Рішення № 93297176, 03.12.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року Справа № 280/8327/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши за правилами, визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м.Дніпро) (69068, м.Запоріжжя, вул.Брюллова, буд.5; код ЄДРПОУ 35037228)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, – Запорізькій обласний військовий комісаріат (69063, м.Запоріжжя, пров.Тихий, 7, код ЄДРПОУ 07835529) в особі Шевченківського районного військового комісаріату м.Запоріжжя (69068, м. Запоріжжя, вул. 8-го Березня, буд. 33)

про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м.Дніпро) (далі – відповідач, Шевченківський ВДВС), у якій позивач просить суд:

1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) щодо закінчення виконавчого провадження №62596414;

2) визнати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 14.08.2020 про закінчення виконавчого провадження №62596414 з примусового виконання виконавчого листа по справі №280/3825/19 виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 07.04.2020 протиправною та скасувати;

3) зобов`язати відповідача відновити виконавче провадження за виконавчим листам по справі №280/3825/19, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом 07.04.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/3825/19 зобов`язано Шевченківський районний військовий комісаріат м.Запоріжжя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.11.2017. При примусовому виконанні рішення суду боржник нарахував та виплатив компенсацію у розмірі 1 707,00 грн. Разом з тим, розмір грошового забезпечення позивача станом на день звільнення з військової служби становив 7 271,20 грн. Таким чином рішення суду виконано не у повному обсязі, недоплата становить близько 1 686,00 грн., у зв`язку із чим виконавче провадження закінчено безпідставно. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 23.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статей 12, 257, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено судове засідання на 01.12.2020, витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Запорізькій обласний військовий комісаріат в особі Шевченківського районного військового комісаріату м.Запоріжжя.

30.11.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву разом із витребуваними доказами (вх.№58077), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що відповідно до наказу №270 від 26.05.2020, виданого військовим комісаром Запорізького обласного військового комісаріату «Про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації» за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік» позивачу проведено розрахунок та виплату вказаної грошової компенсації. Кошти виплачено ОСОБА_1 згідно платіжного доручення №2415 від 25.06.2020. Звертає увагу, що резолютивна частина виконавчого документа полягає у зобов`язанні військового комісаріату нарахувати та виплатити спірну грошову компенсацію, а не у перевірці законності проведення нарахувань та стягненні відповідних сум. Таким чином відповідачем правомірно винесено спірну постанову про закінчення виконавчого провадження. Просить у задоволенні позову відмовити.

Призначене на 01.12.2020 судове засідання перенесено на 03.12.2020.

Учасники справи у судове засідання 03.12.2020 не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином у відповідності до статті 268 КАС України. 02.12.2020 відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі представника Шевченківського ВДВС, 03.12.2020 позивач подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання та враховуючи клопотання позивача та відповідача про розгляд справи без їх участі, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

На підставі наявних матеріалів судом встановлено такі обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №280/3825/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 до Шевченківського районного військового комісаріату м.Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Шевченківського районного військового комісаріату м.Запоріжжя щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.11.2017.

Зобов`язати Шевченківський районний військовий комісаріат м.Запоріжжя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.11.2017.

За вказаним рішенням 07.04.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

20.07.2020 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Федоровою Яною Миколаївною відкрито виконавче провадження №62596414 з примусового виконання виконавчого листа №280/3825/19, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 07.04.2020, про зобов`язання Шевченківський районний військовий комісаріат м.Запоріжжя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.11.2017 року.

12.08.2020 на адресу Шевченківського ВДВС надійшла заява Шевченківського районного військового комісаріата м.Запоріжжя про закінчення виконавчого провадження №62596414 у зв`язку із добровільним виконанням рішення суду у справі 280/3825/19 у повному обсязі до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. До заяви додано витяг із наказу військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату від 26.05.2020 №270 «Про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік».

14.08.2020 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Федоровою Яною Миколаївною на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №62596414. У постанові зазначено, що відповідно до наказу №270 від 26.05.2020 виданого військовим комісаром Запорізького обласного військового комісаріату «Про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік» ОСОБА_1 проведено розрахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік. Кошти виплачено ОСОБА_1 згідно платіжного доручення №2415 від 25.06.2020.

09.10.2020 позивач подав заяву до Шевченківського ВДВС, у якій просив з метою забезпечення належного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/3825/19 зобов`язати боржника здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми компенсації, відповідно до розміру грошового забезпечення на день звільнення, відповідно до довідки Запорізького обласного військового комісаріату від 15.09.2020 №381/ф. Заява обґрунтована тим, що рішення суду у справі №280/3825/19 виконано частково, а саме боржником здійснено перерахування в сумі 1 707,00 грн., однак розмір грошового забезпечення позивача станом на день звільнення з військової служби 06.11.2017 згідно довідки Запорізького обласного військового комісаріату від 15.09.2020 №381/ф становив 7 271,20 грн., таким чином недоплата становить близько 1 686,00 грн.

Листом від 13.10.2020 №81840/9 Шевченківський ВДВС повідомив, що Шевченківський районний військовий комісаріат м.Запоріжжя у повному обсязі виконав рішення суду, у зв`язку з чим державним виконавцем 14.08.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №62596414.

Не погоджуючись діями відповідача щодо закінчення виконавчого провадження №62596414 та постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон №1404-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як зазначено у пункті 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду у справі №280/3825/19, на виконання якого 07.04.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, зобов`язано Шевченківський районний військовий комісаріат м.Запоріжжя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.11.2017.

В підтвердження виконання вказаного рішення суду Шевченківським районним військовим комісаріатом м.Запоріжжя надано державному виконавцю Шевченківського ВДВС витяг з наказу військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату від 26.05.2020 №270 «Про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік».

За змістом вказаного витягу з наказу 19.09.2019, у Запорізькому окружному адміністративному суді розглянуто справу №280/3825/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного військового комісаріату м.Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Суд вирішив зобов`язати Шевченківський районний військовий комісаріат м.Запоріжжя нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових за 2017 рік. Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Шевченківським районним військовим комісаріатом м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу. 07.02.2020 у Третьому апеляційному адміністративному суді розглянуто апеляційну скаргу Шевченківського районного військового комісаріату м.Запоріжжя та винесено постанову, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 №280/3825/19 без змін. На підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 №280/3825/19 Шевченківським районним військовим комісаріатом м.Запоріжжя було видано наказ (по стройовій частині) від 22.05.2020 №118 «Про внесення змін до наказу військового комісара Шевченківського районного військового комісаріату (по стройовій частині) від 06.11.2017 №230». На підставі наказу військового комісара Шевченківського районного військового комісаріату м.Запоріжжя 22.05.2020 №118 «Про внесення змін до наказу військового комісара Шевченківського районного військового комісаріату (по стройовій частині), рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 №280/3825/19 зобов`язано начальника відділу фінансового забезпечення запорізького обласного військового комісаріату: провести розрахунок та подати заявку до фінансового органу вищого рівня щодо фінансування, необхідного для виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік; по надходженню коштів провести виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік.

Відповідно до платіжного доручення №2415 від 25.06.2020 позивачу виплачено грошові кошти у розмірі 1 707,25 грн., що не заперечується позивачем.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, підставою для закінчення спірного виконавчого провадження став наказ від 26.05.2020 №270 «Про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік», який на думку відповідача свідчить про фактичне виконання в рішення суду у справі №280/3825/19 згідно з виконавчим документом.

Разом з тим, суд не погоджується із наявністю підстав для закінчення виконавчого провадження №62596414, виходячи із наступного.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №280/3825/19 встановлено право позивача на отримання грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.11.2017.

У резолютивній частині вказаного рішення зобов`язано Шевченківський районний військовий комісаріат м.Запоріжжя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, саме виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.11.2017.

Отже, судом визначено не лише спосіб захисту порушеного права шляхом нарахування та виплати грошової компенсації, а й визначено розрахункову величину, з якої така грошова компенсація має бути обчислена – грошове забезпечення позивача станом на день звільнення з військової служби 06.11.2017.

Проте, наказ від 26.05.2020 №270 «Про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік» не містить будь-яких відомостей про те, що розрахунок та виплата вказаної грошової компенсації здійснені виходячи з грошового забезпечення позивача станом на день звільнення з військової служби 06.11.2017.

У наказі зазначено, що суд вирішив зобов`язати Шевченківський районний військовий комісаріат м.Запоріжжя нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових за 2017 рік, у зв`язку з чим зобов`язано начальника відділу фінансового забезпечення запорізького обласного військового комісаріату провести розрахунок, подати заявку до фінансового органу вищого рівня щодо фінансування, та по надходженню коштів провести виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, тобто вказаний наказ не охоплює повністю резолютивну частину рішення суду у справі №280/3825/19, а саме: не містить посилання на виконання рішення суду в частині виплати грошової компенсації виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.11.2017.

За таких обставин суд вважає, що наказ від 26.05.2020 №270 «Про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік» та здійснена позивачу виплата грошової компенсації на підставі цього наказу не може свідчити про повне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №280/3825/19, у відповідності до виконавчого листа, виданого 07.04.2020.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідачем не додержано вимог пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII щодо обов`язку здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом №1404-VIII, у зв`язку із чим спірна постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята передчасно.

Отже, постанова про закінчення виконавчого провадження №62596414 від 14.08.2020, винесена старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Федоровою Яною Миколаївною є протиправною та підлягає скасуванню.

Поряд з цим, суд погоджується з доводами відповідача про те, що у спірних правовідносинах виконавчий документ має зобов`язальний характер, у зв`язку з чим у державного виконавця відсутній обов`язок здійснювати перевірку законності проведення нарахувань компенсації та стягувати відповідні суми.

Проте, вищезазначене не спростовує висновки суду про те, що надані боржником у виконавчому провадженні документи не підтверджують повне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №280/3825/19 у відповідності до резолютивної частини вказаного судового рішення.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо закінчення виконавчого провадження №62596414, суд зазначає, що зазначені дії реалізовані відповідачем шляхом прийняття спірної постанови про закінчення виконавчого провадження, отже вичерпали своє юридичне значення. Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування постанови закінчення виконавчого провадження №62596414 від 14.08.2020, прийнятої в результаті реалізації оскаржуваних дій, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача поновити виконавче провадження, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Отже, вимоги в частині зобов`язання відповідача відновити виконавче провадження №62596414, які є похідними від позовних вимог про визнання протиправною постанови про закінчення виконавчого провадження, заявлені на майбутнє та мають бути пов`язані із наявністю протиправної бездіяльності відповідача щодо не відновлення виконавчого провадження у порядку, передбаченому частиною 1 статті 41 Закону №1404-VIII.

Суд зазначає, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.

Враховуючи те, що підставою для вчинення дій по відновленню виконавчого провадження є дане рішення суду, то у відповідача були відсутні підстави для вчинення таких дій, оскільки останній вважає, що ним правомірно закінчено виконавче провадження.

Суд звертає увагу, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Проте, у даному випадку зобов`язання відповідача поновити спірне виконавче провадження є передчасним.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає підстави визнати позовні вимоги частково обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 143, 194, 243-246, 255, 272, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №62596414 від 14.08.2020, прийняту старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м.Дніпро) Федоровою Яною Миколаївною.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м.Дніпро), місцезнаходження: 69068, м.Запоріжжя, вул.Брюллова, буд.5; код ЄДРПОУ 35037228.

Третя особа – Запорізькій обласний військовий комісаріат (69063, м.Запоріжжя, пров.Тихий, 7, код ЄДРПОУ 07835529) в особі Шевченківського районного військового комісаріату м.Запоріжжя (69068, м. Запоріжжя, вул. 8-го Березня, буд. 33).

Повне судове рішення складено 03 грудня 2020 року.

Суддя М.О. Семененко