Рішення № 93297732, 23.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3146/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої-судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,

позивач та представник позивача не прибули,

представника відповідача Невелич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі – ГУНП у Львівській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.03.2020 № 888 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області» про застосування до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення – попередження про неповну службову відповідність.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно із оскаржуваним наказом підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є порушення ним службової дисципліни. Позивач вважає його притягнення до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення, а саме попередження про неповну службову відповідність необґрунтованим, винесеним без відповідних на те правових підстав та таким, що не відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (вх. 30385 від 18.06.2020), де на спростування аргументів позивача, зазначено, що на підставі зібраних у ході проведення службового розслідування матеріалів, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що інспектор сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 застосував заходи фізичного впливу відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про національну поліцію» відносно гр. ОСОБА_2 з метою припинення адміністративного правопорушення, для забезпечення особистої безпеки та безпеки інших осіб, затримання особи, яка вчинила правопорушення, однак в подальшому під час виконання службових обов`язків при спілкуванні з гр. ОСОБА_2 свою поведінку та емоції не контролював, проявляв при цьому зверхність та неповагу, допустив використання ненормативної лексики, що спровокувало гр. ОСОБА_2 до написання скарги на дії поліцейських та негативно вплинуло на імідж поліції в цілому.

Відповідач ствердив, що дані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості зі сторони позивача та повного ігнорування ним вимог нормативно-правових актів МВС України, НП України та ГУ НП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни.

За результатами проведеного службового розслідування спірним наказом до позивача застосоване дисциплінарне стягнення – попередження про неповну службову відповідність. При цьому, при обранні виду дисциплінарного стягнення до позивача керівником враховано не погашене стягнення у позивача у виді суворої догани. Відтак, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відносно процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 29.04.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання; витребувано у Головного управління Національної поліції у Львівській області належним чином засвідчені копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 та матеріалів службового розслідування, за результатами якого до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення згідно з наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.03.2020 № 888.

27.05.2020 вх.26644 відповідачем надано суду витребувані копії матеріалів службового розслідування та особової справи позивача.

03.08.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача у судове засідання 23.11.2020 не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що розписались 16.11.2020, причини неявки не повідомили.

Зважаючи на положення ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановив проводити розгляд справи у відсутності позивача та його представника.

Позивач та представник позивача у попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.01.2020 в Дрогобицький ВП ГУНП у Львівській області надійшло телефонне повідомлення від громадянина ОСОБА_2 про те, що 12 січня 2020 року працівники поліції нанесли йому тілесні ушкодження у Дрогобицькому ВП ГУНП у Львівській області.

Керуючись ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Наказом т.в.о. начальника Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Любомира Яцури від 16.01.2020 № 20 призначено за даними фактом службове розслідування, проведення якого доручено дисциплінарній комісії у складі: голова комісії – заступник начальника Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_3 ; члени комісії – начальник сектору кадрового забезпечення Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області підполковник поліції Микитич Л.М.; начальник сектору моніторингу Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_4 ; інспектор сектору кадрового забезпечення Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_5 .

Згідно з висновком службового розслідування з приводу порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області від 13.02.2020, на підставі зібраних матеріалів під час проведення службового розслідування, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що інспектор сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 застосував заходи фізичного впливу відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» відносно гр. ОСОБА_2 з метою припинення адміністративного правопорушення, для забезпечення особистої безпеки та безпеки інших осіб, затримання особи, яка вчинила правопорушення, заздалегідь попередивши про це гр. ОСОБА_2 у відповідності до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про національну поліцію», надавши йому достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського.

Поряд з цим, інспектор сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 , як працівник поліції, будучи зобов`язаним відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, зокрема вимог ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та вимог ч. 1 розділу ІІ наказу МВС України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», 13 січня 2020 під час виконання службових обов`язків при спілкуванні з гр. ОСОБА_2 , свою поведінку та емоції не контролював, проявляв при цьому зверхність та неповагу, допустив використання ненормативної лексики, що спровокувало гр. ОСОБА_2 до написання скарги на дії поліцейських та негативно вплинуло на імідж поліції в цілому.

Дані порушення стали можливими унаслідок особистої недисциплінованості зі сторони інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 та повного ігнорування ним вимог нормативно-правових актів МВС України, НП України та Головного управління НП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни.

Відтак, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла наступного висновку:

- визнати дії інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 в частині застосування фізичної сили відносно гр. ОСОБА_2 – правомірними;

- за порушення службової дисципліни, зокрема ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, а також вимог статті 1 розділу І, частини 4 пункту 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та вимог частини 1 розділу ІІ наказу МВС України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» клопотати перед керівництвом ГУНП про застосування до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – попередження про неповну службову відповідність.

Наказом ГУНП у Львівській області від 05.03.2020 № 888 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області», за порушення службової дисципліни, зокрема статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, а також вимог статті 1 розділу І, частини 4 пункту 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та вимог частини 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення – попередження про неповну службову відповідність.

Не погоджуючись із вказаним наказом, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що позивач вважає притягнення його до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення в вигляді попередження про неповну службову відповідність таким, що винесене без відповідних на те правових підстав та таким, що не відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580-VIII).

Згідно статті 2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Статтею 3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Правила етичної поведінки поліцейських затверджені наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 (далі - Правила №1179) є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Абзацом 2 пункту 1 розділу 1 Правил №1179 передбачено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідно до вимог частини 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі – Правил етичної поведінки поліцейських), передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (пункт 1 розділу 2 Правил №1179).

Відповідно до пункту 3 розділу 4 Правил №1179, поліцейський за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Також, Законом України №2337-VІІІ від 15.03.2018 затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

У преамбулі Закону України №2337-VІІІ від 15.03.2018 вказано, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно вимог статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, серед іншого, також:

- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

- утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Службовою дисципліною, за визначенням ст. 1 Дисциплінарного статуту, є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту, засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку є дисциплінарне стягнення.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

У свою чергу, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, попередження про неповну службову відповідність.

При цьому, до відповідальності можливо притягнути лише у випадку доведення вчинення дисциплінарного проступку, що повинно бути доведено належними та допустимими доказами.

Згідно із частинами 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту врегульовано, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до частини 1 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС №893 від 07.11.2018, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як уже встановлено судом, 13.01.2020 в Дрогобицький ВП ГУНП у Львівській області надійшло телефонне повідомлення від громадянина ОСОБА_2 про те, що 12 січня 2020 року працівники поліції нанесли йому тілесні ушкодження у Дрогобицькому ВП ГУНП у Львівській області.

Наказом т.в.о. начальника Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Любомира Яцури від 16.01.2020 № 20 призначено за даними фактом службове розслідування, за наслідками якого дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування з приводу порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області.

Частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За припасами статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується (стаття 22 Дисциплінарного статуту).

Судом не встановлено порушення відповідачем порядку та строків проведення службового розслідування.

Суд звертає увагу, що законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов`язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.

Як вбачається з оскаржуваного наказу та встановлено в судовому засіданні підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували висновки службового розслідування про порушення ОСОБА_1 вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, а також вимог статті 1 розділу І, частини 4 пункту 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та вимог частини 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.

При цьому, як вбачається із висновку службового розслідування та відповідно з оскаржуваним наказом, суть допущеного позивачем проступку сформульована так: 13 січня 2020 інспектор сектору реагування патрульної поліції №3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків при спілкуванні з гр. ОСОБА_2 , свою поведінку та емоції не контролював, проявляв при цьому зверхність та неповагу, допустив використання ненормативної лексики, що спровокувало гр. ОСОБА_2 до написання скарги на дії поліцейських та негативно вплинуло на імідж поліції в цілому.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що порушення стали можливими унаслідок особистої недисциплінованості зі сторони інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 та повного ігнорування ним вимог нормативно-правових актів МВС України, НП України та Головного управління НП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни.

В ході проведення службового розслідування гр. ОСОБА_2 надав Дрогобицькому ВП аудіо-запис з погрозами та нецензурними висловлюваннями в його адресу зі сторони поліцейського ОСОБА_1 .

Дисциплінарною комісією під час прослуховування аудіо запису, встановлено, що чути розмови кількох осіб, в окремих випадках з використанням ненормативної лексики та погроз. Ідентифікувати приналежність голосів конкретним особам, дисциплінарною комісією не видається можливим. Однак комісія припускає, що голос, який належить особі, що погрожує та висловлюється нецензурними словами в адресу невідомої особи схожий на голос інспектора СРПП № 3 капітана поліції ОСОБА_1 . Голос, який протягом всього часу аудіо-запису намагається припинити конфлікт, схожий на голос начальника СРПП № 3 підполковника поліції ОСОБА_6 . Крім цього, на аудіо-записі чути штовханину та шарпанину між учасниками конфлікту.

Опитаний в ході службового розслідування з приводу прослуханого аудіо-запису підполковник поліції ОСОБА_6 04.02.2020 вказав, що чітко пояснити кому належать голоси в аудіо-записі, який гр. ОСОБА_2 надав у Дрогобицький ВП, він сказати не може. Крім цього, ОСОБА_6 додав, що спілкування капітана поліції ОСОБА_1 з гр. ОСОБА_2 біля кафе-бару « 82100» відбувалось на підвищених тонах. Також у обох при спілкуванні була присутня ненормативна лексика. ОСОБА_6 неодноразово робились зауваження гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на дотримання правил поведінки при спілкуванні. Після зроблених зауважень обоє припинили висловлюватися нецензурними словами.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка підполковник поліції ОСОБА_6 підтримав надані ним в ході службового розслідування пояснення та підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно на місці події висловлювався в сторону гр. ОСОБА_2 з використанням ненормативної лексики. Він в свою чергу неодноразово робив ОСОБА_1 зауваження на таку його поведінку. Щодо телефону показав, що такий не вилучався у заявника. Щодо аудіо-запису показав, що його голос подібний, голос ОСОБА_1 також подібний.

З матеріалів справи слідує, що на виклик у бар « 82100» в м. Дрогобич на вул. Завалля, в якому виник конфлікт у гр. ОСОБА_2 з невідомою особою, поїхали підполковник поліції ОСОБА_6 та капітан поліції ОСОБА_1 . Звідси лише підполковник поліції ОСОБА_6 був присутнім під час спілкування капітана поліції ОСОБА_1 з гр. ОСОБА_2 , відтак лише він міг підтвердити або спростувати наведені у повідомленні ОСОБА_2 та аудіо-записі факти неетичної поведінки поліцейського ОСОБА_1 , яка виражалася у застосуванні ним ненормативної лексики в сторону гр. ОСОБА_2 .

Суд зважає на фактичні дані встановлені у висновку службового розслідування, що гр. ОСОБА_2 13.01.2020, перебуваючи в кафе-барі « 82100», що в м. Дрогобичі нецензурно лаявся, образливо чіплявся до відвідувачів та працівників закладу, чим вчинив дрібне хуліганство, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Надалі вчинив непокору працівникам поліції, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно висновку від 13.01.2020 гр. ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому суд наголошує, що незважаючи на те як поводиться особа правопорушника, працівник поліції зобов`язаний поводити себе ввічливо, тактовно, з дотриманням вимог законодавства, в тому числі частини 1 статті 18 Закону №580-VІІІ, статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських №1179.

Так, зокрема згідно положень Правил №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський зобов`язаний поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Зважаючи на дослідженні судом обставини, суд констатує, що покази свідка ОСОБА_6 підтверджують неетичну поведінку поліцейського ОСОБА_1 , яка виражалась у формі ненормативної лексики (нецензурно).

В ході проведеного службового розслідування також встановлено, що в приміщенні чергової частини Дрогобицького ВП ГУНП о 01:59 13 січня 2020 року капітан поліції ОСОБА_1 витягнув з правої кишені штанів мобільний телефон світлого кольору, зайшов з ним у кімнату чергової частини з обмеженим доступом, звідки в подальшому капітан поліції ОСОБА_7 виносить телефон світлого кольору та віддає його гр. ОСОБА_2 , з чого можна припустити про можливу приналежність вказаного телефону гр. ОСОБА_2 . Наведене дисциплінарною комісією встановлено із переглянутих відео з камер спостереження Дрогобицького ВП № 1, 2, 3, 4.

Судом досліджено в судовому засіданні відео з камер, однак зробити висновок із перегляду такого про те, що зазначений телефон є власністю гр. ОСОБА_2 і такий телефон попри волю останнього був відібраний у нього ОСОБА_1 не видається за можливе.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_6 також не підтвердили наведених у висновку службового розслідування подій із мобільним телефоном.

В судовому засіданні в якості свідка допитано також члена дисциплінарної комісії ОСОБА_8 , який показав, що на його переконання, службовим розслідуванням доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Виходячи із наведеного вище, суд дійшов висновку, що висновки дисциплінарної комісії про вчинення дисциплінарного проступку капітаном поліції ОСОБА_1 є обґрунтованими.

Суд взято до уваги службові характеристики ОСОБА_1 від 10.02.2020 та 03.03.2020 за підписом його безпосереднього керівника начальника СРПП № 3 ПП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_9 , згідно яких серед іншого зазначено, що за період проходження служби та на займаній посаді зарекомендував себе посередньо. Нормативні акти, накази, інструкції, що регламентують діяльність поліції знає, однак не завжди правильно керується ними в своїй практичній діяльності. Капітан поліції ОСОБА_1 на зауваження з боку керівництва реагує не завжди правильно, свою поведінку та емоції не контролює, проявляючи при цьому зверхність та неповагу. Не здатний контролювати свою поведінку та емоції. До виконання службових обов`язків відноситься не завжди сумлінно.

Судом також взято до уваги інформацію із послужного списку позивача про не погашене стягнення у позивача у виді суворої догани, накладене на нього згідно наказу ГУ НП у Львівській області № 700 від 20.02.2020 за порушення службової дисципліни.

Відповідно до п. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 10.03.2018 № 2337-VIII, у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення, і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Відтак, враховуючи, що сувора догана не мала належного впливу на позивача, то відповідачем послідовно вдруге застосовано щодо нього більш суворе стягнення – попередження про неповну службову відповідність.

Відтак, відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як попередження про неповну службову відповідність.

Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Наведене свідчить, що при виданні спірного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідність відповідачем було враховано характер та обставини вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, особа порушника, ступінь вини, попередня поведінка поліцейського, а також тривалість служби та рівень знань про порядок служби.

Отже, наведені у позові доводи ОСОБА_1 спростовано наданими представником відповідача доказами.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене вище, суд погоджується з доводами представника відповідача, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, у даному випадку було належним чином доведено представником Головного управління Національної поліції у Львівській області при розгляді цієї справи.

Це означає, що спірний наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.03.2020 № 888 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області» відповідає вимогам законодавства і підстави для його скасування відсутні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833)

Повний текст рішення складений та підписаний 03.12.2020.

Суддя Сидор Н.Т.