Постанова № 9329594, 29.03.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-174/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять стягнути на їх користь з відповідача за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року 2163,30 грн. допомоги та 7212,60 грн. доплати до пенсії як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення, у звязку з тим, що вони є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.

Позивачі згідно поданих заяв просять справу розглянути у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно задоволення позову заперечують, про що надали відповідне заперечення , з проханням розглянути справу без їх участі.

Встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої та 3-ої категорії відповідно. Територія, на якій проживають позивачі, а саме АДРЕСА_1 відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року відносяться до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копіями паспортів позивачів, довідками з місця проживання, посвідченнями осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачі є пенсіонерами за віком і отримують щомісячно допомогу в розмірі 1,60 гривень в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та доплату в розмірі 5,20 гривень в управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, яке фінансується стосовно зазначених виплат відповідачем , тобто отримують виплати в розмірах передбачених постановою КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками відповідачів, довідками УПФ України в Олевському районі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування, у зоні посиленого радіоекологічного контролю 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата непрацюючим пенсіонерам в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплати допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачів у їх праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 жовтня 2008 року по даний час становить:

- з 01.10.2008 р. -545.00 грн.

- з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

- з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

- з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.

- з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позовні вимоги позивачів в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 листопада 2008 року по 01 жовтня 2009 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (11 міс. х 1,60 грн. = 17,60 грн.) , оскільки позивачі звернулися за захистом своїх прав до суду 26 жовтня 2009 року та згідно довідок відповідача зазначена допомога виплачувалась за період з 01 листопада 2008 року по 31 жовтня 2009 року, а саме:

З 01.11.2008 р. по 01.12.2008 р. - 545 х 1 х 30 % = 163,50 грн.,

З 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. - 605 х 4 х 30 % = 726 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 х 3 х 30 % = 562,50 грн.,

З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 х 3 х 30 % = 567 грн.,

Всього 2019 грн.

Таким чином, 2019 грн. 17,60 грн. отриманих коштів = 2001,40 грн. заборгованості по допомозі кожному з позивачів.

Крім того, вважаю, що до стягнення підлягає доплата до пенсії , передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як непрацюючим пенсіонерам на території радіоактивного забруднення в межах річного терміну з 01 жовтня 2008 року по 01 вересня 2009 року у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 5,20 грн. щомісяця (11 міс. х 5,20 грн. = 57,20 грн.) , оскільки згідно довідок відповідача зазначена доплата виплачувалась за період з 01 січня 2006 року по 31 серпня 2009 року, позивачі звернулася за захистом своїх прав до суду 26 жовтня 2009 року , а саме:

З 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р. 545 грн. х 2 міс. = 1090 грн.,

З 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 4 міс. = 2420 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. = 1875 грн.,

З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 2 міс. = 1260 грн.

Всього 6645 грн.

Таким чином, 6645 грн. 57,20 грн. отриманих коштів = 6587,80 грн. заборгованості по доплаті кожному з позивачів.

Кошти за ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів, а тому посилання відповідача у запереченні про те, що питання пенсійного забезпечення непрацюючим пенсіонерам не входять до компетенції управління праці та соціального захисту населення та прохання про стягнення коштів, передбачених ст. 39 вище зазначеного Закону з Пенсійного фонду України є безпідставними.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 2001,40 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 листопада 2008 року по 01 жовтня 2009 року та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 6587,80 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 жовтня 2008 року по 01 вересня 2009 року.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_2 з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 2001,40 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 листопада 2008 року по 01 жовтня 2009 року та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 6587,80 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 жовтня 2008 року по 01 вересня 2009 року.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 131,76 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнені від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: