
Справа № 420/1024/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому, з урахуванням уточненого позову від 27.02.2020 року, просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №59257147 від 24.01.2020 року, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленком Василем Олександровичем;
- зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа №420/5975/18 від 25.03.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 грудня 2018 року Одеським окружним адміністративним судом було винесено рішення по справі №420/5975/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, яким скасовано рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №371/Є-01 від 02 вересня 2018 року та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити виплату пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад місяці 2018 року.
28 березня 2019 року позивачем згідно вказаного рішення суду було отримано два виконавчі листи №420/5975/18 від 19 грудня 2019 року.
04.06.2019 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №420/5975/18 від 25.03.2019 р., якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад місяці 2018 р. Згідно п.2 вищевказаної постанови боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
03.12.2019 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєвим Юрієм Валерійовичем було винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в розмірі 5100 грн. на користь держави за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.
Пунктом 2 постанови про накладення штрафу від 03.12.2019 р. зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено його, що при подальшому невиконанні рішення на боржника у тому ж порядку буде накладено штраф у подвійному розмірі та до органів досудового розслідування буде направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
24.01.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі.
Позивач зазначив, що постанову про закінчення виконавчого провадження було винесено також 24.01.2020 р., що фактично позбавляє можливості виконати постанову про накладення штрафу від 24.01.2020 р. боржником. Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваленком Василем Олександровичем не було вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення суду, що має наслідком винесення передчасно та необґрунтовано постанови про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою від 30.03.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 06 квітня 2020 року о 10:20 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке є боржником у виконавчому провадженні.
Ухвалою від 06.04.2020 року зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року №22-ОС/Д/С “Про встановлення обмежень, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVІD-19) в Одеському окружному адміністративному суді на період запровадження в Україні карантинних заходів”.
26.11.2020 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, згідно якого позивач вважає можливим провести розгляд справи без його участі.
Для вирішення питання про поновлення провадження у справі суд викликав учасників справи у судове засідання на 02.12.2020 року на 14:00 год.
У судове засідання, призначене на 02 грудня 2020 року о 14:00 год., сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач, відповідач та третя особа про причини неявки суд не повідомив.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною 3 ст.268 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України, у строк, встановлений ч.4 ст.287 КАС України.
Ухвалою від 02.12.2020 року у письмовому провадженні поновлено провадження у справі. Продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено.
13.04.2020 року засобами електронного зв`язку від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 04.06.2019 року перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа №420/5975/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 25.03.2019 року про зобов`язання Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад місяці 2018 року.
04.06.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.
24.06.2019 року до відділу надійшов лист від боржника про часткове виконання рішення суду, а саме: суму невиплаченої пенсії за липень серпень, жовтень та листопад місяць 2018 року нараховано на додаткову відомість суму заборгованості у розмірі 59897,88 грн., що підтверджується розпорядженням від 18.06.019 року №951060852070. Що стосується виплат зазначеної заборгованості, то відповідно до п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку можливе лише через 6 місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством. Суми соціальних виплат, які невиплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, рішення суду боржником не виконано взагалі, посилання на постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» є безпідставним, адже, боржником не вчинено жодних дій на виконання вказаної постанови.
Окрім того, існує Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, який створений безпосередньо для виконання органами ПФУ рішень суду. Однак, боржником взагалі не взято до уваги ані рішення суду №420/417/19, ані постанову КМУ №649 від 22.08.2018 року.
03.12.2019 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн.
24.01.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено повідомлення до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідач зазначив, що статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок виконання рішень немайнового характеру, де визначена відповідна процедура вчинення виконавчих дій, що й було зроблено державним виконавцем.
03.04.2020 року засобами електронного зв`язку від представника третьої особи надійшли пояснення, відповідно до яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Третя особа зазначила, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року у справі №420/5975/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано управління нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад місяці 2018 року.
Рішенням від 18.06.2019 № НОМЕР_1 Управлінням на виконання вищезазначеного рішення суду, нараховано суму заборгованості у розмірі 49914,90 грн., яка обліковується в управлінні та буде виплачена на підставі особливого розпорядження згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365».
Постановою відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 04.06.2019 року ВП №59257147 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №420/5975/18 від 25.03.2019 року. У відповідь управлінням надано лист від 20.06.19 року №43 з вищезазначеною інформацією щодо виконання рішення суду.
Проте, постановою Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.12.2019 року ВП №59257147 на управління накладено штраф у розмірі 5100,0 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду.
Довідкою від 05.01.2020 року №173/04-11 управлінням повторно надано інформацію щодо виконання рішення суду.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №335 від 25.04.2019 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. №365 пункти 16 і 18 постанови №365 доповнено реченням такого змісту: “Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України”.
Оскільки порядок виплати сум соціальних виплат Кабінетом Міністрів України не визначено, здійснити виплату заборгованості на даний момент неможливо.
Проте, Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.01.2020 року ВП №59257147 на управління накладено штраф у подвійному розмірі 10200,0 грн. за повторне невиконання рішення суду.
Відповідач вказав, що причиною невиконання управлінням рішення суду є поважна причина, а саме: відсутність механізму виплати відповідного боргу. До того ж, наявні обставини ніяк не залежать від волі управління.
На думку управління, невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного нормативно-правового регулювання не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Таким чином, управлінням було здійснено усі можливі дії щодо виконання рішення суду у межах діючих нормативно-правових актів України, а Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірно накладено на управління штрафи, які на даний час оскаржуються в судовому порядку.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 19 грудня 2018 року Одеським окружного адміністративним судом було винесено рішення по справі №420/5975/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, яким скасовано рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №371/Є-01 від 02 вересня 2018 року та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити виплату пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад місяці 2018 року.
Рішення суду набрало законної сили 14 березня 2019 року.
25.03.2019 року стягувачу ОСОБА_1 судом видано виконавчий лист №420/5975/18.
За заявою ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду від 29.05.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленком В.О. 04.06.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59257147 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/5975/18, виданим 25.03.2019 року, згідно якого зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад місяці 2018 року (а.с. 93-94).
Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.
Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16692 грн.
24.06.2019 року до відділу надійшов лист від боржника – ГУ ПФУ в Одеській області (який є правонаступником Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі) про часткове виконання рішення суду, а саме: суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, жовтень та листопад місяць 2018 року нараховано на додаткову відомість у розмірі 59897,88 грн., що підтверджується розпорядженням від 18.06.019 року №951060852070. Що стосується виплат зазначеної заборгованості, то відповідно до п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку можливе лише через 6 місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством. Суми соціальних виплат, які невиплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (а.с. 99).
03.12.2019 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Заліпаєва Ю.В. за невиконання рішення суду на ГУ ПФУ в Одеській області було накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 114-115).
24.01.2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. за невиконання рішення суду на ГУ ПФУ в Одеській області було накладено штраф у подвійному розмірі - 10200 грн. (а.с. 124-126).
24.01.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленком В.О. було направлено до ГУНП в Одеській області Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за невиконання вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/5975/18, виданого 25.03.2019 року (а.с. 128-129).
24.01.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленком В.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №59257147 на підставі пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 130-131).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч. 1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII).
Так, статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Частиною 1 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно зі ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.63).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63).
Відповідно до частини 3 ст.63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як встановлено судом вище, 24.06.2019 року до відділу надійшов лист від боржника – ГУ ПФУ в Одеській області про часткове виконання рішення суду (суму заборгованості нараховано, але не виплачено) (а.с. 99).
Таким чином, рішення суду боржником не було виконано, тому державний виконавець згідно приписів частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII постановою від 03.12.2019 року наклав на боржника штраф у розмірі 5100 грн. та встановив новий строк 10 робочих днів для виконання рішення.
Оскільки боржник доказів повного виконання рішення суду державному виконавцю не надав, останній постановою від 24.01.2020 року наклав на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до приписів ч.1 ст.75 Закону №1404-VIII та звернувся до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Як зазначено судом вище, згідно абз.3 ч.3 ст.63 Закону №1404-VIII у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до приписів пункту 11 частини 1 ст.39 Закону №1404-VIII, на який послався відповідач в оскаржуваній постанові, виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Таким чином, оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/5975/18 не може бути виконано без участі боржника, відповідач вчинив усі передбачені статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» дії з виконання рішень немайнового характеру, які не може бути виконано без участі боржника, та правомірно закінчив виконавче провадження згідно приписів п.11 ч.1 ст.39 вказаного Закону.
Доводи позивача про неможливість виконання постанови державного виконавця від 24.01.2020 року про накладення на боржника штрафу 10200 грн., оскільки державний виконавець у той же день оскаржуваною постановою закінчив виконавче провадження, суд вважає безпідставними, оскільки згідно пункту 5 частини 1 ст.3 Закону №1404-VIII постанова державного виконавця про накладення штрафу є окремим виконавчим документом, який підлягає виконанню у встановленому цим Законом порядку, і закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом суду не впливає на виконання постанови про накладення штрафу.
Також суд не бере до уваги доводи позивача про те, що державний виконавець не здійснив повторну перевірку виконання рішення боржником, оскільки обов`язком боржника є повідомити державного виконавця про виконання рішення у встановлений державним виконавцем строк. Частиною ч.4 ст.19 Закону, зокрема, визначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Проте боржник про повне виконання рішення державного виконавця не повідомив.
До того ж, факт невиконання рішення суду у повному обсязі не є спірним.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, виносячи оскаржувану постанову №59257147 від 24.01.2020 року про закінчення виконавчого провадження, діяв на підставі Закону України “Про виконавче провадження” та у межах своїх повноважень. Дана постанова прийнята обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо, пропорційно.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За таких обставин, оскаржуване позивачем рішення відповідача відповідає приписам ч.2 ст.2 КАС України, і підстав для його скасування суд не вбачає, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385), про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №59257147 від 24.01.2020 року, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленком Василем Олександровичем; зобов`язання Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа №420/5975/18 від 25.03.2019 року – відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів
Судове рішення № 93297950, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 04.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/1024/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: