Ухвала суду № 93296053, 03.11.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03 листопада 2020 року

м. Черкаси справа № 925/884/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - Беленкової В.В. адвоката за довіреністю, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Уніка" про стягнення 76573, 77 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 76573,77 грн відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу.

Ухвалою суду від 13.07.2020 справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 03 вересня 2020 р.

Ухвалою суду від 03.09.2020 судове засідання було відкладено на 11 год. 00 хв. 03 листопада 2020р.

17.09.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти заявлених вимог мотивуючи тим, що на момент подачі документів до ПрАТ «СК «УНІКА» надземна частина підземного розподільчого газопроводу вже перебувала у відновленому стані.

Відповідач посилаючись на норми п.33.3 ст.33 та п.37.1.3 ст.37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон ОСЦПВ) вважає, що враховуючи невиконання покладеного на нього обов`язку, який унеможливлює визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ПрАТ «СК «УНІКА», не має правових підстав для здійснення страхового відшкодування за подією 20.11.2019.

Також відповідач зазначив, що розмір вимог позивача про відшкодування фактичних витрат до відповідача має обмежуватися спеціальним законом, а саме: ст.ст. 22, 31 Закону ОСЦПВ.

Відповідач вказував, що позивач визначав суму збитку, керуючись нарядами-допусками, розрахунком вартості пусконалагоджувальних робіт від 03.12.2019, актом на списання матеріалів № ЧГ000009244 від 30.11.2019, витягами з наказів ПАТ «Черкасигаз» від 30.09.2019, актом виконаних робіт на суму 77 573, 77 грн. Але, на думку відповідача такий розрахунок страхового відшкодування не узгоджується з нормами ст.31 Закону про ОСЦПВ, і крім того, до розрахунку суми збитку були враховані роботи по відновленню подачі газу в газові мережі в розмірі 42 362 грн.

Відповідач вважає, що в даному випадку саме аварійний сертифікат, рапорт, звіт, акт чи висновок про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом мав би підтвердити розмір оціненої шкоди.

Відповідач зауважив, що позивач, звернувшись до Страховика після здійснення ремонту, унеможливив здійснення такої оцінки експертом, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

21.09.2020 від позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив, в якій позивач зазначив:

- що чинним законодавством не передбачено здійснення державної реєстрації та обліку розподільчих газопроводів у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допуск до дорожнього руху.

- щодо розподільчих газопроводів не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу, про що свідчить зміст розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09 липня 2010 року № 566 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09 квітня 2019 року № 538).

Позивач зауважив, що за даних умов пошкоджений газопровід не може бути визнаний транспортним засобом в розумінні Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Позивач повідомив, що у нього був відсутній обов`язок, передбачений п. 33.3 ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зберігати пошкоджений газопровід у стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт). А посилання відповідача на цю обставину як на підставу для відмови у здійсненні страхового відшкодування, передбачену підпунктом 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вважає безпідставним.

Позивач вказує на те, що визначення фактичного розміру заподіяної йому майнової шкоди внаслідок наїзду 20.11.2019 забезпеченим транспортним засобом на надземну частину підземного розподільчого газопроводу потребує спеціальних знань. І оскільки відповідач всупереч вимог ст. ст. 22, 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ухиляється від визначення розміру заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок настання страхового випадку та виплати позивачу відповідного страхового відшкодування, а в матеріалах цієї справи відсутні висновки експертів з даного питання, то позивач у письмовій відповіді на відзив позивач, посилаючись на норми ст. ст. 42, 74, 99, 166 ГПК України, просив суд призначити в цій справі судово-товарознавчу експертизу. Проведення експертизи просив доручити Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1).

На вирішення експертизи позивач просив поставити наступне питання:

- який розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20 листопада 2019 року у зв`язку з наїздом автомобілем DAF державний номер НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 на надземну частину підземного розподільчого газопроводу середнього тиску діаметром 57 мм, довжиною 10 м в м. Ватутіне?

Представник позивача в судовому засіданні заявлене клопотання про призначення судово-товарознавчої експертизи, викладене у письмовій відповіді на відзив, підтримав повністю та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Оцінивши доводи сторін, суд виходить із наступного.

Ч.6 ст.250 ГПК України визначено, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

За приписами ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

У підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи (п.8 ч.2 ст. 182 ГПК України).

Враховуючи вищевказані норми, з метою дотримання положень ст.182 ГПК України, у зв`язку із необхідність повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, зібрання відповідних доказів, з метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації їх процесуальних прав, для справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, суд відповідно до ч.6 ст.250 ГПК України вважає за необхідне розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

За змістом ч.2 ст.98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ст.99 ГПК України суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Предметом спору у справі є відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу на підставі здійснення наїзду автомобілем на надземну частину підземного розподільчого газопроводу середнього тиску діаметром 57 мм довжиною 10 м, що знаходиться в експлуатації позивача.

Проте, відповідач вказує на те, що позивач визначав суму збитку, керуючись нарядами-допусками, розрахунком вартості пусконалагоджувальних робіт від 03.12.2019, актом на списання матеріалів № ЧГ000009244 від 30.11.2019, витягами з наказів ПАТ «Черкасигаз» від 30.09.2019, актом виконаних робіт на суму 77 573, 77 грн. Але відповідач вважає, що такий розрахунок страхового відшкодування не узгоджується з вищевказаними нормами Закону про ОСЦПВ, і крім того, до розрахунку суми збитку враховано роботи по відновленню подачі газу в газові мережі в розмірі 42 362 грн.

За таких обставин, враховуючи названі вище приписи ГПК України, суд вважає клопотання представника позивача про призначення у цій справі судово-товарознавчої експертизи таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Проведення судової експертизи у даній справі слід доручити експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Обов`язок оплати експертизи покласти на ініціатора призначення експертизи - позивача у справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Таким чином, у зв`язку з призначенням судової експертизи та направленням матеріалів справи для її проведення до експертної установи, провадження у справі підлягає зупиненню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 100, 228, 234, ч.6 ст.250 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити розгляд справи № 925/884/20 за правилами загального позовного провадження.

Замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Клопотання позивача про призначення у справі судово-товарознавчої експертизи задовольнити.

Призначити судово-товарознавчу експертизу у справі №925/884/20, проведення якої доручити Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Небесної Сотні, 31/1, м. Черкаси, 18002).

Поставити на вирішення судово-товарознавчої експертизи таке питання:

- який розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20 листопада 2019 року у зв`язку з наїздом автомобілем DAF державний номер НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 на надземну частину підземного розподільчого газопроводу середнього тиску діаметром 57 мм, довжиною 10 м в м. Ватутіне?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову експертів без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Обов`язок оплати експертизи покласти на позивача у справі - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз".

Зобов`язати позивача і відповідача надати на вимогу експертів всю необхідну документацію.

Матеріали справи № 925/884/20 надіслати Черкаському відділенню Київського науково-дослідному інституту судових експертиз.

Провадження у справі зупинити до завершення призначеної у справі експертизи.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Довгань К.І.