Рішення № 93297624, 04.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8001/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 29.09.2020 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з вимогами:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області розрахувати, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, а саме з 01.01.2016 по 08.09.2020 (по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розрахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII у порядку, визначеному статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.10.1992 №2262-XII, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, з 01.01.2016 по 08.09.2020 (по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії).

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2292, починаючи з 01.01.2016 така виплачувалася відповідачем в заниженому розмірі, що зумовило звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх прав. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду №1340/3622/18 від 22.10.2018, що 18.02.2019 набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок з 01.01.2016 та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 90% розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення. Позивач повідомляє, що внаслідок виконання цього рішення суду отримав протиправно невиплачені ПФУ суми пенсії зі значною затримкою: недоплачена за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 пенсія в загальній сумі 77474,10 грн. виплачена лише 08.09.2020.

09.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про те, чи нараховувалась компенсація втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії з 01.01.2016 по 08.09.2020, якщо така компенсація не нарахована, позивач просив повідомити причину не нарахування та в найкоротший термін нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.

ГУ ПФУ у Львівській області листом №1300-0330-8/72142 від 15.09.2020 повідомило про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів з покликанням на норми статті 8 Закону №2262-ХІІ (виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України), а взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.39-46), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач повідомив, що виплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 (до дати набрання рішенням суду про перерахунок пенсії) в загальній сумі 77474,10 грн., щодо нарахування компенсації якої позивається ОСОБА_2 , виплачена позивачу в порядку черговості, визначеній Постановою №649. У зв`язку з цим відповідач вважає, що вини ГУ ПФУ у Львівській області у несвоєчасній виплаті суми доплати на виконання рішення суду №1340/3622/18 від 22.10.2018 немає. При цьому відповідач стверджує, що доплата в сумі 77474,10 грн. є разовим доходом, тому цей одноразовий платіж не включено до переліку грошових доходів, що підлягають компенсації.

Суд дослідив заяви по суті спору та наявні в справі докази, з`ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, а також обставини, встановлені в рішеннях судів у справах між тими ж сторонами, що набрали законної сили, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 01.09.2005 звільнений з органів внутрішніх справ, на час призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону України його вислуга становила більше 37 років, тому основний розмір пенсії призначений в розмірі 90% від суми його грошового забезпечення.

ГУ ПФУ у Львівській області при здійсненні масового перерахунку пенсії колишнім працівникам органів МВС за період з 01.01.2016 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» здійснив протиправні дії - встановив основний розмір пенсії ОСОБА_2 як 70 % (а не 90%) від відповідної суми грошового забезпечення. Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення №1340/3622/18 від 22.10.2018, котре, 18.02.2019 набрало законної сили, - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 та виплатити таку з урахуванням 90% розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення за відповідною посадою.

16.04.2019 позивач звернувся до начальника ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, в якій просив у найкоротший термін, у добровільному порядку та в повному обсязі виконати рішення суду із здійсненням нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів, не отриманих ОСОБА_1 з вини ГУ ПФУ у Львівській області.

В травні 2019 року ГУ ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду у справі №1340/3622/18, що набрало законної сили 18.02.2019, перерахувало пенсію позивача виходячи з 90% суми грошового забезпечення. Це підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 (а.с.22) за період з січня 2016 по лютий 2019 (до 17.02.2019 включно, до дати набрання законної сили рішення суду №1340/3622/18), в котрого вбачається таке:

1) підлягало виплаті щомісяця 9270,41 грн.;

2) фактично було виплачено щомісяця 7210,32 грн.;

3) сума доплати за кожен повний місяць цього періоду складає 2060,09 грн.;

4) сума доплати за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 становить 77474,10грн.

Листом №2351/Б-20/07/Б-20/07.05-06 від 17.05.2019 ГУ ПФУ у Львівській області поінформувало ОСОБА_1 , що на виконання рішення суду здійснено перерахунок його пенсії з 01.01.2016 в розмірі 90% суми грошового забезпечення. Так, виплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 в розмірі 77474,10 грн. буде здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649; доплату за період з 18.02.2019 по 31.05.2019 в сумі 6989,59 грн. буде включено в основну відомість червня 2019 року. Оскільки затримки пенсії ГУ ПФУ у Львівській області не допускалося, а виплата заборгованості за судовим рішенням здійснюється однією сумою, то підстави для нарахування втрати частини доходу відсутні (а.с. 23, на звороті).

Не погоджуючись з відмовою ГУ ПФУ у Львівській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків її виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» ОСОБА_1 звернувся до суду. Львівський окружний адміністративний суд 11.09.2019 прийняв рішення у справі №1.380.2019.003585 (а.с.23-25), відповідно до якого суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його позову до ГУ ПФУ у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Це рішення суду першої інстанції залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 (а.с. 26-29). Мотиви суду зводяться до того, що відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 року по 17.02.2019, проте станом на день розгляду справи судом коштів позивачу ще не виплатив. Тому суд визнав передчасною вимогу щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії, оскільки виплата донарахованої пенсії ще не відбулася.

Сторони в поданих суду заявах по суті справи повідомляють та визнають, що доплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 в сумі 77474,10 грн. виплачена позивачу 08.09.2020 (а.с. 1, 20-21).

09.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із запитом, просив надати інформацію про те, чи нараховувалась компенсація втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії з 01.01.2016 по 08.09.2020, якщо така компенсація не нарахована, просив повідомити причину не нарахування та в найкоротший термін нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів (а.с. 18).

ГУ ПФУ у Львівській області листом №1300-0330-8/72142 від 15.09.2020 надало заявнику відповідь на його звернення, повідомило, що доплата за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 в сумі 77474,10 грн., нарахована на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду №1340/3622/18 від 22.10.2018 виплачена 08.09.2020. З посиланням на норми статті 8, п.20,29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України відповідач вказав, що виплата нарахованих на виконання рішень судів загальної суми коштів підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с. 20-21).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1058-IV: пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 47 Закону №1058-IV).

Згідно з частиною другою статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі – Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: -пенсії; - соціальні виплати; - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до норм статей 3,4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до абзацу четвертого статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159. Відповідно до пункту 2 цього Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Як визначено в пункті 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в т.ч. пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі правові висновки Верховного Суду такого змісту:

- «[…] Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення. […] Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Доводи скаржника, що перерахунок основного розміру пенсії і відповідна доплата позивачу у розмір 26082,12 грн не є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17»,

постанова від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а;

- «Пункти 1, 2 Порядку відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19 грудня 2011 року (справа №6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16). […] Доводи скаржника, що 8453,40 грн. не є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ»,

постанова від 03.07.2018 у справі №521/940/17;

- «[…] основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу», постанови від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16.04.2020 у справі №200/11292/19-а.

Аналіз наведених норм права та підходів суду касаційної інстанції до застосування Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 дозволяє суду зробити такі висновки, що будуть використані в процесі правозастосування при прийнятті рішення у цій справі:

- основною умовою для виплати підприємством (установою, організацією) фізичній особі компенсації втрати частини доходів є порушення встановлених законом строків виплати нарахованих доходів;

- під доходами розуміють грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії;

- компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ): самостійно (добровільно) чи на виконання судового рішення, яким зобов`язано провести нарахування/перерахунок доходу;

- якщо за наслідками перерахунку/нарахування доходу за певний період (кілька місяців, років тощо) за кожен місяць цього періоду донараховано певні суми коштів, котрі за наслідками перерахунку додаються та виводиться загальна сума доплати, то ця сума не набуває характеру «одноразового платежу» в розумінні Закону №2050-ІІІ;

- нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в місяці виплати основної суми доходу та розраховуватися по день виплати, адже цей день є останнім днем періоду, за який нараховується компенсація.

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

за обставин цієї справи внаслідок протиправних дій ГУ ПФУ у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сума його пенсійної виплати за період починаючи з 01.01.2016 була занижена на 2060,09 грн. щомісяця. На виконання рішення суду у справі №1340/3622/18 ГУ ПФУ у Львівській області в травні 2019 року здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 та визначило доплату до пенсії (різницю між сумою, що підлягала виплаті за місяць, та фактично виплаченою сумою) в сумі 2060,09 грн. за кожен місяць заниження. Надалі пенсія виплачується ОСОБА_1 в повному (перерахованому) розмірі.

Доплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 в загальній сумі 77474,10 грн. фактично здійснена 08.09.2020.

Оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, яку отримує особа в разі досягнення пенсійного віку чи відповідної вислуги років, то з вини ГУ ПФУ у Львівській області позивач щомісяця починаючи з січня 2016 року до лютого 2019 року не отримував істотну частину пенсії – щомісяця в сумі 2060,09 грн. Остаточний розрахунок з ОСОБА_1 проведено лише 08.09.2020. Отже, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою перерахованої пенсії.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності вини ГУ ПФУ у Львівській області у несвоєчасній виплаті суми доплати за рішенням суду №1340/3622/18 від 22.10.2018 з огляду на застосування передбачених Порядком №649 процедур, а також твердження, що доплата за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 є одноразовим платежем і, як наслідок, не є доходом в розумінні Закону №2050-ІІІ. Суд враховує, що зменшення розміру пенсії позивача з 01.01.2016 відбулось внаслідок протиправного зменшення ГУ ПФУ у Львівській області відсоткового значення розміру грошового забезпечення з 90 до 70 відсотків, що констатовано в рішенні суду у справі №1340/3622/18. Визначені Порядком №649 черговість/послідовність погашення заборгованості не впливають на висновки суду у цій справі та не стосуються спірних правовідносин, оскільки визначають порядок виконання рішень судів та не спростовують того, що саме відповідач внаслідок власних протиправних дій в процесі перерахунку пенсії ОСОБА_1 впродовж тривалого періоду часу занижував розмір його щомісячної пенсійної виплати та, як наслідок, порушив строки її виплати. Починаючи з січня 2016 року позивач щомісяця впродовж тривалого періоду часу недоотримував 2060,09 грн., фактично розрахунок по заборгованості за цей період завершено 08.09.2020.

Суд враховує, що в рішенні від 11.09.2019 у справі №1.380.2019.003585 суд вказав позивачу на передчасність його позовних вимог до ГУ ПФУ у Львівській області щодо нарахування та виплатити компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії, з огляду на те, що відповідач здійснив перерахунок пенсії, проте остаточних розрахунків з позивачем не провів. Оскільки 08.09.2020 такі остаточні розрахунки було проведено, відповідач повинен був в вересні 2020 року нарахувати та виплати ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159. За встановлених обставини суд вважає, що ГУ ПФУ у Львівській області допустило бездіяльність, що полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачені суми пенсії, перерахованої за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 включно на підставі рішення суду №1340/3622/18 від 22.10.2018.

Водночас суд дійшов висновку, що позивач в прохальній частині позову помилився при визначенні періоду, за який підлягає розрахунку та нарахуванню компенсація втрати частини доходів, оскільки:

1) 01.01.2016 – це початок періоду, за який на підставі рішення суду №1340/3622/18 від 22.10.2018 донараховано суми пенсії, проте компенсація нараховується особі починаючи з наступного місяця після затримки виплати доходу (періодичного платежу);

Оскільки пенсія є періодичним платежем, то період прострочення виплати суми 2060,09 грн. для кожного місяця з 01.01.2016 по 17.02.2019 буде іншим, - меншим порівняно з попереднім місяцем. Відповідно, меншим буде і індекс інфляції, на який слід помножити цю суму доплати до пенсії позивача за місяць (2060,09 грн.);

2) 08.09.2020 – це кінець періоду затримки виплати частини несвоєчасно виплаченого доходу, визначений датою погашення загальної суми заборгованості 77474,10 грн. по виплаті пенсії позивача, донарахованої за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 включно (по 2060,09 грн. в місяць).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Відповідно до статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У цій справі суд дав оцінку протиправній бездіяльності відповідача щодо нарахування і виплати позивачу компенсації втрати частини доходів (пенсії), донарахованої за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 на підставі рішення суду у справі №1340/3622/18 від 22.10.2018.

З метою відновлення прав позивача суд приймає рішення зобов`язального характеру, на виконання котрого відповідач, нараховуючи компенсацію на суми несвоєчасно виплаченої пенсії ОСОБА_2 , перерахованої за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 (загальний розмір 77474,10 грн., по 2060,09 грн. за кожен повний місяць), повинен провести відповідний розрахунок на підставі статтей 3,4 Закону №2050-ІІІ шляхом множення суми нарахованого, але несвоєчасно виплаченого ОСОБА_2 доходу в сумі 2060,09 грн. за кожен відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу, що закінчується 08.09.2020. При цьому інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться. Суд також враховує, що відповідач в принципі не здійснював нарахування компенсації за несвоєчасну виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої за період з 01.01.2016 до 17.02.2019 на підставі рішення суду у справі №1340/3622/18 від 22.10.2018, - з мотивів відсутності підстав для вчинення таких дій. Отже, спору щодо способу розрахунку компенсації між сторонами не існує, тому підстав досліджувати це питання більш глибоко недоцільно.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог.

З огляду на висновки суду щодо часткового задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат, понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 251, 255, 257-258, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що полягала в ухиленні від здійснення нарахування та виплати в вересні 2020 року ОСОБА_1 компенсації втрат частини доходів у зв`язку із несвоєчасною (08.09.2020) виплатою пенсії за вислугу років за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 включно, перерахованої на підставі рішення суду №1340/3622/18 від 22.10.2018, що набрало законної сили 18.02.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код 13814885) на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрат частини доходів у зв`язку із несвоєчасною (08.09.2020) виплатою пенсії за вислугу років за період з 01.01.2016 по 17.02.2019 включно, перерахованої на підставі рішення суду №1340/3622/18 від 22.10.2018, що набрало законної сили 18.02.2019.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.