Рішення № 93299463, 03.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року м. Київ № 320/5952/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа Національна поліція України про визнання протиправним та скасування наказу,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (надалі також - відповідач), третя особа Національна поліція України про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 адміністративну справу №320/5952/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддям від 27.08.2020, адміністративну справу №320/5952/20 розподілено на суддю Смолія І.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним, оскільки підлеглий вчасно не повідомив його, як безпосереднього керівника, про неможливість забезпечити явку свідків до суду, що виключило фактичну можливість вжити заходів до негайного усунення причини та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського. Також, на думку позивача, він не був повідомлений належним чином про службове розслідування, не мав можливості в повному обсязі скористатися правом на захист. Вважає, що дисциплінарне стягнення у виді догани занадто суворе, оскільки при обранні виду дисциплінарного стягнення не враховано роботу ОСОБА_1 за попередній період, яка виконувалась належним чином без порушень трудової дисципліни.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що за результатами службового розслідування встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається вчинення дисциплінарного проступку, а саме, нездійснення контролю за інформуванням суду про неможливість виконання приводу.

Представником третьої особи подано пояснення по суті позову, у яких просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З 07.11.2015 по теперішній час ОСОБА_1 проходить службу в органах Національної поліції України.

28.11.2019 на підставі наказу №643о/с ГУ Національної поліції в Київській області позивача призначено на посаду начальника сектора превенції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області.

Як вбачається з матеріалів справи, до ГУНП в Київській області з Національної поліції України та Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшли матеріали за скаргою ОСОБА_2 про можливі неправомірні дії окремих працівників Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області.

На підставі вказаних матеріалів наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.04.2020 № 584 призначено службове розслідування.

Під час проведення службового розслідування, у частині, що стосується позивача, встановлено, що ОСОБА_1 на порушення ст. 1, 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 6 ст. 147 Цивільного процесуального кодексу України не проконтролював виконання ухвал Дніпровського районного суду міста Києва про привід свідків та дотримання строків, у які необхідно було повідомити суд про неможливість здійснення приводу свідків у цивільній справі за позовом ОСОБА_2

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.06.2020 № 346 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Вважаючи, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовано безпідставно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).

Згідно статті 2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Статтею 60 Закону №580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до п.п.1, 6, 7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського; забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту встановлені вимоги до віддання (видання) наказу. Наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.

Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов`язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов`язків керівника, забороняється.

Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону.

Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог закону або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником.

Згідно ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно зі ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Відповідно до ст.16 Дисціплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У відповідності до вимог пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотриманим підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Відповідно до ч.ч.3 - 5 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Відповідно до ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.

Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани став висновок службового розслідування, згідно якого позивач не проконтролював виконання ухвал Дніпровського районного суду міста Києва про привід свідків та дотримання строків, у які необхідно було повідомити суд про неможливість здійснення приводу свідків у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 .

Разом з тим, суд зазначає, що висновок службового розслідування не містить посилання на докази, які б вказували на протиправність дій позивача, не зазначено чи враховувалося та досліджувалося відповідачем попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків, рівень його кваліфікації.

До того ж, під час проведення службового розслідування не взято до уваги, що безпосереднє виконання для здійснення приводу свідків було покладено на дільничного офіцера поліції Колесника О.С .

Як вбачається з матеріалів справи, привід свідків не представився можливим, оскільки під час неодноразових перевірок за місцем проживання, особи були відсутні. З такого приводу Колесником О.С. було підготовлено та надано відповідь до Дніпровського суду м. Києва від 16.12.2019, тобто, через 4 дні після судового засідання.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів, факт здійснення позивачем неналежного контролю за додержанням службової дисципліни підлеглим знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, проте суд вважає, що характер та тяжкість вчиненого проступку не відповідає тяжкості застосованого дисциплінарного стягнення.

Суд зазначає, що відповідачем не мотивовано неможливості застосування до позивача, іншого передбаченого статтею 13 Дисциплінарного статуту, виду дисциплінарного стягнення, окрім догани, з урахуванням того, що позивач до дисциплінарної відповідальності не притягався та характеризується особою, яка у службовій діяльності дотримується законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ України.

Отже, на думку суду дисциплінарною комісією до позивача за встановлений службовим розслідуванням дисциплінарний проступок у вигляді неналежного контролю за додержанням службової дисципліни підлеглими застосовано не співрозмірний вид дисциплінарного стягнення, оскільки передбачена можливість застосування більш м`якого дисциплінарного стягнення, визначеного ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту.

Тобто, під час застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 відповідачем не дотримано балансу справедливої рівноваги.

З огляду на з`ясовані у даній справі обставини, суд доходить висновку, що накази №346 від 01.06.2020 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 , є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку(частина 2статті 2 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить до висновку, що оскаржуванерішення не відповідає ритеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною 2статті 2 КАС України, а відтак позов належить задовольнити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 2,5,9,72,77,78,241,243-246,255 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.06.2020 № 346 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області (01601, м.Київ, вул.Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій