Ухвала суду № 93295962, 04.12.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"04" грудня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/3227/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

в межах підготовчого провадження, розглянувши додаткові пояснення Харківської міської ради (вх. № 28310 від 03 грудня 2020 року) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгова фірма "Дружба", місто Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Свято-Покровський чоловічий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, місто Харків,

до Харківської міської ради, місто Харків,

про визнання права користування земельною ділянкою за договором оренди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справа № 922/3227/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгова фірма "Дружба", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Свято-Покровський чоловічий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви до Харківської міської ради про визнання права користування Товариством з обмеженою відповідальністю торговою фірмою "Дружба" земельною ділянкою із кадастровим номером 6310136300:01:008:0006, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 8, загальною площею 0,2711, за договором оренди землі від 01 квітня 2004 року; визнати поновленим договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6310136300:01:008:0006 від 01 квітня 2004 року на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі (земельної ділянки) від 01 квітня 2004 року, укладеного між Харківською міською радою та Свято-Покровським чоловічим монастирем Харківської єпархії Української Православної Церкви, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Клочківська, 8, загальною площею 0,2711 га. (кадастровий номер 6310136300:01:008:0006), посвідченого ПН ХМНО Палєвою О.М. за № 982, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.04.2004 р. за № 381/04 в редакції, викладеній позивачем в позовній заяві (заява в порядку ст. 46 ГПК України, яка прийнята судом до розгляду ухвалою суду від 16 листопада 2020 р.).

Стадія розгляду – підготовче провадження. 16 листопада 2020 року, протокольною ухвалою суду, встановлено, зокрема відповідачу строк на подання відзиву до 23 листопада 2020 року.

03 грудня 2020 року від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 28310).

Суд, розглянувши та надавши оцінку поданим відповідачем додатковим поясненням виходить з наступного.

Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань. Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Тобто, алгоритм процесуальних дій позивача та відповідача щодо подачі заяв по суті справи в справі, які розглядається в порядку загального позовного провадження, визначений в главі 1 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України; стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає правовий статус кожної із заяви по суті справи із визначенням їх черговості подання; позивач та відповідач мають викладати свої міркування, заперечення лише у визначеній законодавцем формі – в заявах по суті справи.

В даному разі, посилання відповідача на статтю 42 Господарського процесуального кодексу України є помилковим, оскільки дана стаття є загальною по відношенню до статті 161 Господарського процесуального кодексу України, а подання "додаткових пояснень щодо відзиву" не внормовано жодною із статей Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, відповідач діє в розріз визначеного процесуальним законодавством порядку. Суд звертає увагу відповідача, що в порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, суд не дозволяв відповідачу надавати додаткові пояснення з приводу окремого питання.

Визначаючи процесуальну форму додаткових пояснень відповідача суд зазначає, що даний документ за своїм процесуальним статусом та правовою природою є відзивом, в якому відповідачем сформовані заперечення проти позову.

Частина 1 та 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу надає право відповідачеві формувати свою правову позицію по справі шляхом подання відзиву у строк, встановлений судом.

Як вбачається з протокольної ухвали господарського суду Харківської області від 16 листопада 2020 року, судом встановлено, зокрема, відповідачу строк для надання відзиву до 23 листопада 2020 року. Втім, як вже було зазначено вище, відповідач скерував до суду відзив 03 грудня 2020 року, тобто поза межами визначеного процесуального строку для вчинення відповідної дії, обумовленої статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, без клопотанням про продовження процесуального строку, в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

Як-то визначено у статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року). Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Приймаючи до уваги наведені положення, з метою надання можливості відповідачу надати свої заперечення (відзив) проти позову (з врахуванням заяви позивача в порядку ст. 46 ГПК України) через ефективну реалізацію своїх процесуальних прав в сенсі оцінки розумності тривалості розгляду справи згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним частиною 2 статті 2 ГПК України, суд дійшов висновку про продовження за власною ініціативою процесуального строку відповідачу на подання відзиву на позовну заяву до 04 грудня 2020 року.

Дослідивши поданий відповідачем відзив, з урахування застосованих приписів частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено, що дана заява по суті справи (відзив) підписана уповноваженою особою Харківської міської ради та містить докази її направлення іншим учасникам справи, з огляду на наведене, суд приймає до розгляду поданий відповідачем відзив (додаткові пояснення у справі) та долучає його до матеріалів справи.

Керуючись статтями 42, 119, 165, 178, 232-236 ГПК України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

За ініціативою суду, продовжити відповідачеві процесуальний строк до 04 грудня 2020 року на подання відзиву.

Прийняти до розгляду із залученням до матеріалів справи відзив Харківської міської ради (додаткові пояснення вх. № 28310 від 03 грудня 2020 року).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 04 грудня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/3227/20