Рішення № 93298536, 03.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

03.12.2020 р. справа №520/10925/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження справу за позовом

ОСОБА_1 до треті особи -Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, Виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області Ємец Леонід Олександрович, ОСОБА_2 ,провизнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -встановив:

Позивач, ОСОБА_3 (далі за текстом - заявник, громадянин, власник Об`єкту нерухомості), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Песочинської селищної ради Харківського району Харківської області, яке відображене у відповіді начальника юридичного відділу Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 2082 від 17.07.2020 року, про відмову ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у присвоєнні окремої поштової адреси об`єкту нерухомого майна (зміні адреси житлового будинку), що утворився в результаті поділу в натурі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) зобов`язання виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області прийняти рішення про присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_1 об`єкту нерухомого майна - житловому будинку, що утворився в результаті поділу в натурі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що орган місцевого самоврядування вчинив протиправну відмову у присвоєнні поштової адреси окремого об`єкту нерухомого майна.

Відповідачі, Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, Селищна рада) та Виконавчий комітет Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (далі за текстом - Виконавчий комітет, Комітет) з поданим позовом не погодились.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначили, що у дійсності відмова не вчинялась, а листом було надано роз`яснення з приводу неможливості присвоєння окремої адреси одному і тому ж будинку, стосовно якого постановлено рішення суду у цивільній справі про визначення порядку користування, а не про поділ майна у натурі.

Від представник позивача та від представника відповідача, Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За таких обставин, суд бере до уваги положення ч.ч. 3 і 9 ст. 205 КАС України і ураховуючи незмінність завдання адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 4 ст. 242 КАС України незалежно від категорії спору, імперативно встановлену законодавцем мету адміністративного судочинства у вигляді захисту прав та інтересів невладного суб`єкта, зміст та характер спірних правовідносин, обсяг доказів, котрі повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими документами, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.12.2015р. у справі №635/369/15-ц було вирішено: припинити право спільної часткової власності на 2/9 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 ; припинити право спільної часткової власності на 4/9 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_4 ; об`єднати 2/9 частини житлового будинку, що належали ОСОБА_1 , та 4/9 частини житлового будинку, що належали Є мию Л.О.. та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на 2/3 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; провести розподіл житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09.09.2015 року за № 4910/8592 та виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на 2/3 частини житлового будинку літ. «А-1» кухню 2-2. площею 11.30 кв. м.. в прибудові літ. «А 1 -1» житлову кімнату 2-4. площею 10.5 кв. м. та житлову кімнату, площею 13.2 кв. м.: по надвірним будівлям - сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральню літ. «Г». колодязь «К». частину огорожі № 1 (100.1 кв. м). ворота № 2. частину огорожі № З (18.8 кв. м); виділити ОСОБА_2 на 1/3 частину: по житловому будинку літ. «А-1» коридор 1-2. площею 2.9 кв. м.. коридор 1-3. площею 3.8 кв. м.. житлову кімнату 1-4. площею 15.2 кв. м.. тамбур «а», ґанок «а2»; по надвірним будівлям - душ літ. «Е», сарай літ. «Ж», вбиральню літ. «З», колонку літ. «К-1»: по спорудам - огорожу № 1 (1.7 кв. м). огорожу № З (7.0 кв. м); перерозподілити ідеальні долі та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності на 59/100 частини замість належної їм 2/3 частини вказаного житлового будинку; перерозподілити ідеальну долю ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на 41/100 частину замість належної 1/3 частини вказаного житлового будинку; стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 грошову компенсацію по ринковим цінам в сумі 42067.00 гри (сорок дві тисячі шістдесят сім гри. 00 коп.); ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зобов`язати провести наступні переобладнання: перегородку між приміщеннями 2-3 та 2-4 демонтувати, влаштувати приміщення житлової кімнати не менш ніж 15.0 кв. м.; дверний блок між приміщеннями 2-2 та 2-3 демонтувати, дверний проріз закласти: влаштувати дверний проріз, вставити дверний блок між приміщеннями 2-2 та 2- 3: перегородку між приміщеннями 1-2 та 1-3 демонтувати, влаштувати приміщення кухні не менш ніж 7.0 кв. м.; влаштувати дверний проріз, вставити віконний блок в приміщенні 2-4; переобладнання, які необхідно провести по варіанту розподілу необхідно виконувати у відповідності до вимог чинного законодавства; розподіл горища житлового будинку літ. «А-1» проводити по лінії розподілу житлового будинку без зведення перегородки; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судовий збір в сумі 846.04 гри. (вісімсот сорок шість гри. 04 кой.) та затрати, пов`язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3840.00грн (три тисячі вісімсот сорок грн. 00 коп.). а всього стягнути 4686.00грн (чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 00 коп.)

Додатковим рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14.04.2016р. у справі №635/369/15-ц було вирішено: припинити право спільної часткової власності на 2/9 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 ; припинити право спільної часткової власності на 4/9 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . що належать на праві власності ОСОБА_4 ; об`єднати 2/9 частини житлового будинку, що належали ОСОБА_1 та 4/9 частини житлового будинку, що належали ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на 2/3 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; провести розподіл житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09.09.2015 року за № 4910 8592 та виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на 2/3 частини житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 75.40 кв. м. житловою площею 38.90 кв. м., кухню 2-2, площею 11.30 кв. м., в прибудові літ. «А 1-1» житлову кімнату 2-4. площею 10.5 кв. м., житлову кімнату, площею 13.2 кв. м.: по надвірним будівлям сарай літ. «Б», сарай літ. «В», вбиральню літ. «Г». колодязь «К», частину огорожі №1(100.1 кв. м), ворота № 2, частину огорожі №3(18.8 кв. м); виділити ОСОБА_2 на 1/3 частину по житловому будинку літ. «А-1» загальною площею 75.40 кв. м., житловою площею 38.90 кв. м, коридор 1-2, площею 2.9 кв. м.. коридор 1 -3, площею 3,8 кв. м., житлову кімнату 1 -4, площею 15.2 кв. м., тамбур «а», ґанок «а2»: по надвірним будівлям - душ літ. «Е». сарай літ. «Ж», вбиральню літ. «З», колонку літ. «К-1»: по спорудам огорожу № 1 (1.7 кв. м), огорожу № 3 (7.0 кв. м). Перерозподілити ідеальні долі та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності на 59/100 частини замість належної їм 2/3 частини вказаного житлового будинку; Перерозподілити ідеальну долю ОСОБА_6 та визнати за нею право власності на 41/100 частину замість належної 1/3 частини вказаного житлового будинку; стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 грошову компенсацію по ринковим цінам в сумі 42067.00 гри. (сорок дві тисячі шістдесят сім грн. 00 коп.); ОСОБА_3 та ОСОБА_8 зобов`язати провести наступні переобладнання: перегородку між приміщеннями 2-3 та 2-4 демонтувати, влаштувати приміщення житлової кімнати не менш ніж 15.0 кв. м.; дверний блок між приміщеннями 2-2 та 2-3 демонтувати, дверний проріз закласти: влаштувати дверний проріз, вставити дверний блок між приміщеннями 2-2 та 2- 3: перегородку між приміщеннями 1-2 та 1-3 демонтувати, влаштувати приміщення кухні не менш ніж 7.0 кв. м.: влаштувати дверний проріз, вставити віконний блок в приміщенні 2-4. Переобладнання, які необхідно провести по варіанту розподілу необхідно виконувати у відповідності до вимог чинного законодавства. Розподіл горища житлового будинку літ. «А-1» проводити по лінії розподілу житлового будинку без зведення перегородки; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 судовий збір в сумі 846.04 грн. (вісімсот сорок шість грн. 04 коп.) та затрати, пов`язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3840.00 грн. (три тисячі вісімсот сорок грн. 00 коп.). а всього стягнути 4686.00 грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 00 коп.)

З тексту цих судових рішень слідує, що відбувся розподіл житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на дві цілком окремі частини.

Ця обставина у розумінні ч.3 ст.78 КАС України зумовлює загальну відомість обставини виникнення потреби в облаштуванні окремого входу до кожної із різних частин житлового будинку.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджена обставина реєстрації за заявником станом на 25.06.2019р. речового права власності на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з технічним паспортом від 20.06.2019р. належна заявникові частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 має окремий вхід.

12.06.2020р. заявник подав до Пісочинської селищної ради письмове звернення з приводу присвоєння об`єкту своєї власності - частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 окремої поштової адреси.

Селищною радою жодного рішення за цим зверненням не приймалось.

Виконавчим комітетом жодного рішення за цим зверненням не приймалось.

Відповідь на це звернення була надана листом від 17.07.2020р. №2082 за підписом начальника юридичного відділу виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.

Стверджуючи про порушення селищною радою вимог закону і вчинення протиправної відмови у присвоєнні поштової адреси окремому об`єкту нерухомого майна, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Підпунктом 10 п. «б» ч.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів рад віднесено функцію здійснення обліку та реєстрації нерухомого майна.

Окрім того, з 01.12.2019р. згідно з Законом України від 17.10.2019р. №199-IX, яким були внесені зміни до п.1-1 ч.1 ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів рад віднесено і функцію прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Звідси слідує, що орган місцевого самоврядування та виконавчий комітет ради є різними суб`єктами владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України.

Тому заявлені до Селищної ради вимоги слід визнати безпідставними.

За правилом ч.3 ст.12 та ч.5 ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради очолює сільський, селищний, міський голова.

Як то передбачено ч.1 ст.53 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання.

Частиною 6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Таким чином, віднесені до відання виконавчого комітету ради питання розглядаються на засіданні виконавчого комітету ради, оформлюються письмовими рішеннями, котрі підписуються або сільським, селищним, міським головою, або особою, що виконує повноваження підписуються сільського, селищного, міського голови.

У ході розгляду справи судом достеменно установлено, що ініційоване зверненням заявника питання на засіданні виконавчого комітету Пісочинської селищної ради не розглядалось.

Відтак, у спірних правовідносинах Виконавчим комітетом була допущена бездіяльність у реалізації управлінської функції, котра за усіма ознаками та критеріями підпадає під кваліфікацію у якості протиправної.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Такий порядок затверджений постановою КМУ від 27.03.2019р. №367.

Між тим, на території селища Пісочин Харківського району Харківської області діє локальний нормативно-правовий акт з даного питання, а саме: Порядок присвоєння та зміни поштових адрес об`єктам нерухомого майна, що перебуває на території Пісочинської селищної ради (затверджено рішенням IV від 24.12.2015р. Пісочинської селищної ради VII скликання; далі за текстом – Порядок присвоєння поштових адрес).

У ході розгляду справи судом достеменно установлено, що відповідь на звернення заявника від 12.06.2020р. була надана листом від 17.07.2020р. №2082 за підписом начальника юридичного відділу виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.

Текст означеного листа взагалі не містить посилання на жоден акт права з приводу присвоєння поштових адрес.

З наведених вище міркувань суд вважає, що цей лист є доказом вчинення протиправної бездіяльності Виконавчим комітетом, адже за зверненням заявника від 12.06.2020р. з питання присвоєння поштової адреси владне управлінське волевиявлення мало бути вчинене саме Виконавчим комітетом у спосіб розгляду ініційованого питання на засіданні, видання письмового рішення за підписом Пісочинського селищного голови або особи, котра виконує повноваження Пісочинського селищного голови.

Згідно з ч.5 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" адреса (крім реквізиту, визначеного п.10 ч.4 цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється, зокрема, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.

Пунктом 4 ч.11 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта є об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта з урахуванням вимог п.2 ч.3 цієї статті.

Як указано у ч.12 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта у разі його об`єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються такі документи: 1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по батькові власника (співвласників) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про адресу, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви), реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі якщо право власності на об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно); 2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його об`єднання, поділу або виділення частки, - у разі, якщо право власності на об`єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 3) копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об`єкт перебуває у спільній власності; 4) документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, якщо об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об`єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - у разі, якщо відомості про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта не внесено до Реєстру будівельної діяльності; 5) технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна - у разі, якщо технічний паспорт створений без використання Реєстру будівельної діяльності; 6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням; 7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі. Копії документів, що подаються для зміни адреси об`єкта нерухомого майна, засвідчуються заявником (його представником).

У силу ч.14 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про зміну адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта приймає рішення або про зміну адреси, або про відмову у зміні адреси.

Відповідно до ч.15 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об`єкта (його представника) про зміну адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником; 4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території. Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Утім, до запровадження електронної системи згідно з спеціальним правилом ч.1 ст.265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" присвоєння, зміна, коригування адреси здійснюються у порядку, визначеному статтею 263 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" документи для присвоєння, зміни, коригування адреси подаються відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Частиною 5 ст.265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що для присвоєння адреси подаються такі документи: 1) заява про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи; 2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 3) генеральний план об`єкта будівництва (у разі спорудження об`єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва; 4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів); 5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів); 6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням або в електронній формі; 7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі. Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).

У силу ч.7 ст.265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси приймає рішення або про присвоєння, зміну, коригування адреси , або про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси.

За змістом ч.8 ст.265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви про присвоєння, коригування адреси щодо об`єкта будівництва; 4) подання заяви особою, яка не є власником (співвласниками) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником - у разі подання заяви про присвоєння, зміну адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта; 5) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси на відповідній території. Відмова у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

При цьому, у силу п.3 розділу ІІ Законом України від 17.10.2019р. №199-IX статті 263, 265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не застосовуються з 1 грудня 2019 року по 29 лютого 2020 року, крім частин шостої - десятої, тринадцятої - п`ятнадцятої, сімнадцятої, абзаців сьомого та восьмого частини вісімнадцятої, частин дев`ятнадцятої та двадцять першої статті 263 зазначеного Закону, які не застосовуються з 1 грудня 2019 року по 30 листопада 2020 року.

Вирішуючи спір, суд повторює, що у розумінні норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органом з присвоєння адреси є виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради, тобто у даному випадку Виконавчий комітет Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.

Згідно з власно прийнятим Радою Порядком присвоєння поштових адрес органом з присвоєння адреси також є саме Виконавчий комітет Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства є рішення та діяння (дія чи бездіяльність) владних суб`єктів.

Зміст рішення владного суб`єкта розтлумачено законодавцем у положеннях п.п.18 і 19 ч.1 ст.4 КАС України.

Визначення ж змісту діяння (дії чи бездіяльності) владного суб`єкта норми КАС України не містять.

Разом із тим, у силу ч.6 ст.7 КАС України суд вважає за можливе застосувати загальні визначення рішення, дії, бездіяльності, наведені у п.п.1, 2 і 3 ч.2 ст.24 Митного кодексу України, згідно з якими рішення владного суб`єкта - це письмовий акт, дія владного суб`єкта - це вчинок компетентного працівника владного суб`єкта, бездіяльність владного суб`єкта - це невиконання обов`язку.

При цьому, суд зважає, що відмова владного суб`єкта як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні владного суб`єкта, так і в дії владного суб`єкта, котра має певну документальну фіксацію.

Тому, належним і ефективним способом захисту є як вимога про визнання неправомірної дії владного суб`єкта з приводу відмови, так і вимога про визнання протиправною відмови, оформленої відповідним письмовим документом, зокрема, і листом.

Оскільки спірних правовідносинах Виконавчим комітетом не приймалось жодного рішення за матеріалами звернення заявника від 12.06.2020р., засідання Виконавчого комітету з даного питання не проводилось, протокол не складався, ніяких доручень жодним особам не надавалось, то слід дійти висновку про вчинення владним суб`єктом бездіяльності.

Натомість, керівник юридичного підрозділу апарату Ради, привласнивши управлінські функції Виконавчого комітету, здійснив самостійний розгляд звернення заявника від 12.06.2020р. у спосіб надання письмової відповіді листом від 17.07.2020р.

Продовжуючи розгляд справи, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону реально вчиненого управлінського волевиявлення у вигляді бездіяльності, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу цього діяння, оскільки у цивільній справі №635/369/15-ц відбувся поділ будинку у натурі, унаслідок чого було створено новий об`єкт права власності – житло громадянина з окремим входом.

При цьому, доказів існування будь-яких перепон чи перешкод у присвоєнні цьому об`єкту окремої поштової адреси відповідачі до суду не подали.

Судом у ході розгляду справи не виявлено об`єктивних даних, котрі хоча б і опосередковано показували на існування вагомих та істотних причин, здатних з невідворотністю призвести до порушення публічного інтересу суспільства у даному спорі у разі присвоєнні цьому об`єкту окремої поштової адреси.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт – Виконавчий комітет не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України у спірних правовідносинах, позаяк жодного управлінського волевиявлення за матеріалами звернення зацікавленої особи не вчинив, допустивши бездіяльність, котра за усіма ознаками відповідає критерію протиправної.

Письмова відповідь-лист за підписом начальника юридичного підрозділу ради не може бути ототожнена ані з рішенням, ані з відповіддю самого Виконавчого комітету.

Основна вимога позову була звернута саме до Селищної ради і полягала у скасуванні фізично неіснуючого як річ матеріального світу правового акту індивідуальної дії.

Отже, ця вимога до задоволення не підлягає у зв`язку з відсутністю оскарженого акту Селищної ради.

Разом із тим, оскільки у ході розгляду справи знайшов підтвердження факт вчинення владним суб`єктом протиправної бездіяльності, то суду належить застосувати передбачений ст.9 КАС України інститут виходу поза межі позову і визнавши протиправною бездіяльність владного суб`єкта – Виконавчого комітету, обтяжити компетентного владного суб”єкта обов”язком прийняти рішення за матеріалами звернення зацікавленої особи.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Судження суду з приводу юридично значимих обставин та доводів учасників справи детально та розгорнуто викладені у мотивувальній частині даного судового акту, а решта доводів окремій оцінці не підлягає, позаяк на результат вирішення спору не впливає.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Вийти за межі позову.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області з приводу неприйняття за зверненням ОСОБА_1 від 12.06.2020р. вхідний номер Є/699/02-35 окремого письмового рішення про присвоєння поштової адреси або про відмову у присвоєнні поштової адреси з урахуванням висновків суду по цій справі.

Зобов`язати Виконавчий комітет Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області прийняти за зверненням ОСОБА_1 від 12.06.2020р. вхідний номер Є/699/02-35 окреме письмове рішення про присвоєння поштової адреси або про відмову у присвоєнні поштової адреси.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя Сліденко А.В.