Рішення № 93297832, 03.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9986/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” (вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” (вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459), в якому позивач просив:

визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів від 22.07.2020 року №UА500030/2020/000026/2;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.07.2020 року № UА500030/2020/00149.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 06.07.2019 року між компанією «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» (Китай), як продавцем, та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (надалі за текстом також — Позивач), як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №0607/1, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «YIWU JІAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» поставило Позивачу партію товару - іграшки колісні з пластмаси та металу. Торговельна марка «BEST SCOOTER». Виробник — «YIWU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD на виробничих потужностях JIA YU TOY TRADE CO., LTD», країна виробництва — Китай.

З метою здійснення митного оформлення товару, Позивачем до Одеської митниці Держмитслужби 21.07.2020 року була подана митна декларація № UA500030/2020/207673, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

Митним органом після подання переліку документів було ініційовано процедуру консультацій, в ході яких Позивачем були надані додаткові документи та відомості, які на думку Позивача могли б підтвердити можливість декларування товару заявленого у МД № UA500030/2020/207673 за першим методом — ціною договору.

Відповідач не звернув увагу на зазначені документи та склав картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.07.2020 року № UA500030/2020/00149 та рішення про коригування митної вартості товарів від 22.07.2020 року № UA500030/2020/000026/2.

Позивач зазначив, що таку позицію Відповідача щодо коригування митної вартості неможливо вважати правомірною, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Вважає, що надані Позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Позивач не погоджується із підставами, що стали обґрунтуванням у прийнятті рішення про коригування митної вартості та картки-відмови у прийнятті митної декларації та вважає що їх слід скасувати, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 06.10.2020 року відкрито провадження по справі та повідомлено сторін, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05.11.2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позивач зазначив, що адміністративний позов ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, а саме не подано виписки з бухгалтерських документів, висновків про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею Держмитслужби була проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями, про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів.

У рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру митної декларації.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. 1.2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею Держмитслужби була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. На підставі зазначеного відповідач просить Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» до Одеської митниці Держмитслужби у повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

06.07.2019 року між компанією «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» (Китай), як продавцем, та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №0607/1, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «YIWU JІAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» поставило Позивачу партію товару - Іграшки колісні з пластмаси та металу: велосипед дитячий триколісний — арт. LM-2806 - 303 шт., арт. LM-3109 — 283 шт., арт. LM-4405 — 263 шт., арт. LM-9033 — 203 шт., LM-1355 — 113 шт., арт. LM-3577 — 203 шт., арт. LM-5207 — 133 шт. Торговельна марка «BEST SCOOTER». Виробник — «YІ WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD на виробничих потужностях JIA YU TOY TRADE CO., LTD», країна виробництва — Китай.

З метою здійснення митного оформлення товару, Позивачем до Одеської митниці Держмитслужби (надалі за текстом також — Відповідач) 21.07.2020 року була подана митна декларація № UA500030/2020/207673, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

Позивачем до митного оформлення були подані також наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № J25420-243-PL від 13.05.2020 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25420-243 від 13.05.2020 року; коносамент (Bill of lading) № MEDUT2256369 від 19.05.2020 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 321 від 19.07.2020 року; декларація про походження товару (Declaration of origin) № J25420-243 від 13.05.2020 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № NJBKLK7LО3J6E0W від 21.07.2020 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25420-243 PR від 13.05.2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № 0607/1 від 06.07.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 06.07.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 03.06.2020 року; договір про співробітництво № б/н від 05.03.2018 року; переклад Позивача положень договору № б/н від 05.03.2018 року; договір про надання послуг митного брокера № 05/05-20 від 05.05.2020 року; договір (контракт) про перевезення № 310719/1 від 31.07.2019 року; копія митної декларації країни відправлення 310120200518628671 від 16.05.2020 року; акт зважування № б/н від 19.07.2020 року; копії свідоцтв №№ 272857 та 272858.

22.07.2020 року Відповідачем було ухвалено рішення № №UA500030/2020/000026/2 “Про коригування митної вартості товарів” та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00149 від 22.07.2020 року.

У рішенні Відповідачем зазначено наступне.

У поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) відповідно п.5.1 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 06.07.2019 № 0607/1 «можливе здійснення сплати за партію товару на умовах, що зазначені у відповідному інвойсі», проте у наданому інвойсі від 13.05.2020 № J25420-243 умови щодо плати не зазначені. Слід зазначати, що у наданому інвойсі від 13.05.2020 № 325420-243 взагалі не зазначені умови оплати за товари;

2) у банківському платіжному документі від 21.07.2020 № NJBKLK7LО3J6E0W містяться відомості про інвойси, які до митного оформлення не надавались, при цьому відомості про інвойс від 13.05.2020 № J25420-243, відповідно до якого здійснюється поставка даних товарів у наданому банківському платіжному документі відсутні. Слід зазначити, що сума оплати за товари, яка наведена у банківському платіжному документі від 21.07.2020 № NJBKLK7LО3J6E0W не відповідає сумі оплати за товари, яка наведена в інвойсі від 13.05.2020 № J25420-243;

3) у товаросупровідних документах не конкретизовані відомості про виробника товарів-у пакувальному листі від 13.05.2020 № J25420-243-PL відомості про виробника товарів наведені наступним чином: YІ WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD (JIA YU TOY TRADE CO., LTD), тобто є незрозумілим яка саме особа заявляє про себе як про виробника товарів;

4) у товаросупровідних документах містяться розбіжності відомостей щодо номеру коносаменту: MEDUT2256369 відповідно до коносаменту від 19.05.2020 № MEDUT2256369 та автотранспортної накладної від 19.07.2020 № 321), 177GVBAPXLEN2103 (відповідно митної декларації країни відправлення від 16.05.2020 № 310120200518628671). Слід зазначити, що коносамент №177GVBAPXLEN2103, відомості який наведені у митній декларації країни відправлення від 16.05.2020 № 310120200518628671 до митного оформлення не надавався;

5) у товаросупровідних документах містяться розбіжності відомостей щодо маркування товарів: «BEST TRIKE» (відповідно до пакувального листа від 13.05.2020 №J25420-243-PL та прайс-листа від 13.05.2020 № J25420-243-PR), «без марки» (відповідно до митної декларації країни відправлення від 16.052020 № 310120200518628671), «N/М» - «по marks / без маркування» (відповідно до коносаменту від 19.05.2020 № MEDUT2256369). Слід зазначити, що у наданому інвойсі від 13.05.2020 №J25420-243 відомості про марку товарів також відсутні;

6) відповідно до пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товарів;

7) відповідно до пункту 5 спільної угоди б/н від 05.03.2018 між Yl WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD та JIA YU TOY TRADE CO., LTD основне обладнання, споруди та всі інші ресурси будуть представленні у додатку “А», проте жодних доповнень до зазначеного контракту до митного оформлення не надавались.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи:

1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено;

2) каталоги, специфікації, виробника товару;

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Також декларанту було роз`яснено, що він може надати за власним бажанням додаткові наявні у нього документи для підтвердження митної вартості товарів.

Декларантом додатково було надано 22.07.2020 додаткову угоду від 03.06.2020 № 2 до зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 06.07.2019 № 0607/1. А Листом № 2 від 22.07.2020 року було поінформовано митні органи, що декларантом були надані всі документи, які є в наявності, надати додаткові документи для підтвердження митної вартості в дійсний час та в майбутньому декларант не має можливості.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України, у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. Згідно із статтею 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби. Стосовно товару № 1 у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, але наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами з описом - «велосипед триколісний дитячий», виробниками: «YIWU JIA YU IMP. &EXP. CO., LTD» та JIA YU TOY TRADE CO., LTD», країною виробництва - Китай, торгівельною маркою - «BEST TRIKE» та часом експорту максимально наближеним до експорту оцінюваних товарів (митні декларації від 04.05.2020 № UA5000070/2020/215681 та від 06.03.2020 № UA500070/2020/208817).

Отже, з дотриманням вимог та застережень щодо застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), що зазначені у статтях 60 та 61 МКУ за основу була прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, митне оформлення яких вже здійснено - 5,51 дол. США за кг нетто.

Вважаючи протиправними вищезазначені Рішення про коригування митної вартості та Картку відмови позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України)

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Щодо безпідставності тверджень відповідача викладених в п.1 та 2 Рішення №UА500030/2020/000026/2 від 22.07.2020 судом зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1, 2.1 договору №0607/1 від 06.07.2019 року, в порядку та на умовах визначених цим договором, продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що становлять невід`ємну частину цього договору. Ціни на товари, їх кількість та асортимент, що поставляються за цим договором, зазначені у інвойсах на кожну окрему поставку.

Відповідно до п.3.1, 3.2 даного договору, продавець зобов`язується поставити покупцеві товари, що поставляються за цим договором, у строки, зазначені у інвойсах, але не пізніше ніж 120 календарних днів від дати оплати покупцем партії товару на умовах передоплати. Продавцеві надається, за погодженням з покупцем, право дострокової поставки товарів, причому покупець зобов`язаний прийняти товар і своєчасно оплатити його вартість на умовах цього договору.

Розрахунки за кожну окрему партію товару здійснюється в безготівковій формі на умовах оплати за фактично поставлений товар. Можливе здійснення передоплати за партію товару на умовах, що зазначені у відповідному інвойсі (п.5.1 договору).

Водночас в додатковій угоді №2 від 03.06.2020 року до договору поставки товару від 06.07.2019 року №0607/1, яка надавалася з поясненнями 22.07.2020 року до митного органу, визначено, що сторони на виконання п.3.2 договору поставки товару №0607/1 погодили, що продавець користується своїм правом дострокової поставки товару за інвойсами: №J25420-270; №J25420-271; №J25420-273; №J25420-243, а також сторони погодили, що передоплата за товар становить: 1) № J25420-270 - 1250 дол. США; 2) №J25420-271 - 1360 дол. США; 3) № J25420-273 - 1200 дол. США; 4) № J25420-243 - 550 дол. США, та повна оплата товару повинна бути здійснена у 120 денний термін з моменту фактичного отримання товару покупцем. З огляду на вказану угоду, можна дійти висновку, що сторони зовнішньоекономічного договору погодили певні умови поставки товару та порядок його сплати, зокрема передплати.

Крім того, безпосередньо в інвойсі №J25420-243 від 03.06.2020 року міститься посилання на контракт №0607/1 від 06.07.2019 року, яким передбачаються умови оплати товару та вказана загальна вартість товару, що дозволяє митному органу встановити належність товару, на який постачальником було видано інвойс, до конкретної поставки.

Так, позивачем частково оплачено товар на суму 550 доларів США відповідно до інвойсу №J25420-243 від 03.06.2020 року, що вбачається з банківського платіжного документу №NJBKLK7LО3J6EОW від 21.07.2020 року та відомості про інвойс №J25420-243 від 03.06.2020 року, відповідно до якого здійснюється поставка даних товарів наявні у даному банківському платіжному документі.

Сума 550 доларів США вказана в банківському платіжному документі №NJBKLK7LО3J6EОW від 21.07.2020 року є частковою оплатою товару (передоплатою за товар, що постачається), а тому є значно меншою суми вказаної в інвойсі №J25420-243 від 03.06.2020 року, а саме 10822,21 доларів США, та з нею і не збігається.

Інвойс №J25420-243 від 03.06.2020 року стосується однієї партії товару, поставка якої здійснювалася відповідно до договору №0607/1 від 06.07.2019 року та митне оформлення якої здійснювалося на підставі митної декларації №UA500030/2020/207673 від 21.07.2020 року.

Інвойси №J25420-271, №J25420-273, №J25420-270, посилання на які міститься в банківському платіжному документі №NJBKLK7LО3J6EОW від 21.07.2020 року, виходячи з положень п.1.1, 2.1 договору №0607/1 від 06.07.2019 року та додаткової угоди №2 від 03.06.2020 року до договору поставки товару від 06.07.2019 року №0607/1, стосуються поставок інших партій товару відповідно до договору, що не надавалися до митного оформлення за митною декларацією №UA500030/2020/207673 від 21.07.2020 року та відповідно не стосуються предмету спору по даній справі.

Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

За таких обставин, суд вважає, що не зазначення в самому Інвойсі №J25420-243 від 03.06.2020 року умов передплати за партію товару та не надання до суду та до митного органу Інвойсів №J25420-271, №J25420-273, №J25420-270 не впливає на визначення митної вартості такого товару.

Суд критично ставиться до твердження відповідача, що у товаросупровідних документах не конкретизовані відомості про виробника товарів, оскільки в митній декларації №UA500030/2020/207673 від 21.07.2020 року, митній декларації країни відправлення №310120200518628671 від 16.05.2020 року, інвойсі №J25420-243 від 03.06.2020 року, коносаменті №MEDUТ2256369 від 19.05.2020 року як виробник, продавець вказана особа - «YIWU JIAYU IMP.&EXP.CO., LTD».

Щодо зазначення в пакувальному листі №J25420-243-PL від 03.06.2020 року відомостей про виробника товарів - YI WU JIAYU IMP.&EXP. CO., LTD (JIA YU TOY TRADE CO., LTD), суд зазначає, що з наданої позивачем до декларування, під час консультацій з митним органом, копії угоди про спільну діяльність «YIWU JIAYU IMP.&EXP. CO., LTD» та «JIA YU TOY TRADE CO., LTD» від 05.03.2018 року, а також її перекладу, вбачається, що метою такої угоди є спільне виробництво іграшок та супутніх товарів зусиллями та потужностями сторін угоди. Тобто «YIWU JIAYU IMP.&EXP. CO., LTD» та «JIA YU TOY TRADE CO., LTD» разом (спільними зусиллями) виробляють іграшки та супутні товари. При цьому пакувальний лист №J25420-243-PL від 03.06.2020 року, інвойс №J25420-243 від 03.06.2020 року та прайс-лист №J25420-243-PR від 03.06.2020 року видані та підписані компанією «YI WU JIA YU IMP.&EXP. CO., LTD». Таким чином, суд доходить до висновку, що саме YI WU JIAYU IMP.&EXP. CO., LTD є виробником товару, що постачається.

При цьому, відповідачем не обґрунтовано яким саме чином зазначення в пакувальному листі виробника товару іншим чином, ніж у всіх інших товаросупровідних документах впливає на митну вартість товару, її числові показники.

Відповідно до тверджень відповідача щодо розбіжності відомостей щодо маркування товарів: «BEST TRIKE» (відповідно до пакувального листа від 13.05.2020 року №J25420-243-PL та прайс-листа від 13.05.2020 року № J25420-243-PR), «без марки» (відповідно до митної декларації країни відправлення від 16.05.2020 року № 310120200518628671), «N/М»- «по marks / без маркування» (відповідно до коносаменту від 19.05.2020 року № MEDUT2256369) суд зазначає наступне.

Позивачем в поданій до митного оформлення декларації №UA500030/2020/207673 від 21.07.2020 року в графі 31 вказано - торговельна марка «BEST SCOOTER». Суд погоджується з доводами позивача, що зазначення в інвойсі, який є розрахунково-платіжним документом, в обов`язковому порядку маркування товару не передбачено. Крім того, найменування товару, в т.ч. артикул, та його кількість, номер контейнеру, зазначені в інвойсі №J25420-243 від 03.06.2020 року збігаються з даними вказаними в пакувальному листі №J25420-243-PL від 03.06.2020 року.

Таким чином, суд вважає, що окремі недоліки в оформленні документів, зокрема зазначення в коносаменті від 19.05.2020 року № MEDUT2256369 «N/M» - «no marks/без маркування» не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів за ціною договору та вказана розбіжність, на переконання суду, не впливає на визначення митної вартості товару, що декларується.

Крім того, за оформлення експортної декларації відповідальність несе продавець товару. Таким чином, не зазначення в експортній декларації №310120200518628671 від 16.05.2020 року маркування товару («без марки») не залежить від позивача та він не відповідає за правильність заповнення та внесення відповідної інформації до експортної декларації країни відправлення. При цьому, суд не вважає розбіжності у відомостях щодо маркування товарів ані належним, ані достатнім доказом неможливості декларування Позивачем та визначення такого декларування товарів Відповідачем за першим методом- ціною договору.

Також суд не погоджується з шостою підставою прийняття рішення про коригування митної вартості, яка стосується відсутності у поданих до митного оформлення документах інформації щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів з огляду на наступне.

Пунктом 3.5 договору №0607/1 від 06.07.2019 року визначено, що упаковка товару має відповідати встановленим стандартам та забезпечувати збереження вантажу за час транспортування. На кожне місце має бути нанесено маркування: найменування товару, номер місця, вага нетто, вага брутто, тобто договором жодних спеціальних умов щодо пакування товару, та її вартості не передбачено. Як зазначає позивач, що ним, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у графі 37 митної декларації №UA500030/2020/207673 від 21.07.2020 року вказано «ZZ00» (тара незворотна та її вартість входить у ціну товару), що також свідчить про відсутність особливостей переміщення товару.

При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами не передбачалось.

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Щодо розбіжностей у товаросупровідних документах стосовно номеру коносаменту, суд зазначає, що спочатку відправником був оформлений лінійний коносамент під номером 177GVBAPXLEN2103 щодо перевезення вантажу з зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та одержувача вантажу. Після оформлення лінійного коносаменту експедитором був виданий домашній коносамент від 19.05.2020 року № MEDUT2256369. Отже, обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення, та на час оформлення митної декларації країни відправлення, у вантажовідправника були дані лінійного коносаменту 177GVBAPXLEN2103, які й були зазначені останнім.Водночас, назва контейнеру та його номер НОМЕР_1 повністю співпадає із відповідними відомостями в експортній декларації, інвойсі J25420-243 та автотранспортній накладній від № 321.

Суд зазначає, що жодним чином не впливає на митну вартість товару та її числові показники ненадання до митного оформлення доповнень, зокрема додатку “А”, до спільної угоди б/н від 05.03.2018 між YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD та JIА YU TOY TRADE CO., LTD, а також не є ані окремою, ані достатньою підставою для митного органу не приймати документи для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту або ж зазначати такі відомості як підставу для коригування митної вартості.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16

Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було прийнято картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.07.2020 року № UA500030/2020/00149 та рішення про коригування митної вартості товарів від 22.07.2020 року № UA500030/2020/000026/2, у зв`язку з чим вони належать до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” (вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459 про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів від 22.07.2020 року №UА500030/2020/000026/2;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.07.2020 року № UА500030/2020/00149.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” (вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047) судові витрати у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.