Рішення № 93296801, 02.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 р. Справа№200/6918/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В. за участю секретаря Котова С.Ю., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Торгова, 60, ЄДРПОУ 30354146) до Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2020 року №0011615504, від 01.04.2020 року №0019915504, від 10.04.2020 року №0023165504, -

за участю сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - Тернинко С.М. (згідно витягу)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2020 року №0011615504 про сплату штрафу у розмірі 20%, що дорівнює сумі 4397,35 грн., за порушення строків сплати грошового зобов`язання у сумі 21 986,75 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2020 року №0019915504 про сплату штрафу у розмірі 20%, що дорівнює сумі 1414 грн., за порушення строків сплати грошового зобов`язання у сумі 7070 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2020 року №0023165504 про сплату штрафу, що дорівнює сумі 1065,53 грн., за порушення строків сплати грошового зобов`язання у сумі 5327,65 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі №200/6918/20-а та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

31 серпня 2020 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року задоволено клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим провадженням, призначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19 жовтня 2020 року.

19 жовтня 2020 року судом відкладено підготовче засідання на 28 жовтня 2020 року.

28 жовтня 2020 року судом відкладено підготовче засідання на 04 листопада 2020 року.

28 жовтня 2020 року від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02 грудня 2020 року.

18 листопада 2020 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження.

У судове засідання, призначене на 02 грудня 2020 року, представник позивача не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем за результатами камеральної перевірки, оформленої у вигляді акту від 12.02.2020 року №178/05-99-55-04, яким встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового грошового зобов`язання з податку з плати на землю згідно податкової декларації за 2018 рік №9011953096 від 05.02.2018 року, податкової декларації за 2019 рік №9026573382 від 20.02.2019 року. 26.02.2020 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0011615504 про сплату штрафу у розмірі 20%, що дорівнює сумі 4397,35 грн., за порушення строків сплати грошового зобов`язання у сумі 21 986,75 грн. За результатами камеральної перевірки, оформленої у вигляді акту від 25.03.2020 року №372/05-99-55-04, яким встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового грошового зобов`язання з податку з плати на землю згідно податкової декларації за 2019 рік №9026573382 від 20.02.2019 року. 01.04.2020 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №019915504 про сплату штрафу у розмірі 20%, що дорівнює сумі 1414 грн., за порушення строків сплати грошового зобов`язання у сумі 7070 грн. 15.04.2020 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення №0023165504 від 10.04.2020 року про сплату штрафу у розмірі 20%, що дорівнює сумі 1065,53 грн., за порушення строків сплати грошового зобов`язання у сумі 5327,65 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до ДПС України, скарги на які залишено без розгляду. Позивач зазначив, що ним своєчасно сплачені суми задекларованих податкових зобов`язань з орендної плати за землю. При цьому, відповідачем протиправно зараховано сплачені платежі в рахунок неіснуючого боргу. Вважає застосування штрафу за порушення строків сплати грошового зобов`язання протиправним.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що камеральною перевіркою своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати на землю згідно податкової декларації за 2018 рік №9011953096 від 05.02.2018 року, №9026573382 від 20.02.2019 року за 2019 рік, встановлено порушення позивачем граничні строки сплати узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю за серпень 2018 року, серпень 2019 року, листопад 2019 року, жовтень 2019 року, вересень 2019 року, внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 року №0011615504. Камеральною перевіркою своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати на землю згідно податкової декларації за 2019 рік №9026573382 від 20.02.2019 року, встановлено порушення позивачем граничні строки сплати узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю за листопад 2019 року, внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 року №0011615504. Камеральною перевіркою своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати на землю згідно податкової декларації за 2019 рік №9026573382 від 20.02.2019 року податкових повідомлень-рішень (форми «Ш» №0047014707 від 04.07.2019 року, №0053164707 від 08.08.2019 року, встановлено порушення позивачем граничні строки сплати узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю за липень 2019 року та податкових зобов`язань , визначених вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2020 року №0023165504. Зазначив, що позивачем не сплачено податкове зобов`язання за березень-серпень 2014 року, визначене у податковій декларації з плати за землю на 2014 рік, уточнюючої декларації щодо зменшення податкових зобов`язань за зазначений період позивач не подавав. Зазначив про несвоєчасну сплату податкового боргу з орендної плати за землю за березень - серпень 2014 року, який погашено у 2015 році за рахунок платежів без урахування їх призначення. Станом на дату проведення перевірки в інтегрованій картці платника ТОВ "Север-Авто" не існує податкового боргу за 2014 рік, внаслідок погашення платником самостійно орендної плати по податковій декларації за 2014 рік у 2015 році. Стосовно розміру витрат, понесених на правничу допомогу, зазначив, що останні не підтверджені належними доказами, а сума позову неспівмірна сумі, що заявлена до витрат на послуги адвоката, таким чином є завищеною.

Позивачем надано на адресу суду відповідь на відзив, зміст якого аналогічний викладеному у позові. Крім того, зазначив, що відповідач всупереч висновків суду, викладених у справах №805/1097/16-а, №805/1739/17-а, №805/3280/18-а, №200/8837/19-а, №200/11166/19-а, №200/13588/19-а стверджує, що податковий борг ТОВ «Север-Авто» виник у 2014 році на підставі самостійно узгоджених зобов`язань у податковій декларації за 2014 рік без урахування положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Невиконання відповідачем рішення суду по справі №805/3280/18-а надає можливість виносити протиправні за своєю правовою природою податкові повідомлення-рішення відносно позивача.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Север-Авто», зареєстроване в якості юридичної особи 21.06.1999 року за кодом ЄДРПОУ 30354146, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Слов`янсько-Лиманське управління, Слов`янська ДПІ).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

12 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати грошового зобов`язання з плати за землю, за результатом якої складено акт №178/05-99-55-04. (том 1 а.с. 17-19)

Перевіркою встановлено несвоєчасність сплати платником податків узгодженого податкового грошового зобов`язання з податку з плати за землю згідно податкової декларації за 2018 рік №9011953096 від 05.02.2018 року, 2019 рік №9026573382 від 20.02.2019 року.

26 лютого 2020 року на підставі акту перевірки №178/05-99-55-04 від 12 лютого 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0011615504, яким за платежем орендна плата з юридичних осіб за порушення строків сплати грошового зобов`язання застосовано до позивача штраф у сумі 4397,35 грн. (а.с.20-21).

25 березня 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати грошового зобов`язання з плати за землю, за результатом якої складено акт №372/05-99-55-04. (том 1 а.с. 23-25)

Перевіркою встановлено несвоєчасність сплати платником податків узгодженого податкового грошового зобов`язання з податку з плати за землю згідно податкової декларації за 2019 рік №9026573382 від 20.02.2019 року.

01 квітня 2020 року на підставі акту перевірки №372/05-99-55-04 від 25 березня 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0019915504, яким за платежем орендна плата з юридичних осіб за порушення строків сплати грошового зобов`язання застосовано до позивача штраф у сумі 1414 грн. (а.с.26-27).

Позивач оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0019915504, за наслідками розгляду якої ДПС України винесено рішення від 18.06.2020 року №19511/6/99-00-06-02-05-06 про залишення скарги без задоволення. (том 1 а.с. 32-34)

10 квітня 2020 року на підставі акту перевірки №5954/6/99-00-08-05-06-06 від 17 лютого 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0023165504, яким за платежем орендна плата з юридичних осіб за порушення строків сплати грошового зобов`язання застосовано до позивача штраф у сумі 1065,53 грн. (а.с.35-36).

Позивач оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0019915504, за наслідками розгляду якої ДПС України винесено рішення від 02.07.2020 року №20736/6/99-00-06-02-06-06 про залишення скарги без задоволення. (том 1 а.с. 41-42)

Згідно податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за 2018 рік від 05.02.2018 року ТОВ "Сервер-Авто" самостійно задекларовано податкове зобов`язання з орендної плати за землю на суму 84 840 грн., щомісячно по 7070 грн. (том 1 а.с. 210-213).

Сума позивачем сплачена платіжними дорученням від 19 січня 2018 року №3459, від 23 лютого 2018 року №3585, від 26 березня 2018 року №3689, від 20 квітня 2018 року №3805, від 25 травня 2018 року №3938, від 22 червня 2018 року №4060, від 23 липня 2018 року №4185, від 23 серпня 2018 року №4314, від 25 вересня 2018 року №4438, від 24 жовтня 2018 року №4575, від 23 листопада 2018 року №4693, від 27 грудня 2018 року №4800, від 29 січня 2019 року №4914 (том 1 а.с. 217-229).

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків підтверджується, що зазначені суми перераховані податковим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати. (ар.с.26-91 т.2)

Крім того, згідно уточнюючої податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за 2019 рік від 22.02.2019 року ТОВ "Сервер-Авто" самостійно задекларовано податкове зобов`язання з орендної плати за землю на суму 101 810,10 грн., щомісячно по 8 484,18 грн., у грудні 2019 року 8 484,12 грн. (том 1 а.с. 235-238).

Сума позивачем сплачена платіжними дорученням від 26 лютого 2019 року №5003, від 19 березня 2019 року №5084, від 16 квітня 2019 року №5181, від 24 травня 2019 року №5329, від 21 червня 2019 року №5438, від 16 липня 2019 року №5555, від 27 серпня 2019 року №5725, від 25 вересня 2019 року №14, від 15 жовтня 2019 року №85, від 27 листопада 2019 року №40, від 18 грудня 2019 року №295, від 28 січня 2020 року №343 (том 1 а.с. 242 - том 2 а.с. 3).

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків вбачається, що зазначені суми перераховані податковим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати. (ар.с.26-91 т.2)

Отже, спірними при розгляді даного спору є правомірність підстав для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 26.02.2020 року №0011615504; від 01.04.2020 року №0019915504; від 10.04.2020 року №0023165504.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом п.п. 14.1.39 п. 41.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75ПК Украйни визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Отже, в даному випадку саме на позивача покладено обов`язок обчислити, задекларувати, та/ або сплатити суму податку та збору у встановлені строки та у визначеному законом порядку.

Як вже зазначалось вище, судом встановлено,що позивачем дотримано вимоги податкового законодавства та, відповідно, до контролюючого органу подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за відповідні періоди.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у разі наявності у платника податків податкового боргу зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При вирішені даного спору суд бере до уваги, обставини встановлені в постанові Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року по справі №805/1097/16-а, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2017 року по справі №805/1097/16-а, постанові Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року по справі №805/1739/17-а, постанові Верховного суду України від 01 серпня 2018 року по справі №805/1739/17-а, рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року по справі №200/8837/19-а, рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року по справі №200/11166/19-а, постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року по справі №200/11166/19-а.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року у справі № 805/3280/18-а, яке набрало законної сили 10.12.2018 року, визнано протиправною та скасована податкова вимога Головного управління ДФС у Донецькій області від 24 січня 2018 року № 828-47 про сплату податкового боргу в сумі 37377 грн. 45 коп. з орендної плати з юридичних осіб, у тому числі основний платіж 36668 грн. 19 коп., пеня 709 грн. 26 коп., скасовано рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 лютого 2018 року № 38 про опис майна у податкову заставу та зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області здійснити коригування податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-Авто" з орендної плати за землю за 2014 рік, шляхом внесення відповідних змін до облікової картки платника податків.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що станом на дату прийняття рішення суду в інтегрованій картці платника ТОВ "Север-Авто" не існує податкового боргу за 2014 рік, внаслідок погашення платником самостійно орендної плати по податковій декларації за 2014 рік у 2015 році, на що суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного суду від 06 лютого 2020 року було відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі №805/3280/18-а внаслідок відсутності заборгованості з орендної плати за землю за 2014 рік, погашеної ТОВ "Север-Авто" у 2015 році самостійно. При цьому, суд не взяв до уваги твердження заявника про те, що судове рішення виконане добровільно, у зв`язку із тим, що заборгованість ТОВ "Север-Авто" з орендної плати за землю за 2014 рік була зарахована податковим органом за рахунок погашення товариством сплачених ним коштів у 2015 році, а відтак не вважається добровільним виконанням судового рішення.

Оскільки доводи відповідача не знайшли підтвердження під час розгляду справи, суд, враховуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усталену практику Європейського суду щодо ефективного захисту сторони у справі та відновлення порушеного права, дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2019 року №0020515504 прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічна позиція викладена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 року по справі №200/11166/20-а.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2 102 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно положень частин другої-п`ятої статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представництво інтересів позивача здійснено адвокатом Стряпчою Іриною Олександрівною (свідоцтво серії ДН №5597 ), що здійснює свою діяльність в адвокатському об`єднані «Декстра».

20 липня 2020 року між Адвокатським об`єднанням «Декстра» та ТОВ «Север-Авто» укладено договір правничої допомоги б/н, предметом якого є надання адвокатом адвокатського об`єднання правової допомоги, зокрема, у Донецькому окружному адміністративному суді по справі за позовом ТОВ «Север-Авто» про визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішень №0011615504 від 26.02.2020 року, № 0019915504 від 01.04.2020 року, №0023165504 від 10.04.2020 року.

24 липня 2020 року на виконання умов договору укладена додаткова угода №1, яка містить наступний перелік, обсяг та вартість робіт: зустріч з директором та головним бухгалтером з метою з`ясування фактичних обставин справи та отримання пояснень стосовно предмету спору та документів, які складалися за результатом адміністративного оскарження - 0,5 годин, вартість - 1100,00 грн.; аналіз законодавства, аналіз предмета та підстав позову, вивчення судової практики та визначення переліку належних та достатніх доказів - 0,5 годин, вартість 1100,00 грн/год, зустріч з директором з метою узгодження правової позиції та стратегії захисту - 0,5 год, вартість 1100,00 грн/год, виготовлення копій письмових доказів відповідно до кількості учасників справи - 2,5 години, вартість 1100,00 грн./год, складання позовної заяви - 3 години, вартість - 1100,00 грн./год. Загальна сума гонорару складає 7700,00 грн. Перерахування гонорару на рахунок адвокатського об`єднання здійснюється протягом 10 календарних днів з дати складання додаткової угоди.

01 вересня 2020 року складено рахунок на оплату правничої допомоги №47, оплата здійснена, шляхом перерахування коштів на рахунок адвокатського об`єднання, про що свідчить платіжне доручення від 01 вересня 2020 року №612 на суму 7700,00 грн. (призначення платежу «оплата за надання правової допомоги згідно Договору №б/н від 20.07.2020 року без ПДВ»).

13 листопада 2020 року укладена додаткова угода №2, яка містить наступний перелік, обсяг та вартість робіт: складання відповіді на відзив - 1,2 годин, вартість - 1100,00 грн./год; участь в судовому засіданні, що відбудеться 18.11.2020 року - фіксовано, вартість - 1100,00 грн. Загальна сума гонорару складає 7700,00 грн. Перерахування гонорару на рахунок адвокатського об`єднання здійснюється протягом 10 календарних днів з дати складання додаткової угоди.

13 листопада 2020 року складено рахунок на оплату правничої допомоги №183, оплата здійснена, шляхом перерахування коштів на рахунок адвокатського об`єднання, про що свідчить платіжне доручення від 16 листопада 2020 року №700 на суму 2820,00 грн. (призначення платежу «оплата за надання правової допомоги згідно рахунку №183 від 13.11.2020 року без ПДВ»).

Згідно вимог статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Суд звертає увагу, що заявлено у додатковій угоді №2 від 13 листопада 2020 року до відшкодування витрат на правничу допомогу участь у судовому засіданні 18.11.2020 року у розмірі 1500 грн., яке фактично не відбулось.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у цій частині.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про документальне підтвердження витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 9020 грн.

На підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Торгова, 60, ЄДРПОУ 30354146) до Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2020 року №0011615504, від 01.04.2020 року №0019915504, від 10.04.2020 року №0023165504 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 26.02.2020 року №0011615504 про сплату штрафу у розмірі 20%, що дорівнює сумі 4397,35 грн., за порушення строків сплати грошового зобов`язання у сумі 21 986,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 01.04.2020 року №0019915504 про сплату штрафу у розмірі 20%, що дорівнює сумі 1414 грн., за порушення строків сплати грошового зобов`язання у сумі 7070 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 10.04.2020 року №0023165504 про сплату штрафу, що дорівнює сумі 1065,53 грн., за порушення строків сплати грошового зобов`язання у сумі 5327,65 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Торгова, 60, ЄДРПОУ 30354146) судові витрати з судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Торгова, 60, ЄДРПОУ 30354146) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 020 (дев`ять тисяч двадцять) гривень.

Рішення прийнято та проголошено 02 грудня 2020 року, складено в повному обсязі та підписано в нарадчій кімнаті 04 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова