Рішення № 93297563, 03.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3787/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) з вимогами:

- визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами, встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 № 21 “Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився”;

- зобов`язати Львівський прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування визначеними розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 № 21 “Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився”.

В обґрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що наказом начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України № 336-ос від 05.12.2019 її звільнено з військової служби в запас за пп. «Г» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (військовослужбовці – жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років) та наказом цього ж начальника виключено із списків особового складу загону й усіх видів забезпечення. Однак, з наданих Львівським прикордонним загоном документів з питань грошового та матеріального забезпечення встановлено, що позивачці при звільненні не в повному обсязі виплачено компенсацію за неотримане речове майно, право на яке позивачка набула у зв`язку із виконанням обов`язків військової служби. Зазначає, що згідно з довідкою № 109/19 від 06.12.2019 про вартість речового майна, що належить до видачі, на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна, право на яке набула позивачка при проходженні військової служби, здійснено нарахування вартості речового майна пропорційно термінів його носіння, тим самим зменшивши розмір грошової компенсації за неотримане, під час служби речове майно, а також у вказаному документі, всупереч встановленому Порядку № 178, застосовано при розрахунку компенсації ціни на речове майно станом не на 01.01.2019. Наголошує, що ціни на предмети обмундирування, зазначені у довідці № 109/19 від 06.12.2019, не відповідають цінам, визначеним у розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 № 21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився". Крім того, зазначає, що при нарахуванні грошової компенсації за неотримане речове майно застосуванню підлягає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок № 178, а не підзаконні акти, які звужують обсяг майнових прав військовослужбовця та суперечать вимогам зазначеного Закону. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася з відповідним позовом до суду.

Відповідач позов не визнає. Позиція відповідача викладена у відзиві, у якому представник відповідача покликається на те, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з ч. 2 ст. 2 якого порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються, як цим Законом, так і відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами. Наказом начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України № 337-ос від 06.12.2019 прапорщика ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. У подальшому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно» (далі – Порядок № 178) на підставі рапорту ОСОБА_1 , з урахуванням розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11 лютого 2017 року №33 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився», розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06 січня 2018 року №30 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився», розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 січня 2019 року №21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився» здійснено розрахунок коштів, що підлягають до виплати замість належного до видачі речового майна за період проходження служби. Відповідно до довідки №109/19 про вартість речового майна, що належить до видачі прапорщику ОСОБА_1 дана сума складає 26228,54 грн.

Відповідно по п. 7 вищевказаної Постанови виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв 'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік. Зазначає, що у подальшому наказом начальника Львівського прикордонного загону від 26.12.2019 №468-к наказано виплатити позивачці відповідну грошову компенсацію. На виконання зазначеного наказу вказане нарахування та виплата здійснені відповідачем.

Відповідач зауважує що при нарахуванні грошової компенсації за окремими видами речового майна, необхідно обов`язково враховувати такі складові як момент виникнення права на отримання майна, норму належності, термін експлуатації, ціна па час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін, який минув з останнього моменту отримання предметів речового майна. Тобто, при визначенні суми, що підлягає до виплати, важливо звертати увагу на момент, коли у військовослужбовця виникає право на отримання відповідного речового майна та ціна на дане майно в момент виникнення права відповідно до вищевказаних розрахунків, що затверджені розпорядженнями АДПСУ від 11.02.2017 №33, від 06.01.2018 №30, від 30.01.2019 №22.

На підставі вищевказаного позивачці відповідно до довідки №109/19 від 06.12.2019 про вартість речового майна, що належить до видачі нарахована грошова компенсація в сумі 26228,54 грн та з урахуванням сплати всіх передбачених законом податків та зборів, в подальшому виплачена ОСОБА_1 . У свою чергу, позивачкою не оскаржена вищевказана довідка №109/19 від 06.12.2019, тому така є чинною. Підсумовує, що позивачка дійсно має право на грошову компенсацію замість не отриманого речового майна, та вказане право у повному обсязі реалізовано відповідачем, оскільки така виплата була здійснена. Просить у задоволенні позову відмовити.

На спростування доводів відповідача позивачкою подано відповідь на відзив, де зазначає, що військовослужбовці набувають право на отримання речового майна упродовж проходження військової служби і право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, згідно із Порядком № 178 виникає у двох випадках: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Військовослужбовець, набувши право на речове майно під час проходження військової служби, не може втратити альтернативне право на отримання компенсації за неотримане речове майно відповідно до його вартості, а тим більше не можуть втратити таке право на виплату компенсації у повному розмірі члени сім`ї військовослужбовця у разі його загибелі (смерті) із огляду на те, що предмети обмундирування залишаються у власності військового формування, а зокрема загибель військовослужбовця, чи припинення проходження військової по незалежних від нього підстав (стан здоров`я, організаційно-штатні зміни, вік і т. ін.) не можуть бути підставою для нарахування компенсації за правилами визначеними відомчою Інструкцією № 1132, яка суперечить актам законодавства вищої юридичної сили, а тим більше якою врегульовано правовідносини поза межами компетенції Міністерства. Вважає, що заперечення відповідача в частині обов`язку нарахувати та виплатити компенсацію за неотримане речове майно за цінами станом на 01.01.2019 не узгоджуються із приписами п. 5 Порядку № 178, оскільки ним визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до вказаного Порядку № 178. Позивачка переконана, що її позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо процесуальних дій, вчених у зв`язку з розглядом справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 25.05.2020 задоволено клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судових витрат; відстрочено ОСОБА_1 сплату судових витрат за подання до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою судді від 25.05.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду, з огляду на несплату судового збору у строк, встановлений законом для розгляду справи у спрощеному провадженні.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №380/3787/20 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 продовжено розгляд адміністративної справи № 380/3787/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Наказом начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України № 336- ос від 05.12.2019 припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби – майстра групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Павловичі» (тип Б) відділу прикордонної служби «Павловичі» І категорії (тип Б), в запас пп. «Г» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (військовослужбовці – жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років) (а.с. 9).

Наказом начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України № 337- ос від 06.12.2019 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 10).

Позивачка звернулася до начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Павловичі» з рапортом від 21.11.2019 про виплату їй грошової компенсації при звільненні за неотримане речове майно за період з 12.05.2010 (а.с. 12).

Відповідно до довідки №109/19 від 06.12.2019 про вартість речового майна, що належить до видачі прапорщику ОСОБА_1 ця сума складає 26228,54 грн (а.с. 15).

Наказом начальника Львівського прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України № 468-К від 26.12.2019 доручено головному бухгалтеру – начальнику фінансово-економічного відділу Львівського прикордонного загону провести ОСОБА_1 виплату грошової компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно на підставі довідки-розрахунку про вартість речового майна у розмірі 26228,54 грн (а.с. 16).

Згідно з довідкою Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 8 від 11.01.2020 ОСОБА_1 нараховано компенсацію на загальну суму 26228,54 грн відповідно до довідки-розрахунку № 109/19, яку їй виплачено 26.12.2019 у сумі 25835,11 грн (за відрахуванням військового збору у сумі 393,43 грн) шляхом перерахування на її пластикову картку (платіжне доручення № 2602 від 26.12.2019) (а.с. 17).

Не погоджуючись з розрахунком вартості не отриманого речового майна, вважаючи протиправним нарахування вартості майна пропорційно до термінів його носіння, позивачка звернулася за захистом своїх прав з цим позовом до суду.

Вирішуючи цей спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом 2 п. 1 ст. 91 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби Безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплат військовослужбовцям Збройних Сил, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

З вказаного вище можна дійти висновку про обов`язок уповноважених органів розрахувати закупівельну вартість речового майна станом на 1 січня поточного року.

Так, на підставі рапорту позивачки відповідачем здійснено розрахунок коштів, що підлягають до виплати замість належного до видачі речового майна за період проходження служби.

Відповідно до довідки №109/19 від 06.12.2019 про вартість речового майна, що належить до видачі прапорщику ОСОБА_1 ця сума складає 26228,54 грн (а.с. 15).

Як підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується сторонами, нарахування компенсації за недоотримане речове майно здійснене відповідачем відповідно до цін на речове майно, які були встановлені в період набуття права на отримання відповідного майна, та зі застосуванням пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.

Розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 № 21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився» визначено вартість предметів обмундирування для визначення розміру компенсації за речове майно при звільненні військовослужбовців у 2019 році (а.с. 18-19).

Судом при порівнянні цін на предмети обмундирування, зазначені у довідці №109/19 від 06.12.2019, на виплату ОСОБА_1 при звільненні компенсації за неотримане речове майно (а.с. 15) встановлено невідповідність цін, визначених Розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 № 21 (а.с. 18-19).

Отже, розрахунок проведений відповідачем не у відповідності з п. 5 Порядку № 178, згідно з яким довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 № 21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився» визначено вартість предметів обмундирування для визначення розміру компенсації за речове майно при звільненні військовослужбовців у 2019 році, про що наголошено п. 1 вказаного розпорядження: «Нарахування військовослужбовцям грошової компенсації замість належних до видачі, але не отриманих протягом проходження військової служби предметів речового майна особистого користування, здійснювати відповідно до його розрахункової вартості згідно з додатком до цього розпорядження», а тому на день виплати 26.12.2019 позивачці компенсації така мала бути розрахована за цінами вказаного розпорядження.

Натомість відповідачем застосовано пропорцію часу, що минув з дня виникнення в позивачки права на отримання речового майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини.

Суд зауважує, що наведені вище нормативно-правові акти не містять можливості застосування інших умов при нарахуванні такої компенсації, як-от визначити вартість речового майна пропорційно до часу його використання, врахувавши вартість одиниці речового майна станом не на 1 січня поточного року тощо.

При вирішенні даного спору суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує правову позицію, викладену у п. 54 Постанови Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 815/5826/16, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, у якій зазначено, що з боку військової частини порушено право позивача на отримання компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату. Аналогічні висновки міститься в постанові Верховного Суду від 23.08.2019 по справі №2040/7697/18 та в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 по справі №809/1488/16.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України). За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

ЄСПЛ тлумачить поняття «якість закону» так: національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. аnd Others v. Bulgaria») від 24 липня 2008 року, заява № 1365/07, п. 39, «Олександр Волков проти України» від 29 січня 2013 року, заява № 21722/11, п. 170).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. А роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France») від 11 листопада 1996 року, заява № 17862/91, п. 31-32, «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року, заява № 20372/11, п. 65).

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом установлено, що проведене нарахування грошової компенсації за неотримане речове майно не відповідає вимогам до "якості закону" та позбавляє позивачку права на отримання компенсації речового майна в повному розмірі, адже законодавчо відсутній механізм визначення пропорції компенсації майна відповідно до часу служби військовослужбовця.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч. 2 ст. 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ураховуючи те, що позивачці ухвалою судді від 25.05.2020 відстрочено сплату судового збору при поданні позовної заяви до ухвалення рішення у справі, позов задоволено повністю, судовий збір у розмірі 840,80 грн підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI розділу VI “Прикінцеві положення”, пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами, встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 № 21 “Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився”.

Зобов`язати Львівський прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з відрахуванням раніше проведених виплат, грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування визначеними розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 № 21 “Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився”.

Стягнути з Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) за рахунок його бюджетних асигнувань до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахування положення п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивачка – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) (вул. Личаківська, 74, м. Львів, 79010; код ЄДРПОУ 14321653).

Суддя Сидор Н.Т.