Рішення № 93296693, 02.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року Справа № 160/13133/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень і карток,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» (надалі - позивач) до Київської митниці Держмитслужби (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів:

№UA100070/2020/000114/2 від 17.08.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00327,

№UA100070/2020/000123/2 від 19.08.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00338,

№UA100070/2020/000126/2 від 20.08.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00342,

№UA100070/2020/000127/2 від 20.08.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00343.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Крім того, відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, витребує у ТОВ «ТРАСНФОРМ ЕНЕРДЖИ» додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, упевнитись в достовірності та точності документів, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернені до оскарження.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/13133/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. справа прийнята справа до провадження та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.11.2020 р. об 13:30 год.

Судове засідання 09.11.2020 р. було знято з розгляду з огляду на перебування головуючого судді на лікарняному. Розгляд справи відкладено до 23.11.2020 р. о 12:30 год.

17.11.2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Відповідачем зазначено, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: 1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до названого місця призначення. 2)надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. 3)висновок Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару. Зазначені обставини не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Та відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту запропоновано подання протягом 10 календарних днів додаткових документів (за наявності): 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5)копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6)якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7)транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 8)за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Заявою декларант повідомив, що надати інші додаткові документи не має можливості. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: -неподання декларантом всіх запрошених документів; -відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Разом з тим, митним органом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що органу державної фіскальної служби наявна інформація щодо рівня митної вартості товарів за вищими рівнями митної вартості. Виходячи з вищенаведеного, відповідач вказує, що при винесенні оскаржуваних рішень, дотримав усіх законодавчих вимог.

Позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої підтримує свою правову позицію та просить задовольнити позов у повному обсязі, в зв`язку із тим, що обґрунтування відповідача щодо не підтвердження митної вартості товару не є суттєвими та не впливають на формування чи встановлення митної вартості.

У підготовче судове засідання 23.11.2020 р. з`явився представник позивача, подав клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.12.2020 р. об 11:45 год.

У судове засідання 02.12.2020 р. сторони не прибули, від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, а також згоду позивача на розгляд справи у письмовому провадженні, а також з урахуванням введених постановою КМУ №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» (зі змінами та доповненнями) карантинних заходів на території держави, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі – МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої ст.54 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню (частина друга ст.52 МК України).

З урахуванням положень ст.52 МК України, відомості про складові митної вартості повинні бути документально підтверджені.

Згідно з частиною п`ятою ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має застосовувати різні форми контролю, передбачені МКУ.

Однією з форм контролю, відповідно до частини першої ст.336 МК України є перевірка документів та відомостей, які надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу визначених у частині першій статті 58 МКУ.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

З матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 2020 р. між позивачем та іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD (CHINA) укладено зовнішньоекономічний Контракт №0302.20.

За умовами Контракту: Продавець продає, Покупець купує товар у кількості та за цінами, обумовленими в Інвойсах до цього контракту, які є невід`ємною частиною. Загальна сума Контракту становить 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США. В ціну товару включено вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (в т.ч. завантаження, вивантаження, обробка, та їх транспортування до порту), страхування, та інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс 2010 передбачена Продавцем. Сторони звільняють одна одну від зобов`язань зі страхування вантажу за цим контрактом. Умови поставки CIF – Одеса, Чорноморськ, Південний (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані в рахунках-фактурах. Датою відвантаження товару вважається дата транспортного документа (CMR, TIR). Продавець має право на свій розсуд поставляти товар особисто або доручати відвантаження третім особам. Покупець зобов`язаний прийняти поставку від будь-якого з вантажовідправників, запропонованих Продавцем. Товар, який придбано Покупцем згідно з даним Контрактом передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Контракту. Умови оплати Товару можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у комерційних рахунках та/або рахунках-фактурах на кожну окрему партію Товару відповідно. Покупець також має право достроково оплатити товар повністю або частково, а Покупець зобов`язаний прийняти грошові кошти, що надійшли від Покупця, в якості належного виконання зобов`язань за цим Контрактом. При цьому, передплата, здійснена Покупцем, підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх поставок товару або на вимогу Покупця повертається Продавцем протягом 3-х календарних днів з моменту отримання вимоги Покупця. У разі здійснення Покупцем 100% передплати, продавець не пізніше ніж за 10 днів до відвантаження будь-якими наявними в його розпорядженні засобами зв`язку інформує про це Покупця шляхом виставлення Покупцеві Інвойсу в розмірі 100% від загальної суми товару, що поставляється. В цьому випадку Товар повинен бути поставлений Покупцю або здійснене повернення передплати не пізніше 90 днів від дати попередньої оплати. Платіж здійснюється в доларах США шляхом грошового переказу з рахунку покупця на рахунок Продавця. Датою оплати товару є дата зарахування коштів на рахунок Продавця відповідно до діючих норм законодавства України.

17.08.2020 р. позивачем було задекларовано до ВМО №2 митного посту «Київ-столичний» товар на загальну суму 49 549,80 доларів США, що надійшли в Україну в одному контейнері згідно зазначеного контракту на підставі комерційних та товаросупровідних документів - інвойсу ІNVOICE №ZX20207185 від 07.07.2020 р., коносаменту BILL OF LADING №ZIMUNGB9418631 від 07.07.2020 р., пакувального листа PACKING LIST №ZX20207185 від 07.07.2020 р., комерційної пропозиції OFFER б/н від 07.07.2020 р. та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №12262 від 15.08.2020 р.

Електронна митна декларація зареєстрована за №UA100070/2020/427465.

Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

В ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджують числової значення складових митної вартості. Керуючись вимогами ч.2 та ч.3 ст.53, ст.ст.54, 57 МК України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5)копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6)якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7)транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 8)за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом від 17.08.2020 р. за №1708/4 декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів до ЕМД №UA100070/2020/427465 від 17.08.2020 р.

17.08.2020 р. митницею сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00327.

17.08.2020 р. митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA100070/2020/000114/2, яким була визначена митна вартість на товар за резервним методом 2r.

У відповідності до ст.ст.52, 54 МК України 18.08.2020 р. товар випущено у вільний обіг за МД №UA100070/2020/427623.

Різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 414 146,92 грн., в т.ч. ввізне мито у розмірі 129 420,91 грн. та податок на додану вартість у розмірі 284 726,01 грн.

18.08.2020 р. позивачем було задекларовано до ВМО №2 митного посту «Київ-столичний» товар на загальну суму 46 819,11 доларів США, що надійшли в Україну в одному контейнері згідно зазначеного контракту на підставі комерційних та товаросупровідних документів - інвойсу ІNVOICE №ZX20206115834 від 11.07.2020 р., коносаменту BILL OF LADING №MRFB20071355 від 11.07.2020 р., пакувального листа PACKING LIST №ZX20206115834 від 11.07.2020р., комерційної пропозиції OFFER б/н від 11.07.2020 р. та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №12259 від 15.08.2020 р.

Електронна митна декларація зареєстрована за №UA100070/2020/427595.

Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

В ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджують числової значення складових митної вартості. Керуючись вимогами ч.2 та ч.3 ст.53, ст.ст.54, 57 МК України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5)копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6)якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7)транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 8)за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом від 19.08.2020 р. за №1908/1 декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів до ЕМД №UA100070/2020/427595 від 18.08.2020 р.

19.08.2020 р. митницею сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00338.

19.08.2020 р. митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA100070/2020/000123/2, яким була визначена митна вартість на товар за резервним методом 2r.

У відповідності до ст.ст.52, 54 МК України 18.08.2020 р. товар випущено у вільний обіг за МД №UA100070/2020/427709.

Різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 302 778,83 грн., в т.ч. ввізне мито у розмірі 1 582,68 грн. та податок на додану вартість у розмірі 301 196,15 грн.

20.08.2020 р. позивачем було задекларовано до ВМО №2 митного посту «Київ-столичний» товар на загальну суму 25 345,70 доларів США, що надійшли в Україну в одному контейнері згідно зазначеного контракту на підставі комерційних та товаросупровідних документів - інвойсу ІNVOICE №ZX20177/154 від 14.07.2020 р., коносаменту BILL OF LADING №MRFB20070795 від 14.07.2020 р., пакувального листа PACKING LIST №ZX20177/154 від 14.07.2020 р., комерційної пропозиції OFFER б/н від 14.07.2020 р. та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №12256 від 18.08.2020 р.

Електронна митна декларація зареєстрована за №UA100070/2020/427792.

Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

В ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджують числової значення складових митної вартості. Керуючись вимогами ч.2 та ч.3 ст.53, ст.ст.54, 57 МК України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5)копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6)якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7)транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 8)за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом від 20.08.2020 р. за №2008/1 декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів до ЕМД №UA100070/2020/427792 від 20.08.2020р.

20.08.2020 р. митницею сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00342.

20.08.2020р. митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA100070/2020/000126/2, яким була визначена митна вартість на товар за резервним методом 2r.

У відповідності до ст.ст.52, 54 МК України 20.08.2020 р. товар випущено у вільний обіг за МД №UA100070/2020/427831.

Різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 97 858,97 грн., в т.ч. ввізне мито у розмірі 19 231,26 грн. та податок на додану вартість у розмірі 78 627,71 грн.

20.08.2020 р. позивачем було задекларовано до ВМО №2 митного посту «Київ-столичний» товар на загальну суму 21 855,48долларів США, що надійшли в Україну в одному контейнері згідно зазначеного контракту на підставі комерційних та товаросупровідних документів - інвойсу ІNVOICE №ZX20177/155 від 14.07.2020 р., коносаменту BILL OF LADING №WMS20071938 від 14.07.2020 р., пакувального листа PACKING LIST №ZX20177/155 від 14.07.2020 р., комерційної пропозиції OFFER б/н від 07.07.2020р. та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №12357 від 18.08.2020 р.

Електронна митна декларація зареєстрована за №UA100070/2020/427793.

Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

В ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджують числової значення складових митної вартості. Керуючись вимогами ч.2 та ч.3 ст.53, ст.ст.54, 57 МК України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5)копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6)якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7)транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 8)за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Листом від 20.08.2020 р. за №2008/2 декларант повідомив про неможливість надання інших додаткових документів до ЕМД №UA100070/2020/427793 від 20.08.2020 р.

20.08.2020 р. митницею сформовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00343.

20.08.2020 р. митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA100070/2020/000127/2, яким була визначена митна вартість на товар за резервним методом 2r.

У відповідності до ст.ст.52, 54 МК України 20.08.2020 р. товар випущено у вільний обіг за МД №UA100070/2020/427833.

Різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 145 963,23 грн., в т.ч. ввізне мито у розмірі 26 615,37 грн. та податок на додану вартість у розмірі 119 347,86 грн.

Оцінюючи картки відмови та рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет їх відповідності закону суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 вказаної статті також передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст.337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3)вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4)обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваними рішеннями, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст.337 МК України.

Так, відносно спірних ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності, що стали підставами для коригування митної вартості товару, а саме:

1) Не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до названого місця призначення.

2) Надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості.

3) Висновок Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару.

Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару.

Відносно вказаних вище обставин, що слугували підставами для коригування митної вартості товару оскаржуваним рішенням, суд зазначає наступне.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України.

17.08.2020 р. разом з митною декларацією №UA100070/2020/427465: декларацію митної вартості за №2831, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, пакувальний лист PACKING LIST №ZX20207185 від 07.07.2020р. (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №ZX20207185 від 07.07.2020 р. (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №ZIMUNGB9418631 від 07.07.2020 р. (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №12262 від 15.08.2020 р. (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №ZX20207185 від 07.07.2020 р. (код документу 0862), висновок експерта №ГО-1806 від 17.08.2020 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 07.07.2020 р. (код документу 3022), контракт №0302.20 від 03.02.2020 р. (код документу m4100).

18.08.2020 р. разом з митною декларацією №UA100070/2020/427595: декларацію митної вартості за №2843, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, пакувальний лист PACKING LIST №ZX20206115834 від 11.07.2020 р. (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №ZX20206115834 від 11.07.2020 р. (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB20071355 від 11.07.2020 р. (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №12259 від 15.08.2020 р. (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №ZX20206115834 від 11.07.2020 р. (код документу 0862), висновок експерта №ГО-1832 від 18.08.2020 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 11.07.2020 р. (код документу 3022), контракт №0302.20 від 03.02.2020 (код документу m4100).

20.08.2020 р. разом з митною декларацією №UA100070/2020/427792: декларацію митної вартості за №2865, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, пакувальний лист PACKING LIST №ZX20177/154 від 14.07.2020 р. (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №ZX20177/154 від 14.07.2020 р. (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB20070795 від 14.07.2020 р. (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №12256 від 18.08.2020 р. (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №ZX20177/154 від 14.07.2020 р. (код документу 0862), висновок експерта №ГО-1842 від 19.08.2020 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 14.07.2020 р. (код документу 3022), контракт №0302.20 від 03.02.2020 (код документу m4100).

20.08.2020 р. разом з митною декларацією №UA100070/2020/427793: декларацію митної вартості за №2866, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, пакувальний лис PACKING LIST №ZX20177/155 від 14.07.2020 р. (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №ZX20177/155 від 14.07.2020 р. (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №WMS20071938 від 14.07.2020 р. (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №12357 від 18.08.2020 р. (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №ZX20177/155 від 14.07.2020 р. (код документу 0862), висновок експерта №ГО-1845 від 20.08.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 14.07.2020 р. (код документу 3022), контракт №0302.20 від 03.02.2020 (код документу m4100).

Дослідження наданих документів у своїй сукупності, на думку суду, підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, відповідно до контракту ціна товару визначена у валюті - доларах США. Кількість товару, вага, загальна вартість підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами) №ZX20207185 від 07.07.2020 р., №ZX20206115834 від 11.07.2020р., №ZX20177/154 від 14.07.2020 р., №ZX20177/155 від 14.07.2020 р. та пакувальними листами №ZX20207185 від 07.07.2020 р., №ZX20206115834 від 11.07.2020 р., №ZX20177/154 від 14.07.2020 р., №ZX20177/155 від 14.07.2020р.

Щодо зауважень митниці про те, що декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до названого місця призначення, суд зазначає, що партії товарів поставлялись на умовах СРТ – Київ, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010.

Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у справах №813/1229/16, №814/4204/15.

Крім цього, відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012р. за №984/21296, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування до місця доставки, у гр.21 підлягають відображенню витрати навантаження, вивантаження та обробку товарів - тільки якщо всі ці витрати (транспортування, навантаження, вивантаження) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).

Відповідно до даних гр.20 кожної з поданих Декларацій митної вартості до ЕМД, які містяться в матеріалах справи, «витрати на транспортування до місця доставки по товару №№», як і дані гр.21 «витрати на навантаження, вивантаження та обробку №№» дорівнюють 0,00 грн.

Отже, відсутність даних у гр.20 та гр.21 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару.

На думку суду, Відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Адже, пунктом 2.1 контракту №0302.20 від 03 лютого 2020 року визначено, що в ціну на товар включено вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (в т.ч завантаження, вивантаження, обробка, та їх транспортування до порту), страхування, та інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем.

Відтак суд дійшов висновку, що додаткові витрати на транспортування товару ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» не понесло.

Зауваження відповідача на той факт, що надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, суд ставиться критично, оскільки комерційна пропозиція не є документом, на підставі якого визначаються складові митної вартості, до уваги може прийматись лише прейскурант (прайс-лист) продавця за контрактом, відомості з якого можуть лише бути додатковими, надто у разі, коли між відомостями контракту, додатку про ціни, рахунків, платіжних документів немає суперечностей чи ознак підробки.

Верховний Суд в постановах від 16.04.2019 р. №810/4440/16, від 07.08.18 р. №804/14558/15 зазначає, що, законодавство не містить вимог, яким повинен відповідати зміст, форма прайс-листа, зазначення в ньому певної інформації, зокрема і щодо країн на які такий прайс-лист поширюється, крім того, прайс-лист, як правило, не має суб`єктивної спрямованості, та містить інформацію, яка доводитись до відома всіх потенціальних споживачів в незалежності від приналежності до країн, регіонів тощо.

Щодо зауважень митниці про те, що висновки Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але вони не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару, суд зазначає, що Відповідачем безпідставно не взято до уваги експертні висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати України №ГО-1806 від 17.08.2020 р., №ГО-1832 від 18.08.2020 р., №ГО-1842 від 19.08.2020 р., №ГО-1845 від 20.08.2020 р. про те, що дійсна ринкова вартість отриманого Товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки СРТ-Київ.

Щодо висловлення сумніву відповідача відносно достовірності висновків Дніпропетровської Торгово-промислової палати України №ГО-1806 від 17.08.2020 р., №ГО-1832 від 18.08.2020 р., №ГО-1842 від 19.08.2020 р., №ГО-1845 від 20.08.2020 р. про якісні та вартісні характеристики товарів, суд з цього приводу зазначає, що згідно з частино 1 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Слід відмітити, що діюча на території України редакція Митного кодексу України не містить наведених вище повноважень у представників митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, передбаченого статтею 54 МК України.

Водночас, відповідно до норм ст.19 основного Закону України, яким є Конституція України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, висловлений як у рішеннях про коригування митної вартості товарів, так і у відзиві висновок відповідача відносно сумнівів у правомірності висновків Дніпропетровської Торгово-промислової палати України №ГО-1806 від 17.08.2020 р., №ГО-1832 від 18.08.2020 р., №ГО-1842 від 19.08.2020 р., №ГО-1845 від 20.08.2020 р. виходить за межі правового поля як такий, який здійснений з перевищенням повноважень особи, яка його висловила.

Таким чином, зауваження митниці про відсутність ряду необхідних документів суперечать положенням Митного кодексу.

Спростувань встановленим судом обставинам відповідачем не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані підприємством документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, його ціну, транспортні витрати, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у спірних рішеннях митним органом вказано, що джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товару слугувала митна вартість, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Рішення №UA100070/2020/000114/2: митна декларація від 14.08.2020р. №UА500020/2020/223182 з рівнем митної вартості 4,07 дол.США за кг. по товарам №1, №2, №3 та №4.

Рішення №UA100070/2020/000123/2: митна декларація від 31.07.2020р. №UА500020/2020/221690 з рівнем митної вартості 4,01 дол.США за кг. по товарам №1, №2, №3, від 15.08.2020р. №UА500020/2020/223195 з рівнем митної вартості 1,41 дол.США за кг. по товару №5, від 10.08.2020р. №UА1000120/2020/631540 з рівнем митної вартості 4,06 дол.США за кг. по товару №6.

Рішення №UA100070/2020/000126/2: митна декларація від 07.08.2020р. №UА100070/2020/426657 з рівнем митної вартості 1,83 дол.США за кг. по товару №1, від 28.05.2020р. №UА500020/2020/215025 з рівнем митної вартості 1,83 дол.США за кг. по товару №3, від 12.08.2020р. №UА500020/2020/222789 з рівнем митної вартості 3,31 дол.США за кг. по товару №4.

Рішення №UA100070/2020/000127/2: митна декларація від 31.08.2020р. №UА500020/2020/222995 з рівнем митної вартості 2,31 дол.США за кг. по товару №1, від 25.06.2020р. №UА500070/2020/223004 з рівнем митної вартості 3,33 дол.США за кг. по товару №2, від 19.08.2020р. №UА500150/2020/206188 з рівнем митної вартості 2,41 дол.США за кг. по товару №3, від 19.08.2020р. №UА500150/2020/206188 з рівнем митної вартості 2,41 дол.США за кг. по товару №4.

Проте, з тексту рішень неможливо встановити якого саме товару стосується наведена ціна.

При цьому митниця зазначає лише номер, дату та митну вартість товару за зазначеною митною декларацією і не дає ніяких пояснень та обґрунтувань чому за основу була взята саме ця ЕМД, за яким методом визначення митної вартості оформлена ЕМД, не надані характеристики порівнювальної товарної партії.

Таких пояснень не було надано і під час розгляду справи.

Суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019р. справа №815/6827/17, від 22.04.2019р. справа № 815/6242/17, від 07.08.2018р. справа №815/3400/17.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з оскаржуваних Рішень вбачається, що підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, зокрема, узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично підлягає сплаті за ці товари.

Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.4 статті 58 МК України.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Приписами ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, встановивши дійсні обставини справи у взаємозв`язку із системним аналізом положень чинного законодавства України, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

В порядку розподілу судових витрат, з огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 411,22 грн. (платіжне доручення №564 від 07.10.2020 р.) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень і карток, – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів:

№UA100070/2020/000114/2 від 17.08.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00327,

№UA100070/2020/000123/2 від 19.08.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00338,

№UA100070/2020/000126/2 від 20.08.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00342,

№UA100070/2020/000127/2 від 20.08.2020 р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00343.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 411,22 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова