Рішення № 93296420, 03.12.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/15534/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФ України у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та зобов`язання ГУ ПФ України у Волинській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 – з часу вчинення неправомірних дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів МВС України, перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області та з 1994 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При звільненні зі служби позивачу було призначено пенсію згідно з Законом №2262-XII у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, яку позивач отримував у такому розмірі до 01.01.2016.

У 2018 році відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, зменшивши її основний розмір з 89% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

29.09.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 у розмірі 89% відповідної суми грошового забезпечення.

Листом від 15.10.2020 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії з урахуванням 70% сум грошового забезпечення здійснено за чинною редакцією Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення, а розмір уже призначеної пенсії в процентному визначенні не може бути зменшений при зміні діючого законодавства з огляду на незворотність дії нормативно-правових актів у часі. Наголошує, що при перерахунку раніше призначених пенсій не може допускатись звуження змісту та обсягу досягнутих громадянами прав, свобод, соціальних гарантій.

Призначення і перерахунок пенсії є різними за змістом і механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років не стосуються перерахунку уже призначеної пенсії.

Таким чином, для перерахунку пенсії мають застосовуватись норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що визначають її розмір у відсотках відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент первинного призначення пенсії. За таких обставин, відмова ГУ ПФУ у Волинській області щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення є протиправною.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.11.2020 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 12.11.2019 №0300-0802-8/38179 (а.с.24-27) представник відповідача позовних вимог не визнала та зазначила, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, як колишній працівник органів МВС України відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсія позивачу була призначена 14.09.1994 у розмірі 75% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується висновком про призначення пенсії. З часу призначення пенсії позивачу (з вересня 1994 року) неодноразово вносились зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо загального розміру пенсії в процентному відношенні до відповідних сум грошового забезпечення (так з 1996 року такий розмір не повинен перевищувати 85% відповідних сум грошового забезпечення, з 2002 року - 90% відповідних сум грошового забезпечення).

Відповідно до чинної на 01.01.2016 редакції статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Положення даної статті застосовуються як при призначенні пенсії так і при її перерахунку. Така норма введена Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166. На даний час вищевказані положення не скасовані та не визнані неконституційними, а тому є обов`язковими для застосування органами Пенсійного фонду України.

На виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018 у зв`язку із зміною відповідного грошового забезпечення та на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 23.03.2018 №2662 відповідач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 та застосував максимальний розмір пенсії - 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, у відзиві представник ГУ ПФУ у Волинській області вказала, що вимога позивача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 не підлягає задоволенню у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсія позивачу за вислугу років призначена з 14.09.1994.

Відповідно до висновку УМВС України у Волинській області від 15.09.1994 про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 перебував на посаді начальника відділення карного розшуку Камінь-Каширського РВВС у Волинській області та наказом УМВС України у Волинській області від 22.08.1994 №48-о/с звільнений з 01.09.1994 зі служби у запас “за віком” згідно з пунктом “а” статті 64 постанови Кабінету Міністрів УРСР “Про затвердження положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР” від 29.07.1991 №114. Як слідує з вищевказаного висновку пенсія ОСОБА_1 за вислугу років (30 років) призначена у розмірі 75% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до відповідно до Закону №2262-XII (а.с.30).

З часу призначення пенсії позивачу (з вересня 1994 року) неодноразово здійснювались перерахунки його пенсії з більшого грошового забезпечення, при цьому застосовувалась редакція статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (чинна на дату перерахунку).

Так з 01.01.2006 пенсію ОСОБА_1 було перераховано у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення (з врахуванням вислуги років - 33 роки), що не перевищує 90% та відповідало частині 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на час перерахунку пенсії – на 01.01.2006 (а.с.30 зворот).

Як слідує з розрахунків ГУ ПФУ у Волинській області, вказаний основний розмір пенсії - 89% від суми грошового забезпечення був збережений позивачу при здійсненні наступних перерахунків.

23.03.2018 Ліквідаційна комісія УМВС України у Волинській області видала довідку №2662 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), з якої вбачається, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та від 21.02.2018 №103, розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського – начальник відділення, що не входить до складу відділу до посади на день звільнення із служби – начальник відділення карного розшуку Камінь-Каширського РВВС у Волинській області становить 8193,64 грн (з урахуванням посадового окладу у розмірі 2950,00 грн, окладу за спеціальним званням “підполковник поліції” у розмірі 2 200,00 грн, надбавки за стаж служби (50%) у розмірі 2575,00 грн, надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%) у розмірі 442,50 грн, премії (0,32%) у розмірі 26,14 грн (а.с.37 зворот).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” ГУ ПФУ у Волинській області у 2018 році здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 23.03.2018 №2662. Загальний розмір перерахованої пенсії складає 5735,55 грн (а.с.37).

Таким чином, судом встановлено, що здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 у 2018 році з 01.01.2016, відповідач обмежив її розмір 70% суми грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

29.09.2020 позивач звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 з урахуванням встановленого при призначенні пенсії розміру 89% відповідної суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 23.03.2018 №2662 (а.с.8-9).

Листом від 15.10.2020 №15023-15777/М-02/8-0300/20 ГУ ПФ України у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про те, що перерахунок пенсії позивача проведено відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103. Вказаний перерахунок здійснено за чинною редакцією Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсію позивача перераховано з нового грошового забезпечення у розмірі 70% (максимальний) грошового забезпечення (а.с.10).

Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку пенсії у розмірі 70% протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до пункту “а” частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів (ч.2 ст.13 Закону №2262-XII).

Отже, на момент призначення пенсії позивачу Законом встановлено максимальний розмір пенсій – не більше 75 процентів.

Законом України від 25.03.1996 №103/96-ВР “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ””, який набрав чинності з 01.01.1996, частину другу статті 13 викладено в такій редакції: “Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів”.

Абзацом четвертим пункту 4 розділу I Закону України від 04.07.2002 №51-IV “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”, який набрав чинності 06.08.2002, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, відповідно до яких загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Таким чином, відповідно до внесених у статтю 13 Закону №2262-XII змін максимальний розмір пенсій, призначених за даним Законом, змінювався з 75% відповідних сум грошового забезпечення до 85%, а в подальшому до 90%, внаслідок чого раніше призначені пенсії підлягали перерахунку, в тому числі і пенсія позивача ОСОБА_1 , якому з 01.01.2006 проводився перерахунок пенсії, виходячи з 89% від суми грошового забезпечення.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393” (надалі - Порядок №45) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (надалі - постанова №103).

Пунктом 3 Постанови №103 передбачено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

На виконання постанови №103, згідно з Порядком №45 відповідач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із зміною відповідного грошового забезпечення. При цьому, відповідач при здійсненні перерахунку та визначенні розміру пенсії застосував максимальний розмір пенсії - 70% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до чинної норми частини другої статті 13 Закону № 2262-XII.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 %.

Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.

Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” внесені зміни до статті 13 Закону №2262-XII та максимальний розмір пенсії змінено до 70% від сум грошового забезпечення.

Саме з урахуванням вказаної редакції Закону №2262-XII відповідач у 2018 році провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 та обмежив її розмір 70% від суми відповідного грошового забезпечення, визначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 23.03.2018 №2662 про розмір грошового забезпечення

Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ та на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії (89%), яке обчислювалося з 01.01.2006 відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 у 2018 році з 01.01.2016, відповідачем протиправно застосовано розмір процентної складової грошового забезпечення 70%, а не 89%.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України.

КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон №2262-ХІІ.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

На думку суду, оскільки при перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2016 року її розмір у процентному значенні був зменшений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню.

Вказане також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.01. 2019 у справі №201/9987/17.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, суд у даній типовій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 01.01.2016 до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії, з 01.01.2016 у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у розмірі 840,80 грн, який підлягав сплаті за подання даного позову та який сплачений квитанцією від 30.10.2020 №2.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Т.М. Димарчук