Ухвала суду № 93299433, 03.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 грудня 2020 року м. Київ № 640/29903/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейрклім Україна»до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби Українипро визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейрклім Україна» (02225, м. Київ, вул. Бальзака, 6, кв. 203, код ЄДР: 36940369) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 43141267), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР: 43005393), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.08.2020 № 1830111/36940369 та № 1830112/36940369 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 09.07.2020 № 7 та від 10.07.2020 № 8;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені ТОВ «Ейрклім Україна» від 07.07.2020 № 7 та від 10.07.2020 № 8, датами їх фактичного надходження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником) та чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перш за все слід зазначити, що позовну заяву підписано із зазначенням, що підпис вчинено представником позивача, адвокатом - Кутовим В.В.

Відповідно до ч. 3. ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Так, частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Ордер встановленої форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (2019; далі - Положення).

Виходячи з наведених норм, повноваження адвоката підтверджуються в порядку, встановленому Законом - ордером, тобто його оригіналом.

Разом з тим, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 по справі № 320/5420/18 (провадження № 11-706апп19) Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому ВП ВС зробила висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії.

Тобто, адвокат має право на представництво інтересів у суді на підставі, зокрема, копії ордера, за умови посвідчення копії такого ордеру у визначеного законом порядку та при наявності правомочності на його посвідчення. При цьому, така правомочність може бути підтверджена особою - адвокатом виключно за умови наявності оригіналу такого ордеру, як єдиного джерела (першоджерела) надання таких правомочностей.

В той же час, суд зауважує, що до матеріалів позовної заяви адвокатами Кутовим В.В не надано суду оригіналу ордеру, з огляду на що у суду відсутня можливість перевірити наявність у даної особи правомочності на посвідчення копії наданого ордеру, а також перевірити наявність у вказаної особи права на підписання позовної заяви.

Відтак, з метою належного підтвердження наявності у Кутового В.В правомочності на посвідчення копії ордеру та права підписання позовної заяви позивачу (представнику позивача) від імені позивача, для з`ясування дійсної волі позивача та уникнення сумнівів щодо наявності у адвоката відповідних повноважень, слід надати суду оригінал ордеру, виписаного на ім`я Кутового В.В. про представництво інтересів клієнта - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейрклім Україна» в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Крім того, в порушення вимог п. 2 ч. 5 та ч. 6 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника позивача - Кутового Володимира Вікторовича.

Також відповідно до вимог ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Так, у пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.08.2020 № 1830111/36940369 та № 1830112/36940369 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 09.07.2020 № 7 та від 10.07.2020 № 8.

Тоді як у пункті 2 такої частини позивач просить суд зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені ТОВ «Ейрклім Україна», а саме: від 07.07.2020 № 7 та від 10.07.2020 № 8, датами їх фактичного надходження.

Тобто, вимога про визнання протиправними та скасування рішень відрізняється від вимоги зобов`язального характеру в частині податкової накладної № 7 щодо зазначення дати такої накладної, з огляду на що прохальну частину позовної заяви позивачу слід привести у відповідність до вимог КАС України, зазначивши у прохальній частині вірну дату податкової накладної № 7, відносно якої позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві щодо зупинення реєстрації такої накладної № 7 та, як наслідок зобов`язати зареєструвати таку податку накладну № 7.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України щодо зазначення у прохальній частині вірної дати податкової накладної № 7, відносно якої позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про зупинення реєстрації такої накладної та, як наслідок зобов`язати ДПС України зареєструвати дану податкову накладу. із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника позивача - Кутового Володимира Вікторовича;

2) оригіналу ордеру про підтвердження правомочності адвоката Кутового В.В. на вчинення дій в інтересах ТОВ «Ейрклім Україна» в Окружному адміністративному суді міста Києва.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін