Рішення № 93298494, 02.12.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2073/20

02 грудня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача Захарчук А.П.

представника відповідача Смаль Г.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працював та працює по даний час на посаді артиста-ляльковода та має страховий стаж більше 35 років, то йому належить призначення пенсійного забезпечення за віком та виплата грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій. З 3 березня 2019 року ОСОБА_1 було призначено довічне пенсійне забезпечення за віком, але допомоги у вигляді одноразової виплати десяти пенсій позивачу не було здійснено. Позивач звернувся до Пенсійного фонду України в Тернопільській області з письмовою заявою про виплату належної йому допомоги у формі десяти місячних пенсій. Але, рішенням Пенсійного фонду України в Тернопільській області №27481 від 13.07.2020 позивачу було відмовлено у виплаті даної допомоги. На думку позивача рішення відповідача є протиправним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Ухвалою від 12.08.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 01.09.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Головне управління здійснило перевірку особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Згідно акту про результати перевірки стажу роботи відділу контрольно - перевірочної роботи № 1 управління контрольно - перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, відповідно до наданих для перевірки книг наказів, особових картонок по заробітній платі в період з 01.03.1982 по 1991 рік включно відображена - посада - актор, за 1992 рік посада не зазначена, за 1993 - 1997 роки посада - артист, за 1998 рік - актор вищої категорії.

В особовій картці працівника Т-2 відображено, що позивач працював на посадах:

- з 01.03.1982 - актор;

- з 05.11.1986 - актор. 2 категорії;

- з 13.11.1997 - актор вищої категорії;

- з 12.11.1999 - провідний майстер сцени.

З огляду на зазначене та згідно матеріалів пенсійної справи Головним управлінням до стажу роботи, який дає право на одержання одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі десяти місячних пенсій на даний час можливо зарахувати лише період роботи з 18.09.1997 по 31.01.2017.

Згідно із записами трудової книжки займана позивачем посада на час досягнення пенсійного віку (артист-ляльковод, провідний майстер сцени) не відповідає Переліку, затвердженому постановою КМУ від 12.10.1992 № 583.

Відповідно не виконуються вимоги позивачем стосовно тривалості страхового стажу на посадах, що дають право на встановлення грошової допомоги та факту роботи на визначених посадах на час досягнення пенсійного віку.

Враховуючи вищезазначене, підстави для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу відсутні.

Як уже вище зазначалося, позивачу з 23.10.2019 року призначена пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак варто зазначити, що виплата грошової допомоги проводиться органами Пенсійного фонду України одноразово в розмірі 10 місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, призначеної до виплати.

Ухвалою суду від 02.09.2020 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 01.10.2020 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 01.10.2020 відкладено розгляд справи на 21.10.2020 о 12:00 год., у зв`язку із неявкою представника відповідача.

20 жовтня 2020 року позивачем долучено до матеріалів справи відповідь на відзив, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

21.10.2020 ухвалою суду відкладено розгляд справи на 18.11.2020 о 11:15 год., у зв`язку із неявкою представника відповідача.

Ухвалою суду від 18.11.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) оголошено перерву до 02.12.2020 о 12:00 год., зобов`язавши представника відповідача завірити належним чином документи та подати їх до суду, позивача долучити додаткові докази.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив в їх задоволенні відмовити з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши сторін, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов і відповіді на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Копичинці, Гусятинського району Тернопільської області, паспорт - НОМЕР_1 , починаючи із 01.03.1982 року і по даний момент він працює у Тернопільському академічному обласному театрі актора і ляльки. У пенсійній справі Позивача, на даний час зазначений загальний трудовий стаж, що складає більше 39 років. За сумлінний труд, особливі заслуги перед Україною та значний внесок у розвиток культури України, у 2016 році Позивачу було присвоєно звання Заслуженого артиста України. Також Позивач неодноразово відзначений і іншими національними та міжнародними відзнаками.

Згідно п. «ж», ст. 55 «Закону України про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, але не раніше досягнення 55 років. Згідно затвердженого порядку визначеного постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 року , передбачена посада «артиста- ляльковода» в театрах ляльок і цирках.

У відповідності п. 71 розділу XV Прикінцевих Положень «Закону України про Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Тобто, виходячи з вищенаведених норм, оскільки Позивач працював та працює по даний час на посаді артиста-ляльковода та має страховий стаж більше 35 років, то йому належить призначення пенсійного забезпечення за віком та виплата грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.

З 3 березня 2019 року Позивачу було призначено довічне пенсійне забезпечення за віком, але допомоги у вигляді одноразової виплати десяти пенсій йому не було здійснено.

21.01.2020 року Позивач звернувся до Пенсійного фонду України в Тернопільській області з письмовою заявою про виплату належної йому допомоги у формі десяти місячних пенсій.

Так, рішенням Пенсійного фонду України в Тернопільській області №158-144/1-02/8- 1900/20 від 06.02.2020 року, Позивачу було відмовлено у виплаті допомоги, пояснюючи недостатнім для виплати допомоги стажем, не зарахувавши при цьому в стаж період роботи ОСОБА_1 з 01.03.1982р. по 18.09.1997р. та з 31.01.2017р. по 21.01.2020р., а також невідповідності назви посади Позивача щодо затвердженого переліку посад у постанові Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 року. При цьому помилково прийнявши до уваги назву категорії Позивача - «провідний майстер сцени» за назву посади, а також дані з некоректно заповненої роботодавцем особової картки працівника Т-2 .

Виходячи з цього, 22.06.2020 року Позивач звернувся до свого роботодавця - у Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки з письмовою заявою, в якій з метою приведення у відповідність його особистих даних, просив відкоригувати та внести вірні дані, що містяться у трудовій книжці та особовій картці працівника Т-2.

Згідно Наказу №38-К від 22.06.2020 Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки, особисті дані Позивача було приведено у відповідність та здійснено відповідні записи у особовій картці працівника Т-2 та трудовій книжці.

30.06.2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся у Пенсійний фонд України в Тернопільській області з письмовою заявою про надання йому належної допомоги у формі десяти місячних пенсій, вказавши при цьому, що, підстави, які були причиною відмови викладені Відповідачем у рішенні №158г144/І-02/8-1900/20 від 06.02.2020, усунуті роботодавцем та для підтвердження, надав у додатках копії завірених документів з відкоригованими особистими даними.

Однак, 13.07.2020 рішенням Пенсійного фонду України в Тернопільській області №27481 від 13.07.2020 року отримав повторну відмову, із тими ж самими причинами відмови, що і в попередньому листі №158-144/1-02/8-1900/20 від 06.02.2020 року, при цьому абсолютно не взявши до уваги зміни у особистих даних Позивача.

ОСОБА_1 вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до спеціального стажу період роботи з 01.03.1982 по 18.09.1997 на посаді артиста 2 категорії Тернопільського обласного театру ляльок, оскільки дана установа є спеціалізованою, в якій на посадах професіоналів працюють тільки артисти-ляльководи та специфікою такого театру є робота з лялькою, що свідчить про обставини того, що фактичне зазначення у трудовій книжці посади позивача як «артист» відповідає діяльності, яка здійснюється артистами ляльководами.

Наказом Міністерства культури і мистецтв України від 04.02.2000 № 32 затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників; Випуск 84 «Діяльність у галузі драматичного мистецтва та інша розважальна діяльність», відповідно до положень розділу, професіонали якого в театрах ляльок передбачені лише посади артист ляльковод. В той же час, ніяких артистів вищезазначеним Довідником не передбачено.

А також, позивач вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до спеціального стажу період роботи з 31.01.2017 по 22.06.2020, оскільки в зазначений період Позивач працював на посаді артиста ляльковода, що повністю відповідає затвердженому переліку посад у постанові Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 року, та про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці Позивача.

На думку позивача рішення відповідача є протиправним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Спірні відносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення».

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-IV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

За приписами ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до п. «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, але не раніше досягнення 55 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів:

які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацом першим цього пункту;

1971 року народження і старші за наявності стажу творчої діяльності, передбаченого абзацом першим цього пункту, та після досягнення ними віку, встановленого абзацами тринадцятим - двадцять п`ятим пункту "е" цієї статті.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1191 від 23.11.2011 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок-30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 23.11.2011 за №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.

Відповідно до п.2 вказаного Порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 за №» 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» та Переліком посад артистів театрально-концертних га інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10. 1992 за № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».

Відповідно до п. 5 вказаного порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 означеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до п. 6 вказаного порядку, для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Втім, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 затверджено перелік посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

При цьому, суд зазначає що положеннями ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як передбачено п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , у період з 01.03.1982 по 17.09.1997 - артиста 2 категорії в Тернопільському обласному театрі ляльок; з 18.09.1997 по 31.01.2017 - артиста - ляльковода в Тернопільському академічному обласному театрі актора і ляльки; з 01.02.2017 до моменту звернення за призначенням пенсії та по даний час - артист - ляльковод, провідний майстер в Тернопільському академічному обласному театрі актора і ляльки.

Відповідно п."ж" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, але не раніше досягнення 55 років.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відмова відповідача у зарахуванні позивачу періоду роботи: з 01.03.1982 року по 05.11.1985 на посаді артиста другої категорії Тернопільського обласного театру ляльок, з 05.11.1985 по 18.09.1997 року на посаді артиста першої категорії Тернопільського обласного театру ляльок та з 31.01.2017 року по 01.02.2017 року на посаді артиста ляльковода, вищої категорії, з 31.01.2017 року по 22.06.2020 року на посаді артиста ляльковода категорії провідний майстер сцени до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплату - є протиправною.

Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а фактичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 ділення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Враховуючи наведене, позивач має право на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачене п. "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди його роботи: з 01.03.1982 року по 05.11.1985 року на посаді артиста другої категорії Тернопільського обласного театру ляльок; з 05.11.1985 року по 18.09.1997 року посаді артиста першої категорії Тернопільського обласного театру ляльок; з 31.01.2017 року по 01.02.2017 року на посаді артиста - ляльковода вищої категорії Тернопільського обласного театру актора і ляльки; з 01.02.2017 року по 22.06.2020 року на посаді артиста ляльковода категорії провідний майстер сцени Тернопільського обласного театру актора і ляльки.

Обираючи спосіб захисту, суд виходить із критерію ефективності для відновлення порушених прав, а тому вважає за необхідне застосувати найбільш ефективний спосіб на думку суду, а саме: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення відповідно п. 7-1 розділу Х1 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з вимогами ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, в силу приписів ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем долучено до позовної заяви копії договору про надання правової допомоги з адвокатом Захарчуком Андрієм Петровичем від 18.06.2020, додаток до договору №1 від 18.06.2020, акту виконаних робіт (наданих послуг) №01 від 28.09.2020 та детальним описом витрат на правничу допомогу від 28.09.2020.

На підтвердження фактичного понесення таких витрат в сумі 6000 грн., позивач долучив до матеріалів справи квитанцію до прибуткового ордера №01/09 від 28.09.2020.

Суд погоджується з такою сумою та вважає її співмірною.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, сплачений судовий збір підлягає до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, відповідно п. 7-1 розділу Х1 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачене п. "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди його роботи:

- з 01.03.1982 року по 05.11.1985 року на посаді артиста другої категорії Тернопільського обласного театру ляльок;

- з 05.11.1985 року по 18.09.1997 року посаді артиста першої категорії Тернопільського обласного театру ляльок;

- з 31.01.2017 року по 01.02.2017 року на посаді артиста - ляльковода вищої категорії Тернопільського обласного театру актора і ляльки;

- з 01.02.2017 року по 22.06.2020 року на посаді артиста ляльковода категорії провідний майстер сцени Тернопільського обласного театру актора і ляльки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення відповідно п. 7-1 розділу Х1 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні 40 коп. та витрат за надання правничої допомоги в сумі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 грудня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддя Подлісна І.М.