Рішення № 93295929, 23.11.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р.Справа № 922/2525/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши заяву Приватного підприємства "Паралеле.Піпед" (вх. № 26563)

по справі

за позовом Приватного підприємства "Паралеле.Піпед" (61064, м. Харків, вул. Стефенсона, 26; ідент. код 34467217)

до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, 299; ідент. код 00213121)

про стягнення 730189,27 грн.

за участю представників:

заявник (позивач) – Шеваков О.С.

відповідача - Петруніна К.О.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Паралеле.Піпед" 10.08.2020 р. звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмір 730189,27 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів поставки, укладених між сторонами спору, а саме: договору № 238-18/69 від 29.03.2018р., договору № 238/07-192-ВК від 26.07.2018р. з додатковими угодами №1 від 27.06.2019р., №2 від 08.10.2019р., договору № 238-06/136-ВК від 02.07.2018р. з додатковою угодою №1 від 21.10.2019р., договору № 238/07-669-ВК від 13.06.2016р. з додатковими угодами №1 від 03.04.2017р., №2 від 08.06.2017р., №3 від 26.07.2017р., №4 від 01.02.2018р., №5 від 01.03.2018р., №6 від 29.05.2018р., №7 від 18.12.2018р., №8 від 29.05.2019р., договору № 238-18/173 від 02.07.2018р., договору № 238-06/591 від 08.07.2019р. з додатковою угодою №1 від 23.09.2019р., договору № 238/04-651-ВК від 12.09.2019р., договору № 238-06/717-ВК від 03.12.2019р., договору № 238-18/880 від 24.04.2020р., договору № 238/07-837 від 27.04.2020р. Відповідно до позовної заяви ціна позову становить 730189,27 грн. та складається з: 669 678,61 грн. основного боргу, 40 796,21 грн. пені; 5 524,88 грн. - 1% річних; 14 189,57 грн. - втрат від інфляції. Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 10952,84 грн., сплаченого позивачем за подання даної позовної заяви та інші понесені позивачем судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10 листопада 2020 року позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на користь Приватного підприємства "Паралеле.Піпед" 669 678,61 грн. основного боргу, 40 796,21 грн. пені, 5488,55 грн. 1% річних, 11341,49 грн. інфляційних; а також 10909,57 грн. судового збору. В частині стягнення 2848,08 грн. інфляційних втрат та 36,33 грн. – 1% річних в позові відмовлено.

13.11.2020 через канцелярію суду надійшла заява Приватного підприємства "Паралеле.Піпед" про ухвалення додаткового рішення (вх. 26563), згідно з якою заявник просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 року заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду на 23.11.2020 року.

23.11.2020 року представник відповідача подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача (вх. № 27186), згідно з якими просить суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу або зменшити розмір таких витрат до 3000,00 грн. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач наполягає відсутності поважності причин неможливості до закінчення судових дебатів у справі подати докази витрат на професійну правничу допомогу, а ті докази, які були надані із заявою, що розглядається підтверджують факт зловживання позивачем своїм правом та ненадання без поважних причин в строк доказів, які мав та міг би надати під час розгляду справи по суті або до закінчення судових дебатів. Одночасно представник відповідача зазначає, що розмір заявлених позивачем витрат не є спів розмірним з сумою позову та складністю розгляду даної справи, оскільки позовна заява є типовою у господарських правовідносинах; наголошує, що певна частина витрат, які поніс позивач на оплату професійної правничої допомоги, не можуть вважатися наданням саме професійної правової допомоги, а можуть лише відображатись як вид кур`єрських послуг; а також наголошує, що оскільки позивачу позовні вимоги задоволено частково, відповідно правова допомога також повинна бути стягнута у тому ж відсотку.

Представник позивача просить суд задовольнити у повному обсязі заяву ПП "Паралеле.Піпед" про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.11.2020 року заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, наполягаючи на їх завищеному розмірі та недоведеності належними доказами з підстав викладених у відповідному клопотанні.

Розглянувши заяву ПП "Паралеле.Піпед", суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню частково, огляду на таке.

Відповідно до приписів статей 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання наведених вище вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Суд встановив, що ПП "Паралеле.Піпед" у позовній заяві від 05.08.2020 р. вказуючи попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які воно планує та очікує понести в зв`язку із розглядом справи зазначено, що гонорар за годину роботи адвоката складає 1500,00 грн., орієнтовна кількість годин, які планується витратити на правову допомогу в процесі розгляду справи у суді першої інстанції - 12, а відтак розрахунок орієнтовного розміру витрат на професіну правничу допомогу становив 18000 грн.

На підтвердження понесених витрат на надання професійної правничої допомоги позивачем подано суду копію Договору про надання правової допомоги № 20/07 від 20.07.2020р. (т. 2. а.с. 144-145), копію платіжного доручення № 1175 від 28.07.2020р. на суму 18000грн. (т. 2. а.с. 146), Ордер на надання правничої (правової) допомоги ПП "Паралеле.Піпед" серія АХ № 1021183 від 06.08.2020р., який видано на ім`я адвоката Богомолова О.О., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1434 Богомоловим О.О. (т. 2. а.с. 41-42) та Акт наданих послуг від 10.11.2020 р. до договору про надання правової допомоги № 20/07 від 20.07.2020р.

Згідно з п.2.1 Договору про надання правової допомоги від 20.07.2020р., виконанець - Адвокатське об`єднання "Богомолов та партнери" надає послуги, передбачені п. 1.1 договору з приводу стягнення грошових коштів, в тому числі основного боргу, 3% річних; втрат від інфляції, неустойки з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" за договорами № 238-18/69 від 29.03.2018р., № 238/07-192-ВК від 26.07.2018р. з додатковими угодами №1 від 27.06.2019р., №2 від 08.10.2019р.; № 238-06/136-ВК від 02.07.2018р. з додатковою угодою №1 від 21.10.2019р.; № 238/07-669-ВК від 13.06.2016р. з додатковими угодами №1 від 03.04.2017р., №2 від 08.06.2017р., №3 від 26.07.2017р., №4 від 01.02.2018р., №5 від 01.03.2018р., №6 від 29.05.2018р., №7 від 18.12.2018р., №8 від 29.05.2019р.; № 238-18/173 від 02.07.2018р.; № 238-06/591 від 08.07.2019р. з додатковою угодою №1 від 23.09.2019р.; № 238/04-651-ВК від 12.09.2019р.; № 238-06/717-ВК від 03.12.2019р.; № 238-18/880 від 24.04.2020р.; № 238/07-837 від 27.04.2020р. та договірними листами за період з 01.01.2019 р. по 27.07.2020 р.

Відповідно до п. 2.2. Договору, ціна договору визначається з розрахунку 1500,00 грн. за годину витраченого виконавцем на надання послуг часу.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що у строк 3 робочих днів після підписання цього договору клієнт сплачує виконавцю 18000,00 грн. в якості авансу.

Згідно 4.2 Договору, остаточна вартість наданих послуг встановлюється в акті про надання правової допомоги, який підписується сторонами або їх уповноваженими представниками. В акті вказується обсяг наданої виконавцем правової допомоги і їх вартість.

З поданого позивачем Акту наданих послуг від 10.11.2020 р. до договору про надання правової допомоги № 20/07 від 20.07.2020р. вбачається, що вартість послуг, наданих виконавцем по акту складає 18000,00 грн., які складаються з:

- зустріч з представником клієнта, первинна консультація щодо стягнення коштів тривалістю 1 година на суму 1500,00 грн.;

- підготовка позову у справі, а саме: ознайомлення з документами клієнта (договорами, первинними документами), аналіз норм законодавства та судової практики, складання розрахунку заборгованості, написання позовної заяви, тривалістю 6 годин на суму 9000,00 грн.;

- відправка відповідачу та подання до суду позовної заяви тривалістю 1 година на суму 1500,00 грн.;

- аналіз відзиву позивача, складання та подання заперечень щодо прийняття відзиву тривалістю 1 година на суму 1500,00 грн.;

- надання додаткових пояснень та заперечень під час розгляду справи тривалістю 2 години на суму 3000,00 грн.;

- телефонні консультації з клієнтом, роз`яснення щодо стадії розгляду справи тривалістю 1 година на суму 1500,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Таким чином, позивачем документально підтверджено, що ним було сплачено 18000,00 грн. за надання правової допомоги у справі № 922/2525/20.

Разом з тим, витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 Кодексу). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Кодексу). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 6 статті126 Кодексу).

Тобто, за наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

А саме, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Разом з тим, судом враховано, що ДП "Завод "Електроважмаш" подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх. 27186 від 23.11.2020 р), в якій наголошено, що розмір зазначених позивачем витрат на правову допомогу у справі № 922/2525/20 на суму 18000,00 грн. є явно необґрунтованим та неспівмірним зі складністю виконаних адвокатом робіт та складністю справи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач заявив до стягнення з відповідача 18000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Однак, суд беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., із розрахунку складання позовної заяви - 4500,00 грн. та аналіз відзиву позивача, складання та подання заперечень щодо прийняття відзиву - 1500,00 грн., виходячи з такого.

Перш за все, суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань взятих на себе зобов`язань за Договорами поставки, тобто, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами ЦК України, ГК України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

При цьому єдиним критерієм, який ускладнив матеріали є велика кількість фактів поставки товару, а відтак і дій по здійсненим розрахункам.

Відтак, здійснюючи розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи, суд враховує встановлені договором про надання правової допомоги ставки послуг Адвокатського об`єднання за одну годину у розмірі 1500,00 грн. та зважаючи на зазначені вище положення законодавства, з урахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру правничих витрат, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, суд вважає об`єктивними та підтвердженими витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

У задоволенні вимог позивача про стягнення 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, оскільки:

- зустріч з представником клієнта, первинна консультація щодо стягнення коштів, надання додаткових пояснень та заперечень під час розгляду справи тривалістю та телефонні консультації з клієнтом, роз`яснення щодо стадії розгляду справи, про які зазначено в акті наданих послуг, не є обов`язковими та позивачем не доведено, що такі витрати позивача були необхідними, а відтак не можуть відноситись до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в розумінні ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно судом встановлено, що у витрати на професійну правничу допомогу включено: дії по відправці відповідачу та подання до суду позовної заяви, однак, такі дії не є діями по наданню професійної правничої допомоги, а відповідно не є витратами на професійну правничу допомогу, а тому не можуть бути стягнені судом в рамках відшкодування стороні витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, судом враховано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір, тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини справи № 922/2525/20, суд доходить висновку, що в загальній кількості достатнім, об`єктивним і співмірним зі складністю справи, а також були фактичними і неминучими, є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. (4500,00 грн. + 1500,00грн.).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача, судові витрати ПП "Паралеле.Піпед" на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. покладаються на ДП "Завод "Електроважмаш".

Враховуючи вищевикладене, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву (вх. № 26563) Приватного підприємства "Паралеле.Піпед" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу – задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, 299; ідент. код 00213121) на користь Приватного підприємства "Паралеле.Піпед" (61064, м. Харків, вул. Стефенсона, 26; ідент. код 34467217) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

3. В іншій частині в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у справі відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ “Перехідних положень” ГПК України та п. 4 розділ Х “Прикінцеві положення” ГПК України.

Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 03.12.2020 р.

Суддя М.І. Шатерніков