилалась на те, що зазначене рішення КТС №12 від 02.07.2020р. отримане Позивачем 08.07.2020р., що підтверджується випискою з реєстраційної картки з кільцевої пошти ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Оскільки останній день десяти денного строку на оскарження рішення КТС №12 від 02.07.2020р. припадає на вихідний день - суботу (18.07.2020р.), останнім днем для оскарження рішення вважається 20.07.2020р, тобто стороною позивача не пропущено строк на звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та зазначив, що після відпустки він погладшав і виданий спецодяг був замалий, він звертався до комірника, йому відмовили, в іншій формі працювати заборонено. Змінного одягу підприємство не видає, всі працівники виносять одяг для прання. Мотивів викрасти одягу не було, підприємство відмовило йому замінити розмір, тому він вирішив самостійно вшити одяг.

Представник третьої особи Трофименко О.І. прослав залишити позов без задоволення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що він був одним із тих осіб, які клопотали перед підприємством, що немає можливості підігнати під себе спецодяг. Такі ситуації іноді виникають, кожен сам індивідуально підшиває одяг. Комісією встановлено, що ОСОБА_1 не мав наміру вкрасти одяг.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що під час затримання ОСОБА_1 він присутній не був. Під час голосування комісія, до складу якої входить свідок, встановила, що ОСОБА_1 взяв спецодяг щоб підігнати під себе. Спецодяг замовляється за розмірами, однак не завжди співпадає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що спецодяг видають в одному екземплярі, ОСОБА_1 одяг не крав, іншого способу, окрім як підшити самостійно немає. Комісія вияснила, що ОСОБА_1 нічого не крав, а без спецодягу заборонено працювати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , показав суду, що він голова профспілки де працює ОСОБА_1 , зазначив, що одяг коштує 546,48 грн, за те, що ОСОБА_8 намагався самотійно підшити форму у нього забрали премію з заробітної плати у розмірі 696 грн. та на суму 9400,00грн. Такий підхід не є справедливим. Комісією встановлено, що ОСОБА_1 не намагався нанести шкоду підприємству. Так, він намагався винести форму, але не для того, щоб обернути на свою користь, а для того, щоб розшити її та працювати відповідно до стандартів підприємства у захисній формі. Раніше на підприємстві надавалися послуги з ремонту одягу, а на теперішній час відсутні. Працівники підприємства мають працювати в тому що є. Профспілка ініціювала перед підприємством видавати по два комплекти, щоб працівники мали можливість привести одяг у відповідність.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з Актом про порушення від 19 листопада 2019 року за № 2553 зафіксовано, що 19.11.2019р в 16.год.25хв. на виході з території підприємства через КПП № 1 виявлено, що ОСОБА_1 , електромонтер з РІОЕО в неробочий час виносив з території підприємства ТМЦ без встановлених документів, а саме під час перевірки у ручній покладі (рюкзак чорного кольору) виявлено новий комплект спецодягу з логотипом «АрселорМіттал», на винос якої відсутній дозвільний документ. Слідчо-оперативна група не викликалась (а.с. 73).

За даним фактом складено рапорти із зазначенням обставин затримання, викладених аналогічно як і в акті(а.с. 74,75).

Згідно відібраних 19.11.2019 р. пояснень, ОСОБА_1 зазначив, що взяв форму для того, щоб перешити її, оскільки видана форма була маленького розміру, форму більшого розміру не видають, так як в САПе вказаний розмір і його змінити вже неможна (а.с. 76).

Також в судовому засіданні Відповідач зазначив, що мірки на одяг були зняті за довго до її фактичної видачі, і до часу видачі він дещо погладшав. На його усне прохання замінити розмір, йому зазначили, що більших розмірів не має. Оскільки без робочої форми заборонено працювати, він вирішив самостійно її розшити. Йому було відомо, що для виносу ТМЦ має бути документ, однак на його отримання потрібен певний час, а працювати він має виключно у формі. Комплект літнього одягу видають один на два роки. Оскільки одяг не відповідав його параметрам, він вирішив вдома його розшити та принести назад наступного робочого дня. Йому також було відомо, що інші працівники виносять формений одяг для ремонту і прання. Він вважав, що жодних правомірних дій він не чинить, оскільки одяг взяв для того, щоб виконувати свою роботи згідно з ПВТР – у форменому одягу. Замінити таку форму була відсутня можливість. Після вилучення одягу, він працював у зимовій, вилучену форму йому так і не повернули, як і не видали належний розмір.

Згідно пояснювальної записки ОСОБА_9 – старшого майстра по ремонту обладнання (електрообладнання) цеху ТЕЦ-1, останній підтвердив, що розмір одягу, який був виданий ОСОБА_1 , не відповідав та був меншим за той, що є необхідним (а.с. 77). Згідно з схоронної розписки, одяг був вилучений, а його вартість становить 546,48грн. з НДС (а.с. 78, 81)

Згідно п.2.3.2. «Робочої інструкції електромонтера по ремонту і обслуговуванню електрообладнання (котельних і турбінних цехів) 6 розряду ремонт електрообладнання ТЕЦ №1 теплоелектроцентралі ЕД» електромонтер по ремонту і обслуговуванню електрообладнання (котельних і турбінних цехів) 6 розряду повинен дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку (а.с. 9 зворот).

Пунктом 10.9. «Правил внутрішнього трудового розпорядку» працівників підприємства зобов`язано дотримуватись пропускного режиму (а.с 64 зворот).

Пунктом 10.1 СТП 215-02:16 «Пропускний режим охорони підприємства. Система менедженту» передбачено - ввезення та вивезення ТМЦ на (з) підприємство здійснюється по первинним бухгалтерським документам, контрольованим перепусткам та тимчасовим матеріальним перепусткам, крім викличних випадків. ТМЦ, які підлягають внесенню/винесенню, на підприємство та вивезенню/винесенню з підприємства мають бути укладені (поміщені) в порядку, зручному для проведення їх огляду робітниками охорони на КПП. Винесення (вивезення) ТМЦ за усними розпорядженнями або документами, не передбаченими цим Стандартом, незалежно від того, ким дано розпорядження або підписані документи, заборонено. Незалежно від того, тимчасово чи назавжди виносяться (вивозяться) ТМЦ з території підприємства, супровідні документи, які надаються робітникам охорони при їх ввезенні (вивезенні) через КПП:

-Мають бути повністю оформлені (мати всі передбачені для них реквізити), при відповідності найменування фактично відпущених (тих, що виносяться/вивозяться) ТМЦ дозволених для відпущення (винесення, вивезення)та відсутності перебільшення (недостатку) їх кількості (ваги, об`єму та інше) над вказаними в цих документах, в тому числі дозволених на відпущення (вивезення, винесення);

-Не мають бути ознаки підробки (не відповідність зразкам підписів, печатки, штампи та інше), внесених з порушенням встановленого порядку правок та бути простроченими;

-Мають відповідати єдиний формі заповнення (друкованій або заповнено вручну) (а.с. 28 зворот).

ОСОБА_1 , вважаючи розпорядження № 1290 від 19.11.2019 незаконним звернувся до комісії по трудовим спорам та просив скасувати його в частині позбавлення його 25% виробничої премії за листопад 2019р. Спецодяг (новий костюм з логотипом АрселорМіттал), за словами заявника, він виносив для того, щоб підігнати його по розміру, тому що обміняти костюм на складі йому не вдалося. З питанням щодо виносу спецодягу с території підприємства ОСОБА_1 до керівників цеху не звертався. Про те, що для виносу спецодягу з території підприємства необхідно оформлювати відповідні документи заявник знав, але не надав належного значення.

02 липня 2020 року комісія по трудових спорах, розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування розпорядження по цеху ТЕЦ ЕД від 19.11.2019 №1290 в частині позбавлення його 25% виробничої премії за листопад 2019 року встановила, що відповідно до розпорядження № 1290 від 19.11.2019 «Про порушення вимог ПВТР і СТП підприємства» 19.11.2019 року 16-26 при виході з території підприємства через КПП №1 працівниками охорони був зупинений електромонтер по ремонту і обслуговуванню електрообладнання (котельних і турбінних цехів) 6 розряду ремонт електрообладнання електричного цеху №1 ТЕЦ №1 ТЕЦ ОСОБА_1 для перевірки ручної покладі. При огляді працівниками охорони у ОСОБА_1 виявлено новий костюм з логотипом АрселорМіттал.

Своїми ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 СТП 215-02:16 «Пропускний режим охорони підприємства. Система менеджменту», п.10.9 «Правил внутрішнього трудового розпорядку», п.2.3.2 «Робочої Інструкції електромонтера по ремонту І обслуговуванню електрообладнання (котельних і турбінних цехів) 6 розряду ремонт електрообладнання електричного цеху №1 ТЕЦ №1 ТЕЦ.

За порушення вказаних вимог ОСОБА_1 був позбавлений 25 % виробничої премії за листопад 2019 року (а.с.82).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 комісія по трудовим спорам ПАТ «АрселорМіттіл Кривий Ріг» 02 липня 2020 року прийняла рішення за № 12 про задоволення заяви ОСОБА_1 .. Розпорядження № 1290 від 19.11.2019 року в частині позбавлення останнього 25% виробничої премії за листопад 2019 року вказаним рішенням скасовано (а.с. 70).

Рішення комісії по трудовим спорам за вих.. №КТС 12-02/07-20 направлено Начальнику ТЕЦ ПАТ «АМКР» 06 липня 2020 року та отримано Позивачем 08.07.2020р., що підтверджується випискою з реєстраційної картки з кільцевої пошти ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с. 69, 71)

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

За загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду КТС (пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9).

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 судам роз`яснено, що незалежно від того, працівником, власником або уповноваженим ним органом порушена справа, після вирішення спору в КТС, суд розглядає її в порядку позовного провадження, як трудовий спір, що вирішувався в КТС, тобто, як вимогу працівника до підприємства, установи, організації.

Комісія по трудових спорах є органом, що створюється і функціонує на підприємстві, в установі, організації та призначений розглядати індивідуальні трудові спори, які виникають між працівниками і роботодавцями або уповноваженими ними органами, з приводу порушення законних трудових прав та інтересів працівників.

Відповідно до положень пунктів 1, 2 частини першої статті 221 КЗпП України трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах та районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Відповідно до положень статті 224 КЗпП України комісія по трудових спорах є обов`язковим первинним органом з розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 цього Кодексу. Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

За положеннями частини першої статті 225 КЗпП України працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком.

Встановлено, що Відповідач ОСОБА_1 звернувся до комісії по трудовим спорам 11 березня 2020 року (а.с 70).

Враховуючи, що спір між працівником та підприємством виник у зв`язку з виплатою належної ОСОБА_1 заробітної плати, строк звернення законом не обмежений.

Таким чином, оскаржуване рішення ухвалено комісією по трудовим спорам з дотриманням строків, визначених у статті 225 КЗпП.

За приписами статті 227 КЗпП України комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У рішенні зазначаються: повне найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім`я та по батькові працівника, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішення комісії. Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.

На засіданні комісії, яке відбулось 02 липня 2020 року, були присутні 8 членів комісії (повний склад 12 членів), не менше двох третин обраних до її складу членів. У даному випадку більшість голосів комісії по трудових спорах присутніх на засіданні є не менше 5 голосів. Рішення прийнято більшістю голосів, а саме: «за» – 5, «проти» –3, «утримались» – 0.

Таким чином, комісією дотримано процедуру розгляду заяви працівника.

Відповідно до статті 228 КЗпП України у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Оскаржуване рішення комісії по трудовим спорам направлено позивачу 06.07.2020 та отримано Позивачем 08.07.2020р., що підтверджується випискою з реєстраційної картки з кільцевої пошти ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с. 69, 71)

Останній день десяти денного строку на оскарження рішення комісії по трудовим спорам №12 від 02.07.2020р. припадає на вихідний день - суботу (18.07.2020р.)

Відповідно до частини 3 статті 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням наведеного, останнім днем для оскарження рішення КТС вважається 20.07.2020, тобто стороною позивача не пропущено строк на звернення до суду, тому доводи відповідача щодо пропуску строку звернення до суду є безпідставними та відхиляються судом.

Позивач не оскаржує рішення комісії по трудових спорах з підстав недотримання процедури розгляду заяви працівника, однак оскаржує рішення з мотивів його прийняття.

Оцінюючи рішення комісії по трудовим спорам в частині мотивів його прийняття суд, приходить до висновку, що воно є вмотивованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального права, є законним та справедливим, з урахуванням наступного.

Предметом судового розгляду є не законність/незаконність рішення КТС, постановленого цим органом за заявою працівника, а законність/незаконність вимог працівника, з якими він попередньо звернувся до комісії.

У частинах 1-3 статті 12 ЦПК зазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Для того щоб довести факт порушення трудових обов`язків необхідно встановити, по-перше, сам факт порушення трудових обов`язків, по-друге, встановити, які саме негативні наслідки були внаслідок такого порушення, а по-третє, вину працівника і причинно-наслідковий зв`язок між діянням і наслідками . КЗпП не містить чітких критеріїв розрізнення між поняттями "грубе" і "негрубе" порушення трудових обов`язків, це досить оціночні поняття.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником такого порушення, за яке може бути застосовано стягнення у вигляді позбавлення виробничої премії у певному відсотки та на певний період.

Робочою інструкцією електромонтера по ремонту і обслуговуванню електрообладнання (котельних і турбінних цехів) 6 розряду ремонт електрообладнання ТЕЦ №1 теплоелектроцентралі (ТЕЦ) енергетичного департамент дійсно передбачено, що електромонтер по ремонту і обслуговуванню електрообладнання (котельних і турбінних цехів) 6 розряду повинен дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку (п.п. 2.3.2, а.с. 9 зворот).

Правилами внутрішнього трудового розпорядку працівників підприємства зобов`язано дотримуватись пропускного режиму (п.10.9 ПВТР, а.с 64 зворот).

Пунктом 10.1 СТП 215-02:16 «Пропускний режим охорони підприємства. Система менедженту» передбачено - ввезення та вивезення ТМЦ на (з) підприємство здійснюється по первинним бухгалтерським документам, контрольованим перепусткам та тимчасовим матеріальним перепусткам, крім викличних випадків.

Статтею 153 КЗПП на всі підприємства, установи , організації покладено обов`язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, а їх забезпечення покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Згідно статті 163 КЗпП на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов`язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до статті 164 КЗпП видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволяється. Власник або уповноважений ним орган повинен компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний замінити їх за свій рахунок.

Статтею 8 Закону України «Про охорону праці» визначає, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов`язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. Роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору. У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов`язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов`язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Отже, саме на роботодавця покладається обов`язок забезпечити працівника спеціальним одягом.

Під час судового розгляду встановлено, що працівники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зокрема відповідач ОСОБА_1 , відповідно до діючих на підприємстві стандартів, зобов`язані виконувати свою роботу (у даному випадку електромонтера) у спеціальному форменому одязі, оскільки вона виготовлена із відповідного матеріалу та захищає працівника від шкідливих та небезпечних умов праці.

Із показів свідків, пояснень сторін встановлено, що працівники забезпечуються комплектом літнього одягу (форми) один раз на рік. Заміри здійснюються відповідальною особою, заносяться до картки працівника. У разі, якщо робочий одяг не відповідає розміру, працівник має право на його заміну. Також встановлено, що отриманий відповідачем комплект спецодягу, не відповідав його параметрам, та здійснити його заміну не представилось можливим.

Позивачем не доведено, що адміністрацією підприємства вжито заходів, щодо забезпечення ОСОБА_1 іншим комплектом одягу. Посилання відповідача на те, що форма була вилучена, і йому до кінця року не видали нову, позивачем також не спростована.

Письмовими матеріалами справи встановлена, що спецодяг був вилучений, даних про його повернення працівнику або заміни на належний розмір після виникнення спірної ситуації суду не представлено.

В той же час, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, на які посилається позивач, також зобов`язано адміністрацію підприємства забезпечити працівника належними умовами роботи на виробництві (Розділ 11 ПВТР, а.с. 64 зворот).

Та обставина, що відповідач ОСОБА_1 не дотримався порядку виносу одягу, не заперечується сторонами. Однак, ОСОБА_1 надав ґрунтовні пояснення, чому він вчинив такі дії, зокрема не надав відповідний документ і чому намагався винести одяг.

Суд приходить до висновку, що відповідач не мав жодного умислу на привласнення ТМЦ позивача (в даному випадку спецодягу), а мав намір лише розшити його під свої параметри, оскільки спецодяг йому на його прохання не змінили на інший розмір. При цьому суд враховує, що на підприємстві діють стандарти, а так само і вимоги щодо охорони праці, які покладають на працівників обов`язок виконувати свої функції у спецодягу, який має логотип підприємства та виготовлений зі спеціального захисного матеріалу.

Суд не бере до уваги залучену позивачем до додаткових пояснень доповідну комірника ОСОБА_10 , датовану 10.11.2020, про те, що відповідач не звертався з приводу заміни спецодягу, і що на той час малися більші розміри, оскільки ці пояснення викладені після допиту свідків у судовому засіданні, після надання пояснень сторонами, крім того відібрані лише через рік після винесення розпорядження №1290 від 19.11.2019.

Позивач не скористався правом на першому судовому засіданні подати клопотання про виклик інших свідків, окрім як тих, що зазначені в ухвалі суду від 28.09.2020.

Згідно із практикою ЄСПЛ за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно – правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства – суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, – із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Доповідна, представлена стороною позивача не відповідає критерію допустимості та належності, оскільки складена не одразу після виявлення порушення, а вже після того як позивач реалізував своє право на допит заявлених свідків, що викликає обґрунтовані сумніви у її достовірності.

В той же час з показів свідків, допитаних в порядку ЦПК та попереджених поро кримінальну відповідальність встановлено, що роботодавець, він же позивач, не в повному обсязі виконав свій обов`язок щодо забезпечення спецодягом відповідача ОСОБА_1 , тому його спроба самостійно, за власні кошти розшити спецодяг під свої параметри не може бути кваліфікована як порушення трудової дисципліни, та відповідно не може бути підставою для застосування до нього такого стягнення, як позбавлення виробничої премії у розмірі 25%.

За таких обставин, при прийняті розпорядження № 1290 від 19.11.2019 не були враховані обставини вчинення ОСОБА_1 порушення пропускного режиму в частині відсутності дозвільного документу.

Суд погоджується з рішенням комісії по трудових спорах за № 12 від 02.07.2020, та вважає його законним, обґрунтованим та справедливим, та враховує, що пунктом 10.1 СТП 215-02:16 «Пропускний режим охорони підприємства. Система менедженту» передбачено ввезення та вивезення ТМЦ на (з) підприємство здійснюється без дозвільного документа у викличних випадках.

Суд вважає, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та відповідно пропускного режиму, що й було враховано комісією по трудовим спорам при розгляді його заяви, а так само не було можливості здійснити заміну одягу меншого розміру на більший.

Отже, підстав для задоволення позову та скасування рішення комісії по трудовим спорам за № 12 від 02.07.2020р. за заявою ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року про скасування розпорядження ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по енергетичному департаменту № 1290 від 19.11.2019 року в частині позбавлення виробничої премії у розмірі 25% за листопад 2019 року, та відповідно відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Щодо судових витрат

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 279, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до ОСОБА_1 , третя особа Голова комісії по трудових спорах Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» Трофименко Олена Іванівна про скасування рішення комісії по трудовим спорам №12 від 02.07.2020 року - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст судового рішення складено 30 листопада 2020 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ЄДРПОУ 24432974 (50095, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1);

- відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 )

- третя особа Голова комісії по трудових спорах Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» Трофименко Олена Іванівна (50095, м. Кривий Ріг, вул.. Криворіжсталі, 1

Суддя: О. В. Чайкіна