Рішення № 93297183, 30.11.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Справа № 280/5091/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_2 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якій позивач просить суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 30.05.2019 №0028507-5607-0832 в сумі 38 440,40 грн. за формою «Ф» за податковий період 2018 року за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, яким йому визначено податкове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 38 440,40 грн. Наголошує на тому, що об`єкт нерухомості, за який нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.08.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 19.08.2020.

Ухвалою суду 19.08.2020 відкладено підготовче засідання на 12.10.2020.

21.09.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх.№43834), в якому зазначено, що згідно даних Реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наявних в ІТС «Податковий блок», та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності позивача як у фізичної особи перебуває комплекс. На підставі наведених даних та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України було сформоване оскаржуване податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Звертає увагу, що застосування пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, а саме, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств. Разом з тим, об`єкти нерухомості належить позивачу на праві власності як фізичній особі, а отже не підпадають під дію пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження характеристик об`єкта нерухомості та приналежності об`єкта до будівель промисловості, доказів використання комплексу для промислового виробництва. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 12.10.2020 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про заміну сторони – задоволено. Замінено відповідача по справі Головне управління ДФС у Запорізькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області). Продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 28.10.2020.

Ухвалою суду від 28.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2020.

У судове засідання 19.11.2020 учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. 19.11.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області подало клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статті 205 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 26.05.1999, дата запису: 24.05.2005, номер запису: 21010170000003721, видами діяльності за код КВЕД є: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів (основний); 28.15 Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

30.05.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0028507-5607-0832, яким ОСОБА_1 , як фізичній особі, визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік в розмірі 38 440,00 грн.

Податкове зобов`язання визначено щодо нерухомого майна - комплекс, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 на праві приватної власності відповідно до акту купівлі-продажу №220/8 від 23.09.2010.

Позивач вважає, що відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України таке майно не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки використовується позивачем у межах господарської діяльності в промислових цілях.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням з вищенаведених підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом «є» підпункту є 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Норма підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України в розрізі основоположного принципу єдиного підходу до встановлення податків і зборів, передбаченого підпунктом 4.1.11 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, і принципу нейтральності оподаткування, встановленого у підпункті 4.1.8 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, не містить жодних виключень, обмежень чи застережень щодо включення будівель промисловості, що належать на праві приватної власності фізичним особам, до об`єктів, які не оподатковуються в силу закону за умови використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, якою сформовано новий правовий висновок, відповідно до якого визначено, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Отже, доводи відповідача про те, що передбачена підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільга із сплати податку розповсюджується лише на підприємства, спростовуються вищенаведеним правовим висновком Верховного Суду.

За положеннями підпункту 14.1.129-1. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт «ґ»).

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості".

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості", 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії", 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості", 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - "Будівлі підприємств харчової промисловості", 1251.6 - "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості", 1251.7 - "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості", 1251.8 - "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості", 1251.9 - "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Відповідно до Технічного паспорту на виробничі будинки з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 частина будівель та споруд комплексу за своїм призначенням є ковальсько-термічним цехом (а.с.46-56).

Так, як вбачається з даних експлікацій приміщень виробничої будівлі коваль-термічні ділянки комплексу відносяться за своїм призначенням, зокрема, до цехів, складів.

Судом встановлено, що видами господарської діяльності позивача за код КВЕД є: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів (основний); 28.15 Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

Відтак, на думку суду, є достатні підстави стверджувати, що вказаний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 використовується за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

На користь вказаного також свідчить і наданий до матеріалів справи акт ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.02.2020 №30/08-01-33-05/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з питання своєчасності достовірності, повноти нарахування, та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018., в частині питань, що викладені у запереченнях б/н від 26.12.2019 на акт документальної виїзної перевірки від 26.11.2019 №121/08/-01-33-05/ НОМЕР_1 », у пункті 1.7 якого зазначено, що перевіркою встановлено, що фактично до наданих для перевірки документів в період з 01.01.2017 по 31.12.2018 платник податків ОСОБА_1 здійснював такі види діяльності: виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів, у свою чергу у пункті 1.8. акту місцем здійснення підприємницької діяльності платника податків визначено АДРЕСА_2 (назва об`єкта: комплекс споруд (виробничі та офісні приміщення) (а.с.12-15).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в повному обсязі як протиправне, а позовні вимоги належить задовольнити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, у зв`язку із задоволенням позову, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0028507-5607-0832 від 30 травня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945

Повне судове рішення складено 30.11.2020.

Суддя М.О. Семененко