Рішення № 93297663, 04.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9203/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» про стягнення витрат з виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за Списком 1 за липень-вересень 2020 року у сумі 183 411, 73 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у відповідача виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з липня по вересень 2020 року у розмірі 183411, 73 грн. Відповідна заборгованість у добровільно порядку не сплачена, а тому, підлягає стягненню в судовому порядку, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивач неправильно розрахував суму відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за осіб, які працювали в шкідливих умовах праці після 01 січня 1992 року. Відповідача вважає, що підприємство повинно відшкодовувати лише ту частину витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, яка стосується періоду роботи особи після 01 січня 1992 року, тому Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області неправомірно встановлено 100% відшкодування пільгових пенсій.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 28.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

23.11.2020 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доводи представника позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі правовідносини.

Суд встанови, що Державне підприємство «Дашавський завод композиційних матеріалів» зареєстроване як юридична особа та відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області скерувало на адресу Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» повідомлення про необхідність відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України шляхом надіслання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, а саме № 2668/05-83 від 03.07.2020; № 495/05-84 від 14.08.2020; №441/05-83 від 09.07.2020.

Відповідно до розрахунку суми боргу по Списку № 1 заборгованість ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з липня по вересень 2020 року становить 183411, 73 грн.

Суд встановив та відповідачем не заперечується несплата заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з липня по вересень 2020 року у розмірі 183411, 73 грн, що зумовило звернення позивача з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із абзацами 1-4 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Закон № 1058-IV набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Таким чином, обов`язок підприємств та організацій покривати фактичні витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій діє, починаючи з 2004 року.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений розділом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Абзацами першим-другим пункту 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За змістом абзацу першого пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що у відповідного територіального органу Пенсійного фонду України підстави для пред`явлення відповідних позовних вимог про стягнення з відповідача щомісячних фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій виникають з наступного дня після 25 числа в разі невиконання відповідачем свого обов`язку по добровільному внесенню до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячних сум таких витрат.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 1170/2а-4153/12.

За період роботи на Державному підприємстві «Дашавський завод композиційних матеріалів» його працівники набули право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України від 16 березня 2020 року № 69/05-83, а саме: № 2668/05-83 від 03.07.2020; № 495/05-84 від 14.08.2020; №441/05-83 від 09.07.2020.

Таким чином, особи, які перелічені у вказаних розрахунках, мали право на отримання пільгових пенсій за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а відповідач, у свою чергу, зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, що пов`язані з виплатою та доставкою пільгових пенсій цим особам.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах працівникам, які отримали трудовий стаж у Державному підприємстві «Дашавський завод композиційних матеріалів» за період з липня 2020 року по вересень 2020 року на загальну суму 183411, 73 грн.

Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення заборгованості перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в матеріалах справи відсутні.

Щодо доводів відповідача про те, що підприємство повинно відшкодовувати тільки ту частину витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, яка стосується періоду роботи особи після 01 січня 1992 року, суд зазначає наступне.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості з відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій на підставі складених територіальним органом Пенсійного фонду України розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Тобто, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості та не стосуються правовідносин щодо права, порядку та розміру пенсій, призначених певним працівникам.

Суд звертає увагу відповідача на те, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» скеровувались відповідачу. Такі обставини не заперечуються відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву. Доказів того, що відповідач оскаржував дії чи рішення позивача з цього приводу, суду не надано.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постановах від 25 вересня 2012 року у справах № 21-251а12, № 21-293а12, від 17 грудня 2013 року у справі № 21-453а13 про те, що стаття 100 Закону № 1788-XII не підміняє положення статті 13 цього ж Закону стосовно визначення кола осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а лише врегульовує питання щодо визначення необхідного стажу та віку для призначення цих пенсій. Обов`язок підприємств і організацій щодо відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року (набрання чинності Закону № 1058-IV) витрат на виплату і доставку пенсій не пов`язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» про стягнення заборгованості, – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Дашавський завод композиційних матеріалів» (смт. Дашава, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 00152402) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.07.2020 по 30.09.2020 у 183411 (сто вісімдесят три тисячі чотириста одинадцять) грн 73 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський