Рішення № 93298229, 04.12.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2020 року м. Рівне № 460/6206/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного, Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комісії з питань техногенно-екологічної небезпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного (далі – відповідач 1), Виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі – відповідач 2), в якому просить суд: 1) визнати протиправним рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівне, оформлене протоколом від 6 серпня 2020 року № 30, в частині пункту 2.1.2. «В тролейбусах здійснювати безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян з 10:00 год. до 16:00 год. з 7 серпня 2020року» та пункту 2.1.3. «В автобусах (великої, середньої та малої місткості) здійснювати безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян з 10:00 год. до 16:00 год. З обмеженням - 2 посадочних місця одночасно з 7 серпня 2020 року»; 2) скасувати рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівне, оформлене протоколом від 6 серпня 2020 року № 30, в частині пункту 2.1.2. «В тролейбусах здійснювати безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян з 10:00 год. до 16:00 год. з 7 серпня 2020 року» та пункту 2.1.3. «В автобусах (великої, середньої та малої місткості) здійснювати безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян з 10:00 год. до 16:00 год. З обмеженням - 2 посадочних місця одночасно з 7 серпня 2020 року». В обґрунтування позову стверджує, що на сьогодні в Україні не запроваджено жодного із режимів, які передбаченні ст. 64 Конституції України, а тому запровадження обмежень у безкоштовному перевезені пільгових категорій громадян є протиправним. Окрім цього, таке рішення порушує його право на безкоштовний проїзд громадським транспортом, надане Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як учаснику учасника бойових дій. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачі подали спільний відзив на позов в якому заперечують проти позовних вимог. Свої заперечення аргументують встановленим у країні карантином відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, № 392 від 20.05.2020 та № 641 від 22.07.2020. Просять у задоволенні позову відмовити.

Позовна заява надійшла до суду 25.08.2020 року.

28.08.2020 ухвалою суду позов залишений без руху.

16.09.2020 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позов.

21.09.2020 ухвалою суду продовжений строк для усунення недоліків позову.

02.10.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.

07.10.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що розпорядженням Рівненського міського голови від 26.07.2016 № 625-р "Про комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного", у відповідності до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", Кодексу цивільного захисту України, постанов Кабінету Міністрів України від 26.01.2015 №18 "Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій", від 17.06.2015 № 409 "Про затвердження Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій", розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 04.07.2016 № 396 "Про комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області", утворено Комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного, а також затверджено положення даної комісії (додаток 1) та її посадовий склад (додаток 2) (а.с.70, 71-77).

У подальшому розпорядженнями Рівненського міського голови до зазначеного розпорядження та Положення вносилися зміни.

Розпорядженням Рівненського міського голови від 13.04.2020 № 343-р "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 26.07.2016 № 625-р "Про комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного", додаток 2 до розпорядження міського голови від 26.07.2016 № 625-р "Положення про комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного" викладено в новій редакції.

06.08.2020 відбулося оперативне засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій міста Рівного, на якому слухалось питання вжиття додаткових заходів щодо запобігання поширенню на території міста Рівного гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом COVID-19. На виконання постанов Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, комісія, зокрема, вирішила:

«2.1. Управлінню транспорту:

2.1.2. В тролейбусах здійснювати безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян з 10:00 год. до 16:00 год. з 7 серпня 2020 року.

2.1.3. В автобусах (великої, середньої та малої місткості) здійснювати безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян з 10:00год. до 16:00год. З обмеженням – 2 посадочних місця одночасно з 7 серпня 2020 року.

Зазначене рішення оформлене Протоколом № 30 оперативного засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного від 06.08.2020.

Поряд з цим, судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.02.2016.

На даний час позивач проходить військову службу за контрактом у військовій частині А0796, що знаходиться у місті Рівне по вул. Дубенській, 2, що підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_2 від 02.04.2014, копія якого долучена до матеріалів справи. При цьому, як зауважує позивач, виконання його службових обов`язків, розпочинається о 09:00год та завершується о 18:00год. Для доїзду до місця своєї служби позивач користується громадським автомобільним чи електротранспортом, оскільки орендує житло в місті Рівному в районі центрального автовокзалу.

Як зазначено стороною позивача та не спростовано відповідачами, щоразу при вході до громадського транспорту, позивач пред`являє документ, що підтверджує наявність пільг на безкоштовний проїзд – посвідчення учасника бойових дій. Однак водії та кондуктори відмовляють у безоплатному перевезені, при цьому посилаються на пункти 2.1.2. та 2.1.3. рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного від 06.08.2020. А робочий час розпочинається раніше 10:00 та завершується пізніше 16:00 години, тому встановлені пунктами 2.1.2. та 2.1.3. вказаного вище рішення часові обмеження позбавляють позивача можливості користуватися наданим Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» правом на безоплатний проїздом у громадському транспорті.

25.08.2020 позивач звернувся до Рівненської міської ради та відповідача 1 із зверненням щодо пільгового перевезення пасажирів.

Листом від 11.09.2020 № Л-1672/2-20 відповідач 2, у відповідь на дане звернення, повідомив позивача про те, що Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій міста Рівного 06.08.2020 прийнято рішення, оформлене протоколом № 30, яким відновлено безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян з 10:00год до 16:00 год. в тролейбусах без обмеження місць для сидіння, в автобусах також з 10:00год до 16:00 год., але з обмеженням в 2 посадочних місця одночасно для можливості скористатися пасажирським транспортом найбільш незахищеним верствам населення, зокрема пенсіонерам та інвалідам. Тому позивач має право безкоштовного проїзду лише у зазначений час. Дані обмеження в часі були запроваджені з метою недопущення великих скупчень громадян на зупинках громадського транспорту для запобігання поширенню на території м. Рівного гострої респіраторної хвороби Соvіd-19 та для забезпечення доїзду до роботи працівників критичних інфраструктур в часи «пік».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд керується наступним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб визначає Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 №1645-III (далі – Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб", в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями ст. 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначено, що карантин це: - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб; обмежувальні протиепідемічні заходи - медико-санітарні та адміністративні заходи, що здійснюються в межах осередку інфекційної хвороби з метою запобігання її поширенню; протиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.

Згідно з вимогами ст. 5 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", органи місцевого самоврядування у сфері захисту населення від інфекційних хвороб забезпечують проведення профілактичних і протиепідемічних заходів на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, а також робіт по ліквідації епідемій та спалахів інфекційних хвороб і вирішують питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення цих заходів і робіт; здійснюють комплексні заходи, спрямовані на ліквідацію епідемій, спалахів інфекційних хвороб та їх наслідків.

Статтею 10 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначено, що основними принципами профілактики інфекційних хвороб є: визнання захисту населення від інфекційних хвороб одним із пріоритетних напрямів діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності; комплексність проведення профілактичних, протиепідемічних, соціальних і освітніх заходів, обов`язковість їх фінансування; безоплатність надання медичної допомоги особам, хворим на інфекційні хвороби, у державних і комунальних закладах охорони здоров`я та в державних наукових установах; соціальний захист осіб, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями; державна підтримка відповідних наукових розробок і вітчизняних виробників медичних імунобіологічних препаратів, лікарських і дезінфекційних засобів та виробів медичного призначення, що застосовуються для профілактики, діагностики та лікування інфекційних хвороб.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" встановлено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - Постанова), якою, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" заборонено, зокрема: 4) з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р.: регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньо обласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями); перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі; заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів у приміському, міжміському внутрішньо обласному і міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації", з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 31 жовтня 2020 року.

З системного аналізу наведених норм слідує, що до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено встановлення карантину на території держави, а до повноважень органів місцевого самоврядування відноситься вжиття комплексу профілактичних і протиепідемічних заходів, у тому числі адміністративного характеру, спрямованих для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

При цьому, суд зазначає, що Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III не врегульовує роботу громадського автомобільного транспорту в умовах введеного карантину, зокрема, щодо можливості та необхідності проведення протиепідемічних та санітарно профілактичних заходів, нормативів наповнюваності транспортних засобів, вимоги до водіїв та пасажирів щодо забезпечення засобами індивідуального захисту, тощо.

Всі зазначені вище вимоги визначаються окремими нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, рекомендаціями Головного санітарного лікаря України тощо.

Відповідно до приписів ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР, до відання виконавчих органів міських рад належить: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; затвердження маршрутів і графіків руху, правил користування міським пасажирським транспортом незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством; залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв`язку.

Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах карантину визначено ст. 30 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

Так, на територіях, де встановлено карантин, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надається право: залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби; залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов`язаних з його використанням; установлювати особливий режим в`їзду, виїзду на території карантину та окремих адміністративно-територіальних одиниць громадян і транспортних засобів, а у разі необхідності - проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів; запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води; установлювати особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів; створювати на в`їздах, виїздах на території карантину та окремих адміністративно-територіальних одиниць, що знаходяться на території карантину, контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку.

Отже, відповідними нормами права передбачено можливість місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування запровадження на відповідних територіях чи об`єктах особливих умов пересування і перевезення, проте не надано повноважень на скасування визначених чинним законодавством пільг.

Відповідно до п. 1 Положення про комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного, затвердженого розпорядженням Рівненського міського голови від 26.07.2016 № 625-р (далі – Положення), Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного (далі - місцева комісія) є постійно діючим органом, який забезпечує координацію діяльності виконавчих органів міської ради, підприємств, установ та організацій, пов`язаної із забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій міста від наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них.

Пунктом 3 Положення передбачені основні завдання міської надзвичайної комісії.

Права та обов`язки місцевої комісії визначені у пунктах 4, 5 Положення.

З аналізу зазначених пунктів Положення слідує, що Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного не наділена повноваженнями щодо позбавлення/звуження змісту встановлених чинним законодавством пільг, зокрема, наданих Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В Основному Законі України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (ст. 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ч. 2 ст. 3).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 1, 2 ст. 8 Основного Закону України).

Відповідно до положень розділу II Конституції України, зокрема: кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч. 1 ст. 33); кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (ч. 1, 2 ст. 43); громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 46).

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

Пунктом 7 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі – Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; далі – Закон № 3551), учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

При цьому, ч. 3 ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" констатовано, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, висловленою в абз.2, 3 п.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018 встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави.

Конституційний Суд України вважав, що соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту.

Як встановлено судом, оспорюване в межах даної справи рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного, зокрема, стосувалося обсягу прав осіб пільгових категорій на безкоштовний проїзд в міському пасажирському транспорті загального користування на території м. Рівне.

На переконання суду, оскільки спірним рішенням було встановлено часовий проміжок для безкоштовного перевезення пільгових категорій громадян, то фактично таким рішенням звужено зміст та обсяг права таких осіб на безкоштовний проїзд відповідно до вимог закону, зокрема, позивача, як особи, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

За наведеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення, викладене у формі протоколу, не відповідає вимогам Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та суперечить гарантіям, змісту і спрямованості діяльності держави, визначеним у Конституції України.

Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов`язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.

Поряд з цим, суд зазначає, що постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами), від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» не містять положень, які регулюють порядок перевезення осіб пільгових категорій в міському пасажирському транспорті загального користування.

Надаючи оцінку спірному рішенню за критерієм обґрунтованості суд зазначає, що відповідними пільгами користуються і ті громадяни, які продовжують працювати в умовах карантину та добираються до роботи на громадському транспорті, а тому мета спірного рішення не відповідає вищенаведеним постановам Кабінету Міністрів України.

Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що відповідно до приписів ст. 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

При цьому суд зазначає, що принцип пропорційності є складовою принципу верховенства права. Сам же принцип пропорційності має також три під принципи: адекватність (міра адекватна для досягнення завчасно встановленої цілі, якщо бажаний результат може бути досягнуто тільки за умови звертання до цієї міри); необхідність (міра є законною з найменш можливими обмеженнями при умові досягнення легітимної цілі); пропорційність як сувора вимога (серйозність втручання та серйозність причин, які виправдовують це втручання, повинні бути пропорційними одна до іншої).

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що приймаючи рішення щодо встановлення часового проміжку для безкоштовного перевезення пільгових категорій громадян, відповідачами не дотримано принципу пропорційності, тобто балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів громадян та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За наведеного у його сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача 1, оформленого протоколом від 06.08.2020 № 30 в частині підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівне, оформлене протоколом від 6 серпня 2020 року № 30, в частині пункту 2.1.2. «В тролейбусах здійснювати безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян з 10:00 год. до 16:00 год. з 7 серпня 2020року» та пункту 2.1.3. «В автобусах (великої, середньої та малої місткості) здійснювати безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян з 10:00 год. до 16:00 год. З обмеженням - 2 посадочних місця одночасно з 7 серпня 2020 року».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

2) відповідач 1 - Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 12а; код ЄДРПОУ 04057758);

3) відповідач 2 - Виконавчий комітет Рівненської міської ради (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 12А; код ЄДРПОУ 04057758).

Суддя Т.О. Комшелюк