Рішення № 93298007, 04.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9597/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправної відмови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії за вислугу років від 13 липня 2020 року № 5833-5664/К-02/8-1500/20, зобов`язання відповідача врахувати до складу страхового стажу для призначення пенсії за вислугу років період роботи позивачки – ОСОБА_1 з 02 жовтня 1998 року по 11 жовтня 2017 року в Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії наук України».

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачкою тим, що на момент її звернення до відповідача із заявою від 03.12.2019 року про призначення пенсії за вислугу років, ОСОБА_1 мала трудовий стаж тривалістю 34 роки 4 місяці і 2 дні, однак відповідачем протиправно відмовлено позивачці у призначенні пенсії за вислугу років з підстав не врахування спеціального стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 02.10.1998 року по 02.12.2019 року у Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України».

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що враховуючи те, що заклад, у якому працювала позивачка у період з 02.10.1998 року по 02.12.2019 року не належить до закладів охорони здоров`я, передбачених у розділі ІІ Переліку №909, робота у такому закладі не дає права на призначення пенсії за вислугу років.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта та будь-яких клопотань сторін, суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивачка 03.12.2019 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

За результатом розгляду заяви позивачки, 17.01.2020 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №5/6 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

З рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №5/6 від 17.01.2020 року вбачається, що документи, які розглядалися при визначенні права на пенсію: трудова книжка від 20.04.1995 року НОМЕР_1 , довідка про стаж роботи у КУ «Дитяча міська клінічна лікарня №3» від 01.03.2018 року №117, довідка про стаж роботи у Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України» від 17.12.2019 року №303, довідка з Одеської ЗОШ №14 від 10.12.2019 року №850, довідка з УСЗН від 06.03.2018 року №14-02-13/1422, диплом НОМЕР_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 . Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку, якщо працівник освіти, охорони здоров`я мали стаж роботи за спеціальністю: на 01.04.2015 року – 25 років; на 01.01.2016 року – 25 років 6 місяців; на 11.10.2017 року – 26 років 6 місяців. Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 року №909 передбачені заклади: стоматологічна поліклініка (обласна, міська, районна); стоматологічна поліклініка МОЗ України при Національному мед університеті; стоматологічна поліклініка при Львівському мед університеті. Але переліком закладів і установ охорони здоров`я Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України» не передбачена. Тому, враховуючи вищевикладене, до спеціального стажу період роботи позивачки з 02.10.1998 року по 02.12.2019 року не врахований. Таким чином при підрахунку страховий стаж для призначенні пенсії позивачки складає – 33 років 7 місяців 12 днів, а стаж роботи по спеціальності складає – 12 років 5 місяців 4 дні.

30 червня 2020 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про надання детального роз`яснення відмови у призначенні пенсії за вислугою років, переглянути пенсійну справу та вказати перелік документів, необхідних для отримання пенсії за вислугою років.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №5833-5664/К-02/8-1500/20 від 13.07.2020 року повідомило позивачці про те, що згідно із положенням п. 2-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день набрання чинності Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (11.10.2017) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст. 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пунктом «е» ст. 55 Закону передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я незалежно від віку, якщо вони мали стаж роботи за спеціальністю – станом на 01.04.2015 року не менше 25 років, на 01.01.2016 року – 25 років 6 місяців, на 11.10.2017 року – 26 років 6 місяців. Оскільки поданими документами стаж за спеціальністю менший, ніж встановлено Законом, у призначенні пенсії за вислугою років згідно заяви від 03.12.2019 року позивачці відмовлено. Періоди роботи з 02.10.1998 року 11.10.2017 року в Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України» не зараховані до спеціального стажу, оскільки зазначений заклад відсутній в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 року №909. У разі надання підтверджуючих документів на здійснення діяльності, пов`язаної з наданням медичних послуг, період роботи з 02.10.1998 року 11.10.2017 року можливо буде зарахувати до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, що і стало підставою для звернення позивачки до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно із п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

«Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.

Згідно розділу ІІ зазначеного переліку робота, зокрема, у лікарняних закладах на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) дає право на пенсію за вислугу років.

Пунктом 2 Примітки до «Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Державної установи «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України» є діяльність лікарняних закладів.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто з наведеного вбачається, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 Серії НОМЕР_1 від 20.04.1995 року вбачається, що відповідно до наказу від 20.07.1989 року №44 з 01.09.1989 року позивачка прийнята на посаду медичної сестри шкільного відділу Дитячої міської Клінічної лікарні №3, наказом №68 від 15.04.1995 року переведена на посаду медичної сестри інфекційного відділення Дитячої міської Клінічної лікарні №3, наказом №38-к від 03.09.1998 року переведена з 04.09.1998 року до НДІ стоматології на посаду медичної сестри та наказом №102 від 02.12.2019 року звільнена за власним бажанням.

Згідно довідки Державної установи «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України» від 17.12.2019 року №303 ОСОБА_1 дійсно працювала у Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України» на посаді сестри медичної відділення хірургічної реабілітації хворих із захворюванням щелепно-лицевої ділянки та відновлювальної реконструктивної стоматології з 06.08.1998 року по 02.12.2019 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, до спеціального стажу позивачки, який дає право на пенсію за вислугу років, мають бути зараховані періоди роботи з 02.10.1998 року 02.12.2019 року у Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України», що дає право на призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Позивач в позові просить визнати протиправною відмову в призначенні пенсії за вислугу років від 13 липня 2020 року № 5833-5664/К-02/8-1500/20, однак з матеріалів справи вбачається що така відмова була оформлена рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №5/6 від 17.01.2020 року, а листом від 13 липня 2020 року № 5833-5664/К-02/8-1500/20 позивачку проінформовано про таку відмову, тобто, цей лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, а тому, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №5/6 від 17.01.2020 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років.

Враховуючи протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №5/6 від 17.01.2020 року, у суду є всі підстави для зобов`язання відповідача врахувати до складу спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років період роботи ОСОБА_1 з 02 жовтня 1998 року по 02 грудня 2019 року в Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії наук України».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №5/6 від 17.01.2020 року, а також зобов`язання відповідача врахувати до складу спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років період роботи ОСОБА_1 з 02 жовтня 1998 року по 02 грудня 2019 року в Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії наук України», а в частині визнання протиправною відмови у призначенні пенсії за вислугу років від 13 липня 2020 року № 5833-5664/К-02/8-1500/20 позов задоволенню не підлягає.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений ОСОБА_1 судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) визнання протиправною відмови у призначенні пенсії за вислугу років від 13 липня 2020 року № 5833-5664/К-02/8-1500/20, зобов`язання відповідача врахувати до складу страхового стажу для призначення пенсії за вислугу років період роботи позивачки – ОСОБА_1 з 02 жовтня 1998 року по 11 жовтня 2017 року в Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії наук України» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №5/6 від 17.01.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати до складу спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років період роботи ОСОБА_1 з 02 жовтня 1998 року по 02 грудня 2019 року в Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії наук України».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.