Рішення № 93298611, 04.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 р. Справа № 520/15018/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не перерахунку невірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 31.08.2013 в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації в розмірах зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба від 18.11.2019 р. №350/176/100-863/2027 протиправними;

2. Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 31.08.2013 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової прошової винагороди, індексації в розмірах зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба від 18.11.2019 р. № 350/176/100-863/2027. здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 31.08.2013 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 31.08.2013 без використання при таких виплатах постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу на посаді докторанта науково-організаційного відділу та перебував на фінансовому забезпеченні в Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба та отримував у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, з якої нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок та індексацію. Позивач зазначає, що при оформленні документів для призначення пенсії Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба помилково не зазначив в довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 01.09.2013 № 241 відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, індексацію, яку позивач отримував під час проходження військової служби. Проте у визначений законодавством строк Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не вчинило дії щодо перерахунку та виплаті позивачу пенсії в розмірі обчисленому з урахуванням нових документів наданих позивачем.

Ухвалою суду від 05.11.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечував проти вимог заявленого позову посилаючись на те, що зазначену у довідці від 18.11.2019 № 350/176/100-863/2027 додаткові види грошового забезпечення не є такими, що враховуються під час призначення пенсії, а відтак у відповідача відсутній законодавчо визначений обов`язок щодо здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач проходив дійсну військову службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені ОСОБА_2 на посаді докторанта науково-організаційного відділута перебував на фінансовому забезпеченні в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені І. Кожедуба.

Під час проходження військової служби позивач отримував у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, з якої нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок та індексацію.

Позивач був звільнений з військової служби та виключений із списків особового складу Харківського національного університете Повітряних Сил імені І. Кожедуба з 30.08.2013 року.

При оформленні документів для призначення пенсії Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба помилково не зазначив в довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 01.09.2013 р. № 241 відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, індексацію які позивач отримував під час проходження військової служби.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській призначило позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 31.08.2013 р.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській розрахувало розмір пенсії позивачу на підставі довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 01.09.2013 р. № 241.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській обчислило розмір пенсії позивачу з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації.

Позивач звернувся до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба із заявою про виправлення помилки та надання нової довідки про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням відомостей про щомісячну додаткову грошову винагороду, індексацію які позивач отримував під час проходження військової служби.

Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба. надав позивачу нову довідку із зазначенням відомостей про щомісячну додаткову грошову винагороду, індексацію яку позивач отримував під час проходження військової служби.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській із заявою від 03.12.2019 про перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації розмір яких зазначений у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба від 18.11.2019 р. № 350/176/100-863/2027. До зазначеної заяви додано оригінали нової довідки.

Проте до цього часу відповідачем не здійснено перерахунок ОСОБА_1 .

Вважаючи зазначену бездіяльність Головного управління ПФУ у Харківській області протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

З урахуванням викладених обставин справи суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року (надалі по тексту - Закон України № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон України №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Аналіз статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави для висновку про те, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.

Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні, крім зазначеного, вирішила за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно постанови КМ України від 13.03.2013 року № 161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889", для військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з п. 2 постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони. Міністерством внутрішніх справ та адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Відповідно до довідки Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба від 18.11.2019 р. № 350/176/100-863/2027 позивач під час проходження служби отримував щомісячну додаткову грошову винагороду,

Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, суд зазначає таке.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/2738/17.

Вказаний правовий висновок сформований в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17 та в постанові Верховного Суду від 04 червня 2019 року №642/2053/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку невірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 31.08.2013 в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації в розмірах зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба від 18.11.2019 року № 350/176/100-863/2027 протиправними, та як внаслідок зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 31.08.2013 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації в розмірах зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба від 18.11.2019 р. № 350/176/100-863/2027, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 31.08.2013 року.

Стосовно вимог позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу з 31.08.2013 року, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі по тексту - Закон № 2050-III) від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).

Статтею 3 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Суд звертає увагу на те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Враховуючи, що позивачу не був нарахований та виплачений дохід у вигляді перерахованої пенсії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати за період з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017.

Зазначена позовна вимога заявлена позивачем передчасно, оскільки право позивача на отримання компенсації на час звернення до суду з цим позовом відповідачем не порушено.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16.04.2020 по справі № 200/11292/19-а.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

З приводу застосування до спірних правовідносин норм постанови КМУ від 22.08.2018р. №649, суд зазначає, що 22.08.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі за текстом - Порядок №649).

У суду відсутні підстави вважати, що відповідачем по справі будуть застосовані приписи вказаного Порядку від 22.08.2018 р. № 649, тому позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року не підлягають задоволенню, оскільки заявлені наперед та стосуються правовідносин, які ще не склались.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року №640/5248/19 визнано протиправною та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року по справі № 640/5248/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування порядку погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином адміністративний підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку невірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 31.08.2013 в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації в розмірах зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба від 18.11.2019 року № 350/176/100-863/2027.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області з 31.08.2013 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації в розмірах зазначених у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба від 18.11.2019 р. № 350/176/100-863/2027, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 31.08.2013 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 грудня 2020 року.

Суддя Бідонько А.В