Ухвала суду № 93298633, 04.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

04 грудня 2020 року Справа № 520/17306/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (м. Київ, вул. Златоустівська, 55, офіс 61, 62), третя особа – Акціонерне товариство «Банк Форвард» (м. Київ, вул. Саксаганського, 105) про визнання протиправним та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 02.12.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни: про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2020 року ВП № 63577026; про арешт коштів боржника від 10.11.2020 року ВП № 63577026; про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2020 року ВП № 63583758; про арешт коштів боржника від 11.11.2020 року ВП № 63583758. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяну Леонідівну вчинити відповідні дії.

03.12.2020 позивачем до суду було подано заяву, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни: про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2020 року ВП № 63577026; про арешт коштів боржника від 10.11.2020 року ВП № 63577026; про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2020 року ВП № 63583758; про арешт коштів боржника від 11.11.2020 року ВП № 63583758. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяну Леонідівну вчинити відповідні дії.

Разом з тим, ОСОБА_1 подано заяву про звільнення від сплати судових витрат. В обґрунтування заяви зазначено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову складає 630,60 грн. Майновий стан позивача на даний час не дозволяє сплатити вказаний розмір судового збору, оскільки він має низький дохід, великі побутові видатки, а також має перешкоди у користуванні коштами, що є його доходом (заробітною платою) у зв`язку з накладенням арешту на рахунки, що є предметом позову.

Суд, дослідивши подану до суду заяву про забезпечення позову та долучені до неї докази, зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Положеннями ст. 152 КАС України визначено вимоги до зазначеної заяви та визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до приписів ч.7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Судом встановлено, що заявником при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем подано заяву про забезпечення позову у справі шляхом зупинення дії індивідуального акта суб`єкта владних повноважень без додержання вимог статті 152 цього Кодексу.

При цьому, суд зазначає, що позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання даної заяви про забезпечення позову, в обґрунтування якого із посиланням на обставини поданого до суду позову вказано, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову складає 630,60 грн. Майновий стан позивача на даний час не дозволяє сплатити вказаний розмір судового збору, оскільки він має низький дохід, великі побутові видатки, а також має перешкоди у користуванні коштами, що є його доходом (заробітною платою) у зв`язку з накладенням арешту на рахунки, що є предметом позову.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ст.1, 2 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі Хаджіанастасіу проти Греції, пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя (KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, звільнення від сплати судового збору можливо з підстав, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", і вказаний перелік підстав є вичерпним.

На підтвердження майнового стану позивачем надано довідку про доходи, відповідно до якої ОСОБА_1 працює в Харківському обласному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, займає посаду юрисконсульта, дохід з червня 2020 року по листопад 2020 року склав 65202,32 грн.

Проте, всупереч положенням п.1 ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір», позивачем не надано доказів на підтвердження того, що розмір судового збору за подачу заяви про забезпечення позову перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

ОСОБА_1 надано довідку на підтвердження майнового стану за червень-листопад 2020 року (поточного року, а не минулого).

Крім того, згідно зазначеної довідки, 5 відсотків розміру річного доходу позивача, в даному випадку, складає 3260,11 грн., що не перевищує розміру річного доходу позивача.

Відтак, на момент звернення до суду позивачем не надано доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору, передбачених ст.8 ЗУ «Про судовий збір».

Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалах від 28.09.2015 по справі № 21-5496а15 та від 18.02.2016 по справі №826/6756/15.

Матеріали заяви не містять доказів того, що майновий стан заявника не дозволяє сплатити судовий збір за звернення до суду із заявою про забезпечення позову.

Відтак, враховуючи обставини ненадання позивачем до суду доказів того, що його майновий стан не дозволяє сплати судовий збір за звернення до суду із заявою про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Отже, враховуючи положення ч.7 ст. 154 КАС України, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 150-158, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (м. Київ, вул. Златоустівська, 55, офіс 61, 62), третя особа – Акціонерне товариство «Банк Форвард» (м. Київ, вул. Саксаганського, 105) про визнання протиправним та скасування постанов повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя В.В. Єгупенко