Рішення № 93296955, 04.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року м. Житомир

справа № 240/9839/20

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України про стягнення коштів,-

встановив:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області звернулось до суду з позовом, у якому просить:

- зобов`язати голову ліквідаційної комісії Північного Регіонального управління Державної прикордонної служби України Набока Ігоря Миколайовича, грошові капіталізовані вимоги у сумі 1009923,35 грн включити до ліквідаційного балансу;

- стягнути з Північного Регіонального управління Державної прикордонної служби України капіталізовані платежі у сумі 1009923,35 грн на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області на розрахунковий рахунок №UA118999980000355439000106797, банк казначейська служба України Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, МФО 899998, одержувач - Житомирське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, код ЄДРПОУ 41431378.

В обґрунтування позову зазначає, що на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (далі - Управління Фонду соціального страхування у Житомирській області в особі Житомирського відділення) перебуває ОСОБА_1 , з якою у 2008 році під час роботи у Північному Регіональному управлінні Державної прикордонної служби України (далі - ПРУ Державної прикордонної служби України) стався нещасний випадок.

21 лютого 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про початок процедури припинення юридичної особи відповідача в результаті його ліквідації. З моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказаного запису в ПРУ Державної прикордонної служби України виникли зобов`язання перед управлінням Фонду соціального страхування у Житомирській області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілої.

Зазначає, що управління Фонду соціального страхування у Житомирській області в особі Житомирського відділення звернулось до голови ліквідаційної комісії ПРУ Державної прикордонної служби України із заявою від 30 квітня 2020 року про визнання грошових капіталізованих вимог, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю працівника, на суму 1009923,35 грн. Проте, станом на момент подання позовної заяви відповідь від ПРУ Державної прикордонної служби України не надійшла.

Позивач, посилаючись на положення статей 112, 1205 Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV та Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 986, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

27 липня 2020 року відповідач - ПРУ Державної прикордонної служби України надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№26751/20), у якому просить відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вказує, що відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» № 1074 від 20.10.2011 у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади їх права та обов`язки переходять до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України. Зазначеним документом стосовно ПРУ Державної прикордонної служби України є постанова Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби України» № 43 від 05.02.2020.

Вказує, що у п.2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України визначено, що забезпечення здійснення функцій і повноважень відповідача по завершенню процедури ліквідації покладаються на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Окрім того, зазначає, що Адміністрація Державної прикордонної служби України не заперечує правонаступництво та обов"язку здійснення відповідних виплат.

Згідно з ухвалою суду від 06.08.2020 у зв"язку із задоволенням клопотання Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, залучено до участі у справі співвідповідача - Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

15 вересня 2020 року співвідповідач - Адміністрація Державної прикордонної служби України надіслала до суду відзив на позовну заяву (за вх.№35192/20), у якому просить відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вказує, що п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби України», від 05.02.2020 № 43 визначено, що забезпечення здійснення функцій і повноважень ПРУ Державної прикордонної служби України, по завершенню процедури ліквідації, покладаються на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Тобто, майно, права та обов`язки територіального органу виконавчої влади - ПРУ Державної прикордонної служби України при ліквідації передаються центральному органу виконавчої влади - Адміністрації Державної прикордонної служби України

Отже, спірні правовідносини регулюються ч.1 ст. 1205 Цивільного кодексу України та обов`язок щодо виплати щомісячних страхових сум за працівника співвідповідача, з якою стався нещасний випадок, законом покладається на Адміністрацію Державної прикордонної служби України. Тому, вимоги позивача щодо капіталізації платежів є безпідставними та необґрунтованими

Також зазначає, що як на час звернення позивача до суду, так і на час розгляду справи, Адміністрація Державної прикордонної служби України забезпечуючи виконання функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідовуються, зокрема ПРУ Державної прикордонної служби України, сумлінно виконує свої зобов`язання та сплачує щомісячні страхові виплати у сумі 3151,12 грн. за потерпілого працівника співвідповідача, заборгованість з даних виплат відсутня.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 29.09.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті позовних вимог на 27.10.2020.

У судове засідання 27.10.2020 прибули представник позивача та представники відповідачів (представник Адміністрації Державної прикордонної служби України брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції).

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 04.08.2020 (за вх.№28071/20) та письмових запереченнях від 19.10.2020 (за вх.№42098/20).

Додатково зазначив, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Північне Регіональне управління Державної прикордонної служби України станом на момент розгляду справи судом не змінило статусу і перебуває в стані припинення - ліквідації юридичної особи.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників, однак відповідно до положень Цивільного кодексу України в інших випадках, передбачених установчими документами, не передбачає перехід майна, прав та обов`язків до правонаступників.

На думку представника позивача, твердження відповідачів щодо переходу майнових зобов`язань від Північного Регіонального управління Державної прикордонної служби України, що ліквідується, до Адміністрації Державної прикордонної служби України є необґрунтованим та безпідставним.

Також зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби України» № 43 від 05.02.2020 не передбачає підстав правонаступництва майнових прав та обов`язків (переходу майна, прав та обов`язків) юридичної особи, що ліквідується.

Тому суми капіталізованих платежів відповідно до кредиторських вимог у випадку ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Представники відповідачів заперечили щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 27 липня 2020 року та від 15 вересня 2020 року, відповідно.

Зазначали, що Адміністрація Державної прикордонної служби України підтверджує обов"язок щодо подальшої сплати щомісячних платежів для забезпечення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку працівника ПРУ Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 у сумі розміром 3151,12 грн.

У ході судового розгляду справи 27.10.2020, судом оголошено зміст позовної заяви, заслухано пояснення представника позивача та представників відповідачів, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи та поставлено на обговорення питання про можливість переходу суду у письмове провадження для подальшого розгляду справи.

Представник позивача та представники відповідачів не заперечувала проти переходу суду у письмове провадження для подальшого розгляду справи.

Зважаючи на викладене, суд заслухавши думку сторін, відповідно до протокольної ухвали, на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України зареєстроване як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган державної влади, основним видом діяльності є діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки. Окрім того, відповідно до даних, вказаних у реєстрі, Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України (далі - ПРУ Державної прикордонної служби України) з 21.02.2020 перебуває у стані припинення (а.с.25-31).

Сторонами не заперечується, що на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Житомирського відділення перебуває ОСОБА_1 - працівник ПРУ Державної прикордонної служби України, як потерпіла в наслідок нещасного випадку, пов"язаного з виробництвом. Факт нещасного випадку на виробництві, що стався із зазначеною особою, підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта форми Н-1 від 13 травня 2008 року № 1 (а.с.11-12).

З урахуванням зазначених обставин, управління Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Житомирського відділення звернулось із заявою від 30.04.2020 за вих.№15.2-12-445 на ім"я голови ліквідаційної комісії ПРУ Державної прикордонної служби України, у якій просило визнати капіталізовані вимоги у сумі розміром 1009923,35 грн та включити їх до ліквідаційного балансу. Зазначена заява мотивована тим, що розпочато ліквідаційну процедуру ПРУ Державної прикордонної служби України, тому з метою забезпечення подальших виплат відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №986, позивач розрахував капіталізацію платежів потерпілої ОСОБА_1 у розмірі 1009923,35 грн (а.с.7-8, 9).

У відповідь на вказану заяву ПРУ Державної прикордонної служби України у листі від 29.05.2020 за вих.№11/352 повідомило позивача, що заява від 30.04.2020 за вих.№15.2-12-445 надіслана за належністю для прийняття управлінського рішення до Адміністрації Державної прикордонної служби України за вих.№11/318 від 15.05.2020 (а.с.47, 48-49).

У зв`язку із невиконанням ПРУ Державної прикордонної служби України вимог позивача, викладених у заяві від 30.04.2020 за вих.№15.2-12-445, про включення капіталізованих платежів у розмірі 1009923,35 грн до ліквідаційного балансу та несплати вказаних коштів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV) зазначений Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Згідно з підпунктом 10 частини першої статті 3 Закону №1105-XIV принципом соціального страхування є відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

За змістом частин першої та другої статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Відповідно до пунктів 1, 5, 8 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець зобов`язаний: надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду.

Пунктами 1, 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV передбачено, що джерелами формування коштів Фонду є: страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець передбачає необхідність проведення страхувальником капіталізації страхових виплат із застосуванням порядку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №986 «Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників» (далі - Порядок №986).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 986 відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

Пунктом 2 Порядку № 986 термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Терміни «застрахована особа» та «страхувальники» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»

Відповідно до пунктів 3, 10 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 3 Порядку № 986 визначено, що капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Суд зазначає, що сторонами не оспорюється розмір суми капіталізованих платежів, предметом розгляду даної адміністративної справи є наявність у позивача права на стягнення вказаних коштів з ПРУ Державної прикордонної служби України у зв`язку з початком процедури ліквідації юридичної особи.

Частина перша статті 104 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частинами першою, третьою, п`ятою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Окрім того, ч.1 ст.1205 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників.

У цьому разі вимоги про збільшення розміру відшкодування шкоди пред`являються до її правонаступників.

Матеріали справи свідчать, що ПРУ Державної прикордонної служби України перебуває в стані припинення з 21.02.2020. Підставою для такого припинення слугувала постанова Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби України», від 05.02.2020 № 43, згідно з п.1 якої визначено ліквідувати, як юридичні особи публічного права, територіальні органи Адміністрації Державної прикордонної служби за переліком згідно з додатком, серед яких є ПРУ Державної прикордонної служби України.

Адміністрація Державної прикордонної служби України є центральним органом виконавчої влади, ПРУ Державної прикордонної служби України - територіальний органом виконавчої влади та є юридичними особами публічного права, що підтверджуються інформацією, яка зазначена в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме організаційно - правова форма - орган державної влади.

Порядок утворення, реорганізації або ліквідації міністерств, інших центральних органів державної влади регулюється Постановою КМУ № 1074 від 20.10.2011 «Про затвердження порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади». Пунктом 6 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України визначено, що у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади їх права та обов`язки переходять до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінетом Міністрів України.

При цьому, суд зазначає, що норми чинного законодавства передбачають, що ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а навпаки передбачає правонаступництво юридичної особи публічного права.

У даному випадку, п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби України», від 05.02.2020 № 43 у зв"язку з ліквідацією територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби передбачено, що Адміністрація Державної прикордонної служби забезпечить здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що початок процедури ліквідації ПРУ Державної прикордонної служби України не пов`язана з його банкрутством чи ліквідацією юридичної особи публічного права без правонаступника, така ліквідація здійснюється внаслідок втрати повноважень, що зумовлені укрупненням і створенням єдиної юридичної особи публічного права - Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка є їх правонаступниками, в тому числі з функціями сплати страхових внесків.

Факт правонаступництва від ПРУ Державної прикордонної служби України прав та обов"язків та передачі до Адміністрації Державної прикордонної служби України вимог про виплату страхових внесків, не заперечується Адміністрацією про що свідчить лист за вих.№0.11-6149/0/6-20 від 12.06.2020 за підписом заступника голови Державної прикордонної служби України Сергія Сердюка (а.с.55).

Суд зауважує, що відповідно до змісту наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №105 від11.12.2019 «Про зарахування на фінансове забезпечення» з 01.01.2020 на фінансове забезпечення зараховано Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України у Житомирській області.

Потерпіла особа, яка має право на відшкодування страхових виплат та соціальних послуг у зв`язку з отриманням трудового каліцтва, внаслідок нещасного випадку на виробництві, а саме: ОСОБА_1 на момент розгляду справи судом, отримує кошти на відшкодування завданої шкоди, що підтверджується перш за все відсутністю посилання позивача на наявність заборгованості зі сплати щомісячних страхових внесків ПРУ Державної прикордонної служби України.

За таких обставин, зважаючи на те, що забезпечення виконання функцій і повноважень ПРУ Державної прикордонної служби України, як юридичної особи публічного права, покладено на іншу юридичну особу публічного права - Адміністрацію Державної прикордонної служби України, яка у свою чергу проводить сплату страхових внесків до управління Фонду соціального страхування у Житомирській області та є головним розпорядником коштів, то підстави для капіталізації платежів відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що ліквідація ПРУ Державної прикордонної служби України не є підставою для капіталізації страхових платежів для подальшої їх виплати потерпілій, оскільки його функції зі сплати страхових внесків перейшли до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволеннні позову управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Житомирського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (Майдан Королоьова 2, Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 41313540) до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул.Промислова, 5, м.Житомир, 10025, код ЄДРПОУ 23311352) та Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул.Володимирівська, буд.26. м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039) про стягнення коштів, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 04 грудня 2020 року.

Суддя А.В. Горовенко