Ухвала суду № 93298213, 30.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 листопада 2020 року м. Рівне №460/6239/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Рожко З.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача 1: Кітовський В.Л.,

позивача 2: представники Кітовський В.Л., Мартинюк А.М.,

відповідача: представник Зражевська А.С.,

третьої особи: представники Богуцький А.І., Анохіна Н.Ю., Приймак І.М.,

вирішуючи у підготовчому засіданні клопотання Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації про залишення без розгляду позову Громадської організації "Екоклуб" в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , Громадської організації "Екоклуб" до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРИВІД ІНВЕСТ ГРУП" про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2020 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач 1) до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку. За наслідками реєстрації та розподілу позову в автоматизованій системі документообігу суду відповідній справі присвоєний № 460/6239/20 та її передано на розгляд судді Комшелюк Т.О.

Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 460/6239/20 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРИВІД ІНВЕСТ ГРУП» (далі – третя особа).

Крім того, в серпні 2020 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Громадської організації "Екоклуб" (ділі - позивач) до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування висновку. За наслідками реєстрації та розподілу позову в автоматизованій системі документообігу суду відповідній справі присвоєний № 460/6216/20 та її передано на розгляд судді Дорошенко Н.О.

Ухвалою суду від 27 серпня 2020 року позовна заява у справі № 460/6216/20 залишалася без руху.

08 вересня 2020 року Громадська організація "Екоклуб" подала до суду заяву про усунення недоліків позову по справі № 460/6216/20.

В подальшому, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Дорошенко Н.О., провадження в адміністративній справі № 460/6216/20 відкрито ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року.

09 листопада 2020 року Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації було подане до суду клопотання про залишення позову в адміністративній справі № 460/6216/20 без розгляду. В обґрунтування клопотання відповідач вказав, що справа № 460/6216/20 не відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим представництво інтересів позивача у вказаній справі, в тому числі щодо підписання та подання позову до суду, може здійснюватися виключно адвокатом в порядку представництва юридичної особи або керівником юридичної особи (членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)) в порядку самопредставництва. Позовна заява у справі № 460/6216/20 від імені позивача підписана представником Мар`юк Оксаною Володимирівною. Проте, у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про Мар`юк О.В., що вказує на відсутність в останньої права на здійснення адвокатської діяльності та, відповідно, представництва позивача у цій справі в порядку представництва юридичної особи. Крім того, запис про юридичну особу Громадська організація «Екоклуб» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також не містить відомостей про ОСОБА_2 , що, на думку відповідача, свідчить про відсутність в останньої повноважень на здійснення представництва інтересів позивача у справі № 460/6216/20 в порядку самопредставництва юридичної особи. З огляду на наведене, відповідач, покликаючись на приписи пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), стверджував про наявність підстав для залишення позову Громадської організації «Екоклуб» без розгляду.

Ухвалою суду від 11 листопада 2020 року до участі в адміністративній справі № 460/6216/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРИВІД ІНВЕСТ ГРУП».

23 листопада 2020 року ухвалою суду по справі № 460/6239/20 задоволено клопотання ТзОВ "ТЕХНОПРИВІД ІНВЕСТ ГРУП" про об`єднання адміністративних справ в одне провадження, об`єднано адміністративні справи №№ 460/6239/20, 460/6216/20 в одне провадження та присвоєно об`єднаній адміністративній справі № 460/6239/20.

При цьому, того ж дня, ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання у справі № 460/6239/20 відкладено на 30 листопада 2020 року.

Враховуючи що на момент проведення підготовчого засідання в справі № 460/6239/20 клопотання Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації про залишення позову Громадської організації «Екоклуб» без розгляду залишалося не вирішеним, тому у відповідності до пункту 10 частини другої статті 180 КАС України його вирішення здійснювалося судом в підготовчому засіданні 30 листопада 2020 року.

В підготовчому засіданні представники позивача 1 та позивача 2 заперечили проти задоволення клопотання про залишення позову Громадської організації «Екоклуб» без розгляду.

Представники відповідача та третьої особи клопотання про залишення позову Громадської організації «Екоклуб» без розгляду підтримали та просили задовольнити.

Заслухавши думку сторін (їх представників), перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації в основу клопотання про залишення позову Громадської організації «Екоклуб» без розгляду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 КАС України, цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів та встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Частиною першою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративній справі здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

Водночас, за приписами частини третьої статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» і «самопредставництво». При цьому, особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина друга статті 55 КАС України).

Що стосується представництва, то за визначенням, наведеним у статті 237 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), ним є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина перша, третя вказаної статті).

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

02 червня 2016 року за № 1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). 30 вересня 2016 року зміни набули чинності.

Зокрема, абзацами другим та третім статті 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Отже, з 01 січня 2019 року представництво, зокрема, юридичної особи, яка не є органом державної влади та органом місцевого самоврядування, здійснюється виключно адвокатами, крім представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Водночас, суд наголошує, що пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом, підтримуваним у теорії права, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Принаймні, таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX, розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)» (частина третя статті 55 КАС України у чинній редакції).

З аналізу змісту цієї норми закону слідує, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина четверта статті 87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом № 755-IV.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи, визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Частиною першою статті 7 Закону № 755-IV визначено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у частині другій статті 9 Закону № 755-IV відомостей, належать: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 755-IV, витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Принагідно суд зауважує, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від юридичних осіб у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні юридичні особи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Аналіз вказаних вище норм права в їх сукупності свідчить на користь того, що надання іншим особам, окрім керівника, права представляти інтереси юридичної особи в порядку самопредставництва встановлює обов`язок включення таких відомостей до запису про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тотожна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 18 березня 2020 року по справі № 160/2404/19 (адміністративне провадження № К/9901/5499/20).

З матеріалів справи суд встановив, що позовна заява Громадської організації «Екоклуб» підписана ОСОБА_2 як представником за трудовим договором. Тобто, відповідна позовна заява подана Мар`юк О.В. в порядку самопредставництва юридичної особи.

На підтвердження повноважень Мар`юк О.В. діяти від імені Громадської організації «Екоклуб» до матеріалів позову були додані копії Статуту Громадської організації «Екоклуб», затвердженого загальним зборами членів вказаної організації (протокол від 17 березня 2020 року № 1/20) (далі – Статут ГО «Екоклуб») (т.8, а.с.16-21), наказу Громадської організації «Екоклуб» від 02 січня 2019 року № 1 о/3 (по особовому складу) про прийняття на роботу ОСОБА_2 (т.8, а.с.158), трудового договору від 02 січня 2019 року з Додатком 1 «Посадові обов`язки юрисконсульта» (т.8, а.с.159-164).

Також на виконання ухвали суду від 27 серпня 2020 року, Громадською організацією «Екоклуб» подано до суду оригінал довіреності від 06 серпня 2020 року № 1-20, якою Мар`юк О.В уповноважено представляти та захищати інтереси вказаної Організації (т.8, а.с.177).

Згідно зі Статутом ГО «Екоклуб» повноваження на представництво Організації без довіреності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також у відносинах з іншими особами в Україні та в інших державах надано виконавчому директору (підпункт 4.20.1 пункту 4.20 розділу 4 Статуту).

Положень про надання юрисконсульту Громадської організації «Екоклуб» повноважень здійснювати представництво Організації без довіреності Статут ГО «Екоклуб» не містить. Тобто, юрисконсульт Громадської організації «Екоклуб» не наділений повноваженнями на здійснення самопредставництва вказаної організації.

Пунктом 1.1 трудового договору від 02 січня 2019 року, укладеного між Громадською організацією «Екоклуб» (Підприємство) та ОСОБА_2 (Працівник), визначено, що предметом даного Трудового договору (далі - Договір) є трудові відносини в межах визначених цим Договором посадових обов`язків між працівником і Підприємством, які з боку останньої реалізуються Роботодавцем.

Відповідно до пункту 1.3 Договору працівник приймається на посаду юрисконсульта.

Працівник зобов`язується виконувати доручену йому роботу в межах посадових обов`язків або за письмовим наказом Роботодавця в разі поширення меж посадових обов`язків, що визначені у додатку 1 до цього Договору і є невід`ємною частиною цього Договору.

Додатком 1 «Посадові обов`язки юрисконсульта» до Трудового договору від 02 січня 2019 року визначені, зокрема, наступні повноваження юрисконсульта Громадської організації «Екоклуб»: юрисконсульт має право представляти інтереси Роботодавця в судах усіх інстанцій, включаючи апеляційну та касаційну інстанції, з усіма правами, наданими законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, правопорушнику, іншому учаснику процесу, з правом подати позов, укладати мирову угоду, визнати позов повністю або частково, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, змінити підстави або предмет позову, оскаржувати рішення та ухвали суду, одержувати та пред`являти до виконання виконавчі листи.

Згідно з наказом Громадської організації від 02 січня 2019 року № 1 о/3 (по особовому складу), ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду юрисконсульта з 03 січня 2019 року.

Разом з тим, відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), державна реєстрація Громадської організації «Екоклуб» проведена 30 січня 1998 року (дата запису: 08 серпня 2005 року; номер запису: 16081200000001879) та керівником, представником згідно зі Статутом юридичної особи вказано лише ОСОБА_3 .

Відомості про особу, що підписала позовну заяву Громадської організації «Екоклуб» (тобто, Мар`юк О.В.), в Реєстрі відсутні.

При цьому, в підготовчому засіданні представниками позивача 2 не заперечувалася відсутність таких відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день подання позову у справі № 460/6216/20.

Таким чином, суд констатує, що подані одночасно з позовною заявою документи за відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не підтверджують належне уповноваження Мар`юк О.В. представляти інтереси Громадської організації «Екоклуб» в порядку самопредставництва юридичної особи.

Щодо довіреності від 06 серпня 2020 року № 1-20, то суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 4.20.8 пункту 4.20 розділу 4 Статуту ГО «Екоклуб», виконавчий директор має повноваження видавати іншим особам довіреності на вчинення юридичних дій від імені Організації.

Згідно зі змістом довіреності Громадської організації «Екоклуб» від 06 серпня 2020 року № 1-20, Мар`юк О.В уповноважено представляти та захищати інтереси Громадської організації «Екоклуб», зокрема, в судах загальної юрисдикції, адміністративних, господарських судах, судах апеляційної та касаційної інстанції, в тому числі у Верховному Суді, Конституційному Суді України без обмеження повноважень, в тому числі, але не виключно: з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред`явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав та предмету позову, збільшення або зменшення позовних вимог, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду, у органах, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, з питань, які пов`язані з виконанням судових та інших рішень.

Суд роз`яснює, що надання довіреності на представника саме по собі виключає самопредставництво юридичної особи (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 09 червня 2020 року по справі № 917/751/19).

Тобто, на підставі довіреності від 06 серпня 2020 року № 1-20 Мар`юк О.В. може представляти інтереси Громадської організації «Екоклуб» виключно в порядку представництва юридичної особи, однак це, в свою чергу, можливе лише у разі наявності в останньої права на здійснення адвокатської діяльності.

Разом з тим, суд зауважує, що у Єдиному реєстрі адвокатів України (реєстр доступний за посиланням https://erau.unba.org.ua/) відсутні відомості про те, що Мар`юк О.В. має статус адвоката, і документ, який би посвідчував наявність у неї такого статусу, в матеріалах справи також відсутній.

Покликання представника позивача 2 адвоката Кітовського В.Л. на те, що в матеріалах справи міститься підписаний ним примірник позовної заяви Громадської організації "Екоклуб" та оригінал ордеру на надання ним правничої (правової) допомоги Громадській організації "Екоклуб", суд оцінює критично, оскільки вказані документи були поданні до суду 11 листопада 2020 року одночасно з запереченнями проти клопотання про залишення позову без розгляду з ініціативи адвоката, а не на вимогу суду, наприклад, в ході усунення недоліків позову, а тому такі документи жодним чином не спростовують тієї обставини, що в серпні 2020 року Громадська організація "Екоклуб" звернулася до суду з позовом, який підписаний особою, що не мала права його підписувати.

Підсумовуючи вище наведене в його сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява Громадської організації «Екоклуб» підписана особою, яка не має права її підписувати, а тому в силу приписів пункту 2 частини першої статті 240 КАС України таку заяву належить залишити без розгляду.

За наведених обставин, подане Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації клопотання про залишення позову Громадської організації «Екоклуб» слід задовольнити.

Керуючись статтями 180, 183, пунктом 2 частини першої статті 240, статтями 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації про залишення позову Громадської організації "Екоклуб" без розгляду задовольнити.

Позов Громадської організації "Екоклуб" в адміністративній справі № 460/6239/20 залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складений 04 грудня 2020 року.

Суддя Т.О. Комшелюк