Рішення № 93297570, 01.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7232/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% від суми грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок з 01.01.2018 пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 по 04.09.2019 75% суми підвищення пенсії, станом на 01.03.2018;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 04.09.2019 з врахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та з врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 11.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Зазначив, що до 01.01.2018 йому виплачувалася пенсія за вислугу років в розмірі 80% від грошового забезпечення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі – Постанова №103), відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, в процесі якого протиправно зменшив відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії, з 80% до 70%. Позивач зазначив, що не погоджуючись із таким перерахунком звертався до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії від 15.07.2020. ГУ ПФУ у Львівській області листом від 31.07.2020 №5176-5532/П-02/8-1300/20 повідомило, що перерахунок раніше призначеної пенсії заявника здійснено з 01.01.2018 на підставі Постанови №103 та за нормами законодавства, чинного на момент проведення перерахунку пенсії, - в розмірі 70 % сум грошового забезпечення. Крім того, позивач зазначив, що ГУ ПФУ у Львівській області протиправно занизив розмір пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення до пенсії. Позивач зазначив, що звертався до ГУ ПФУ у Львівській області із проханням провести перерахунок та виплату пенсії із врахуванням 100% підвищення до пенсії. Однак, ГУ ПФУ у Львівській області листом від 22.07.2020 №4932-5218/П-02/8-1300/20 відмовило позивачу у такому перерахунку. Оскільки звернення до ГУ ПФУ у Львівській області не призвели до відновлення порушених прав позивача, він звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач позову не визнав. 28.10.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №56231). Зазначив, що ГУ ПФУ у Львівській області на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та від 30.08.2017 №704 проведено позивачу перерахунок пенсії, з урахуванням довідки від 08.03.2018 №ХВ63662про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії,яка скерована Львівським обласним військовим комісаріатом за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії. Таким чином, відповідач зазначив, що ГУ ПФУ у Львівській області правомірно провело перерахунок пенсії позивача виходячи із 70% розміру грошового забезпечення, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії з 01.01.2018, встановлений максимальний розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення. Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити позивачу з 05.03.2019 по 04.09.2019 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та Верховного Суду від 12.11.2019, визнано протиправними та не чинними пункти 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Статтею 265 КАС України передбачено наслідки визнання нормативно- правового акта протиправним та нечинним. Зокрема, частина 2 даної статті закріплює положення, відповідно до якого нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Водночас, необхідно зазначити, з метою врегулювання умов, порядку та розмірів подальшої виплати перерахованих пенсій з 01.01.2019, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.08.2019 № 804 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.Даною постановою передбачено здійснювати виплату пенсій у 2019 році, призначених згідно із Законом-2262 до 01.03.2018 та перерахованих з 01.01.2018 відповідно до Постанови-704, у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018. Отже, виплата 75% підвищення пенсії позивача є правомірною, оскільки Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову-804, яка врегулювала порядок виплати пенсій після набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 законної сили. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників сторін на підставі наявних матеріалів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.09.2013 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виходячи з 80% сум грошового забезпечення.

З матеріалів справи видно, що з 01.01.2018 ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 за нормами законодавства, що діяло на момент перерахунку пенсії, виходячи з 70% сум грошового забезпечення.

15.07.2020 ОСОБА_1 , звертався до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії.

ГУ ПФУ у Львівській області листом від 31.07.2020№5176-5532/П-02/8-1300/20 повідомило позивача, що йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 80% грошового забезпечення. Зазначило, що Законом України від 27.03.2014 №1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” внесено зміни до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яким передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років з 01.05.2014 не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №103 перерахунок раніше призначеної пенсії здійснено з 01.01.2018 за нормами законодавства, що діє на момент перерахунку пенсії, - виходячи із 70% суми грошового забезпечення.

Крім того, позивач вважає протиправним заниження ГУ ПФУ у Львівській області розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 у розмірі 75% суми підвищення до пенсії.

Не погоджуючись із вищенаведеними діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII.

Відповідно до ст.1 вищезазначеного Закону, в редакції на час призначення позивачу пенсії, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з п. “а” ч.1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (п. “а” ст. 12) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: за вислугу 20 років – 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я – 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років – 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Частиною 2 цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 %, до категорії 2, - 95 %.

Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, внесені зміни у ч.2 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, цифри “90” замінено цифрами “80” (п.п. 8 п. 6 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI). Пунктом 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII, який набрав чинності з 01.04.2014, внесені зміни у ч.2 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” і цифри “80” замінено цифрами “70” (пунктом 23 розділу II Закону №1166-VII).

Статтею 63 ЗаконуУкраїни “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначено підстави для перерахунку раніше призначених пенсій.

Так, відповідно до ч. 4 цієї статті, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393” від 13.02.2008 № 45 (далі – Порядок № 45, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1, 2 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі – уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку №45).

Відповідно до п. 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.2 і 3 ст. 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” . Цією постановою на виконання ч.4 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено з 1 січня 2016 року перерахувати особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) пенсії, призначені на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виходячи з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського відповідно до Постанови №988, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року. При цьому розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

04.02.2019 Верховний Суд прийняв рішення в зразковій адміністративній справі №240/5401/18 (№ Пз/9901/58/18) за позовом Особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. У цій зразковій справі Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Верховний Суд визначив, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям Постанови КМУ №704 відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін вищевказане судове рішення Верховного Суду.

При вирішенні питання про визнання цієї справи типовою, суд врахував наступне.

Верховний Суд, відкриваючи провадження у зразковій справі №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18), виділив такі ознаки типової справи: позивачами у них є особи, яким призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону № 2262-ХІІ; відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (територіальний орган Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі;спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку зі зменшенням територіальним органом Пенсійного фонду України основного розміру пенсії до 70 відсотків відповідно до ч. 2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку); позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті - визнати протиправними дії та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення у відсотках, які були визначені на момент призначення пенсії). В рішенні від 04.02.2019 у цій зразковій справі Верховний Суд звузив предмет спору в зразковій справі до такого: предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до Постанови КМУ №704. Отже, типовими є справи щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії колишнім військовослужбовцям при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови КМУ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 20.08.2017 №704.

Предмет спору у цій справі стосується фактичного зменшення відсоткового значення розміру раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2018 на підставі Постанови КМУ №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.

Отже, вказана справа є типовою щодо зразкової справи №240/5401/18 (№ Пз/9901/58/18).

Тому, при прийнятті рішення суд враховує викладені в постанові №240/5401/18 (№ Пз/9901/58/18) Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 висновки щодо застосування ст.ст. 13, 63 Закону № 2262-ХІІ, а також Порядку №45 та Постанови №103 до правовідносин, що виникають в процесі перерахунку пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Аналізуючи наведені вище норми Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та Порядку № 45, суд дійшов висновку, що при призначенні пенсії за вислугу років її відсотковий розмір визначається чинною на момент прийняття відповідного рішення редакцією ч.2 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Як уже зазначалося, ОСОБА_1 з 27.09.2013 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” як особа, що має достатній для призначення цього виду пенсії стаж. При прийнятті в 2013 році рішення про призначення пенсії за вислугу років її основний розмір визначено в розмірі 80% суми грошового забезпечення заявника.

Чинна на той момент редакція ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” обмежувала основний розмір пенсії максимальною величиною, що складала 90%, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1,- 100 процентів, до категорії 2 – 95 процентів.

Стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (перерахунку пенсії), визначала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Однак, суд звертає увагу, що порядок перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців урегульований не ст. 13 ЗаконуУкраїни “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а іншими нормами права, а саме ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Порядком №45 (з урахуванням змін, внесених Постановою №103).

Таким чином, процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення, регламентуються різними нормами права. При цьому норми, що регламентують порядок проведення перерахунку пенсії за вислугу років, не передбачають зміни (зменшення) відсоткового розміру основного розміру пенсії при проведенні її перерахунку. Отже, відсотковий розмір грошового забезпечення при перерахунку пенсії залишається сталим (не змінюється) та застосовується у розмірі, визначеному на момент призначення пенсії.

Оскільки норма ч.2 ст.13 ЗаконуУкраїни “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” врегульовує правовідносини щодо призначення нових, а не здійснення перерахунку раніше призначених пенсій за вислугу років, то застосування відповідачем цієї норми при перерахунку пенсії ОСОБА_1 у 2018 році є помилковим.

Таким чином, суд вважає неправомірною позицію відповідача, викладену у відзиві на позов (вх. 56231 від 28.10.2020) про те, що перерахунок пенсії позивача проведено за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в редакції чинній на момент перерахунку пенсії, тобто максимальний граничний розмір обчислений відповідно до ч. 2 ст. 13 вказаного Закону у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Звідси, помилкове правозастосування свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки спричинило отримання позивачем пенсії у розмірі, значно меншому за визначений Законом. Оскільки при перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 відповідач невірно визначив (занизив) її основний розмір (70% від суми грошового забезпечення замість 80%), суд дійшов висновку про порушення права позивача на належне соціальне забезпечення (у розмірі, визначеному Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”).

Крім того, суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може, зокрема, прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною і зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ у Львівській області прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , за рахунок виплати з 05.03.2019 по 04.09.2019 75% суми підвищення пенсії, станом на 01.03.2018, суд зазначає наступне.

Поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії була передбачена п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103, відповідно до якого виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 %; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %; з 01.01.2020 - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що зміст статей 51, 52, 55, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” свідчить про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Отже, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.07.2020 у справі № 520/3360/19, у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 та постанові від 09.04.2020 у справі № 640/19928/18.

У зв`язку з цим це рішення суду, як і втрата чинності постановою КМ України № 103, не потребує будь-якого додаткового узгодження та підтвердження, - у т.ч. в рамках п. 2 постанови КМ України № 1088 від 24.12.2019, який (п. 2 постанови КМ України № 1088 від 24.12.2019), в силу прийнятих судових рішень, взагалі не має ніякого правового значення, відповідні пункти постанови КМ України № 103 не можуть втрачати чинність пізніше, ніж визначено судовими рішеннями.

Таким чином, позов у цій частині підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 по 04.09.2019 75% суми підвищення пенсії, станом на 01.03.2018 та зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 04.09.2019 з врахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та з врахуванням раніше виплачених сум.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Щодо судових витрат, то слід зазначити таке.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України” та від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачається, що професійну правову допомогу позивачу надавало Адвокатське об`єднання “Мицик і Партнери” (адвокат Ревер С.В., свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю від 21.02.2018 серія ЛВ №000876) на підставі договору про надання правової допомоги від 01.07.2020 №455.

Вид наданих позивачу послуг професійної правової допомоги, їх тривалість та вартість підтверджується актом виконаних робіт від 31.08.2020.

Згідно з вказаним актом позивачу надано наступні послуги: надання консультацій та узгодження правової позиції, тривалість 1 год.; оформлення заяви від імені клієнта до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку пенсії, тривалість 1 год.; складання адвокатського запиту до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, тривалість 1 год.;пошук в Єдиному державному реєстрі судових рішень, практики в аналогійній категорії справ,опрацювання нормативно-правових актів з приводу соціального і правового захисту військовослужбовців, а також пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, тривалість 1 год.; складання позовної заяви, тривалість 2 год., всього 6 год.

Розрахунок здійснено у відповідності до розміру погодинної ставки за надані послуги, що становить вартість 1 години – 1000,00 грн.

На підтвердження оплати послуг за правову допомогу згідно з договором про надання правничої допомоги від 01.07.2020 №455 позивач надано квитанцію №0.0.1822940348.1 від 02.09.2020 на суму 6000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву щодо стягнення витрат на правничу допомогу заперечив. Зазначив, що адвокат ОСОБА_2 уже здійснював представництво інтересів клієнтів у справах з аналогічним предметом спору. У зв`язку з цим, що позовні вимоги у вказаній справі та позовні вимоги в аналогічних справах обґрунтовані одними і тими самими нормативно – правовими актами та правовими висновками, вважає розмір витрат на правову допомогу завищеним та неспівмірним із складністю справи, виконаними роботами та затраченим часом.

Щодо доводів відповідача, суд зазначає, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг, виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Аналізуючи надані на підтвердження понесення позивачем витрат докази на обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи заперечення відповідача, суд відмовляє у стягненні витрат за такий вид надання правової допомоги, як складання адвокатського запиту до ГУ ПФУ у Львівській області, тривалість 1 год., оскільки в матеріалах справи відсутні докази складення та подання до ГУ ПФУ у Львівській області вказаного запиту.

Щодо решти видів наданої позивачу професійної правової допомоги, які відображені в акті виконаних робіт від 31.08.2020, суд зазначає, що такі підтверджуються матеріалами справи, а їх вартість сплачена відповідно до квитанції № 0.0.1822940348.1 від 02.09.2020.

Відповідач жодних заперечень щодо невідповідності обсягу наданих робіт чи відсутності доказів сплати за надані послуги суду не надав.

Суд таких також не встановив.

Таким чином, аналізуючи заперечення відповідача та надані позивачу види послуг професійної правової допомоги, суд вважає такі співмірними із категорією даної справи, відтак дійшов висновку стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в користь позивача витрати на професійну правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% від суми грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок з 01.01.2018 пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 по 04.09.2019 75% суми підвищення пенсії, станом на 01.03.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 05.03.2019 по 04.09.2019 з врахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та з врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривень 60 копійок судових витрат у вигляді судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 5000 (п`ять тисяч) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.12.2020

Суддя Потабенко В.А.