Ухвала суду № 93302545, 04.12.2020, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2620/20

1-кс/154/940/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року м. Володимир - Волинський

Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Вітер І.Р., при секретарі Кравчук А.М., за участю прокурора Мельника М.Л., слідчого Берези А.М., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Давидова О.В., розглянувши у режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області Берези А.М. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42020031060000024 від 16 березня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Острівок Володимир-Волинського району Волинської області, громадянина України, з освітою професійно-технічною, розлученого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 раніше неодноразово судимого, а саме:

1) 01.11.2012 року вироком Володимир-Волинського міського суду за ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 307 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років із конфіскацією усього майна, 18.06.2014 року звільнений із Полицької виправної колонії № 76, у Рівненській області, на підставі ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області відповідно до Закону України «Про амністію в 2014 році» з не відбутим строком 4 роки 23 дні,

2) 26.12.2018 року вироком Володимир-Волинського міського суду за ч. 3 ст. 15- ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 3 роки з іспитовим терміном на 2 роки.

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи засудженим 01.11.2012 року вироком Володимир-Волинського міського суду за ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 307 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років із конфіскацією усього майна, 18.06.2014 був звільнений із Полицької виправної колонії № 76, у Рівненській області, на підставі ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області відповідно до Закону України «Про амністію в 2014 році» з невідбутим строком 4 роки 23 дні, 26.12.2018 року Володимир-Волинським міським судом засуджений за ч. 3 ст. 15- ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 3 роки з іспитовим терміном на 2 роки, на шлях виправлення не став і під час іспитового строку, маючи не погашений стан судимостей, повторно вчинив умисні корисливі злочини пов`язані із незаконним обігом наркотичних засобів.

Так, ОСОБА_1 , керуючись прямим умислом та корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу незаконно придбав та зберігав з метою збуту наркотичний засіб - бупренорфін і в подальшому, 11 квітня 2020 року, близько 12 години, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, знаходячись за місцем свого проживання, а саме на території домоволодіння АДРЕСА_2 , незаконно збув ОСОБА_2 частину таблетки, загальною вагою 0,1585 гр., яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін масою 0,0032 г. і який згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №2, Список №1 віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, продавши її останньому за ціною 200 грн.

Крім того, ОСОБА_1 , керуючись прямим умислом та корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу незаконно придбав та зберігав з метою збуту психотропну речовину – амфетамін і в подальшому, 30.05.2020 близько 11 год., реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, знаходячись за місцем свого проживання, а саме на території домоволодіння АДРЕСА_2 , незаконно збув ОСОБА_2 порошкоподібну речовину білого кольору, загальною вагою 0,2454 гр., яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 0,0298 г. і яка згідно постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №2, Список №2 віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено, продавши її останньому за ціною 300 грн.

16.03.2020 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020031060000024 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

15.09.2020 року ОСОБА_1 був затриманий працівниками Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області в порядку ст.191 КПК України, цього ж дня йому було вручено повідомлення про підозру.

06.11.2020 виконувачем обов`язків керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Лісовецьким О.П. строк досудового розслідування продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 08 грудня 2020 року.

Підозрюваному ОСОБА_1 ухвалою Володимир - Волинського міського суду від 11.11.2020 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 години 08 грудня 2020 року.

На даний час досудове розслідування не завершено з об`єктивних підстав, а саме в ньому на даний час не виконано ряд експертиз, зокрема чотирьох експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, двох психіатричних експертиз та трьох експертиз відео,- звукозапису, а тому існують обставини, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі, зможе здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, зокрема:

- через тяжкість злочину, по яким йому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, у разі доведення вини ОСОБА_1 , а також враховуючи, що останній має широке коло знайомств серед осіб, які займаються незаконною діяльністю, в тому числі пов`язаною з розповсюдженням наркотичних засобів, тому є достатні підстави вважати, що він може та матиме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, намагаючись уникнути покарання;

- оскільки на даний час не встановлено джерело придбання ОСОБА_1 наркотичних засобів та психотропних речовин, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі він може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом приховування доказів його причетності до незаконного поводження із наркотичними засобами та психотропними речовинами, незаконно впливати на свідків, з метою уникнення відповідальності за вчинення вказаних злочинів;

- оскільки ОСОБА_1 ніде не працює, не має постійного джерела прибутку та законних засобів до існування, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі він може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення пов`язанні з незаконним обігом наркотичних засобів, а також злочини майнового характеру з метою придбання наркотичних засобів для задоволення наркотичної залежності.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом обшуку, протоколами за результатами проведення оперативних закупок, висновками експертів, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Зазначені обставини свідчать про те, що на даний час заявлені ризики не зменшилися та існують ризики, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою.

Просили продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до двох місцяів, а в той же час залишити встановлений ухвалою від 16.09.2020 року розмір застави у сумі 150000 гривень, а в разі її внесення підозрюваним також покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні слідчий з прокурором заявлені ними вимоги підтримали. Вказали, що досудове розслідування у справі не завершене з причин призначених та незакінчених на даний час експертиз щодо вилучених у ОСОБА_1 речовин. Крім тогозвернули увагу, що у даному кримінальному провадженні не повністю отримано матеріали за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не проведено їх остаточний аналіз, не вирішено питання щодо необхідності призначення додаткових судових експертиз. В той же час в межах розслідування даного кримінального провадження проводиться встановлення інших співучасників кримінальних правопорушення, збір доказів щодо їх причетності до вчинення злочинів, прийняття рішень про повідомлення їх про підозру, проведення з їх участю комплексу інших слідчих дій для завершення досудового розслідування. У зв`язку з цим наполягали на продовженні строків досудового розслідування саме до шести місяців.

Прокурор звернув увагу на те, що ризики, які були встановлені судом при обранні запобіжного заходу жодним чином не зменшились. Попередні неодноразові судимості підозрюваного вказують на його схильність вчиняти злочини. Вагомість доказів у даному кримінальному провадженні, а також загроза призначення покарання у виді позбавлення волі до 10 років, створює підозрюваному стимул для ухилення від відповідальності шляхом переховування від слідства та суду, впливу на свідків, оскільки він їх знає. Перебуваючи на волі підозрюваний зможе сприяти іншим співучасникам злочину уникнути відповідальності, оскільки джерело отримання наркотичних засобів він не вказав.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Давидов О.В. просили в задоволенні клопотання слідчого відмовити, змінити підозрюваному запобіжний захід на більш м`який. Заперечення обґрунтували тим, що повідомлена ОСОБА_1 підозра, а також визначені ст.177 КПК України ризики не обгрунтовані доказами. Підозрюваний має постійне місце проживання та малолітню дитину, не має наміру ухилятись від слідства та суду, впливати на свідків, які у провадженні є легендованими, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Вислухавши пояснення слідчого та думку прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника, які заперечили щодо задоволення клопотання слідчого та просили змінити запобіжний захід, дослідивши додані до клопотання матеріали, проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

Підозрюваному ОСОБА_1 ухвалою Володимир - Волинського міського суду від 16.09.2020 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, 11.11.2020 року ухвалою Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_1 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 години 08.12.2020 року.

Зі змісту ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

06.11.2020 року виконувачем обов`язків керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Лісовецьким О.П. строк досудового розслідування продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 08 грудня 2020 року.

Ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04.12.2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020031060000024 від 16 березня 2020 року за підозрою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, до 6 місяців.

Отже, строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею до шести десяти днів.

На даний час досудове розслідування не завершено. Тобто в ініціатора поданого клопотання (слідчого) виникли достатні підстави для звернення до слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 .

При вирішенні питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, враховані докази, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкості покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винним, а також характер вчиненого, минуле й особисті та соціальні обставини життя, та його зв`язки з суспільством.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України, оскільки матеріали клопотання, а саме: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зміст протоколів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, висновки експертиз містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри по відношенню до ОСОБА_1 за ч.2 ст.307 КК України.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке кваліфікується як: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинені повторно.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації кримінального правопорушення, виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документів, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3-5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як вбачається з доданих до клопотання документів, підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності неодноразово за вчинення корисливих злочинів. Повідомлений про підозру у трьох епізодах злочинної діяльності, вчинення яких відбувалось під час дії іспитового строку, визначеному ОСОБА_1 за попереднім вироком суду.

Злочини, в яких його підозрюють повторно також вчинені із корисливим мотивом, однак їх предметом також є наркотичні засоби та психотропні речовини, а об`єктом даного правопорушення є безпосередньо здоров`я населення.

Вказаний факт зокрема також і підтверджує підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного ОСОБА_1 , свідчить про системність його протизаконної поведінки, міцність антисоціальних зв`язків, негативну репутацію підозрюваного.

Додатково суд також приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 постійного місця роботи, а відтак і законних джерел для існування немає.

Вказані обставини беззаперечно дають суду підстави вважати наявним реальний стимул підозрюваного переховуватись від слідства та суду з метою уникнення відповідальності та реальної міри покарання у виді від 6 до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна в разі доведення його вини.

Отже, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризик суд вважає доведеним і таким, що не зменшився.

З тих же підстав, суд вбачає можливим та реальним вплив підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні. Судом при розгляді клопотання встановлено, що основного свідка стороною обвинувачення застосовано заходи безпеки шляхом зміни його анкетних даних. Проте також є наявним той факт, що підозрюваний візуально знає цього свідка, і зможе будь-яким чином незаконно впливати на нього, в тому числі перебуваючи вдома під домашнім арештом. За доводами сторони обвинувачення підозрюваний під час слідства не вказав джерело придбання наркотичних засобів, не сприяв розкриттю злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів. За вказаних обставин очевидним є той факт, що підозрюваний, перебуваючи на волі підтримував контакт з іншими особами, які здійснювали йому збут наркотичних засобів, прикриває їх злочинну діяльність, а тому може впливати також і на свідків за допомогою інших співучасників, приховати, знищити сліди їх злочинів.

Попередня кримінологічна характеристика історії правопорушень підозрюваного, що проявлялась у неодноразовому їх вчиненні ним з корисливих мотивів, предметом яких були також наркотичні та психотропні речовини, дає підстави вважати схильним підозрюваного до вчинення іншого кримінального правопорушення, зокрема з метою незаконного впливу на свідків.

Наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України. На переконання суду за період затримання підозрюваного та тримання його під вартою вказані ризики також не зменшились. Докази, що долучені до клопотання не дають підстав суду вважати, що процесуальна поведінка підозрюваного змінилась, і він має бажання активно сприяти досудовому розслідуванню.

При продовженні строку тримання під вартою, суд також зважає на об`єктивність причин, за яких орган досудового розслідування не зміг вчасно його завершити. Клопотання слідчого не є свідченням штучного затягування ним строків досудового розслідування. Натомість час, на який слідчий просив продовжити тримання під вартою підозрюваного, вказує на намір сторони обвинувачення оперативно провести розслідування, з можливим за результатами проведених експертиз зміни та доповнення повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.177 КПК України,а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, намагаючись уникнути покарання; перебуваючи на волі він може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом приховування доказів його причетності до незаконного поводження із наркотичними засобами, незаконно впливати на свідків, з метою уникнення відповідальності за вчинення вказаних злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого виду запобіжного заходу.

Тобто, існують законні підстави та виправдані потреби для задоволення поданого слідчим клопотання, про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, для забезпечення досягнення завдань в цьому кримінальному провадженні.

За таких умов вважаю, що відносно підозрюваного необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

З огляду на перераховані обставини, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 197-199, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Володимир – Волинського ВП ГУ НП у Волинській області Берези А.М., погодженого з прокурором Володимир – Волинської місцевої прокуратури Трофімуком О.В. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_1 – задовольнити.

Підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Острівок Володимир-Волинського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 24 години 01 лютого 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали покласти на Володимир-Волинський ВП ГУНП у Волинській області.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 в сумі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень з можливістю внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м. Київ МФО 820172,призначення платежу – “ ПІБ особи, яка вносить заставу на рахунок та ПІБ особи за яку внесено застава, найменування суду, що виніс рішення, номер справи.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покласти обов?язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні двічі на тиждень – щовівторка і п`ятниці;

2) не відлучатися із міста Володимир-Волинський Волинської області та села Острівок Володимир-Волинського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю;

7) докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04 лютого 2021 року включно.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Волинській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО .

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово орган, за яким буде рахуватися ОСОБА_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 04 грудня 2020 року.

Слідчий суддя (підпис).

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р.Вітер